Рішення № 98396786, 19.07.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2021 року справа № 340/643/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ДП «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (далі – Господарство) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі – Управління), Державної податкової служби України (далі – Служба) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і рішення,

В С Т А Н О В И В:

Господарство звернулося до суду зі заявою до Управління про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 січня 2020 року, яким визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 129646 грн. (а.с.48-54).

Водночас просило суд визнати протиправним і скасувати рішення Служби від 23 січня 2020 року за наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2019 року.

У судовому засіданні представник Господарства підтримала вимоги заяви.

Пояснила, що платник податків не є платником податку на прибуток, оскільки зареєстрований платником єдиного податку (фіксований сільськогосподарський податок).

Не заперечувала, що упродовж 2017-2019 років Господарство надавало послуги з водопостачання населенню і отримало дохід.

Відповідачі заперечили щодо задоволення позову, подавши відзиви на нього (а.с.65-67, 79-83).

У судовому засіданні представники Управління пояснили, що, починаючи з 2016 року, Господарство не підтвердило право перебування на спрощеній системі оподаткування, не подавши певні документи.

Разом з тим, не подало і податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку.

Стверджували, що з 2016 року платник податків перебуває на загальній системі оподаткування, маючи обов`язок сплатити податок на прибуток.

Грошове зобов`язання обчислено на підставі річних фінансових звітів та встановленого факту не включення до доходу коштів отриманих від населення за послуги з водопостачання.

Служба зазначила у відзиві, що рішення за наслідками адміністративного оскарження не породжує жодних негативних наслідків для платника податків.

24 березня 2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.57-58).

27 квітня 2020 року суд прийняв ухвалу про розгляд справи у судовому засіданні (а.с.69-70).

15 червня 2021 року представники сторін до суду не з`явились, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду (а.с.160-164).

Суд зробив висновок про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження відповідно до приписів частини 3 статті 194 КАС України.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, у період з 27 серпня по 15 жовтня 2019 року ревізори Управління провели планову документальну виїзну перевірку діяльності Господарства за період з 2017 року по перше півріччя 2019 року (а.с.9-22).

Встановили, що не подавались податкові декларації для переходу на спрощену систему оподаткування та щорічно не підтверджувався статус платника єдиного податку.

На їх думку, Господарство перебувало на загальній системі оподаткування та мало обов`язок подати декларацію з податку на прибуток, сплативши грошове зобов`язання.

Платник податків упродовж 2017 року по перше півріччя 2019 року подав звіти про фінансові результати (а.с.122-127).

За 2017 рік прибуток за фінансовим результатом до оподаткування склав 11000 грн., за 2018 рік – 452000 грн., за перше півріччя 2019 року – 142000 грн.

Ревізори перевірили обчислення і встановили їх на рівні 11067 грн., 452211 грн., 141605 грн. (а.с.138).

Представник Господарства не оспорював правильність обчислення.

Також ревізори встановили, що до доходу не включено кошти, які отриманні від населення за надання послуг з водопостачання.

У 2017 році сума коштів склала 82515 грн., у 2018 році – 24210 грн., у першому півріччі 2019 року – 8645 грн. (а.с.138).

Сума коштів (плата за воду) підтверджується даними звітів реєстраторів розрахункових операцій (а.с.138).

Господарство не надало доказів, які би спростували отримання коштів як плату за воду.

Ревізори виявили ще одне порушення зі сплати податку на прибуток.

20 листопада 2019 року керівник відповідача прийняв податкове повідомлення-рішення, яким визначив Господарству грошове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 763938 грн. (а.с.37).

Рішенням Служби від 23 січня 2020 року податкове повідомлення-рішення скасовано в частині другого порушення, яке суд не описував за відсутністю потреби (а.с.29-36).

29 січня 2020 року керівник Управління прийняв податкове повідомлення-рішення, яким визначив Господарству грошове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 129646 грн. (а.с.28).

Базою оподаткування стала сума прибутку у 604883 грн. (зазначена платником податків) за період з 2017 року по перше півріччя 2019 року та дохід отриманий від надання послуг з водопостачання за цей же період у сумі 115370 грн. (а.с.138).

Застосовано відсоткову ставку у 18%.

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, суд має дати відповідь на таке питання: на якій системі оподаткування перебувало Господарство?

Останню податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку подано за 2015 рік (а.с.136-137).

З того часу не подавались податкові декларації для переходу на спрощену систему оподаткування та щорічно не підтверджувався статус платника єдиного податку.

Приписами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Отже, починаючи з 2016 року, Господарство не перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку).

Позивач перебуває на загальній системі оподаткування, будучи платником податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності.

Щодо суми прибутку (до оподаткування), яка зазначена у фінансових звітах, то спору не існує.

За період з 2017 року по перше півріччя 2019 року склала 604883 грн.

Податок на прибуток не сплачено.

Приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Тому Господарство також занизило дохід за цей же період на суму 115370 грн., не включивши кошти, які отриманні від надання послуг з водопостачання.

Приписами пункту 136.1 статті 136 ПК України встановлено, що базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Таким чином, Управління правильно визначило і обчислило грошове зобов`язання.

Отже, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Що стосується оскарження рішення Служби, яке прийнято за скаргою на рішення Управління, то суд зазначає наступне.

Так, платник податків оскаржує рішення, котре прийнято за наслідками адміністративного оскарження.

Служба розглянула скаргу по суті, частково задовільнивши.

Рішення Служби породжували би сприятливі наслідки для платника податків у разі повного задоволення скарги.

У разі відмови у задоволенні скарги наслідки для платника податків продовжують поширювати дію від рішення Управління.

Тому рішення Служби не породжує жодних негативних правових наслідків для платника податків.

Отже, відсутнє порушене право в цій частині позовних вимог.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 4204 грн. (а.с.8, 47).

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей