Рішення № 98393734, 16.07.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3166/16-ц

Провадження № 2/638/739/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Подосокорської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ДельтаБанк» Кадирова Владислава Володимировича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2016 до Дзержинського районного суду міста Харкова звернувся позивач з зазначеним позовом. В обґрунтування якого зазначено, що між ТОВ «український промисловий банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6-006/ФК-08, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 505000,00 грн, з розрахунку в розмірі 11,90% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 19.01.2008 по 09.01.2015. Банк свої зобов`язання виконав повністю, надав відповідачу кредит. АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ «Укрпромбанку». Таким чином ПАТ «ДельтаБанк» набуло право вимоги за кредитним договором №6-006/ФК-08 від 12.01.2008. Виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором забезпечується порукою, відповідно до укладеного договору поруки №6-006/Zфпор-08 від 12.11.2008 між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором №6-006/ФК-08 від 12.01.2008. Позичальник умови кредитного договору протягом тривалого часу належним чином не виконував, у зв`язку з чим , станом на 16.02.2016 за відповідачем наявна заборгованість у сумі 3785 550,79 грн. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДельтаБанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 375 550,79 грн. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДельтаБанк» судових витрат у розмірі 5633,26 грн.

11.10.2016 представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подано заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності. В обґрунтування заяви вказано, що виходячи з положень кредитного договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями. Строк виконання кожного щомісячного зобов`язання спливає у відповідне число останнього місця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язане його початок. З надано розрахунку заборгованості вбачається, що на момент подачі позову заборгованість існувала на 01.07.2010 у розмірі 382649,95 грн. окрім того, зазначено, що до поручителя з позовом можливо звертатись протягом шести місяців з моменту виникнення заборгованості. Перебіг позовної давності починається з дня коли особа довідалась про порушення свого права. В даному випадку з розрахунку заборгованості не відомо коли виникла заборгованість , а сам позивач про це не зазначає. Однак станом на 01.07.2010 вона вже існувала , отже строк позовної давності сплив 01.07.2013, а по відсоткам та іншим штрафним санкціям позовна давність закінчились 01.07.2011. Що стосується поручителя ОСОБА_2 , то до неї позивач повинен був звернутись протягом шести місяців, чого зроблено не було. Позивач звертається з позовом у липні 2016 року, тобто поза межами строку позовної давності. У зв`язку з чим представник позивача просив застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволені позову.

Представник позивача Приходько Т.П. звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, звернувся з клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволені позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що 12.01.2008 між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6-006/ФК-08 (а.с.8).

Відповідно до умов зазначеного кредитного договору банк надав ОСОБА_1 суму кредиту у розмірі 505000 грн (п. 1.1. договору).

П. 1.2, 1.3 визначено строк кредитування 84 місці та дату повернення кредиту 09.01.2015.

Окрім того, умовами договору передбачені процента ставка за користування кредитом 11,90 річних, комісія за надання кредиту 1% від суми кредиту, комісія управління кредитом 0,10% від суми кредиту.

13.06.2010 ТОВ «Український промисловий банк» та ПАТ «ДельтаБанк» уклали договір про передачу Активів та Кредитних зобов`язань Укрпромбанку на користь ДельтаБанку.

Відповідно до п. 4.1 Укрпромбанк передає (відступає) ДельтаБанку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині перші статті 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

12.01.2008 між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №6-006/Zфпор-08 (а.с.17).

П. 1 договору поруки передбачає, що поручитель поручається перед кредитором, зокрема, за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором №6-006/ФК-08.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною першою статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

З метою належного виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань між банком і ОСОБА_2 було укладено Договір поруки, за умовами якого поручитель зобов`язався перед банком відповідати за виконання позивальником усіх зобов`язань перед кредитором, що виникли з Кредитного договору

Встановлено, що ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість станом на 16.02.2016 в розмірі 375 550,79 грн.

Пунктом 1.11 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний сплачувати платежі за цим договором у розмірі, порядку та строки, встанолені цим договором та графіком платежів щодо погашення суми кредиту, процентів за користування ним, комісій банку, сукупних послуг, які наються позичальнику у зв`язку із укладенням цього довгору, а також інших фінансових зобов`язань позичальника, які виникають у зв`язку з укладенням цого догвоору, який є невід`ємною частиною цього договору.

П. 2.4 кредитного договору передбачає, що повернення кредиту здійснюється щомісця частинами в розмірі не менше як 6011 грн по 20 число кожного місяця.

ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 12.01.2008 підписали додаток №1 до кредитного договору №6-006/ФК-08, яким визначено графік платежів за договором (а.с.15-16).

Кредитним договором, а саме п. 4.3.4 також погоджено, що при настанні будь -якого із випадків, передбачених п.6.2 цього договору призупинити подальше кредитування позичальника та\або вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів за фактичний період користування ним, комісій та штрафних санкцій та інших платежів позичальника за цим договором. У випадку невиконання позичальником вимоги банку про дострокове виконання зобов`язання за цим договором, у встановлений строку банк має право стягнути примусово всю заборгованість за цим договором.

П.6.2 кредитного договору передбачає, що банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим договором.

Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями, із зазначенням 20 числа кожного місяця датою сплати грошових коштів. При цьому місячний платіж становить від 9799,88 грн до 11242,50 грн в залежності від місця. Відповідно також встановлено щомісячні суми на погашення відсотків, що відображено у графіку платежів, визначено сукупну вартість кредиту - додаток №1 до договору.

Отже, поряд із встановленням строку дії договору сторони визначили і строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов`язання, згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

З надано позивачем розрахунку заборгованості за договором вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 існує перед банком вже станом на 01.07.2010 у розмірі 382649,95 грн.

Також з зазначеного розрахунку заборгованості, а саме графа «сплачено заборгованість» вбачається, що ОСОБА_1 не вчиняв жодного платежу протягом тривалого часу.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частиною другою статті 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки тощо).

В силу статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (частина п`ята статті 261 ЦК України).

Якщо умовами договору передбачені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Викладене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13, від 01 липня 2015 року у справі № 6-331цс15, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15 від 30 вересня 2015 року.

Судом встановлено, банку (кредитор) було відомо про його порушене право з 21.08.2010, тобто з наступного дня за днем коли ОСОБА_1 повинен був внести черговий платіж відповідно до графіку платежів, узгодженого між сторонами.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, договором був встановлений обов`язок позичальника повернути позику чатсинами, окрім того умовами договору визначено, що в разі неповернення чергової чатсини позикодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Позивачем не надано доказів про направлення вимоги ОСОБА_1 про достровоке виконання зобов`язання. Окрім того, судом, було витребувано зазначені докази, проте позивачем ухвала суду не виконана.

Отже, суд приходить до висновку, що оскільки сторонами узгоджено про погашення кредиту рівними чатсинами кожного місця, то початок перебігу позовної давності для стягнення платежів необхідно обчислювати з моменту невиконання позичальником кожного з цих зобов`язань. Станом на 21.07.2010 у позивача вже існувало право дострокового стягнення кредиту.

Тобто, перебіг позовної давності почався з 21.07.2010 та сплив після 21.07.2013. З позовом ПАТ «ДельтаБанк» звернувся 25.02.2016, поза межами строку позовної давності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Боржник (а відтак і поручитель) узяла на себе зобов`язання повернути суму кредиту з відповідними процентами, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Отже, сторони встановили не лише строк дії договору, а й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Таким чином, у разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Отже, саме з часу прострочення несплаченої заборгованості відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обчислення встановленого частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя щодо окремих зобов`язань за кредитом.

Тобто, банк мав протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором з 21.07.2010) пред`явити вимоги до поручителя.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Суд вважає, що заявляючи таке клопотання про розгляд справи за її відсутності особа усвідомлює, погоджується та несе ризики неможливості вчасно відреагувати на обставини, які будуть з`ясовані в ході проведення судового засідання, надати відповідні пояснення та додаткові докази або ж заявити клопотання.

Таким чином, ПАТ «Дельтабанк» не надав заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, у зв`язку чим, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 11, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 158, 175, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 253, 254, 256, 257, 258, 261, 266, 267, 509, 512, 514, 526, 546, 553, 559, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ДельтаБанк» Кадирова Владислава Володимировича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 15.07.2021.

Сторони:

Позивач- Публічне акціонерне товариство «ДельтаБанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ДельтаБанк» Кадирова Владислава Володимировича, ЄДРПОУ 34047020, юридична адреса м. Київ, вул. Щорса, 36-б, 01133, поштова адреса м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38,01014.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_1

СУДДЯ: І.В. СЕМІРЯД