Рішення № 98395567, 12.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2021 р. Справа№200/5571/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши за участю секретаря судового засідання Купріян В.Ю. в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Військової частини 9937

про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини 9937, в якому просив суд: визнати протиправними дії військової частини 9937 щодо застосування січня 2015 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 31.10.2016 року включно; визнати протиправними дії військової частини 9937 щодо застосування листопада 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.11.2016 року по 28.02.2018 року включно; зобов`язати військову частину 9937 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 70033 гривні 73 копійки із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; визнати протиправною бездіяльність військової частини 9937 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 07.02.2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258 гривень 75 копійок відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; зобов`язати військову частину 9937 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4258 гривень 75 копійок за період з 01.03.2018 року по 07.02.2021 року включно в сумі 150120 гривень 90 копійок відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Ухвалою суду від11 травня 2020 року суд відкрив провадження у справі, призначивши до розгляду на 07 червня 2021 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

07 червня 2021 року розгляд справи відкладено на 29 червня 2021 року.

29 червня 2021 року розгляд справи відкладено на 12 липня 2021 року.

12 липня 2021 року сторони, повідомлені належним чином до суду не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Відповідачем відзив на позовну заяву не надано.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 .

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 31.07.2015 року Східним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України.

Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що в період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 01.12.2015 року по 07.02.2021 року не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення.

18 лютого 2021 року позивачем було надіслано заяву до військової частини 9937 з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення та надати інформацію про розмір посадового окладу станом на 01.01.2008року, 01.02.2018 року, 01.03.2018 за кожною посадою, яку позивач займав в період з 01.12.2015 року по 07.02.2021 рік.

У відповіді військової частини 9937 зазначено Військовою частиною було виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року в сумі 16021,17 грн. із застосуванням базових місяців - січень 2015року та листопад 2016року.

Позивач зазначає, що відповідачем при встановленні базового місяцю не враховано пункти 5 та 10-2 Постанови №1078, не взято до уваги правові висновки у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року по справі №200/9297/19-а, від 22 липня 2020 року по справі №400/3017/19. Як наслідок відповідачем визначено неправильно базовий місяць в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, а саме: січень 2015 року та листопад 2016 року замість січня 2008 року та нараховано індексацію грошового забезпечення в значно меншому розмірі, а саме: 16021,17 грн. замість 86054,90 грн.

При цьому відповідачем при визначенні базового місяцю для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення не враховуються листи Міністерства оборони України (військовослужбовцям МОУ одночасно з військовослужбовцями ДПСУ встановлено посадові оклади):

- лист директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 31.01.2018 року № 1725/з в якому зазначено, що базовим місяцем для проведення індексації грошового забезпечення є січень 2008 року, а виплату індексації слід поновити з 01.03.2018 року;

- лист від 16.11.2020 року №7159/з/3 (Додаток №8 до позовної заяви) в якому зазначено, що Міністерство оборони України звернулось до Міністерства соціальної політикиз метою формування єдиної позиції щодо визначення базового місяцю для нарахування індексації грошового забезпечення та листом від 03.08.2020 року №220/4621 Міністерство соціальної політики повідомило Міністерство оборони України, що з грудня 2015 року базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовцям є січень 2008 року.

Позивач зазначає, що за період з 01.03.2018 року по 07.02.2021 року індексація грошового забезпечення виплачена у повному розмірі у сумі 5079,83 грн., заборгованість відсутня, проте відповідачем в порушення абзаців 4,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" не виплачувалась на користь позивача щомісячна фіксована індексація грошового забезпечення в розмірі 4258,75 грн.

Позивач вказує, що з 01.03.2018 року по 07.02.2021 року позивачу належна щомісячна фіксована індексація грошового забезпечення в розмірі 4258,75 гривень в місяць.

Інформацію про розмір посадового окладу станом на 01.01.2008 року, 01.02.2018 року, 01.03.2018 року за посадами, на яких позивач проходив службу в період з 01.12.2015 року по 07.02.2021 рік відповідачем не надано. Натомість відповідачем надано інформацію про розмір посадового окладу особисто позивача, а не розмір посадового окладу за посадами позивача.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців(тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року, тобто січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Мінсоцполітики у своєму листі від 29.12.2017 року №122/0/66-17 зазначає, що посадові оклади військовослужбовців востаннє підвищувались у січні 2008 року, розмір індексації у грудні 2017 року становить 4258,75 грн (1762 (прожитковий мінімум) х 241,7(коефіцієнт індексації) / 100).

Щодо періоду з 01.03.2018року по 07.02.2021 року, позивач зазначив, що абзацом 5 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Абзацом 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

01 березня 2018 року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі Порядок №704), якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.

Пунктом 2 Порядку №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до копії картки особового рахунку за 2018 рік грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року складає 8318,60 грн., а саме: посадовий оклад - 740,00 грн, оклад за військовим званням - 60,00 грн, надбавка за вислугу років - 160,00 грн, премія - 3145,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 3105,60 грн, винагорода за бойове чергування - 37,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 960,00 грн, надбавка за особливі умови служби - 111,00 грн.

Грошове забезпечення позивача за березень 20І8 року складає 8309,16 грн, а саме: посадовий оклад - 3080,00 грн, оклад за військовим званням - 950,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 51,76 грн, надбавка за вислугу років - 1209,00 грн, премія - 3018,40 грн.

За підрахунками позивача грошовий дохід у зв`язку з підвищенням посадових окладів змінився на:8309,16 грн. - 8318,60 грн. = -9,44 грн, тобто, грошовий дохід позивача у зв`язку з підвищенням посадових окладів не збільшився.

Так як в лютому 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін 241,70%, то відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №91078 сума індексації за лютий рахується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 лютого 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00грн*241,70%/100), що становить 4258,75 грн.

Виходячи з вищенаведеного, як зазначає позивач, у супереч абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, відповідач починаючи з 01 березня 2018 року не виплачував індексацію грошового забезпечення в розмірі 4258,75гривень в місяць, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі відповідно до чинного законодавства.

Згідно наданого позивачем розрахунку за період проходження служби з 01.12.2015 року по 07.02.2021 року сума, невиплаченої індексації грошового забезпечення складає 220 154,63 грн., а саме:

- у грудні 2015 року 1807,94 грн. (167,10%*1378,00 грн. - 494,70 грн.);

- у січні 2016 року 1779,00 грн. (167,10%* 1378,00 грн. - 523,64 грн);

- у лютому 2016 року 1779,00 грн. (167,10%* 1378,00 грн. - 523,64 грн.);

- у березні 2016 року 1896,13 грн. (175,60%*1378,00 грн. - 523,64 грн.);

- у квітні 2016 року 1896,13 грн. (175,60%* 1378,00 грн. - 523,64 грн.);

- у травні 2016 року 1995,20 грн. (175,60%* 1450,00 грн. - 551,00 грн.);

- у червні 2016 року 2043,05 грн. (186,90%* 1450,00 грн. - 667,00 грн.);

- у липні 2016 року 2043,05 грн. (186,90%* 1450,00 грн. - 667,00 грн.);

- у серпні 2016 року 2043,05 грн. (186,90%* 1450,00 грн. - 667,00 грн.);

- у вересні 2016 року 2043,05 грн. (186,90%* 1460,00 грн. - 667,00 грн.);

- у жовтні 2016 року 2043,05 грн. (186,90%* 1450,00 грн. - 667,00 грн.);

- у листопаді 2016 року 2207,67 грн. (186,90%* 1450,00 грн. - 502,38 грн.);

- у грудні 2016 року 2676,82 грн. (198,70%* 1600,00 грн. - 502,38 грн.);

- у січні 2017 року 2676,82 грн. (198,70%* 1600,00 грн. - 502,38 грн.);

- у лютому 2017 року 2676,82 грн. (198,70%* 1600,00 грн. - 502,38 грн.);

- у березні 2017 року 2860,82 грн. (210,20%* 1600,00 грн. - 502,38 грн.);

- у квітні 2017 року 2860,82 грн. (210,20%* 1600,00 грн. - 502,38 грн.);

- у травні 2017 року 2954,87 грн. (210,20%* 1684,00 грн. - 584,90 грн.);

- у червні 2017 року 3150,21 грн. (221,80%* 1684,00 грн. - 584,90 грн.);

- у липні 2017 року 3150,21 грн. (221,80%* 1684,00 грн. - 584,90 грн.);

- у серпні 2017 року 3082,85 грн. (221,80%* 1684,00 грн. - 652,26 грн.);

- у вересні 2017 року 3252,94 грн. (231,90%* 1684,00 грн. - 652,26 грн.);

- у жовтні 2017 року 3252,94 грн. (231,90%* 1684,00 грн. - 652,26 грн.);

- у листопаді 2017 року 3252,94 грн. (231,90%* 1684,00 грн. - 652,26 грн.);

- у грудні 2017 року 3536,12 грн. (241,70%* 1762,00 грн. - 722,63 грн.); (відповідно до роз`яснення Мінсоцполітики від 29.12.2017 року №: 122/0/66-17);

- у січні 2018 року 3536,12 грн. (241,70%* 1762,00 грн. - 722,63 грн.);

- у лютому 2018 року 3536,12 грн. (241,70%* 1762,00 грн. - 722,63 грн.);

- у березні 2018 року 4258,75 грн. (241,70%*1762,00 - 0,00грн.);

- у квітні 2018 року 4258,75 грн. (0%*1762,00 + 4258,75 грн.);

- у травні 2018 року 4258,75 грн. (0%* 1762,00 +4258,75 грн.);

- у червні 2018 року 4258,75 грн. (0%*1762,00 +4258,75 грн.);

- у липні 2018 року 4258,75 грн. (0%*1841,00 + 4258,75 грн.);

- у серпні 2018 року 4258,75 грн. (0%*1841,00 + 4258,75 грн.);

- у вересні 2018 року 4258,75 грн. (0%*1841,00 + 4258,75 грн.);

- у жовтні 2018 року 4258,75 грн. (0%* 1841,00 +14258,75 грн.);

- у листопаді 2018 року 4258,75 грн. (0%*1841,00 + 4258,75 грн.);

- у грудні 2018 року 4258,75 грн. (3,7%* 1921,00 + 4258,75 грн. - 71,08 грн.);

- у січні 2019 року 4258,75 грн. (3,7%* 1921,00 + 4258,75 грн. - 71,08 грн.);

- у лютому 2019 року 4258,75 грн. (3,7%* 1921,00 + 4258,75 грн. - 71,08 грн.);

- у березні 2019 року 4258,75 грн. (7,0%* 1921,00 + 4258,75 грн. - 134,47 грн.);

- у квітні 2019 року 4258,75 грн. (7,0%* 1921,00 + 4258,75 грн. - 134,47 грн.);

- у травні 2019 року 4258,75 грн. (7,0%*1921,00 - 4258,75 грн. - 134,47 грн.);

- у червні 2019 року 4258,75 грн. (7,0%* 1921,00 + 4258,75 грн. - 134,47 грн.);

- у липні 2019 року 4465,47 грн. (10,3%*2007,00 + 4258,75 грн.);

- у серпні 2019 року 4465,47 грн. (10,3%*2007,00 + 4258,75 грн.);

- у вересні 2019 року 4465,47 грн. (10,3%*2007,00 + 4258,75 грн.);

- у жовтні 2019 року 4465,47 грн. (10,3%*2007,00 + 4258,75 грн.);

- у листопаді 2019 року 3431,87 грн. (10,3%*2007,00 + 4258,75 грн.-1033,60 грн);

- у грудні 2019 року 4258,75 грн. (10,3%*2102,00+4258,75 грн. - 216,51 грн.);

- у січні 2020 року 4258,75 грн. (10,3%*2102,00+4258,75 грн.-216,51 грн.);

- у лютому 2020 року 4258,75 грн. (10,3%*2102,0р + 4258,75 грн. - 216,51 грн.);

- у березні 2020 року 4258,75 грн. (10,3%*2102,00 + 4258,75 грн. - 216,51 грн.);

- у квітні 2020 року 4258,75 грн. (10,3%*2.102,00 + 4258,75 грн. - 216,51 грн.);

- у травні 2020 року 4258,75 грн. (10,3%*2102,00 + 4258,75 грн. - 216,51 грн.);

- у червні 2020 року 4258,75 грн. (10,3%*2102,00 + 4258,75 грн. - 216,51 грн.);

- у липні 2020 року 4258,75 грн. (10,3%*2197,00 + 4258,75 грн. - 226,29 грн.);

- у серпні 2020 року 4258,75 грн. (10,3%*2197,00 + 4258,75 грн. - 226,29 грн.);

- у вересні 2020 року 4258,75 грн. (10,3%*2197,00 + 4258,75 грн. - 226,29 грн.);

- у жовтні 2020 року 4258,75 грн. (10,3%*2197,00+ 4258,75 грн. - 226,29 грн.);

- у листопаді 2020 року 4258,75 грн. (10,3%*2197,00 + 4258,75 грн. - 226,29 грн.);

- у грудні 2020 року 4258,75 грн. (10,3%*2270,00 + 4258,75 грн. - 233,81 грн.);

- у січні 2021 року 4258,75 грн. (14,6%*2270,00 + 4258,75 грн. - 331,42 грн.);

- у лютому 2021 року 1064,68 грн. (((14,6%*2270,00 + 4258,75 грн.)/28*7) - 82,86 грн.) (за 7 днів).

На підтвердження здійснених розрахунків позивачем надано картки особових рахунків за 2015-2021 роки.

Свою вимогу щодо встановлення судового контролю, позивач обґрунтовує тим, що судовий контроль є необхідною умовою для ефективного виконання військовою частиною судового рішення, оскільки, з його слів, на сьогодні деякі військові частини повністю ігнорують рішення судів щодо застосування базового місяцю "січень 2008 року" та виплачують позивачам індексацію із застосуванням базового місяцю ''січень 2016 року".

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи викладене, відповідач своїм правом щодо надання відзиву на адміністративний позов не скористався.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку що між сторонами спірним є питання щодо незастосування відповідачем базового місяця для обчислення індексу споживчих цін при розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 р. - січня 2008 року, невиплата починаючи з березня 2018 року по день звільнення позивача 07.02.2021 року фіксованої суми індексації та правомірності такої бездіяльності відповідача.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність. недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, абзацом другим частини третьої статті 9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Разом з тим, пунктом 1.9. Інструкції закріплено, що індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; надалі - Закон № 1282-ХІІ).

Зокрема, статтею 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Водночас, положеннями статті 6 Закону № 1282-ХІІ визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Разом з тим, пунктом 2 Порядку № 1078 закріплено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Крім того, положеннями пункту 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Тобто, наявні підстави вважати, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015).

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.

Суд наголошує, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Так, положеннями Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. Тобто, мова йде про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

В рішенні Конституційного суду України № N 7-рп/2004 від 17.03.2004 по справі № 1-13/2004 зазначено, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України (254к/96-ВР) виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України (254к/96-ВР) перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 N 8-рп/99 (v008p710-99) у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 N 5-рп/2002 (v005p710-02) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 N 5-рп/2002 ( v005p710-02 ) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Щодо застосування січня 2008 року в якості базового місяця для визначення індексу споживчих цін при розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток). Вказана постанова набрала чинності 01.01.2008 року.

Згідно п. 10-1 Порядку № 1078, у редакції, чинній до 01.12.2015, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Порядок № 1078 доповнено пунктом 10-2 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 526 від 13.06.2012, яка діє в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015.

Пункт 10-2 Порядку № 1078 (в редакції від 01.12.2015 та чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Тож, з 01.12.2015 положення пункту 10-2 Порядку № 1078 застосовуються до новоприйнятих працівників.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294), яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені, зокрема, Додатками № 1-7 до Постанови №1294.

01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова № 704), якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідач повинен був встановити базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача - січень 2008 року, доказів протилежного відповідачем не надано.

Перевіривши правильність розрахунків позивача суд встановив, що із застосуванням базового місяця індексації - січня 2008 року, сума індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року становить 86054,90 грн, проте відповідачем виплачено позивачу 16021,17 грн.

З огляду на викладене, внаслідок неправильного визначення відповідачем базового місяця розрахунку індексації позивачу не виплачено 70033,73 грн (86054,90 грн-16021,17 грн)

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій військової частини 9937 щодо застосування січня 2015 року як базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 року по 31.10.2016 року включно та щодо застосування листопада 2016 року як базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2016 року по 28.02.2018 року включно, а також зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січня 2008 року в сумі 70033 гривні 73 копійки - підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення відповідачу за період з 01.03.2018 року по 07.02.2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258 гривень 75 копійок відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, суд зазначає наступне.

Відтак, у березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів у військовослужбовців відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Згідно абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Відповідачем не спростовано, що в березні 2018 року підвищення грошового доходу позивача у зв`язку зі зміною посадових окладів перевищило суму індексації, що склалась у лютому 2018 року (4258,75 грн), розмір якої встановлено згідно листаМінсоцполітики від 29.12.2017 № 122/0/66-17: «якщо посадові оклади в останнє підвищувалися в січні 2008 року, то сума індексації у грудні 2017 року становить 4258,75 грн (1762 х 241,7 /100) (абзац 9), серед яких:1762,00 грн. - це прожитковий мінімум (змінився у грудні 2017 року);241,7 % - це величина приросту індексу споживчих цін».

Така сума індексації в розмірі 4258,75 грн з величиною приросту індексу споживчих цін 241,7 % становила з грудня 2017 року аж по лютий 2018 року, оскільки в березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів.

Отже, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Згідно абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, до визначеної (згідно абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 відсотка).

Тобто, відповідач зобов`язаний був з березня 2018 року виплачувати фіксовану суму індексацію грошового забезпечення, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить фіксовану суму індексації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року по справі №816/1728/16.

Перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків підтверджує їх правильність, з огляду на що позовні вимоги стосовно зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4258 гривень 75 копійок за період з 01.03.2018 року по 07.02.2021 року включно в сумі 150120 гривень 90 копійок відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 - підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (1,5 відсотка від об`єкта оподаткування).

Зокрема, підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПКУ передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов`язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок.

Підпунктом 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету згідно зі статті 171 ПКУ з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника; з інших доходів є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) збору до бюджету.

Відповідно до підпункту 1.6. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 ПКУ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, згідно п. 2 якого грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції,Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців,поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Що стосується встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 ) до Військової частини 99737 (87521, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, буд. 150-а, ЄДРПОУ 14321726) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини 9937 щодо застосування січня 2015 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 31.10.2016 року включно.

Визнати протиправними дії військової частини 9937 щодо застосування листопада 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.11.2016 року по 28.02.2018 року включно.

Зобов`язати військову частину 9937 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 70033 гривні 73 копійки із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини 9937 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 07.02.2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258 гривень 75 копійок відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язати військову частину 9937 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4258 гривень 75 копійок за період з 01.03.2018 року по 07.02.2021 року включно в сумі 150120 гривень 90 копійок відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 12 липня 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 19 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко