Рішення № 98395859, 16.07.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року м. Житомир справа № 240/7450/21

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

-визнати неправомірними дії щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності із застосуванням курсу національної валюти щодо російського рубля на день призначення пенсії по інвалідності.

-зобов"язати нарахувати та виплатити з 06.03.2018 пенсію по інвалідності із заробітку, розрахованому за офіційно встановленим курсом національної валюти щодо російського рубля на момент призначення пенсії по інвалідності, тобто станом на 06.03.2018, з урахуванням фактично виплачених сум пенсії по інвалідності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 02.08.2003 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах. На виконання судового рішення, при призначенні пенсії по інвалідності 06.03.2018 відповідачем протиправно застосовано офіційний курс національної валюти щодо російського рубля станом на 02.08.2003, тобто на день призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а не на день призначення пенсії по інвалідності.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що застосування офіційного курсу російського рубля на 06.03.2018 у зв"язку з переходом позивача з 06.03.2018з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, суперечить вимогам чинного законодавства.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.08.2003 позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 у справі №240/3919/18 визнано протиправним і скасовано рішення Новоград - Волинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 21 від 12.03.2018 про відмову в переході на пенсію по інвалідності з урахуванням стажу та заробітку з 2010 року по 2017 рік.

Зобов`язано Новоград - Волинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 06.03.2018, зарахувавши до загального та страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки з 04.05.2010 по 04.10.2010, з 01.02.2012 по 25.10.2012, з 22.04.2013 по 27.10.2013, з 07.04.2014 по 03.11.2014 та з 18.04.2017 по 21.07.2017, та врахувати заробітну плату за відповідні періоди, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

На виконання рішення суду, відповідачу призначено пенсію по інвалідності з 06.03.2018.

Оскільки при призначенні пенсії по інвалідності розмір пенсії обчислено із врахуванням офіційного курсу російського рубля на момент призначення пенсії за віком станом на 02.09.2003, позивач звернувся до відповідача.

Листом від 31.03.2021 відповідач повідомив позивачу, що відповідно до Угоди про гарантії прав громадян-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, у випадку, коли у державі - учасниці даної Угоди введено національну валюту, розмір заробітної плати розраховується офіційно встановленому курсу національної валюти на момент призначення пенсії. Таким чином, застосування офіційного курсу російського рубля на 06.03.2018 у зв"язку з переходом з 06.03.2018 з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, суперечить вимогам законодавства.

Позивач вважає, що відповідач протиправно при призначенні пенсії по інвалідності застосував офіційний курс рубля на момент призначення пенсії за віком станом на 02.09.2003, а не станом на 06.03.2018, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (абз.1).

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії (абз.2).

Згідно статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 (далі - Угода), пенсійне забезпечення громадян держав-учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється по законодавству держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.

Згідно зі статтею 6 зазначеної Угоди від 13.03.1992 призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої із цих країн, а також на територіях колишнього СССР за час до вступу в силу даної Угоди (пункти 1, 2 статті 6).

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії (пункт 3 статті 6 вказаної Угоди).

Відповідно до статті 5 Угоди від 13.03.1992 ця Угода розповсюджується на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Отже, розмір пенсії в країні, де введена національна валюта, розраховується виходячи із заробітку обчисленого з врахуванням офіційно встановленого курсу саме на момент призначення пенсії.

Згідно даних з офіційного сайту Національного банку України (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=06.03.2018&period=daily) курс російського рубля станом на 06.03.2018 становив 4,6378 грн. за 10 рос.рублів.

02.08.2003 позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788.

На виконання рішення суду, яким було зобов"язано відповідача призначити позивачу пенсію по інвалідності з 06.03.2018, позивачу було призначено пенсію по інвалідності з 06.03.2018 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058.

При призначенні пенсії по інвалідності розмір пенсії обчислено із врахуванням офіційного курсу російського рубля на момент призначення пенсії за віком станом на 02.09.2003.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій відповідач посилається на те, що оскільки відбулося не призначення пенсії, а переведення на інший вид пенсій, розмір пенсії правомірно обчислено з врахуванням курсу офіційного рубля на момент призначення пенсії .

Суд не погоджується з доводами відповідача, з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що ч.3 ст.45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.

Верховний Суд у постанові від 15.03.2018 у справі №521/4655/17 зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії по інвалідності, а не переведення згідно ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у у справі №521/4655/17.

Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відтак, слід дійти висновку щодо неправомірності застосування відповідачем частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV до спірних правовідносин, оскільки у даному випадку у даному випадку мало місце не переведення, а призначення іншої пенсії за іншим законом.

У зв"язку з цим, суд вважає, що відповідач при обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058, зобов"язаний був розрахувати розмір заробітку, з якого обчислюється пенсія по інвалідності за офіційно встановленим курсом національної валюти щодо російського рубля саме на момент призначення пенсії по інвалідності, тобто станом на 06.03.2018.

Відтак, суд зазначає, що відповідач, застосувавши за спірний період коефіцієнт заробітку, визначений з курсу гривні до російського рубля станом на 02.08.2003 діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, що передбачений законами України, з огляду на що, відмова у перерахунку позивачу пенсії по інвалідності із застосуванням курсу національної валюти щодо російського рубля станом на 06.03.2018 є протиправною.

Враховуючи встановлену судом протиправність дій відповідача щодо застосування при призначенні позивачу пенсії по інвалідності курсу національної валюти щодо російського рубля станом на 02.08.2003, суд вважає, що для повного захисту порушених прав необхідно зобов"язати відповідача з 06.03.2018 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії по інвалідності із заробітку, розрахованому за офіційно встановленим курсом національної валюти щодо російського рубля на момент призначення пенсії, станом на 06.03.2018, з урахуванням фактично виплачених сум пенсії по інвалідності.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) у перерахунку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності із застосуванням курсу національної валюти щодо російського рубля на день призначення пенсії по інвалідності.

Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) здійснити з 06.03.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності із заробітку, розрахованому за офіційно встановленим курсом національної валюти щодо російського рубля на момент призначення пенсії по інвалідності, станом на 06.03.2018, з урахуванням фактично виплачених сум пенсії по інвалідності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос