Рішення № 98395033, 16.07.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3829/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) про стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 803/2375/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Волинської митниці Держмитслужби, ДФС України про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди позов задоволено частково, визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 29.10.2014 № 2159-о «Про звільнення ОСОБА_1 », визнано протиправним і скасовано наказ Ягодинської митниці Міндоходів від 29.10.2014 № 466-О «Про оголошення наказу Міністерства доходів і зборів України від 29.10.2014 №2159-о «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на публічній службі в податковій міліції та на посаді заступника начальника оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Ягодинської митниці Міндоходів з 29.10.2014, стягнуто з Волинської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 709355,36 грн., рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на публічній службі в податковій міліції та на посаді заступника начальника оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Ягодинської митниці Міндоходів та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у сумі 10763,40 грн. підлягає до негайного виконання, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

13.05.2020, на виконання рішення суду від 12.05.2020 у справі № 803/2375/14 в частині поновлення на посаді, Волинський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 838/20, де боржником зазначено ДФС України.

Наказом ДФС України від 25.03.2021 № 437-О «Про виконання рішення суду», на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 803/2375/14, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Ягодинської митниці Міндоходів з 30.10.2014.

Позивач стверджує, що відповідач допустив затримку виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 803/2375/14 в частині поновлення на посаді за період з 13.05.2020 по 25.03.2021, що становить 219 робочих дні, та це є підставою відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання вказаного рішення суду про поновлення на посаді в сумі 112246,26 грн. (219 робочих дні х 512,54 грн.).

Позивач просить стягнути з ДФС України середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 803/2375/14 про поновлення на роботі за період з 13.05.2020 по 25.03.2021 в сумі 112246,26 грн., по 512,54 грн. за кожний робочий день затримки виконання рішення суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 44).

Копію ухвали суду від 19.04.2021 про відкриття провадження в адміністративній справі відповідач ДФС України отримав 19.05.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 48), проте відзиву до суду не подав.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Крім того, 05.07.2021 позивач подав до суду заяву про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 10000,00 грн. (а. с. 52-53).

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 803/2375/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Волинської митниці Держмитслужби, ДФС України про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди позов задоволено частково, визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 29.10.2014 № 2159-о «Про звільнення ОСОБА_1 », визнано протиправним і скасовано наказ Ягодинської митниці Міндоходів від 29.10.2014 № 466-О «Про оголошення наказу Міністерства доходів і зборів України від 29.10.2014 № 2159-о «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на публічній службі в податковій міліції та на посаді заступника начальника оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Ягодинської митниці Міндоходів з 29.10.2014, стягнуто з Волинської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 709355,36 грн., рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на публічній службі в податковій міліції та на посаді заступника начальника оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Ягодинської митниці Міндоходів та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у сумі 10763,40 грн. підлягає до негайного виконання, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а. с. 24-40).

13.05.2020, на виконання рішення суду від 12.05.2020 у справі № 803/2375/14 в частині поновлення на посаді з 29.10.2014, Волинський окружний адміністративний суд видав позивачу виконавчий лист № 838/20, у якому боржником зазначено саме ДФС України (а. с. 11-12).

Наказом ДФС України від 25.03.2021 № 437-О «Про виконання рішення суду», на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 803/2375/14, скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 29.10.2014 № 2159-о «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено підполковника податкової міліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Ягодинської митниці Міндоходів з 30.10.2014 (а. с. 18).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно із частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України.

За приписами частин першої - третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про: поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

За загальним правилом в питаннях регулювання публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню (частина п`ята статті 235 КЗпП України).

Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період (вказані висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі № 821/1678/16, та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи).

Як вбачається із матеріалів справи, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 803/2375/14 в частині поновлення ОСОБА_1 на публічній службі в податковій міліції та на посаді заступника начальника оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Ягодинської митниці Міндоходів підлягало до негайного виконання, проте фактично виконане відповідачем шляхом видання наказу ДФС України від 25.03.2021 № 437-О «Про виконання рішення суду».

Тобто, період затримки виконання вказаного рішення суду становить з 13.05.2020 до 25.03.2021, що складає 219 робочих дні.

Крім того, при розрахунку середнього заробітку при затримці виконання рішення про поновлення на роботі суд бере до уваги розмір середньоденного заробітку у 512,54 грн., визначеного у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 803/2375/14 (а. с. 38).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про стягнення з ДФС України (як органу, який зобов`язаний був виконати вказане рішення суду, проте допустив затримку виконання рішення суду у справі № 803/2375/14 в частині поновлення на публічній службі в податковій міліції та на посаді) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 803/2375/14 в частині поновлення на публічній службі в податковій міліції та на посаді в сумі 112246,26 грн. (за період з 13.05.2020 по 25.03.2021, по 512,54 грн. за кожний робочий день затримки виконання рішення суду).

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частиною дев`ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правової допомоги від 12.04.2021 № 1/12-04/2021 та додатку до нього (а. с. 54-57), акту прийому-передачі послуг за договором про надання правової допомоги від 05.07.2021 (а. с. 58), квитанцій від 05.07.2021 (а. с. 50-51), позивач сплатив адвокатам Сафульку С.Ф., Полетилу П.С., які здійснюють професійну діяльність відповідно до свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю № 6 від 29.06.1993, серії ВЛ № 1306 від 02.04.2021 відповідно, кошти на правову допомогу в загальній сумі 10000,00 грн. При цьому, заперечень щодо співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвокатів від відповідача не надходило.

На думку суду, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), час, який об`єктивно був витрачений адвокатами на надання послуг та їх обсяг, відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі № 803/2375/14 в частині поновлення на публічній службі в податковій міліції та на посаді в сумі 112246 гривень 26 копійок (сто дванадцять тисяч двісті сорок шість гривень двадцять шість копійок).

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень 00 копійок (п`ять тисяч гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх