Ухвала суду № 98395522, 19.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 липня 2021 р. Справа №200/8744/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

14.07.2021 на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про стягнення з військової частини 3057 Національної гвардії України (ЄДРПОУ - 23313948) на користь - ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з наступного дня після звільнення - 23.08.2019 по день фактичного розрахунку - 15.06.2021, грошову компенсацію у сумі - 220220 (двісті двадцять тисяч двісті двадцять) гривень 92 копійок.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, набуваю висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст.132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір (далі - Закон №3674-VI).

Згідно з ч.1 ст.3 Закону №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону №3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2270,00 грн.

Позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - грошову компенсацію у сумі 220220 (двісті двадцять тисяч двісті двадцять) гривень 92 копійок.

Відтак за звернення до суду із даним позовом сплаті підлягає судовий збір на суму 2202,21 грн. (220220,92*1%).Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем документ про сплату судового збору в сумі 2202,21 грн до позовної заяви не доданий.

В позовній заяві зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій.

Згідно з п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав;

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Законом України від 16.12.1993 №3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені ст.12 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зокрема, за приписами п.18 ст.12 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і п.2 ст.9 Закону України від 16.12.1993 №3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Разом з тим, ч.2 ст.22 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI.

Правовий аналіз змісту ст.5 Закону №3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в п.п.7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією п.16 ч.1 ст.5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція п.13, в якому йдеться про «справи, пов`язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

При зверненні до суду особи, яка є учасником бойових дій, наприклад, з позовом про розірвання шлюбу або із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, вона зобов`язана сплатити судовий збір, так як в таких правовідносинах відсутнє порушення якихось прав особи, як учасника бойових дій.

В даному спорі при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, просить суд зобов`язати відповідача сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку.

Даний спір не пов`язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.

Судом не встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом заявлено вимоги про порушення його прав, передбачених ст.12 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 (№ рішення в ЄДРСР 85412901), від 18.12.2019 у справі №ЗП/9901/4/19 (№ рішення в ЄДРСР 86877196) та від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 (№ рішення в ЄДРСР 87641523).

Згідно з пунктом 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц (№ рішення в ЄДРСР 87952206) з урахуванням висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 (провадження №12-301гс18) та постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №226/168/15-ц (провадження №6-1121цс16) з 01.09.2015 працівник не вважається звільненим від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Також судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.04.2021 у справі №240/8644/20.

Отже, підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви немає.

Таким чином, позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 2202,21 грн.

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.dn.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст.161 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення виявлених недоліків шляхом подання до Донецького окружного адміністративного суду документу про сплату судового збору у розмірі 2202,21 грн.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Т.В.Загацька