Рішення № 98393211, 19.07.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2097/21

Провадження № 2/345/716/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2021 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Онушканича В.В.

з участю секретаря судового засідання Пукіш В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 . Будучи єдиним спадкоємцем за законом, позивач вступив у фактичне управління спадковим майном.

26.02.2020 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері. Проте йому було відмовлено у видачі такого свідоцтва, оскільки ним пропущено строк на прийняття спадщини. Позивач зазначає, що після смерті матері у визначений законом строк не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки, будучи єдиним спадкоємцем за законом, помилково вважав, що зможе у будь-який час звернутися до нотаріальної контори і здійснити оформлення спадщини. Крім того, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів позивач не може оформити право власності на спадкове майно. Тому позивач змушений звернутися до суду та просить визнати за ним право власності на спадкове майно.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить суд його задоволити.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує щодо задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

З довідки від 25.02.2020 року, виданої виконкомом Боднарівської сільської ради (а.с. 44), вбачається, що згідно із записом в погосподарській книзі № 4, за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 38), значиться домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» від 21.04.2021 року №00137 (а.с.13) реєстрація права власності на вищевказане домоволодіння в ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» не проводилася.

Відповідно до технічного паспорту (а.с.10-12) житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 було збудовано до 1991 року.

За пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 року № 95, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Тобто, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року, якщо їх відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил підтверджується технічним паспортом, складеним за результатами технічної інвентаризації.

Отже, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на домоволодіння по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 , будучи дружиною спадкодавця (а.с.43-43), відповідно до ст.1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину після його смерті, проживаючи спільно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с.44).

Тому після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), відкрилася спадщина на вищевказане домоволодіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно з ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від прав на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно із ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як вбачається з матеріалів справи, приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Гошовською С.В. було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері у зв`язку із тим, що він у встановлений законом строк не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 (а.с.9).

У судовому засіданні встановлено, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, так як вважав, що він автоматично прийняв спадщину після смерті матері, будучи єдиним спадкоємцем першої черги за законом та вступивши у фактичне управління спадковим майном.

Також суд враховує, що принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності», як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть, якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися, як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

За таких обставин, з огляду на недопущення позбавлення позивача права власності на спадкове майно, позов слід задоволити.

На підставі викладеного, ст.ст. 1223, 1258, 1261, 1268-1269 ЦК України, керуючись ст.ст. 247, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 19.07.2021 року.

Головуючий