Рішення № 98396629, 19.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2021 року № 320/8332/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Березанський комбікормовий завод" (надалі – позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі – відповідач), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.32-36) просить суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича від 09.06.2020 про стягнення виконавчого збору у провадженні №30436747 про стягнення з ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" виконавчого збору в розмірі 206583,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що постановою заступника начальника відділу ПВР УЗПBP у Київській області ЦМУМ юстиції (м.Київ) Перепилицею A.B. закінчено виконавче провадження ВП №30436747 по виконанню наказу Господарського суду м.Києва від 18.10.2011 №22/169-10, виданого щодо примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2010 у справі №22/169-10 про стягнення з ВАТ «Березанський комбікормовий завод» на користь ТОВ «Техновіт Агро» заборгованості у розмірі 2065834,67 грн.

Позивач вказує, що у подальшому під час ознайомлення 4 серпня 2020 року з матеріалами виконавчого провадження йому стало відомо про прийняття 09.06.2020 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Перепилицею A.B. постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №30436747, якою стягнуто з ПрАТ “Березанський комбікормовий завод” виконавчий збір в розмірі 206583,46 грн.

Позивач звертає увагу суду, що рішення Господарського суду м.Києва у справі №22/169-10 про стягнення з ВАТ “Березанський комбікормовий завод” (код ЄДРПОУ 04529944) на користь ТОВ “Техновіт Агро” коштів винесене 21.09.2010; наказ про примусове виконання вказаного рішення видано 20.10.2010; постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №30436747 винесена 19.12.2011.

При цьому, зазначив, що приписами статті 28 Закону України “Про виконавче провадження”, в редакції що діяла на час відкриття провадження (надалі Закон № 606-ХІV), передбачено “…у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред`явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання”.

При цьому, як зауважив позивач, постанова державним виконавцем в строк, передбачений ст. 28 Закону № 606-ХІV, не виносилась.

Позивач зазначає, що 14.01.2013 Господарським судом Київської області було відкрито провадження у справі №911/142/13-г про банкрутство ПрАТ “Березанський комбікормовий завод” код ЄДРПОУ 04529944, оголошено мораторій на задоволення вимог кредиторів, встановлено строк для заявлення вимог до ВАТ “Березанський комбікормовий завод” - 30 днів, в порядку встановленому законом розміщено оголошення про відкриття справи про банкрутство та строк для подання вимог.

Зауважив, що уповноважений орган на стягнення виконавчого збору за провадженням ВП № 30436747 у встановлений законом строк та порядку вимог в провадженні у справі про банкрутство ВАТ “Березанський комбікормовий завод” не заявило та серед затвердженого реєстру кредиторів ВАТ “Березанський комбікормовий завод”, затвердженого ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2015 у справі №911/142/13-г, відділ примусового виконання УДВС ГУЮ у Київській області з вимогами про стягнення виконавчого збору - відсутнє.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 5.11.2015 у справі №911/142/13-г затверджено мирову угоду у справі про банкрутство ВАТ “Березанський комбікормовий завод”.

Таким чином, оскільки відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Київській області, реорганізований у Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не було заявлено конкурсних кредиторських вимог, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, то відповідно до ст.83 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом” в редакції станом на 05.11.2015, вимоги про стягнення виконавчого збору за примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 21.09.2010 у справі №22/169-10, вважаються погашеними.

Відтак, на думку позивача, винесена відповідачем в рамках виконавчого провадження №30436747 оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 відкрито спрощене провадження у справі №320/8332/20, поновлено Приватному акціонерному товариству "Березанський комбікормовий завод" строк звернення до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови. Відкрито провадження в адміністративній справі №320/8332/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями ст. 287 КАС України. Витребувано докази у справі від відповідача.

Відповідач позов не визнав, подав до Київського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 09.06.2020 державним виконавцем, керуючись ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження” винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, яку направлено сторонам виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі за вх.№6828/1, яку боржник отримав особисто 17.06.2020, про що свідчить відстеження пересилання поштових відправлень за штрихкодовим відправленням №0200245914821 та реєстр відправки вихідної кореспонденції №63.

Тому відповідач, посилаючись на порушення позивачем строку звернення до суду просив позов ПрАТ “Березанський комбікормовий завод” залишити без розгляду.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до ч.1, 2 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України “Про виконавче провадження” порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Частиною 3 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відтак, з огляду на викладене, державний виконавець, при винесені постанови про стягнення виконавчого збору ВП 30436747 від 09.06.2020, діяв із дотриманням вимог Закону України “Про виконавче провадження” в межах наданих йому повноважень (ст. 27, 40 Закону України “Про виконавче провадження”), тому просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач на спростування доводів відповідача про пропуск строку звернення до суду подав відповідь на відзив на позовну заяву та додаткові письмові пояснення, в яких просив відхилити клопотання відповідача про порушення строку звернення до суду, зазначивши про те, що не отримував постанови про стягнення виконавчого збору №30436747 від 09.06.2020 в рекомендованому листі за штрихкодовим відправленням №0200245914821, оскільки в зазначеному рекомендованому відправленні відповідачем було надіслано постанову про закінчення виконавчого провадження №30436747 від 09.06.2020 разом із супровідним листом №6831/1 від 09.06.2020 та решту інших постанов з різних виконавчих проваджень, проте постанови про стягнення виконавчого збору №30436747 від 09.06.2020 в даному поштовому відправленні не було.

Також позивач у відповіді на відзив на позовну заяву звертає увагу суду на той факт, що у справі про банкрутство №911/142/13-г стягувач у ВП №30436747 ТОВ «Техновіт Агро» подав заяву з кредиторськими вимогами, до яких входили і вимоги, що стягувались за ВП №30436747. Тобто стягувач виконав обов`язок подати заяву з вимогами, став кредитором у справі про банкрутство, в подальшому його вимоги були повністю сплачені. Проте ДВС не вважає обов`язок подавати свої кредиторські вимоги – грошові вимоги про стягнення виконавчого збору. При цьому позивач звертає увагу на те, що за вказаним виконавчим провадженням виконавцем фактично не вчинялись будь-які виконавчі дії, а боржником рішення суду виконане добровільно.

Крім того, позивач у додаткових письмових поясненнях посилається на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 31.03.2020 у справі №1340/6009/18, від 31.03.2020 у справі №804/8290/16, які зводяться до того, що укладення мирової угоди не є заходом примусового виконання рішень, за допомогою якого державним виконавцем здійснюється стягнення або повернення заборгованості, а є способом добровільного врегулювання сторонами виконавчого провадження питань щодо умов фактичного виконання виконавчого документу. Також посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.07.2019 у справі №804/4377/14 про те, що винесення постанови про нарахування грошових зобов`язань, термін виконання яких настав до дня порушення у справі про банкрутство є порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Березанський комбікормовий завод» (ідентифікаційний код 04529944, місцезнаходження: 07541, Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, буд. 12) 03.04.1997 зареєстровано як юридична особа. Основний вид діяльності: КВЕД 52.10 Складське господарство, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.6-7).

Приватне акціонерне товариство «Березанський комбікормовий завод» є правонаступником Відкритого акціонерного товариства “Березанський комбікормовий завод”, про що вказано у Статуті товариства, затвердженому черговими Загальними Зборами акціонерів ПрАТ «Березанський комбікормовий завод», протокол №13 від 27.04.2017 р. (а.с.66-69).

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебувало виконавче провадження №30436747 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №22/169-10 від 18.10.2010 про стягнення з ВАТ «Березанський комбікормовий завод» на користь ТОВ «Техновіт Агро» боргу в сумі 2065834,67 грн.

Так, 19.12.2011 до ВДВС Березанського МУЮ надійшла заява ТОВ «Техновіт Агро» про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання рішення суду на підставі наказу Господарського суду Київської області №22/169-10, виданого 20.10.2010 про стягнення з ВАТ «Березанський комбікормовий завод» на користь ТОВ «Техновіт Агро» боргу в сумі 2065834,67 грн., до якої додано оригінал наказу у справі №22/169-10, виданого 20.10.2010 (а.с.188).

В матеріалах справи наявна копія наказу Господарського суду Київської області №22/169-10, виданого 20.10.2010 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 21 вересня 2010 року у справі №22/169-10, яке набрало законної сили 18 жовтня 2010 року, про стягнення з ВАТ «Березанський комбікормовий завод» на користь ТОВ «Техновіт Агро» боргу в сумі 2065834,67 грн. (а.с.189).

