Рішення № 9839160, 25.02.2010, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 2-2893/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Вербицької Н.В.,

при секретарі Солтис О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ КБ «Надра», Центрального відділення філії ВАТ КБ «Надра» про повернення вкладу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ВАТ КБ «Надра», Центрального відділення філії ВАТ КБ «Надра» про повернення вкладу. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15.04.2008 року уклав з відповідачем в особі заступника начальника Центрального відділення філії ВАТ КБ «Надра» договір строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «золотий вклад для фізичних осіб» у відповідності до п.1.1 якого Вкладник передає, а Банк приймає банківський метал і зобовязується виплатити Вкладникові Вклад та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

У відповідності до п.2.1 зазначеного договору для виконання умов п.1.1 договору Вкладник передає, а Банк приймає на вкладний рахунок наступний банківський метал: золото у зливках 999,9 проби номіналом 1000 г в кількості шість штук, золото у зливках 999,9 проби номіналом 100 г в кількості шість штук а всього 6600 г, що складає 212,2 тройських унцій.

Згідно п.2.3 Договору строк вкладу 12 місяців, дата повернення 15.04.2009 року. На неодноразові звернення позивача до Центрального відділення філії ВАТ КБ «Надра», а також до тимчасового адміністратора ВАТ КБ «Надра» про повернення вкладу після закінчення строку дії договору банк відповідав про неможливість виконання ним своїх зобовязань. До цього часу вклад не повернутий позивачу, в звязку з чим останній за умовами договору просить повернути вклад, а саме банківський метал золото у злитках 999,9 проби номіналом 1000 г в кількості шість штук, золото у злитках 999,9 проби номіналом 100 г в кількості шість штук а всього 6600 г, що складає 212,2 тройських унцій. Крім того, позивач просить повернути проценти шляхом видачі злитків банківського золота у злитках 999,9 проби номіналом 100 г в кількості пяти штук та залишок в розмірі 34165,8 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник ВАТ КБ «Надра» позовні вимоги визнав в частині стягнення вкладу банківського золота та відсотків на час дії договору. Проте, заперечував проти стягнення відсотків з дня закінчення дії договору до часу постановлення судового рішення, оскільки таки вимоги не передбачені умовами договору. Крім того, за наявності роботи тимчасової адміністрації у ВАТ КБ «Надра» та введення мораторію на виплату депозитних вкладів, Банк не має можливості виконати свої зобовязання по депозитному договору з позивачем, про що йому повідомлялось письмово.

Представник філії ВАТ КБ «Надра» Одеське регіональне управління в судове засідання не зявився, про день слухання справи повідомлений, про причини неявки не сповістив.

Відповідно до п.8 ст.110 ЦПК України справа розглядається за місцем виконання договору (місцем розташування філії банку) вул.Космонавтів, 36 в м.Одесі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що предметом спору є стягнення банківського золота, що було передано позивачем відповідачу через його філію ВАТ КБ «Надра» Одеське регіональне управління, яке є структурною одиницею ВАТ КБ «Надра».

Так, 15.04.2008 року між ВАТ КБ «Надра» в особі Центрального відділення філії Одеського регіонального управління ВАТ КБ «Надра» (надалі Банк) та ОСОБА_1 (надалі Вкладник) укладений договір № 848193/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб», відповідно до умов якого ОСОБА_1 вніс до каси Банку золото у зливках 999,9 проби номіналом 1000 г в кількості шість штук, золото у зливках 999,9 проби номіналом 100 г в кількості шість штук а всього 6600 г, що складає 212,2 тройських унцій, а відповідач зобовязався протягом дії договору нараховувати відсотки у розмірі 5% річних та повернути Вклад та сплатити нараховані за ним проценти. Строк дії договору один рік з 15.04.2008 року до 15.04.2009 року.

27.02.2009 року Вкладником до Банку відправлений лист з повідомленням про бажання отримати депозитний вклад та нараховані відсотки. В той же день Банк отримав цей лист. Відповідно до п.4.5 Договору Вкладник повинен був повідомити про дострокове повернення Вкладу за 30 днів. Тобто строк повернення Вкладу та відсотків є 27.03.2009 року. Проте, Банк не виповнив свої зобовязання. 06.03.2009 року Вкладник повторно направив лист до Банку аналогічного змісту та також не отримав а ні вкладу, а ні процентів по вкладу.

На час звернення позивача з позовом до суду строк дії депозитного договору закінчився, проте Банком не повернутий позивачу Вклад та не сплачені нараховані за ним проценти.

Відповідно до п.3.4.6 Договору Банк зобовязується повернути Вкладникові вклад та сплатити нараховані ним проценти шляхом видачі через касу Банку зливків банківських металів. При цьому повернення Вкладу здійснюється неподільними зливками банківського золота проби не нижче 999,9 у зливках номіналом не менше 100 г. Сплата нарахованих процентів здійснюється відповідно до п.4.4 Договору, а саме в кінці строку Договору або в дату дострокового отримання Вкладу. Банк надає Вкладникові суму нарахованих процентів зливками банківського золота вагою не менше 20г. Залишок від суми нарахованих процентів, що не є кратним 20г, Банк сплачує в гривнях за офіційним (обліковим) курсом банківських металів НБУ на дату сплати процентів.

Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. За ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ст.ст.526, 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами та повинен виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які звичайно ставляться.

Доводи представника відповідача про підстави відмови у виконанні прийнятих на себе зобовязань за договорам з посиланням на постанову Правління НБУ № 59 від 10.02.2009 р. «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційному банку «НАДРА»» суд оцінює критично виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких наступили до призначення тимчасової адміністрації.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» під час дії мораторію: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань по оплаті податків і зборів (обов'язкових платежів).

Одержання вкладу та нарахованих на нього відсотків не є стягненням на підставі виконавчих документів або документів, по яких здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Частиною 4 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяного здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час дії тимчасової адміністрації банку.

Виплата внесків у зв'язку з настанням строків їх повернення є ні чим іншим як поточною операцією, що здійснюється тимчасовим адміністратором.

Статтею 1 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що тимчасова адміністрація процедура, що застосовується Національним банком України при здійсненні банківського нагляду при обставинах, передбачених цим законом.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Закону України «Про банки та банківську діяльність» метою банківського нагляду є стабільність банківської системи й захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

Права й обов'язки тимчасового адміністратора встановлені главою 5 розділу V Положення «Про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства», затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. за № 369 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 р. за № 845/6036 , відповідно до якого у своїй діяльності тимчасовий адміністратор керується Законом про банки, постановою Правління НБУ про його призначення, установчими документами банку, цим Положенням, чинним законодавством. Разом з тим, процедура тимчасової адміністрації повинна бути спрямована на захист інтересів вкладників (клієнтів) банку, а не на їх порушення, яким є неповернення внесків при настанні строку їх повернення за договором. Крім того, жодна з вищевказаних норм не містить заборони на повернення внеску (депозиту) вкладнику при настанні строку його повернення за договором, який настав в період дії тимчасової адміністрації.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання. За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.536 ЦК України в звязку з неповерненням Банком Вкладнику депозиту, а також процентів за час дії договору, з відповідача повинні бути стягнуті проценти по день постановлення судового рішення в розмірі, передбаченому п.2.4 Договору, тобто 5%.

За розрахунком за процентами, зробленим представником позивача на підставі п.4.4 Договору, вбачається, що Банк повинен повернути вкладникові проценти шляхом видачі зливків банківського золота вагою не менше 20г на суму 185095 грн.10 коп., що дорівнює золоту у зливках 999,9 проби номіналом 100г в кількості пяти штук та залишок в розмірі 34165 грн. 80 коп. Представник відповідача, заперечував проти зазначеного розрахунку заборгованості за процентами, проте не надав власного розрахунку, незважаючи на відповідні вимоги суду. На підставі викладеного, суд бере за основу розрахунки, зроблені позивачем.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині примусового стягнення банківського вкладу в банківських металах в розмірі, передбаченому п.2.1 Договору, та нарахованих на нього процентів підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача стягнення державного мита в розмірі 1700 грн. в дохід держави, оскільки позивач звільнений від сплати держмита на підставі п.37 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 1, 67, 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», главою 5 розділу V Постанови Правління НБУ від 28.08.2001 р. №369, ст. ст. 15, 16, 22, 23, 316, 319, 321, 525, 526, 530, 610, 612, 623, 625, 629, 1058, 1060 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» МФО 328975, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, 15 (код ЄДРПОУ 20025456) на користь ОСОБА_1 вклад, а саме банківський метал: золото у зливках 999,9 проби номіналом 1000г в кількості шести штук, 999,9 проби номіналом 100г в кількості шести штук, а всього 6600 грам, що складає 212,2 тройських унцій.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» МФО 328975, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, 15 (код ЄДРПОУ 20025456) на користь ОСОБА_1 нараховані за Вкладом проценти шляхом видачі зливків банківського золота вагою не менше 20г на суму 185095,1 грн., що дорівнює золоту у зливках 999,9 проби номіналом 100г в кількості пяти штук та залишок в розмірі 34165,8 (тридцять чотири тисячі сто шістдесят пять) грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» державне мито на користь держави в розмірі 1700 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м.Одеси шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення з подальшою подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подачі заяви, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий Н.В.Вербицька