Ухвала суду № 98391007, 19.07.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

19 липня 2021 року м. ХарківСправа № 922/145/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. № 16600 від 15 липня 2021 року) про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 , місто Харків,

до відповідачів:

першого відповідача - ОСОБА_2 , місто Харків,

другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія", місто Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія", місто Харків, ОСОБА_3 , м. Харків,

про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі та акту приймання-передачі частки у статутному капіталів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" , про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" від 25 жовтня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія", та визнання недійсним акт приймання-передачі частки Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія", укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко О.С., зареєстрований в реєстрі за № 1382,1383.

Стан розгляду справи - розгляд справи по суті.

В порядку статті 136 Господарського процесуального кодексу України, позивачем надано заяву про забезпечення позову (вх. № 16600 від 15 липня 2021 року) в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони загальним зборам учасників ТОВ фірма "Ідалія" приймати наступні рішення: розгляд питань щодо судових спорів з ТОВ "Діадема Батерфляй" та ТОВ "Європоль", розгляд питання стосовно захисту прав ТОВ фірма "Ідалія"з позовами до ТОВ "Діадема Батерфляй" та ТОВ "Європоль".

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з таких підстав.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України (частина 5) визначено випадки можливості забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин.

Предметом даного позову становить визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" від 25 жовтня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія", та визнання недійсним акт приймання-передачі частки Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія", укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко О.С., зареєстрований в реєстрі за № 1382,1383.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 року по справі № 910/1040/18.

Згідно з частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

У той же час заявником в установленому законом порядку не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів позивача в обраний останнім спосіб.

Заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, стосуються заборони загальним зборам учасників ТОВ фірма "Ідалія" приймати наступні рішення: розгляд питань щодо судових спорів з ТОВ "Діадема Батерфляй" та ТОВ "Європоль", розгляд питання стосовно захисту прав ТОВ фірма "Ідалія" з позовами до ТОВ "Діадема Батерфляй" та ТОВ "Європоль". Така заборона вчинення дій загальним зборам щодо прийняття певних рішень жодного відношення до предмета заявленого у цій справі позову (заходи забезпечення позову) не має. Фактично, позивач намагається безпідставно обмежити реалізацію ТОВ фірма "Ідалія" права захисту, яке є фундаментальним та абсолютним.

При цьому, суд звертає уваги на те, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони загальним зборам учасників ТОВ фірми "Ідалія" приймати рішення щодо судових спорів із ТОВ "Діадема Батерфляй" та ТОВ "Європоль" може негативно вплинути на діяльність товариства в цілому, оскільки заблокує даному товариству стратегію захисту прав, в разі порушення, невизнання або оспорення прав та порушить право на захист, що в розумінні практики Європейського суду з прав людини, є неприпустимим. Прохання позивача забезпечити позов шляхом заборони загальним зборам учасників ТОВ фірма "Ідалія" приймати наступні рішення: розгляд питань щодо судових спорів з ТОВ "Діадема Батерфляй" та ТОВ "Європоль", розгляд питання стосовно захисту прав ТОВ фірма "Ідалія"з позовами до ТОВ "Діадема Батерфляй" та ТОВ "Європоль" має своїм наслідком втручання суду у господарські відносини ТОВ фірма "Ідалія", що є недопустимим з огляду на вимоги статті 6 Господарського кодексу України.

Суд вважає, що заходи забезпечення позову, які визначені позивачем у заяві, поданої в порядку статті 136 Господарського процесуального кодексу України, очевидно є неспівмірними з предметом заявлених у справі позовних вимог, є невиправданим надмірним обмеженням корпоративних прав як самого Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія", так і його учасників.

Крім того, позивачем не обґрунтовано, що невжиття обраного заходу забезпечення позову в частині заборони загальним зборам учасників ТОВ фірма "Ідалія" приймати наступні рішення: розгляд питань щодо судових спорів з ТОВ "Діадема Батерфляй" та ТОВ "Європоль", розгляд питання стосовно захисту прав ТОВ фірма "Ідалія"з позовами до ТОВ "Діадема Батерфляй" та ТОВ "Європоль" може істотно ускладнити/унеможливити ефективне поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно із частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки обрані позивачем заходи забезпечення позову не відповідають предмету відповідного позову, не спрямовані на ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про реальну загрозу невиконання або утруднення, в разі задоволення позову, виконання судового рішення у справі, що розглядається, а також існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, достатні дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів останнього, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись статтями 42, 136-140, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. № 16600 від 15 липня 2021 року) про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу підписано 19 липня 2021 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/145/21