19.12.2011 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Березанського міського управління юстиції Голобор Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №30436747 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №22/169-10, виданого 18.10.2010. Вказаною постановою боржнику - ВАТ «Березанський комбікормовий завод» надано строк для добровільного виконання, а саме сплатити кошти протягом семиденного терміну з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. У пункті 3 постанови від 19.12.2011 про відкриття виконавчого провадження ВП №30436747 вказано, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору в сумі 10% від суми стягнення та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій (а.с.187).

Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем вказаної постанови від 19.12.2011 про відкриття виконавчого провадження ВП №30436747, проте сторонами не заперечується, що в наданий старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Березанського міського управління юстиції Голобор Ю.В. семиденний термін з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження виконавчий документ боржником не виконаний.

У зв`язку з невиконанням виконавчого документу в строк, встановлений старшим державним виконавцем, в рамках ВП №30436747 вчинялись виконавчі дії, зокрема 22.03.2012 отримано інформацію відділу Держкомзему у м.Березань щодо наявності приватизованих земельних ділянок (а.с.186), 05.04.2012 отримано інформацію Баришівської ОДПІ про відкриті рахунки у банківських, фінансових установах (а.с.185), 10.04.2012 отримано інформацію КП «Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації» про наявність нерухомого майна (а.с.184).

02.07.2012 начальником відділу державної виконавчої служби Березанського міського управління юстиції Божко О.І. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №30436747 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №22/169-10, виданого 18.10.2020 про стягнення з ВАТ “Березанський комбікормовий завод” на користь ТОВ «Техновіт Агро» боргу в сумі 2065834,67 грн. до зведеного виконавчого провадження №33753298, яке веде Відділ державної виконавчої служби Березанського міського управління юстиції Київської області (а.с.183).

02.07.2012 начальником відділу державної виконавчої служби Березанського міського управління юстиції Божко О.І. винесено 12 постанов про арешт коштів боржника, що містяться на різних банківських рахунках боржника, які направлено до банківських установ до виконання та сторонам до відома (а.с.158-182).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2013 у справі № 911/142/13-г за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Техновіт Агро» порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Березанський комбікормовий завод”. Вказаною ухвалою суду введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у зв`язку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства (а.с.42-45).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2013 у справі № 911/142/13-г визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора; введено процедуру розпорядження майном ВАТ “Березанський комбікормовий завод”; призначено арбітражного керуючого Коптєву А.Є. розпорядником майна Боржника; зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «Техновіт Агро» протягом п`яти днів з дати отримання цієї ухвали подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України» чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника, про що надати суду відповідні докази; примірник газети у п`ятиденний термін після публікації зобов`язано подати до господарському суду; зобов`язано розпорядника майна Боржника до 13.03.2013 року подати до суду реєстр грошових вимог кредиторів; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 15.04.2013 року; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2015 у справі №911/142/13-г затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - ВАТ “Березанський комбікормовий завод” :

- ТОВ "Техновіт Агро", в сумі 2001321,29 грн., що складаються з: 1963015,09 грн. основного боргу, 17627,27 грн. 5% річних, 20451,56 грн. державного мита, 227,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; 64 513,58 грн. пені, які підлягають включенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів; 5735,00 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви про порушення справи про банкрутство, - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- ТОВ "БКЗ Грейн", на суму 5399824,96 грн. заборгованості (з повернення основної суми кредиту) за генеральним кредитним договором №089 від 28.12.2006 року та кредитними договорами №089/1 від 28.12.2006 року, №089/2 від 28.12.2006 року, які забезпечені заставою та підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів;

-ТОВ "Інтер Агро Лан", вимоги за генеральним кредитним договором №089 від 28.12.2006 року та кредитними договорами №089/1 від 28.12.2006 року, №089/2 від 28.12.2006 року (по заборгованості з повернення відсотків, по заборгованості з повернення штрафних санкцій, по заборгованості з повернення судових витрат) у сумі: 2 407,00 грн. (заборгованість по судовим витратам у межах справи), що підлягають включенню до 1-ї черги задоволення вимог кредиторів; 5945470,95 грн. (заборгованість з повернення відсотків та судових витрат (67332,15 грн.), - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 586784,87 грн. (заборгованість по поверненню штрафних санкцій), - 6 черга задоволення вимог кредиторів;

- ТОВ "Березанський переробний завод" у сумі 359335,00 грн. заборгованості за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 05 червня 2012 року №0506-ЦФД, які підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, у сумі 168585,00 грн. заборгованості за договором про поставку обладнання і матеріалів, укладеного у спрощений спосіб, які підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, та у сумі 1147,00 грн. судового збору, які підлягають з включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів;

