Рішення № 98394883, 09.07.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року ЛуцькСправа № 161/1922/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Щерблюк Ю.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кухарської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування рішення і постанови,

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у Волинській області ДПП, Управління) про визнання протиправними та скасування рішення від 12 січня 2021 року і постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №675494.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що в результаті перевірки його звернення, адресованого начальнику Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ НП у Волинській області) з приводу протиправних насильницьких дій, вчинених стосовно нього працівниками патрульної поліції, рішенням від 12 січня 2021 року тимчасово виконуючої обов`язки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у Волинській області ДПП Гетманчук О., погодженим начальником відділу адміністративної практики Управління Мельничуком В. та затвердженим начальником УПП у Волинській області ДПП Крутнем А., з підстав помилки в анкетних даних особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, була скасована постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №675484 від 12 грудня 2020 року, винесена відносно ОСОБА_2 за порушення вимог частини третьої статті 122, частини першої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та справу направлено на новий розгляд. При новому розгляді 14 січня 2021 року постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП018 №675494, винесеною інспектором взводу №1 роти №4 батальйону УПП у Волинській області ДПП Обишуком В.Ю., за порушення вимог частини третьої статті 122, частини першої статті 126 КУпАП ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Позивач зазначені рішення та постанову вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідно до приписів статті 287 КУпАП правовою підставою для перегляду постанови по справі про адміністративне правопорушення є скарга особи, відносно якої її винесено, скарга потерпілого або прокурора. У даному випадку постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №675484 від 12 грудня 2020 року переглянуто посадовими особами відповідача з власної ініціативи, тобто з підстав та в порядку, не передбаченому законом, за відсутності скарги прокурора, потерпілого чи особи, щодо якої винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення.

При новому розгляді справи інспектор взводу №1 роти №4 батальйону УПП у Волинській області ДПП Обишук В.Ю. діяв на підставі протиправного рішення від 12 січня 2021 року. Тому, на думку позивача, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 675494 від 14 січня 2021 року також є протиправною. Цією постановою всупереч статті 7 КУпАП його піддано адміністративній відповідальності не на підставах та не у порядку, встановленому законом. Крім того, така постанова винесена відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час як постанова серії ДПО18 №675484 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У спірній постанові зазначено про порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху), за змістом якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год, однак посилання на докази перевищення керованим ОСОБА_1 транспортним засобом встановленої швидкості руху у населеному пункті постанова не містить.

ОСОБА_1 також зауважив, що в порушення вимог статті 276 КУпАП справа розглянута не за місцем вчинення правопорушення та не за місцем проживання правопорушника, що позбавило його взяти участь в розгляді справи, надати заперечення щодо вказаних у постанові обставин порушень Правил дорожнього руху.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2021 року відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.22).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2021 року справу передано на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду (а.с.37-38).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року адміністративну справу прийнято до провадження та оскільки провадження у справі було відкрите з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.45).

У відзиві на позов відповідач заперечив позовні вимоги та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.54-60). В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що 12 грудня 2020 року інспектором роти №4 УПП у Волинській області ДПП Обишуком В.Ю. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №675484, якою ОСОБА_2 про притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122, частиною першою статті 126 КУпАП. Під час проведення перевірки за зверненням ОСОБА_1 , яке надійшло до УПП у Волинській області ДПП від ГУ НП у Волинській області, старшим інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Волинській області ДПП Лігою Є. 05 січня 2021 року було виявлено, що при складанні постанови серії ДПО18 №675484 допущено механічну помилку: неправильно зазначено по батькові особи правопорушника ( ОСОБА_1 замість ОСОБА_1 ). З урахуванням цих обставин 12 січня 2021 року рішенням начальника УПП у Волинській області ДПП постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 №675484 від 12 грудня 2020 року, винесену відносно ОСОБА_2 , скасовано. У ході проведення перевірки досліджено пояснення інспектора роти №4 батальйону УПП у Волинській області ДПП Обишука В.Ю. та тимчасово виконуючого обов`язки командира роти №4 батальйону УПП у Волинській області ДПП Лукащик А.В. , за змістом яких 12 грудня 2020 по АДРЕСА_1 було виявлено, як у двір будинку заїхав транспортний засіб Dodge RAM, НОМЕР_1 , який зупинився таким чином, що унеможливлював проїзд інших автомобілів. Водій відмовився паркувати свій автомобіль без порушень Правил дорожнього руху та відмовився пред`явити посвідчення водія. Після того, як водій назвав свої анкетні дані його ( ОСОБА_1 ) було повідомлено про винесення відносно нього на підставі частини другої статті 36 КУпАП об`єднаної постанови за частиною третьою статті 122, частиною першою статті 126 КУпАП, попередньо роз`яснивши права особи, яка притягується до відповідальності, встановлені статтею 268 КУпАП, статтею 63 Конституції України. Позивач відмовився отримувати постанову. В ході проведення перевірки встановлено, що відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів DM 4192, 0443, виданих на час несення служби поліцейським, частково підтверджують пояснення, надані працівниками УПП у Волинській області ДПП. Водночас встановлено, що працівники УПП у Волинській області ДПП діяли в межах чинного законодавства та відповідно до повноважень, наданих законом, а факти неправомірних дій, які на думку ОСОБА_1 мали місце, не знайшли свого підтвердження.

При повторному розгляді справи про адміністративне правопорушення враховано обставини справи, власні спостереження, відеозаписи з портативного відеореєстратора зі службового автомобіля, пояснення ОСОБА_1 (водій факт порушення Правил дорожнього руху заперечував) та на їх підставі винесено постанову серії ДПО18 №675484 від 14 січня 2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Згідно зі статтею 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови, однак він від підпису відмовився, тому копія постанови була направлена на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку.

Відповідач вважає, що відсутні підстави для визнання протиправними рішення від 12 січня 2021 року, постанови серії ДПО18 №675484 від 14 січня 2021 року та їх скасування.

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову (а.с.87-92). Крім того, заперечив твердження відповідача у відзиві на позов щодо факту висловлення йому поліцейськими зауважень та пропозицій; ні в першому, ні в другому випадку постанови на місці не складались; при новому розгляді справи права йому не роз`яснювались; жодних пояснень, в тому числі письмових він не надавав і не міг надати, оскільки участі у новому розгляді справи не брав. Також позивач вказав, що 12 грудня 2020 року здійснив саме зупинку автомобіля на час до 5 хвилин, не маючи наміру залишати його в цьому місці на стоянку. Між тим підпункт «д» пункту 15.10 Правил дорожнього руху, на який є посилання у спірній постанові, забороняє стоянку автомобіля у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів; пункт 15.9 Правил подібних заборон для зупинки транспортного засобу не містить. При зупинці транспортного засобу, за визначених Правилами умов, діє лише обмеження припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або навіть більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу. Як вважає позивач, оскільки він жодного правопорушення не вчиняв, то правомірною була відмова надавати Обишуку В.Ю. посвідчення водія.

Ухвалою суду від 11 червня 2021 року підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті (а.с.114).

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити. У судовому засідання 09 липня 2021 року представник відповідача просила врахувати доводи, наведені у відзиві на позов, та у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши у судовому засіданні 01 липня 2021 року усні пояснення позивача (вступне слово), перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові та електронні докази, встановив такі обставини.

12 грудня 2020 року інспектором роти №4 УПП у Волинській області ДПП Обишуком В.Ю. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №675484 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122, частиною першою статті 126 КУпАП. Як зазначено у спірній постанові, о 17.03 12 грудня 2020 року в місті Луцьку по проспекту Молоді, 15 водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поставив транспортний засіб Dodge RAM, НОМЕР_1 , таким чином, що створив перешкоду дорожньому руху, а також не пред`явив для перевірки посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив підпункт «д» пункту 15.10, пункт 2.4 Правил дорожнього руху. ОСОБА_2 з урахуванням положень частини другої статті 36 КУпАП за скоєння адміністартвиних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 122 , частиною першою статті 126 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у сумі 510,00 грн (а.с.66).

15 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУ НП у Волинській області з приводу протиправних насильницьких дій, вчинених щодо нього 12 грудня 2020 року двома працівниками патрульної поліції (а.с.71).

Зазначене звернення листом ГУ НП у Волинській області від 18 грудня 2020 року №11/Р-1876/2020 (вх. №Р-739 від 23 грудня 2020 року) відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян» було направлене для розгляду до УПП у Волинській області ДПП (а.с.70).

05 січня 2021 року старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Волинській області ДПП Ліга Є. у рапорті до тимчасово виконуючого обов`язки начальника УПП у Волинській області ДПП Міндюка А. повідомив, що під час проведення перевірки за зверненням ОСОБА_1 , яке надійшло від ГУ НП у Волинській області (вх.№Р-739 від 23 грудня 2020 року), було виявлено, що під час складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №675484 від 12 грудня 2020 року допущено механічну помилку та неправильно зазначено по батькові особи порушника. З наведених підстав Ліга Є. просив доручити працівникам відділу адміністративної практики вказану постанову скасувати та справу направити на новий розгляд (а.с.69).

12 січня 2021 року тимчасово виконуюча обов`язки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у Волинській області ДПП Гетманчук О. прийняла рішення на постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №675484 від 12 грудня 2020 року, винесеної відносно ОСОБА_2 за порушення вимог частини третьої статті 122 та частини першої статті 126 КУпАП, зазначену постанову скасувала та на підставі пункту 2 частини першої статті 293 КУпАП справу направила на новий розгляд (а.с.67-68). Зазначене рішення 13 січня погоджено начальником відділу адміністративної практики УПП у Волинській області ДПП Мельничуком В. та того ж дня затверджене начальником УПП у Волинській області Крутнем А.

14 січня 2021 року інспектор взводу №1 роти №4 батальйону УПП у Волинській області ДПП Обишук В.Ю., розглянувши у місті Луцьку по проспекту Молоді, 15А справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановив, що о 17.03 12 грудня 2020 року водій поставив транспортний засіб Dodge RAM, НОМЕР_1 , в місті Луцьку по проспекту Молоді, 15 таким чином, що створив перешкоду дорожньому руху, а також не пред`явив для перевірки посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив підпункт «д» пункту 15.10, пункт 2.4 Правил дорожнього руху. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у сумі 510,00 грн (а.с.72).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

За змістом частини другої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому діяти «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; «у межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; «у спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Статтею 7 КУпАП імперативно встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Як визначено частиною першою статті 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (серед інших, зокрема, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частини перша, друга і четверта статті 126 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

Відповідно до статті 283 КАС України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок, строк її оскарження, підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, або запис про відмову від підпису чи від отримання копії постанови.

Статтею 287 КУпАП встановлено право на оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення. Так постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом. Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати (частина третя статті 288 КУпАП).

Як визначено статтею 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, єдиною правовою підставою для перегляду постанови у справі про адміністративне правопорушення та її скасування може слугувати виключно скарга особи, щодо якої її винесено, скарга потерпілого або відповідний документ реагування прокурора.

Спірне рішення від 12 січня 2021 року прийняте з посиланням на положення статті 293 КУпАП. Однак правових підстав для його прийняття у цій справі не було: позивач не подавав скаргу в порядку статей 287, 288 КУпАП, потерпілих у справі немає, прокурор не вживав заходів реагування на постанову серії ДПО18 №675484 від 12 грудня 2020 року. Звернення ОСОБА_1 не є скаргою на зазначену постанову у розумінні статті 287 КУпАП; на момент звернення до начальника ГУ НП у Волинській області позивач навіть не отримав цю постанову.

Як свідчать обставини у справі, спірне рішення від 12 січня 2021 року на постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №675484 від 12 грудня 2020 року, винесеної відносно ОСОБА_2 за порушення вимог частини третьої статті 122 та частини першої статті 126 КУпАП, прийняте посадовими особами відповідача у зв`язку виявленням під час розгляду звернення ОСОБА_1 , адресованого начальнику ГУ НП у Волинській області на дії працівників патрульної поліції, помилки, допущеної при винесенні постанови серії ДПО18 №675484 від 12 грудня 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а саме помилки у власному імені особи, яку притягнуто до відповідальності.

Суд вважає, що при прийнятті цього рішення, його погодженні та затвердженні посадові особи відповідача діяли не на підставі закону та не у спосіб, передбачений ним.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.

Повноваження начальника УПП у Волинській області ДПП визначено посадовою інструкцією, затвердженою наказом Департаментом патрульної поліції від 15 серпня 2019 року №1420 (а.с.101-103). Відповідно до пунктів 2.2.7, 2.2.8 розділу 2 посадової інструкції начальник УПП у Волинській області ДПП опрацьовує та узагальнює пропозиції, розглядає листи, заяви і скарги громадян, установ і організацій, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань, що належать до компетенції управління; здійснює розгляд скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення України та виносить відповідні процесуальні рішення (постанови) за результатами розгляду таких скарг в порядку, встановленому чинним законодавством.

З урахуванням положень статті 293 КУпАП, посадової інструкції начальника УПП у Волинській області ДПП, останній приймає процесуальні рішення за результатами розгляду скарг, поданих в порядку КУпАП, а також розглядає звернення (заяви і скарги) громадян, які з питань, що належать до компетенції управління.

При цьому слід розмежовувати звернення громадян та оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон №393/96-ВР). Відповідно до статті 3 цього Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 3 Закону №393/96-ВР заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо; скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Реагування у зв`язку із надходженням звернень громадян (заяв, скарг) здійснюється шляхом інформування заявників про результати розгляду порушених питань. Водночас розгляд скарги відповідно до КУпАП має наслідком прийняття процесуального рішення, як встановлено судом, начальником УПП у Волинській області ДПП.

