Рішення № 98396704, 15.07.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2228/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В И К Л А Д О Б С Т А В И Н:

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету м. Світловодськ, Кіровоградської області (назва отримувача: ГУК у Кіров.обл./тг м.Світлов/18050400; код отримувача 37918230; номер рахунку 11А548999980314000699000011563; код класифікації доходів бюджету 18050400) заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб - підприємців в сумі 17866,00 грн. в т.ч. 17866,00 грн. основного зобов`язання.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг, який добровільному порядку відповідач не погасив, у зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути кошти у рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою судді від 17.05.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі (а.с.22), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

Вказану ухвалу судді було направлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та яка є ідентичною адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, натомість до суду повернувся конверт, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно пункту 5 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 01 квітня 2019 року в справі №9901/811/18 (адміністративне провадження № П/9901/911/18).

Разом з тим, станом на час розгляду справи до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили.

Отже, враховуючи те, що копія ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на адресу, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, поштове відправлення повернулось до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", суд вважає відповідача належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, а також про порядок та строки для виконання процесуальних дій.

Відповідач правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень проти позову не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні підстави для розгляду адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

02.03.2017 року ОСОБА_1 (далі - відповідач) був зареєстрований, як фізична особа - підприємець (а.с.4, 6).

Відповідно до облікових даних та витягу з реєстру платників єдиного податку Відповідача, останнім було обрано 3 групу платника єдиного податку фізичних осіб -підприємців зі ставкою 5% (а.с.3).

Відповідно до пункту 294.1. статті 294 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (пункт 296.3. статті 296 ПК України).

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18. ст. 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

20.07.2017 року відповідач подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи підприємця (звітну) за півріччя 2017 року, якою задекларував суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 12 - рядок 13) в сумі 5000,00 грн. (рядок 14) (а.с.10).

06.02.2018 року відповідач» подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи підприємця (звітну) за 2017 рік, якою задекларував суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 12 - рядок 13) в сумі 2500,00 грн. (рядок 14) (а.с.11).

04.05.2018 року відповідач подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи підприємця (звітну) за І квартал 2018 рік, якою задекларував суму єдиного податку, яка піддягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 12 - рядок 13) в сумі 10366,00 грн. (рядок 14) (а.с.12).

Відповідно до пункту 295.3 статті 295.3 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Суд убачає, що відповідач в супереч вимогам статті 295 ПК України суми задекларовані у податкових деклараціях, не сплатив.

04.12.2018 року відповідач припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця (а.с.4, 6).

11.03.2021 року ОСОБА_1 був зареєстрований, як фізична особа - підприємець (а.с.5).

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Приписами пункту 15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно частини 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до положень підпунктом 52.2 пункту 52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102цього Кодексу.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що за наслідком несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов`язання формується податковий борг. Якщо платник, не сплатив зобов`язання, то податкові органи надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов`язання яка має бути сплачена протягом 60 днів. У випадку несплати такого податкового зобов`язання, податковий борг погашається шляхом стягнення коштів зокрема з рахунків платника податків.

Суд убачає, що на адресу відповідача надсилалась податкова вимога форми «Ф» від 22.08.2017 року №4932-17 на суму 5000,00 грн. (а.с.13). Однак вказана податкова вимога залишилась без належного виконання.

Станом на день розгляду даної справи відсутня інформація про оскарження вказаної податкової вимоги або її відкликання в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд убачає, що заборгованість відповідача у сумі 17866,00 грн. (5000,00 грн. + 2500,00 грн. + 10366,00 грн.) виникла в зв`язку з не сплатою узгодженого податкового зобов`язання.

Підстави виникнення податкової заборгованості та наявність боргу у визначеному позивачем розмірі підтверджені також інтегрованою карткою платника податків та матеріалами справи (а.с.7, 8-9).

Разом з тим, станом на дату винесення даного рішення у суду відсутні відомості щодо повної чи часткової сплати відповідачем податкового боргу.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 17866,00 грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у даній справі не понесені.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006; код в ЄДРПОУ ВП 43995486) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету м. Світловодськ, Кіровоградської області (назва отримувача: ГУК у Кіров.обл./тг м.Світлов/18050400; код отримувача 37918230; номер рахунку 11А548999980314000699000011563; код класифікації доходів бюджету 18050400) заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб - підприємців в сумі 17866,00 грн. в т.ч. 17866,00 грн. основного зобов`язання.

Копію рішення суду направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук