Ухвала суду № 98396088, 19.07.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову в ухваленні додаткового судового рішення)

19 липня 2021 року м. Житомир справа № 815/6574/14

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву Міністерства внутрішніх справ про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство юстиції України про визнання протиправними дій, визнання нечинними та скасування наказів, поновлення в органах внутрішніх справ, стягнення грошового забезпечення,

встановив:

Рішенням суду від 28 грудня 2020 року ухвалено: позовну заяву задовольнити. Визнати протиправним та скасувати наказ МВС України від 28.10.2014 №2253о/с. Визнати протиправним і скасувати наказ Національної академії внутрішніх справ України від 31.10.2014 №192о/с. Поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ з 04.11.2014. Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді в Національній академії внутрішніх справ на посаді наукового співробітника наукової лабораторії з проблем громадської безпеки навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки та Національної гвардії. Стягнути з Національної академії внутрішніх справ (площа Солом`янська, 1, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 08751177) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 303255 (триста три тисячі двісті п`ятдесят п`ять) гривень 12 коп. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на службі та на посаді.

Відділом документального забезпечення суду 24.06.2021 зареєстровано заяву Міністерства внутрішніх справи України про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заяви вказує, що наказ МВС України від 28.10.2014 №2253 о/с окрім ОСОБА_1 стосується ще двадцяти колишніх співробітників органів внутрішніх справ, а тому його скасування призведе до порушення прав всіх осіб, що зазначені у ньому. Просить у п. 2 резолютивної частини рішення суду замінити на "в частині, що стосується ОСОБА_1 ".

Приписами ч. 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У період із 22.06.2021 по 12.07.2021 (включно) головуюча суддя перебувала у відпустці. Заяву передано судді 13.07.2021.

Оскільки судове рішення ухвалено у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе і заяву Міністерства внутрішніх справи України розглядати у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши заяву Міністерства внутрішніх справи України про ухвалення додаткового рішення, зазначає наступне.

Частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Однак, як вбачається із заяви Міністерства внутрішніх справи України, відповідач не вказує на підстави для ухвалення додаткового рішення, що зазначені у ч. 1 ст. 252 КАС України, а просить суд у п. 2 резолютивної частини рішення суду замінити на "в частині, що стосується ОСОБА_1 ".

Обгрунтовуючи необхідність ухвалення додаткового рішення Міністерство внутрішніх справ України зазначає, що наказ МВС України від 28.10.2014 №2253 о/с окрім ОСОБА_1 стосується ще двадцяти колишніх співробітників органів внутрішніх справ, а тому його скасування призведе до порушення прав всіх осіб, що зазначені у ньому

Однак, вказана підстава не визначена статтею 252 КАС України, як така, що підлягає розгляду шляхом ухвалення додаткового рішення у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відсітні підстави для ухвалення додаткового рішення у справі.

Керуючись статтями 243, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Міністерству внутрішніх справ України в ухваленні додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії внутрішніх справ України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство юстиції України про визнання протиправними дій, визнання нечинними та скасування наказів, поновлення в органах внутрішніх справ, стягнення грошового забезпечення.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Лавренчук