Рішення № 98393112, 16.07.2021, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/605/21

16 липня 2021 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Круль І.В.

за участю: секретаря с/з Дроздюк І.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Луцишина В.М.

третьої особи Волосянко Р.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача поліцейський СРПП відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Волосянко Р.Б. про оскарження постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд пред`явивши позов до Головного Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача поліцейський СРПП відділення поліції № 2 (смт Богородчани) Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Волосянко Р.Б. про оскарження постанови серії БАБ № 966258 від 12 травня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою серії БАБ № 966258 від 12 травня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1, 2 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що 12 травня 2021 року приблизно о 01 год 10 хв в с. Скобичівка керував транспортним засобом марки «Форд Сієра», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи при собі поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів. На його заперечення щодо порушення ним ПДР та прохання надати докази, які це підтверджують поліцейські відмовили, не пояснили причину зупинки, а також безпідставно вимагали надати для перевірки документи на автомобіль, посвідчення водія та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На їхню вимогу надав для перевірки документи на автомобіль та посвідчення водія. Видати поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відмовився, вказавши на безпідставність їх вимог. Вважає, що дана постанова є незаконною, тому просить її скасувати та закрити провадження щодо нього.

Ухвалою від 24 травня 2021 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 31 травня 2021 року у справі замінено первісного відповідача - Головне Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Позивач в судовому засіданні заявлений позов підтримав, просить його задоволити.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області подав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача та третя особа поданий відзив підтримали, вказавши, що позивач експлуатував транспортний засіб без полісу обов`язкового страхування, поліцейський діяв в межах своєї компетенції, допустивши при складенні постанови в нічний час технічну помилку. Постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, дії відповідача законними, тому вважають позов безпідставним.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП застосування уповноваженим на те органом і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетентності, у точній відповідності з законом.

Згідно п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 966258 від 12 травня 2021 року, яка винесена поліцейським СРПП відділення поліції №2 (смт Богородчани) Волосянком Р.Б., на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.126 КУпАП та ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що він 12 травня 2021 року приблизно о 01 год 03 хв в с. Скобичівка керував власним транспортним засобом марки «Форд Сієра», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи при собі поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів та не увімкнув аварійну сигналізацію під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції.

Відповідно до пунктів 1.3.,1.9. Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою КМ України від 10.10.2001 р. №1306 (із змінами і доповненнями), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.2-5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затв. наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015р., у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Згідно п.10 розділу ІІІ вказаної Інструкції поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, нормами КУпАП передбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову в справі про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про накладення адміністративного стягнення.

Згідно ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи внутрішніх справ (Національна поліція) розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху.

Відповідно до вимог підпункту ґ) пункту 2.1. Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

При перевірці чинності полісу внутрішнього ОСЦПВВТЗ не знайдено поліс на ТЗ № НОМЕР_1 (транспортний засіб належить позивачу), що в судовому засіданні також підтвердив ОСОБА_1 .

За керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, встановлена відповідальність частиною першою статті 126 КУпАП, яка та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При винесенні постанови поліцейським СРПП відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківської області Волосянком Р.Б. допущена технічна помилка при написанні крім ч.1 ст. 126 КУпАП також і ч.2 цієї ж статті, оскільки за вчинення адміністративного правопорушення, зазначеного у фабулі постанови, відповідальність передбачена ч.1 ст. 126 КУпАП.

Дана помилка, на думку суду, не впливає на кваліфікацію правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП та не спростовує наявності адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , оскільки доводи позивача ґрунтуються на власному тлумаченні норм ПДР України, при якому не враховуються положення Закону України «Про дорожній рух» і спростовуються наведеним вище, а відтак не приймаються судом до уваги та розцінюються як можливість уникнення позивача від адміністративної відповідальності на вчинене адміністративне правопорушення.

Відповідачем не надано в розпорядження суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме щодо не увімкнення аварійної сигналізації під час зупинки працівниками поліції транспортного засобу.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право : 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки в судовому засіданні доведено та підтверджується належними і допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, за що передбачена відповідальність у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 грн, суд вважає, що накладене на ОСОБА_1 постановою поліцейського СРПП відділення поліції № 2 (смт Богородчани) Волосянка Р.Б. стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн слід змінити в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.

За таких обставин позов ОСОБА_1 до ГУНП в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача поліцейський СРПП відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Волосянко Р.Б. про оскарження постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності підлягає до часткового задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 9, 122, 126, 247, 283, 287, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 241, 243-246, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача поліцейський СРПП відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Волосянко Р.Б. про оскарження постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності задоволити частково.

Змінити ОСОБА_1 захід стягнення, накладений постановою поліцейського СРПП відділення поліції № 2 (смт Богородчани) Волосянка Р.Б. серії № БАБ № 966258 від 12 травня 2021 року у виді штрафу в розмірі 510 грн, наклавши на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуюча І.В. Круль