ТОВ "Інтайм Сервіс", у сумі 473418,00 грн. заборгованості за договором підряду від 16 червня 2011 року №1606-РР, які підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судового збору сплаченого за подання заяви про визнання кредиторських вимог від 02 квітня 2013 року №2/04-1 у справі №911/142/13-г у сумі 1147,00 грн., які підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів;

- ТОВ "Склофлекс", у вигляді основного боргу в сумі 340000,72 грн., які підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судового збору сплаченого у справі № 911/142/13-г у сумі 1147,00 грн., які підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів;

- відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Яготинському районі Київської області, у вигляді недоїмки по внесках до Фонду в сумі 4354,95 грн., які підлягають включенню до другої черги задоволення вимог кредиторів, пені в сумі 124,85 грн., які підлягають включенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

- Баришівська об`єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби, у вигляді недоїмки по податку на прибуток в сумі 11088,00 грн., які підлягають включенню до третьої черги задоволення вимог кредиторів, штрафу по податку на прибуток в сумі 1196,74 грн., які підлягають включенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів, пені по податку на прибуток в сумі 96,12 грн., які підлягають включенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів, по податку на додану вартість в сумі 12005,65 грн., які підлягають включенню до третьої черги задоволення вимог кредиторів, штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 36294,14 грн., які підлягають включенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів, пені по податку на додану вартість в сумі 22799,63 грн., які підлягають включенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів, по платі за землю в сумі 5,62 грн., які підлягають включенню до третьої черги задоволення вимог кредиторів; 4588,00 грн. судового збору, які підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів;

- Березанський міський центр зайнятості, у вигляді недоїмки по сплаті страхових внесків у сумі 7050,58 грн., які підлягають включенню до другої черги задоволення вимог кредиторів;

- Управління Пенсійного фонду України в м. Березані Київської області, у вигляді недоїмки по сплаті страхових внесків у сумі 137010,10 грн., які підлягають включенню до другої черги задоволення вимог кредиторів, фінансових санкцій в сумі 100335,44 грн., які підлягають включенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів (а.с.46-51).

Суд зазначає, що серед кредиторів відсутній Відділ державної виконавчої служби Березанського міського управління юстиції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2015 у справі № 911/142/13-г затверджено мирову угоду у справі № 911/142/13-г про банкрутство ВАТ “Березанський комбікормовий завод”, укладену між ВАТ “Березанський комбікормовий завод” в особі голови правління Рудківського Т.М. та кредиторами ВАТ “Березанський комбікормовий завод” в особі голови комітету кредиторів ТОВ “Техновіт Агро” (а.с.52-55).

26.08.2015 винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №30436747, що підтверджується витягом з Автоматизованої системи виконавчого провадження (а.с.56).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перепелиці А.В. від 25.10.2018 у виконавчому провадженні ВП №30436747 поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №22/169-10, виданого 18.10.2010 про стягнення з ВАТ «Березанський комбікормовий завод» на користь ТОВ «Техновіт Агро» боргу в сумі 2065834,67 грн. (а.с.157).

01.06.2020 ПрАТ “Березанський комбікормовий завод” звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою від 28.05.2020 №28/05-2 про закінчення виконавчого провадження, в якій посилаючись на п.2 ч.1 ст.39 Закону України “Про виконавче провадження” (виконавче провадження підлягає закінченню у випадку затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення) просив протягом одного дня з моменту отримання даної заяви з додатками закінчити виконавче провадження №30436747, зняти арешти, накладені на кошти боржника в усіх банківських та фінансових установах, скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення. До вказаної заяви було додано копію ухвали Господарського суду Київської області у справі №911/142/13-г від 05.11.2015 про затвердження мирової угоди (а.с.135-136).

09.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицею А.В. на підставі статті 30 Закону України “Про виконавче провадження” винесено постанову про виведення виконавчого провадження №30436747 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №22/169-10, виданого 18.10.2010 про стягнення з ВАТ «Березанський комбікормовий завод» на користь ТОВ «Техновіт Агро» боргу в сумі 2065834,67 грн. із зведеного виконавчого провадження №61886761 (а.с.132-133).

09.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицею А.В. винесено постанову про внесення змін (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме замість назви ВАТ «Березанський комбікормовий завод» зазначити назву Приватне акціонерне товариство «Березанський комбікормовий завод» (а.с.130).

09.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицею А.В. керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України “Про виконавче провадження” винесено постанову про стягнення з боржника Приватного акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод» виконавчого збору у розмірі 206583,46 грн. (а.с.128).

В матеріалах справи наявна копія супровідного листа від 09.06.2020 №6828/1 про направлення вказаної постанови сторонам виконавчого провадження (а.с.127).

Того ж дня, 09.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицею А.В., керуючись вимогами п.2 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України “Про виконавче провадження” винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №22/169-10, виданого 18.10.2020 про стягнення з ВАТ “Березанський комбікормовий завод” на користь ТОВ «Техновіт Агро» боргу в сумі 2065834,67 грн. (а.с.125-126).

В матеріалах справи наявна копія супровідного листа від 09.06.2020 №6833/1 про направлення вказаної постанови сторонам виконавчого провадження (а.с.124).

15.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицею А.В., керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження” винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62334181 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 30436747 від 09.06.2020, виданої відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про стягнення з ПАТ “Березанський комбікормовий завод” на користь держави виконавчого збору в розмірі 206583,46 грн. (а.с.198-199).

Позивач, вважаючи постанову про стягнення виконавчого збору від 09.06.2020 в рамках виконавчого провадження №30436747 протиправною та такою, що порушує його права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

На час відкриття виконавчого провадження №30436747 з виконання наказу Господарського суду Київської області, виданого 20.10.2010 №22/169-10 (19.12.2011), чинним був Закон України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-XIV, який визначав умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (у редакції, чинній на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження №30436747 від 19.12.2011, далі - Закон № 606-ХІV).

Відповідно до ст.1 Закону № 606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 статті 25 Закону № 606-ХІV встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону № 606-ХІV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.2 ст. 11 Закону № 606-ХІV державний виконавець серед іншого здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 32 Закону № 606-ХІV заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Приписами частини 1 статті 28 Закону № 606-ХІV визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною третьою статті 28 Закону № 606-ХІV обумовлено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред`явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі (ч.4 ст.28 Закону № 606-ХІV).

Як вже встановлено судом, 19.12.2011 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Березанського міського управління юстиції Голобор Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №30436747 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №22/169-10, виданого 18.10.2010. Вказаною постановою боржнику - ВАТ «Березанський комбікормовий завод» надано строк для добровільного виконання, а саме сплатити кошти протягом семиденного терміну з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. У пункті 3 постанови від 19.12.2011 про відкриття виконавчого провадження ВП №30436747 вказано, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору в сумі 10% від суми стягнення та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій (а.с.187).

Разом з тим, як вбачається зі встановлених по справі обставин та матеріалів виконавчого провадження, наданих відповідачем, державним виконавцем всупереч положенням статті 28 Закону № 606-ХІV після закінчення строку на добровільне виконання (семиденний термін з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження) при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк не було винесено постанову про стягнення виконавчого збору в рамках ВП №30436747.

Суд зазначає. що станом на дату постановлення Господарським судом Київської області ухвали від 14.01.2013 у справі № 911/142/13-г за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Техновіт Агро» про порушення провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Березанський комбікормовий завод” був чинним Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII.

Згідно преамбули Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII (у редакції станом на дату постановлення господарським судом ухвали від 14.01.2013 у справі № 911/142/13-г, далі – Закон - № 2343-XII) банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно з ч.1 ст.19 Закону № 2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Згідно з ч.2 ст.19 Закону № 2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Відповідно до ч.3 ст.19 Закону № 2343-XII протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що виконавчий збір в сумі 206583,46 грн., стягнутий з позивача згідно оскаржуваної постанови від 09.06.20 за порушення строку сплати ним в добровільному порядку боргу на користь ТОВ “Техновіт Агро”, є грошовою санкцією, застосованою виконавчим органом всупереч вимогам частини 3 статті 19 Закону № 2343-ХІІ, якою передбачено, що санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань, за якими здійснюється стягнення, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються.

Як встановлено судом, провадження у справі про банкрутство позивача було порушено ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2013 у справі № 911/142/13-г, якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства, тоді як оскаржувана постанова винесена відповідачем 09.06.2020, тобто, вже після порушення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 09.06.2020 у виконавчому провадженні №30436747 є такою, що винесена не у відповідності до вимог чинного законодавства України, та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція у побідних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 05 липня 2019 року у справі №804/4377/14 (адміністративне провадження №К/9901/10720/18).

В силу вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд погоджується із доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив від 01.12.2020 про те, що відповідач не набув статусу конкурсного кредитора відповідно до вимог Закону №2343-XII, оскільки у передбачений законом №606-ХІV строк та спосіб не виніс постанови про стягнення виконавчого збору, хоча був зобов`язаний це зробити після закінчення строку на добровільне виконання виконавчого документу (семиденний термін з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2011).

Згідно з ч.1 ст. 23 Закону № 2343-XII конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.83 Закону № 2343-XII господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з ч.4 ст. 83 Закону № 2343-XII у випадках, передбачених пунктами 4-7 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про припинення провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Отже, конкурсний кредитор є кредитором за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника, незалежно від того, чи вони подали заяву до суду чи ні.

Таким чином, відповідач для забезпечення свого права вимоги до позивача, був зобов`язаний звернутися із письмовою заявою до Господарського суду Київської області з вимогами до боржника та підтверджуючими документами, в тридцятиденний термін від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження про банкрутство.

Однак, відповідачем грошової вимоги до позивача по стягненню з останнього виконавчого збору в передбачені цим Законом строки не заявлено.

Суд зазначає, що згідно з п.8 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 14.01.2013 у справі № 911/142/13-г про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ “Березанський комбікормовий завод”, Господарським судом Київської області постановлено ухвалу надіслати в тому числі відділу державної виконавчої служби Березанського міського управління юстиції, а отже відповідач був обізнаний про постановлення судом такої ухвали, що зобов`язувало його вчинити дії, направлені на пред`явлення своїх вимог до боржника, проте відповідач цього не зробив, не пояснивши суду підстав та причин такої бездіяльності.

Позивач слушно зауважив, що провадження у справі про банкрутство ВАТ “Березанський комбікормовий завод” було ініційоване саме за заявою стягувача у ВП №30436747 – Товариства з обмеженою відповідальністю «Техновіт Агро», натомість відповідачем в порушення вимог Закону № 2343-XII не заявлено грошових вимог бо боржника.

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною 3 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином суд прийшов до висновку про те, що відповідач не мав повноважень стягувати виконавчий збір з позивача на підставі постанови від 09.06.2020, оскільки він не набув статусу конкурсного кредитора у справі про банкрутство № 911/142/13-г, хоча мав для цього всі необхідні передумови.

Суд зазначає, що оскільки державний виконавець не мав повноважень виносити оспорювану постанову про стягнення виконавчого збору від 09.06.2020 у виконавчому провадженні №30436747 після постановлення Господарським судом Київської області ухвали від 05.11.2015 у справі № 911/142/13-г про затвердження мирової угоди у справі № 911/142/13-г про банкрутство ВАТ “Березанський комбікормовий завод”, суд не надає правової оцінки решті доводів позивача, викладених у позовній заяві, зокрема щодо протиправності спірної постанови з огляду на відсутність фактичного виконання відповідачем виконавчого провадження, оскільки підстав для винесення спірної постанови у відповідача не було.

Щодо строку звернення до суду із даним позовом суд зазначає таке.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 про відкриття провадження у справі №320/8332/20 судом поновлено Приватному акціонерному товариству "Березанський комбікормовий завод" строк звернення до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач посилався на те, що про наявність винесеної постанови від 09.06.2020 позивач дізнався 04.09.2020 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. У зв`язку із оголошенням Урядом карантину відповідач не здійснював прийому громадян, у тому числі і сторін виконавчого провадження, чим обмежив можливість своєчасного отримання документів виконавчого провадження і відповідного реагування згідно закону.

03.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень, зокрема ознайомлення з постановами, які виносились у відповідності із завершенням виконавчих проваджень - припинення примусових заходів, стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій тощо.

04.09.2020 позивачу було надано для ознайомлення виконавчі провадження №№62281035, 62334181, 62334123, 62330556, 62370505, 62370557, 62370416, 62370026, 62369949. Про дату ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №62281035 та відповідно виявлення наявності оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору, представником позивача зафіксовано в заяві від 04.09.2020.

Так, позивачем до заяви про поновлення строків звернення до суду додано, зокрема копію заяви про надання для ознайомлення виконавчих проваджень від 03.09.2020, зокрема із ВП №30436747, копію заяви представника позивача про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з розпискою про ознайомлення від 04.09.2020.

З позовом до суду позивач звернувся 14.09.2020, про що свідчить відмітка на поштовому відправленні із штрихкодовим ідентифікатором 0408031051834, тобто із дотриманням 10-денного строку з дня, коли позивач ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та дізнався про порушення своїх прав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 09.06.2020 було отримано 17.06.2020, на підтвердження чого посилається на відстеження пересилання поштових відправлень сайту АТ Укрпошта за штрих кодовим ідентифікатором №0200245914821 та реєстр відправки вихідної кореспонденції №63.

Своєю чергою позивач на спростування доводів відповідача про пропуск строку звернення до суду подав відповідь на відзив на позовну заяву та додаткові письмові пояснення, в яких просив відхилити клопотання відповідача про порушення строку звернення до суду, зазначивши про те, що не отримував постанови про стягнення виконавчого збору №30436747 від 09.06.2020 в рекомендованому листі за штрихкодовим відправленням №0200245914821, оскільки в зазначеному рекомендованому відправленні відповідачем було надіслано постанову про закінчення виконавчого провадження №30436747 від 09.06.2020 разом із супровідним листом №6831/1 від 09.06.2020 та решту інших постанов з різних виконавчих проваджень, проте постанови про стягнення виконавчого збору №30436747 від 09.06.2020 в даному поштовому відправленні не було.

Дослідивши наданий суду реєстр відправки вихідної кореспонденції №63, суд зазначає, що згідно з даним реєстром на адресу ПАТ “Березанський комбікормовий завод” у рекомендованому поштовому відправленні за штрихкодовим ідентифікатором №0200245914821 направлено декілька документів, які позначені номерами 6827/1, 6831/1, 6840/1, 6845/1, 6785/1 від 09.06.2020, номерами 6880/1, 6879/1 від 10.06.2020 та номерами 6859/1, 6849/1, 6850/1, 6852/1, 6833/1, 6828/1 від 09.06.2020 (а.с.190-194).

Натомість наданий суду реєстр відправки вихідної кореспонденції №63 не містить штампу оператора поштового зв`язку про дату приймання для пересилання рекомендованих поштових відправлень згідно наданого реєстру.

Відповідно до пункту 106 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

Отже, належним доказом вручення особі рекомендованого поштового відправлення є поштове повідомлення, в якому вказується дата та особа, якій вручено таке рекомендоване поштове відправлення.

Натомість надана відповідачем суду роздруківка з сервісу відстеження пересилання поштових відправлень сайту АТ Укрпошта за штрихкодовим ідентифікатором №0200245914821 не визначає зміст поштового відправлення, тому не є належним доказом отримання особою рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 31.03.2020 у справі №580/150/20.

Позивач заперечує факт отримання ним постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 09.06.2020 у виконавчому провадженні ВП № 30436747.

Суд, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що факт направлення відповідачем в одному рекомендованому поштовому відправленні зі штрихкодовим ідентифікатором №0200245914821 одночасно декількох документів, в тому числі оскаржуваної постанови від 09.06.2020 відповідачем не доведений.

При цьому доводи відповідача про одночасне направлення декількох постанов, а саме 13 постанов від різних дат, за умови заперечення позивачем факту отримання спірної постанови, дає суду підстави для сумніву про направлення відповідачем спірної постанови в даному поштовому відправленні.

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що відповідач не довів суду належними та допустимими доказами факт отримання позивачем спірної постанови саме 17.06.2020, відтак, підстав вважати про пропуск строку звернення до суду з даним позовом суд не вбачає.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 3098,75 грн., що підтверджується платіжним дорученням №21 від 13.10.2020, оригінал якого наявний в матеріалах справи (а.с.21).

Враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем за звернення з позовною заявою судовий збір у сумі 3098,75 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича від 09.06.2020 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №30436747 про стягнення з ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" виконавчого збору в розмірі 206583,46 грн.

3. Стягнути з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 43315602, місцезнаходження: 01001, м. Київ, провулок Музейний, б.2-Д) на користь Приватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 04529944, місцезнаходження: 07541, Київська область, м. Березань, вул. Маяковського, буд. 12) судовий збір у сумі 3098,75 грн. (три тисячі дев`яносто вісім грн. 75 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного тексту рішення – 19.07.2021 р.

Суддя Кушнова А.О.