Рішення № 98396783, 16.07.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року м. Кропивницький Справа № 395/231/21

провадження № 2-іс/340/26/21

Кіровоградьский окружний адміністративний суд в складі:

судді - Казанчук Г.П., за участю: секретаря судового засідання - Сосновської В.В.

позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Гахов С.В.

представника відповідача - Гасанова Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Кіровоградської області у складі Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №232095 від 02.03.2021 року про порушення вимог ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки - начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Кіровоградській області Сенченко Миколою Олеговичем , якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Позов мотивовано тим, що до позивачки застосований штраф в сумі 1700 грн. за здійснення пасажирських перевезень без відповідних документів, проте 01.02.2021 року жодних пасажирських перевезень не було здійснено, оскільки з початком карантину з березня 2020 року, такі перевезення були припинені. В цей день водій ОСОБА_3 на належному позивачці автобусі привіз додому дрова від своєї матері. До подвір`я, де мешкає позивачка під`їхав автобус Укртрансінспекції, посадові особи якої розмовляли з водієм ОСОБА_3 , який в подальшому повідомив позивачці про те, що останні просили написати пояснення на підтвердження того, що посадові особи в цей день дійсно були на перевірці у місті Новомиргород. При розгляді справи в Укртрансінспекції позивач повідомляла про те, що нею не здійснюються пасажирські перевезення, а автобус використовується для власних потреб.

Відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, у яких зазначає, що за наслідком проведення рейдової перевірки 01.02.2021 року встановлено, що автобус із номером маршруту « 3» здійснює перевезення пасажирів. Після зупинення цього автобусу перевіряючи особи встановили, що останнім здійснюється перевезення пасажирів без оформлення необхідних документів, що і стало підставою для застосування штрафу.

Позивач надав заперечення на відзив, у яких продубльовані доводи позову та зазначено про те, що фотографія автобуса (яка долучена до відзиву) була зроблена на подвір`ї будинку позивача та про відсутність жодного свідка на підтвердження того, що в автобусі були пасажири.

Рух справи:

Суддею Новомиргородського районного суду Кіровоградської області ухвалою від 10.03.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.23-24).

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 18.03.2021 року адміністративну справу №395/231/21 передано за підсудністю до Кіровоградського окружного адміністративного суду (а.с.33-34).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №395/231/21 передано на розгляд судді Казанчук Г.П. (а.с.41).

Ухвалою судді від 21.04.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху із встановленням строку для усунення недоліків позовної заяви. 05.05.2021 року недоліки позовної заяви усунуто (а.с.42).

В подальшому ухвалою судді від 11.05.2021 року адміністративну справу №395/231/21 прийнято суддею до свого провадження. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.50).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року подальший розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та викликом свідків на 07.07.2021 рік (а.с.75-76).

В судове засідання 07.07.2021 року позивач не з`явився, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

За усною ухвалою суду від 07.07.2021 року розгляд справи відкладено до 16.07.2021 року.

В судовому засіданні 16.07.2021 року були заслухані пояснення позивача, відповідача та покази свідків.

Дослідивши докази та з`ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з червня 2019 року зареєстрована як фізична особа - підприємець та відповідно має право надавати послуги з перевезення пасажирів «таксі» та вантажні перевезення.

Посадовими особами Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у ході рейдової перевірки 01.02.2021 року на автостанції у м. Новомиргород, перевірено транспортний засіб БАЗ 2215 д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_3 .

За результатом перевірки складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень, пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено про порушення ч.1 абз.3 - неоформлений розгляд руху, схема маршруту - надання послуг з регулярних пасажирських перевезень за міським маршрутом №3 без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 цього закону (а.с.55).

Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке було призначено на 02.03.2021 року, направлено позивачу поштою 12.02.2021 року (а.с. 59,61-62).

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, заступник начальника Центрального міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки - начальник відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Кіровоградській області виніс постанову №232095 від 02.03.2021 року про порушення вимог ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. (надалі спірне рішення, а.с. 14).

Отже правомірність та законність винесення спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Перевіряючи правомірність спірної постанови, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Позивач, як на протиправність спірної постанови вказує на те, що належний їй транспортний засіб на праві власності використовується з березня 2020 року як автомобіль для потреб сім`ї, зазначивши, що з водієм ОСОБА_3 вони перебувають у цивільному шлюбі, водночас. До березня 2020 року за цивільним договором ОСОБА_3 , він був найманим працівником - водієм.

Свідок ОСОБА_3 зазначив суду, що у лютому 2021 року він в автобусі, який використовує як транспортний засіб для власних потреб, віз дрова від своєї матері до дому, зупинившись на подвір`ї де він мешкає, до нього підійшли представники Укртрансбезпеки і в розмові спитали чому він не перевозить пасажирів, на що отримали відповідь, що документи знаходяться на виготовленні. Саме цю фразу свідок написав у поясненні, проте він зазначив, що не бачив, що це акт.

Свідок ОСОБА_4 повідомив суду, що ним здійснювалась рейдова перевірка під час якої він бачив, як автобус « 3» здійснював висадку пасажирів, зупинивши цей автомобіль встановлено, що здійснення перевезення пасажирів здійснюється без відповідних документів. Крім того свідок зазначив, що перевірка проводилась під час складних погодних умов - ожеледиця і зупинити автобус позивача раніше не було можливості.

На уточнююче питання свідок повідомив суду, що дійсно перевірка проводилась поза межами автомобільного маршруту « 3», після того, як водій зупинив автобус біля будинку.

При цьому суд зауважує, що фактично рейдова перевірка була проведена поза маршрутом « 3».

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України.

Позивач в судовому засіданні зазначила про те, що дійсно нею як фізичною особою - підприємцем надавались послуги з перевезення пасажирів до лютого 2020 року, а після початку карантину послуги з перевезення пасажирів за маршрутом «3» не надавались.

Згідно довідки Новомиргородської міської ради Кіровоградської області від 23.10.2019 року №2335 ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл тимчасового руху по маршруту « 3» з 01.11.2019 року по 31.01.2020 рік (а.с.15-16).

Відповідно до довідки Новомиргородської міської ради від 09.03.2021 року №52 ФОП ОСОБА_1 не здійснювала пасажирські міські перевезення за маршрутом « 3», так як завершилась дія тимчасового дозволу (а.с.10).

Частиною 1 статті 29 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що Автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Відповідно до частини 3 статті 35 Закону України "Про автомобільний транспорт" Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач під час проведення рейдової перевірки не перебував в статусі автоперевізника щодо здійснення перевезення пасажирів, факт якого був зафіксований в акті перевірки 01.02.2021 року.

Враховуючи, що транспортний засіб перебуває у користуванні родини для власних потреб, а відтак позивач у правовідносинах щодо перевезення дров не перебував у правовідносинах в статусі перевізника, що виключає в свою чергу відповідальність за порушення в межах Закону України "Про автомобільний транспорт" як автомобільного перевізника, що є підставою для задоволенні позову.

Встановлені судом обставини є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування спірного рішення.

Водночас, суд не може залишити поза увагою наступне.

Відповідно до частини 1-2 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно пункту 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (надалі Порядок №1567№ рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Як встановлено з пояснень позивача, показів свідків, фактично перевірка була проведена біля будинку позивача, що є порушенням наведеного Порядку №1567.

Крім того, свідок ОСОБА_4 зазначив суду, що бачив, як водій автобуса « 3» висаджував пасажирів на зупинці, проте належних та допустимих доказів стосовно даних обставин як то відео, -фото фіксація чи пояснення самих пасажирів суду не надано.

Факт перевезення пасажирів заперечував свідок ОСОБА_3 та позивач.

Законодавство не містить заборони використовувати автобус для власних потреб із наявністю на ньому трафарету 3, а тому сам факт наявності цього трафарету не свідчить про те, що автобус здійснює регулярні перевезення пасажирів за таким маршрутом.

Відповідно до статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Об`єктивною стороною складу господарського правопорушення, передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є встановлення факту перевезення пасажирів без необхідних документів. При цьому цей факт не підтверджений належними та допустими доказами, а відтак до позивача не може бути застосована господарсько-правова відповідальність.

Суд дійшов висновку, що позивач не є автомобільним перевізником у спірних правовідносинах та про відсутність доказів підтвердження, що останнім здійснювали перевезення пасажирів, що є підставою для задоволення позову, а тому постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №232095 від 02.03.2021 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 908 грн. (а.с.1), слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з безпеки на транспорті, оскільки відповідач не відокремленою юридичною особою, а є структурним підрозділом.

Керуючись статтями 77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Кіровоградської області у складі Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №232095 від 02 березня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1700 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135; код ЄДРПОУ 39816845 ).

Копію рішення суду надіслати сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Повний текст рішення суду складений 19.07.2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук