Вирок № 98393094, 16.07.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/61/21

Провадження № 1-кп/216/604/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Бутенко М.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравець А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040230001728 від 30.10.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, працюючого пенсіонера, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор Бондар В.Ю.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

захисник обвинуваченого Морозов Є.Є.,

потерпілий ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

23.10.2020 року, приблизно о 17 годин 40 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем «Сhevrolet Aveo SF69Y» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по сухому асфальтному покриттю проїзної частини дороги вул. Ньютона зі сторони мкр. Карачуни в напрямку вул. Прорізна в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу. По напрямку руху вищевказаного автомобіля був розташований нерегульований пішохідний перехід, який був позначений дорожніми знаками 5.35.1 5.35.2 (пішохідний перехід) ПДР України.

У цей же час, попереду автомобіля «Сhevrolet Aveo SF69Y» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проїзну частину дороги вулиці Ньютона біля б № 2, на нерегульований пішохідний перехід, що позначений дорожніми знаками 5.35.1 5.35.2 (пішохідний перехід) ПДР України, вийшов пішохід ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи відповідно до вимог п.п. 4.16 а) Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

- «Пішохід має право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора» почав перетинати проїзну частину вказаної дороги, справа наліво відносно напрямку руху автомобіля «Сhevrolet Aveo SF69Y» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В ході подальшого руху автомобіля «Сhevrolet Aveo SF69Y» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, не зменшив швидкість, та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

- 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.»;

- 18.1. «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»

Внаслідок порушення зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, водій ОСОБА_1 виявивши на проїзній частині вул. Ньютона пішохода ОСОБА_2 допустив наїзд на вищевказаного пішохода, який отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно- мозкової травми: перелому тім`яної кістки ліворуч з переходом на скроневу кістку, забою головного мозку, субдуральної гематоми тім`яно- скроневої області ліворуч, епідуральної гематоми базальних відділів скроневої зони ліворуч, які згідно висновку експерта № 2078 від 29.12.2020 року за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, п.2.1.3.б «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995.

Між порушенням ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України та настанням наслідків - спричинення тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2 є прямий причинний зв`язок.

Тим самим, встановлено достатність доказів для обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, в якому він обвинувачується, визнав повністю, підтвердив свої показання, які давав під час судового розгляду, фактичні обставини обвинувачення та пояснив, що дійсно вчинив вказаний вище злочин за обставин, які вірно встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті, показання давав і дає добровільно, заборонених методів до нього зі сторони обвинувачення не застосовувалось.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 23.10.2020 року о 14-40 год. він вийшов на зупинці трамвая «Училище № 59» з трамваю № 2, після чого почав рухатися до проїзної частини вул. Ньютона в м. Кривому Розі так як мав на меті перейти дорогу на інший бік. Підійшовши ближче до проїзної частини вул. Ньютона в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу він пропустив автомобілі та почав рухатися о пішохідному переході. Після чого побачив, як з лівої сторони рухається автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 прямо на нього. Пам`ятає як йому допомагали підвестись хтось з прохожих та викликали йому медичну допомогу. Матеріальна шкода відшкодована повністю, жодних претензій немає.

Прокурор заявив клопотання про застосування ч. 3 ст. 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки обвинувачений фактичні обставини вчинення злочину визнає повністю.

Обвинувачений, його захисник, потерпілий, кожен окремо проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.

Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, якому декілька разів роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Про добровільність позиції обвинуваченого та про розуміння ним правових наслідків свідчить його клопотання, заявлене в судовому засіданні. Обвинувачений систематично та послідовно протягом усього часу розгляду справи визнавав усі обставини справи, тому у суду не має сумнівів у його волевиявленні.

Фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені вірно та підтверджуються обвинуваченим ОСОБА_1 .

Ухвалюючи вирок, суд вважає, що мало місце діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_1 . Це діяння містить склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до положень ст. 65 КК України виходить із меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю визнав, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, одружений, пенсіонер, працюючий, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря психіатра не перебував та не перебуває, матеріальні збитки потерпілому відшкодовано повністю.

Суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 КК України, його щире каяття, безперечне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи вчинення злочину обвинуваченим, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 потрібно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України без позбавлення права керування транспортними засобами, та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання його звільнити з іспитовим строком, поклавши на нього обов`язки передбачені ст. 76 КК України

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.

Крім того, з обвинуваченого слід стягнути у відшкодування процесуальних витрат у кримінальному провадженні в розмірі 980,70 грн.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати у кримінальному провадженні № 12020040230001728 за проведення судово авто- технічної експертизи № Се-19/104-20/35814-ІТ від 21.12.2020 року в розмірі 980,70 грн. (дев`ятсот вісімдесят гривень 70 коп.).

Речові докази, що знаходяться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до його розписки (м.к.п. а.с. 20) - залишити останньому.

Матеріали кримінального провадження № 12020040230001728 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 216/61/21 (1-КП/216/604/21).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду,через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні при проголошенні вироку, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його проголошення.

Головуючий суддя М.В. Бутенко