Рішення № 98392742, 11.05.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2944/19

Провадження № 2/202/120/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.

за участю секретаря судового засідання - Калантаєнко Д.В.

представника відповідача - Борсук Ю.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради про визнання дій незаконними та зобов`язання припинити дії,-

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач звернулась до суду із позовом за результатом розгляду якого просила суд визнати незаконними дії Дніпровської міської ради (далі - ДМР) щодо вимоги про звільнення земельної ділянки шляхом знесення будівель і споруд та зобов`язати ДМР припинити дії спрямовані на знесення будівель та споруд належних позивачу на праві власності. Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що у 1999 році позивач на підставі договору купівлі-продажу набула право власності на нерухоме майно, яке складалось із будівлі магазину, підвалу, складів, огородження та мощення. У 2019 році відповідач звернувся до суду із позовом до позивача з метою припинення права власності позивача на вказаний вище нерухомий об`єкт та повернення територіальній громаді у користування земельну ділянку, на якій стоїть відповідне нерухоме майно, через очевидну невідповідність характеристик (даних) об`єкту нерухомого майна, зазначених у правовстановлюючому документі 1999 року та реєстрі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Позивач не заперечувала змін технічних характеристик майна, однак вказала, що відповідні зміни є підставою для внесення відповідних змін у Державний реєстр прав, а не підставою для припинення її права власності на таке майно.

Представник відповідача повністю заперечував проти задоволення заявлених вимог, зазначив, що ніхто не обмежений у праві на звернення до суду.

ІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

У відповідності до договору купівлі-продажу від 18.03.1999, зареєстрованого Товарною біржею «Велика міська біржа нерухомості» № 14, позивачем було придбане нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , яке складалось із будівлі магазину літ. А-1 заг. пл. 197, 9 кв.м., підвалу під А-1 заг.пл. 93,1 кв.м., складів літ. Б, В заг.пл. 125,1 кв.м., огородження № 1, 2, мощення І. Право власності було зареєстровано 13.04.1999 Дніпровським бюро технічної інвентаризації за № 479-55, про що видане відповідне реєстраційне посвідчення.

Згідно із інформаційною довідкою № 92622714 від 24.07.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шауловою Мариною Олексіївною за позивачем було проведено реєстрацію речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 36206213 від 19.07.2017), а саме: кафе літ. А-1, заг.пл. 385,6 кв.м., склад літ. Б-1, заг.пл. 31,4 кв.м., склад літ. В-2, заг.пл. 190,5 кв.м., ангар (тимчасовий) літ. Г, навіси, літ. Д, Е, Ж,З, К, Л, М, навіси літ. Н, О, С, У, літнє кафе (тимчасове) літ. И, тамбур, літ. И, душ, літ. П, вбиральня, літ. Р, альтанка, літ. Т, споруда 1, 2, замощення І, ІІ, ІІІ за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 21519101. Підставою виникнення права власності на вищезазначені об`єкти є договір купівлі-продажу від 18.03.1999.

Також, судом встановлено, що 14.03.2019 міським головою - Філатовим Б.А. було підписано позовну заяву за змістом якого було постановлено питання про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріусам Дніпровського міського нотаріального округу Шаулової М.О. 36206213 від 19.07.2017 щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 щодо нерухомого майна, яке вказане у інформаційній довідці № 92622714 від 24.07.2017 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та про зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 привівши її у відповідний стан шляхом знесення самочинно побудованих нежитлових будівель та споруд.

ІІІ. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9, 21 і 55 Конституції України право на судовий захист і доступ до правосуддя виступає гарантією захисту всіх інших прав і свобод, що визнаються та гарантуються згідно із загальноприйнятими принципами і нормами міжнародного права.

Із приведених конституційних положень у взаємозв`язку зі ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що правосуддя як таке повинно забезпечувати ефективне поновлення в правах і відповідати вимогам справедливості.

Так, звертаючись до суду із даним позовом позивач просила визнати незаконними дії Дніпровської міської ради щодо вимоги ДМР про звільнення земельної ділянки шляхом знесення будівель і споруд та зобов`язати ДМР припинити дії спрямовані на знесення будівель та споруд належним позивачеві на праві власності. На підтвердження порушення своїх прав позивач надала суду копію позовної заяви за змістом якої міська рада ініціювала питання перед судом щодо визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріусам Шаулової М.О. щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 щодо нерухомого майна, та зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку.

В той же час, суд звертає увагу, що відповідна вимога позивача не може бути задоволена, оскільки за своєю суттю обмежуватиме права міської ради щодо звернення до суду, що є недопустимим.

При цьому оспорювані позивачем вимоги можуть бути предметом судового розгляду під час їх розгляду, де позивач має право заперечувати проти їх задоволення, визнавати, оскаржувати конкретні рішення міської ради, тощо, однак визнавання незаконними вимог міської ради з якими юридична особа звернулась до суду є порушенням права особи на звернення до суду за судовим захистом, таким чином вимога позивача про визнання незаконними дії ДМР щодо заявлення вимоги про звільнення ОСОБА_2 земельної ділянки шляхом знесення будівель і споруд задоволенню не підлягає.

Вимога позивача щодо зобов`язання ДМР припинити дії спрямовані на знесення будівель та споруд належних позивачеві на праві власності також не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували вчинення ДМР дій спрямовані на знесення будівель та споруд належних позивачеві на праві власності.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, вислухавши позицію сторін, розглянувши клопотання, оцінивши наявні в справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 13, 141, 263, 264, 265, п. 15, п. п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради про визнання дій незаконними та зобов`язання припинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.05.2021.

Суддя Г.О. Кухтін