Рішення № 98394790, 19.07.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 липня 2021 р. Справа № 120/3276/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 16.03.2021 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-14325-13 на суму 6208,00 грн.

Позивач не погоджується із винесеною вимогою, оскільки відповідач порушив строк обчислення боргу по сплаті ЄСВ, не вручив акт перевірки та не врахував, що позивач є пенсіонеркою за віком, зв`язку із чим звернулась до суду із адміністративним позовом.

Ухвалою від 19.04.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 262 КАС України) без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Даною ухвалою установлено також строк для подання заяв по суті.

14.05.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення щодо позовних вимог. Зазначено, що позивач з 08.09.2016 перебуває на обліку у відповідача, зареєстрована як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та з 14.08.2020 є пенсіонеркою за віком. Вказано, що оскаржувана вимога складена відповідно до вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", оскільки позивач самостійно подала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік та у даних звітах самостійно визначила суму єдиного внеску.

Отже, відповідач вважає, що під час прийняття вказаної вимоги про сплату боргу (недоїмки), відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, які визначенні чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для скасування вимоги про сплату боргу.

Одночасно із відзивом подано клопотання про заміну відповідача правонаступником, з огляду на те, що повноваження Головного управління ДПС у Вінницькій області передані Головному управлінню ДПС у Вінницькій області, як територіальному органу утвореному на правах відокремленого підрозділу ДПС.

Ухвалою суду від 19.07.2021 клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про заміну відповідача правонаступником задоволено. Замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, як відокремленим підрозділом ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44069150).

Враховуючи, що інших заяв по суті та документів у строк встановлений судом не надходило, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку як фізична особа-підприємець в ГУ ДПС у Вінницькій області з 08.09.2016.

Позивач з 22.09.2016 є платником єдиного податку та зареєстрована як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В період з січня 2020 року по серпень 2020 позивачем сплачено ЄСВ у визначеному розмірі, про що свідчать надані позивачем платіжні доручення.

Відповідно до реєстраційних даних ДПС з 14.08.2020 позивач є пенсіонеркою за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

18.01.2021 позивачем подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 року.

Згідно поданого звіту, який зареєстрований в інформаційній базі Державної податкової служби України, сума до сплати єдиного внеску склала 12773,42 грн.

16.03.2021 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-14325-13 на суму 6208,00 грн, у зв`язку із наявною заборгованістю станом на 28.02.2021.

Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин).

За пунктом 2 частини 2 статті 1 вказаного Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з частиною 4 статті 4 цього ж Закону особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Враховуючи зазначене, необхідними умовами для застосування положень частини 4 статті 4 Закону №2464-VI є отримання особою статусу пенсіонера чи встановлення такій особі інвалідності, а також отримання нею відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги. При цьому єдиною підставою, за наявності якої вказані положення не підлягають застосуванню, - це добровільна згода особи на участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як визначено частинами 2-4 статті 25 Закону №2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктами 3, 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

За правилами пункту 5 розділу VI Інструкції № 449 протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Згідно з пунктом 3 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до пунктів 10, 11 розділу IV цього Порядку один раз на рік у терміни, визначені пунктами 2, 5 цього розділу.

Відповідно до пункту 2 розділу III Порядку № 435, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

Пунктом 16 розділу II Порядку № 435 визначено, що відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

Аналіз вище викладених положень Закону № 2464-VI та Порядку № 435 свідчить про те, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску, однак, такі фізичні особи-підприємці звільняються від його сплати якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу; виключення з вказаної категорії осіб становлять тільки ті фізичні особи-підприємці, які добровільно беруть участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Розділ V Інструкції № 449 регламентує порядок добровільної сплати єдиного внеску та порядок укладення договорів про добровільну участь.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу V Інструкції № 449, порядок укладення договорів про добровільну сплату врегульовано статтею 10 Закону. Перелік платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, визначено частиною першою статті 10 Закону.

Згідно з частиною третьою статті 10 Закону № 2464-VI, особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до податкового органу за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Податковий орган, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, податковим органом в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналогічний порядок добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування передбачений Інструкцією № 449.

Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач заяву про добровільну сплату єдиного внеску до податкового органу не подавала, договір про добровільну участь в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування з нею не укладався, тому у позивача відсутній обов`язок сплачувати єдиний внесок.

Однак у 2021 році позивач подала податковому органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік.

Суд вважає за необхідне зазначити, що подання особою звіту про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску не свідчить про добровільну участь особи у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та з фактом подання такого звіту не виникає обов`язку здійснювати його сплату. Відповідно несплата цих сум не призводить до виникнення недоїмки.

Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 806/1503/16 та від 11 лютого 2020 року у справі № 240/4809/19.

Також, суд зазначає, що Порядком № 435 не передбачено виправлення помилки у звіті щодо нарахованих сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, після закінчення звітного періоду, а тому у позивача не було можливості самостійно виправити таку помилку.

Поряд з тим, суд звертає увагу, що обмін даними між Державною податковою службою України, Пенсійним фондом України та фондами соціального страхування відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19 вересня 2013 року № 494, постановою Пенсійного фонду України від 19 вересня 2013 року N 16-1. Так Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України складається протокол про обмін інформацією щодо даних про фізичних осіб (платників єдиного внеску), відповідно до норм якого Пенсійний фонд України щомісяця надає Державній податковій службі України інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності.

Таким чином, фізичним особам-підприємцям, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, що набули статус пенсіонера та отримують відповідно до закону пенсію, або є особами з інвалідністю окремо повідомляти контролюючий орган про такий статус не потрібно.

Такі ж роз`яснення надано через сервіс "Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс" (категорія 201.01), розміщеному на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України.

20.03.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 805/2195/17-а висловив позицію про те, що відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Верховний Суд також наголосив, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе за наявності двох умов: по-перше, необхідно мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи статус позивача, вона може бути платником єдиного внеску виключно за умови його добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, разом з тим, відповідачем доказів на підтвердження того, що позивач укладала договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, суду не надано.

Відтак, враховуючи те, що позивач є пенсіонеркою (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 29.09.2020), отримує пенсію за віком та звільнена від сплати єдиного внеску в силу вимог ч. 4 ст. 4 Закону № 2464, а договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладала, у неї відсутній обов`язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18.03.2021 по справі №560/4837/20.

При цьому, судом враховується факт, що позивач сплачувала єдиний соціальний внесок з січня по серпень 2020 року, тобто до набуття статусу пенсіонера.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розумності, визначеним у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вчинені без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимога Головного управління державної податкової служби України у Вінницькій області області про сплату боргу (недоїмки) від 16 березня 2021 року № Ф-14325-13 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач у ході судового розгляду справи не довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 908,00 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-14325-13 від 16.03.2021 зі сплати єдиного внеску на суму 6208,00 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (іден. номер - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ - 44069150).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна