Ухвала суду № 98395347, 19.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 липня 2021 року Справа 160/11601/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроторгфрукт" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.07.021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроторгфрукт" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.07.2020 року №1744377/36640630;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроторгфрукт" від 12.05.2020 р. №394 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію, а саме: 26.05.2020 р.

Відповідно до пунктів 3, 5 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не надано до позовної заяви доказу сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень або юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За наведених обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2270 грн. за подання позову немайнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем 16.07.2020 року було отримано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Позивач скористався досудовим порядком врегулювання спору та 06.08.2020 року отримав рішення ДПС України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не встановлює процесуальних строків звернення до суду, а лише закріплює право платника податків на оскарження рішення.

Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19 (адміністративне провадження № К/9901/19455/20).

До суду з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроторгфрукт" звернулось 13.07.2021 року, тобто з пропуском місячного строку звернення.

В обгрунтування несвоєчасного звернення до суду позивач послався на складну епідеміологічну ситуацію, проведення профілактичних заходів, самоізоляцію працівників та робить висновок, що оскільки 06.08.2020 року позивач отримав рішення ДПС України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, під час дії карантинних заходів на території України, строк звернення до суду позивачем не порушено.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діяла з 02.04.2020 року, під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, зокрема процесуальні строки звернення до суду, продовжуються на строк дії такого карантину.

З цього виходить, що в разі закінчення процесуального строку, який припадає на період дії карантину, такий строк продовжується до закінчення дії карантину.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-IX, який набрав чинності 17.07.2020 року, пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України було викладено в новій редакції.

Положення пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу в редакції, що діє з 17.07.2020 року, вже не передбачали продовження процесуальних строків на період дії карантину. Пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» указаного Закону встановлює, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06 серпня 2020 року.

За таких обставин навіть, якщо брати до уваги продовження процесуального строку відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу в редакції, що діяла з 02.04.2020 року, то такий строк сплинув ще 06.08.2020 року.

У цьому разі норми статті 58 Конституції не порушуються, оскільки Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX передбачав продовження, а не припинення процесуальних строків, які припали на період дії карантину. Норми Закону від 18.06.2020 року № 731-IX завчасно (не порушуючи принцип юридичної визначеності) установили обмеження процесуальних строків у часі, що раніше не було зазначено в законі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду 27.05.2021 року у справі № 826/7786/17.

Позивач, звертаючись до суду 13.07.2021 року з позовною заявою пропустив строк звернення до суду, надані позивачем обгрунтування причин пропуску процесуального строку не можуть бути підставою для його поновлення.

Таким чином, позивачем порушено строк звернення до суду, не надано заяву про поновлення строку з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду:

- документу про сплату судового збору у розмірі 2270 грн.;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроторгфрукт" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання копії ухвали суду.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- документу про сплату судового збору у розмірі 2270 грн.;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача. Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Бондар