Відповідно до пункту 2.2.6 посадової інструкції начальника відділу адміністративної практики УПП у Волинській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13 грудня 2017 року №6086 (а.с.104-105), начальник відділу контролює своєчасний та якісний розгляд скарг громадян в порядку оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення. Разом з тим, до повноважень начальника відділу не належить погоджувати рішення, які має приймати начальник УПП у Волинській області ДПП.

У свою чергу згідно з пунктом 2.1.5 посадової інструкції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13 грудня 2017 року №6086 (а.с.105), старший інспектор відділу адміністративної практики УПП у Волинській області ДПП уповноважений розглядати листи, скарги, запити, заяви фізичних та юридичних осіб, пов`язаних з адміністративною діяльністю. Проте у посадовій інструкції відсутні повноваження старшого інспектора на прийняття процесуальних рішень відповідно до статті 293 КУпАП.

Суд також враховує, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376 затверджено Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941; далі - Інструкція №1376). Ця Інструкція встановлює порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначає порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).

Пунктом 17 розділу ІV Інструкції №1376 деталізовано положення статті 293 КУпАП та встановлено форму рішень, які можуть прийняті відповідно до зазначеної статті. Так відповідно до статті 293 КУпАП посадова особа органу поліції, уповноважена розглядати справи про адміністративні правопорушення, у разі скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і надсилає справу на новий розгляд та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та надсилання справи на новий розгляд (додаток 11).

Отже, слід погодитися із позивачем, що перегляд та скасування постанови з підстав, не передбачених законом, без скарги особи, якій належить право оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, суперечить положенням закону. Ні КУпАП, ні Інструкцією №1376, ні будь-яким іншим нормативним актом не передбачена можливість посадової особи патрульної поліції ініціювати скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Прийняте посадовими особами рішення від 12 січня 2021 року також не відповідає змісту постанови, форма якої затверджена додатком 11 Інструкції №1376. Окрім того, прийняття процесуального рішення за результатами розгляду скарги, поданої відповідно до статті 288 КУпАП, належить до повноважень начальника Управління, однак у розглядуваному випадку рішення було прийняте 12 січня 2021 року тимчасово виконуючою обов`язки інспектора відділу адміністративної практики УПП у Волинській області ДПП Гетманчук О., погоджене начальником відділу адміністративної практики УПП у Волинській області ДПП Мельничуком В., до повноважень яких не входить прийняття рішень в порядку статті 293 КУпАП.

Наведене свідчить про прийняття рішення не на підставі та не у порядку, визначених законом, що вказує на його протиправність.

Прийнята на підставі протиправного рішення в результаті нового розгляду постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №675494 від 14 січня 2021 року також не може вважатися законною.

Окрім того, ця постанова, винесена інспектором взводу №1 роти №4 батальйону УПП у Волинській області ДПП Обишуком В.Ю., не відповідає вимогам КУпАП.

Частинами першою, другою статті 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Поряд з тим, як вказано у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №675494 від 14 січня 2021 року, розгляд справи відбувся у АДРЕСА_1 ; місцем скоєння правопорушення у постанові зазначено АДРЕСА_2 ; позивач проживає по АДРЕСА_1 .

Пунктами 4, 5 розділу ІV Інструкції №1376 передбачено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України. Справа про адміністративне правопорушення відповідно до частини першої статті 268 КУпАП розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи не за місцем його вчинення та не за місцем проживання (яким є будинок АДРЕСА_1 ) не вказує на добросовісне виконання інспектором виконання вимог статті 276 КУпАП. Відповідач не обґрунтував причини розгляду справи за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач не довів, що позивачу було забезпечена можливість прибути для розгляду справи у вказане місце та у відповідний час, а також про роз`яснення йому прав, визначених статтею 268 КУпАП, та що йому надано можливість надати пояснення по суті порушень, про які йде мова у постанові. Твердження у відзиві на позов про те, що позивач надав письмові пояснення та що він заперечував факт порушень Правил дорожнього руху, не знаходять підтвердження матеріалами справи, як і та обставина, що позивач відмовився від підпису та від отримання спірної постанови.

Спірна постанова має недоліки й у зазначенні персональних даних позивача, а саме щодо дати його народження. Зміст постанови серії ДПО18 №675494 свідчить про те, що вона винесена відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час як постанова серії ДП018 № 675484 від 12 грудня 2020 року була винесена відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ні перша, ні друга постанови не відповідають персональним даним позивача.

Що стосується суті порушень, про вчинення яких йдеться у спірній постанові серії ДПО18 №675494, то у ній є посилання на порушення ОСОБА_1 підпункту «д» пункту 15.10, пункту 2.4 (неоднозначно, є можливість прочитання як пункт 12.4) Правил дорожнього руху.

Згідно з підпунктом «д» пункту 15.10 Правил дорожнього руху стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення: стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу; зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Відповідно до частини третьої статті 122 КУпАП ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пункт 2.4 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 (зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс).

Згідно з частиною першою статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У цій справі відповідач як на доказ вчиненого позивачем порушень покликається на запис відеозапис з нагрудного відеореєстратора 000443 №20201212193104000060, №20201212193142000063, DM 4192 №20201212193235000069, №20201212193241000071, №20201212193444000075, відеозаписом з технічного засобу відеореєстратора 70mаі від 12 грудня 2020 року.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У ході розгляду справи суд дійшов переконання, що інспектор взводу №1 роти №4 батальйону УПП у Волинській області ДПП Обишук В.Ю. фактично продублював зміст постанови серії ДПО18 №675484 від 12 грудня 2020 року.

Поряд з тим, перегляд відеозаписів щодо події, яка мала місце 12 грудня 2020 року після 17 год (у темну пору доби) не дає можливості для однозначного висновку про те, що мало місце порушення правил стоянки автомобіля, а не як стверджує позивач, що він здійснив зупинку транспортного засобу для висадки пасажирів (на час до 5 хвилин або більше), необхідних для висадки пасажирів чи вивантаження багажу.

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено обов`язок кожної сторони доводити ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Критерії правомірності поведінки суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач, визначені частиною другою статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлені у справі обставини та аналіз положень законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, дають підстави для висновку, що відповідач не довів, що приймаючи рішення від 12 січня 2021 року, яким скасовано постанова постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №675484 від 12 грудня 2020 року, діяв у порядку, встановленому законом, зокрема, що таке рішення відповідає положенням пунктів 287, 288, 293 КУпАП. Фактично спірне рішення прийнято посадовими особами за відсутності поданої у порядку, визначеному статтею 288 КУпАП, скарги особами, що мають право на її подання відповідно до статті 287 цього Кодексу. До того ж прийняте рішення не відповідає затвердженій пункту 17 розділу ІV Інструкції №1376 формі. Суду не доведено наявність у Гетманчук О. , Мельничука В. повноважень на прийняття та погодження спірного рішення. Неправомірний перегляд постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №675484 від 12 грудня 2020 року, та направлення справи на новий розгляд зумовили незаконне прийняття постанови серії ДПО18 №675494 від 14 січня 2021 року. При прийнятті цієї постанови також порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, в частині забезпечення особи на участь в розгляді справи, ознайомлення із правами, надання можливості подати заперечення, що вказує на формальний розгляд справи.

Наявність цих порушень є достатніми підставами для визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 12 січня 2021 року та відповідно до повноважень, наданих суду згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України, у цій ситуації підлягає скасуванню постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №675494 від 14 січня 2021 року із одночасним закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення. У такому разі чинною залишається постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №675484 від 12 грудня 2020 року, яка, як встановлено судом, оскаржується позивачем окремо у місцевому загальному суді.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 1362,00 грн, що підтверджується квитанціями від 01 лютого 2021 року №0.1999432312.1, від 16 лютого 2021 року №0.0.2017519198.1, виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.1, 21, 43-44).

Відповідно до пунктів 3, 9 Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року №73 (у редакції наказу Національної поліції України від 03 вересня 2019 року №887), Департамент складається із структурних підрозділів, його територіальних (відокремлених) підрозділів та інших підрозділів патрульної поліції згідно з штатним розписом Національної поліції. Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Оскільки УПП у Волинській області ДПП не є юридичною особою, не має відкритих рахунків в органах Казначейства та є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції, який діє на правах самостійної юридичної особи, дотримуючись вимог статті 139 КАС України, у зв`язку із задоволенням позову суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача судові витрати у сумі 1362,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Залізнична, будинок 15) про визнання протиправними та скасування рішення і постанови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції від 12 січня 2021 року на постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №675484 від 12 грудня 2020 року, винесеної відносно ОСОБА_2 за порушення вимог частини третьої статті 122 та частини першої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №675494 від 14 січня 2021 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 40108646) судові витрати у сумі 1362,00 грн (одна тисяча триста шістдесят дві грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк

Рішення складено у повному обсязі 16 липня 2021 року