Ухвала суду № 98390562, 19.07.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"19" липня 2021 р. Справа № 911/2083/21

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Кул» за вих. № 255 від 13.07.2021 про забезпечення позову

Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Кул»

до Приватного акціонерного товариства «ЖЛК-Україна»

про стягнення 1880713,93 грн

без виклику учасників справи

встановив:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Кул» (далі – заявник, ТОВ «Грін Кул») з позовною заявою за вих. № 254 від 13.07.2021 до Приватного акціонерного товариства «ЖЛК-Україна» (далі – ПрАТ «ЖЛК-Україна») про стягнення 1880713,93 грн, з яких: 1739082,88 грн боргу за оплату загальної вартості поставленої продукції, 117629,74 грн пені та 24001,31 грн 3% річних.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, заявник посилається на те, що між ТОВ «Грін Кул», як постачальником, та ПрАТ «ЖЛК-Україна», як покупцем, 26.06.2019 укладено договір поставки № 26-06/П, в рамках виконання якого, ТОВ «Грін Кул», відповідно до специфікації № 11 від 28.12.2020, поставлено на користь ПрАТ «ЖЛК-Україна» товар на загальну суму в розмірі 2989082,88 грн. Однак, за твердженнями заявника, ПрАТ «ЖЛК-Україна» неналежним чином виконало свій обов`язок щодо повної та вчасної оплати вартості поставленої продукції, заборгувавши перед ТОВ «Грін Кул» 1739082,88 грн.

Одночасно з позовною заявою ТОВ «Грін Кул» звернулось до суду із заявою № 255 від 13.07.2021 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

1) грошові кошти в межах суми стягнення 1880713,93 грн, або еквівалент вказаних сум у будь-яких інших іноземних валютах, що будуть виявлені державним виконавцем при виконанні рішення суду про забезпечення позову, в тому числі, але не виключно на грошові кошти на відомих заявнику рахунках ПрАТ «ЖЛК-Україна», відкритих, але не виключно в: АТ «ОТП БАНК» (на поточному рахунку № НОМЕР_1 ), МФО 300528;

2) на все майно в межах суми стягнення 1880713,93 грн, що буде виявлено державним виконавцем при виконанні рішення суду про забезпечення позову, в тому числі, але не виключно:

- нерухоме майно: квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23223191, загальна площа (кв. м): 87,8, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нерухоме майно: квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 22553798, загальна площа (кв. м): 70,2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нерухоме майно: нежитлова будівля, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 33487360, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, Сквирське шосе, будинок 176;

- інші об`єкти нерухомого майна, рухоме майно, транспортні засоби, готова продукція, обладнання та інше.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову та їх достатня обґрунтованість, як вважає заявник, підтверджується такими фактичними обставинами, як тривале ухилення відповідача від виконання своїх зобов`язань за договором (порушення тривають останні 6 місяців), ухилення від відповіді на спроби ТОВ «Грін Кул» вирішити спір в досудовому порядку (невиконання більшої частини вимог претензії заявника від 24.03.2021 вих. №153), ухилення ПрАТ «ЖЛК-Україна» від підписання акта звірок взаємних розрахунків (надсилався заявником листом від 13.07.2021 електронною поштою), витрачання ПрАТ «ЖЛК-Україна» наявних коштів не для здійснення розрахунків з ТОВ «Грін Кул», а також неспроможністю ПрАТ «ЖЛК-Україна» погасити заборгованість по податкам та зборам, що підтверджується роздруківкою із офіційного інтернет-ресурсу ДФС «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

На думку заявника, зважаючи на наявність у ПрАТ «ЖЛК-Україна» податкового боргу, значну затримку у погашенні заборгованості за поставлений товар, вбачається, що в останнього недостатньо грошових коштів на банківських рахунках, щоб задовольнити вимоги ТОВ «Грін Кул». Посилаючись на фінансові дані ПрАТ «ЖЛК-Україна», отримані заявником з аналітичної онлайн-системи «YOUCONTROL», зокрема, фінансовий звіт за 2019 рік (як зауважує заявник ще до моменту введення обмежень пов`язаних з карантинними заходами по боротьбі з вірусом Соvid-19), збитки даного підприємства збільшились у два рази. Фінансовий звіт ПрАТ «ЖЛК-Україна» за 2020 рік, всупереч вимогам діючого законодавства, за твердженнями заявника, на момент подачі даної позовної заяви відсутній (заявник звертає увагу, що згідно з п. 46.2 Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансовий звіт повинен подаватися разом із аудиторським висновком до 10 червня).

Як зазначає заявник, беручи до уваги загальне зниження економічних показників по всім підприємствам, пов`язані з карантинними обмеженнями, введеними у 2020 року, навряд чи фінансові показники ПрАТ «ЖЛК-Україна» зросли. Всі ці фактори, на переконання заявника, вказують на значні ризики, пов`язані з можливістю виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог ТОВ «Грін Кул».

Заявник вважає, що накладення арешту на нерухоме майно не позбавить відповідача можливості володіти та користуватися ним. Так само накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках відповідача, як вважає заявник, не призведе до обмеження його господарської діяльності та не призведе до збитків відповідача, а лише буде спонукати його до належного виконання зобов`язань перед ТОВ «Грін Кул», оскільки на час подання позову ПрАТ «ЖЛК-Україна» просто ухиляється від виконання по суті безспірних вимог, адже вже закінчилися строки для виявлення недоліків товару та гарантійні строки щодо поставленого ТОВ «Грін Кул» товару, проте ПрАТ «ЖЛК-Україна» не заявлено жодних зустрічних вимог щодо кількості та якості цього товару.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Заява про забезпечення позову розглядається судом на підставі частин 1, 2 ст. 140 ГПК України не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Правовий аналіз наведених вище норм процесуального закону дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Проте особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника про необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

Водночас господарський суд вважає за необхідне зауважити, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 909/835/18.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Посилання заявника на існування боргу у відповідача перед позивачем за договором поставки не є доказом на підтвердження обставин, які свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, оскільки, як зазначає заявник у позовній заяві, відповідач здійснював платежі за договором поставки № 26-06/П від 26.06.2019, проте частково (за даними позивача сплачено 1250000,00 грн).

Заявник не надав суду доказів на підтвердження того, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізовує майно чи здійснює підготовчі дії до його реалізації, витрачає кошти не для здійснення розрахунків з позивачем, укладає договори поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо) і що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, тобто, не довів, що існує така загроза. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності наведених обставин.

Твердження заявника про збитковість підприємства відповідача з посиланням на фінансовий звіт за 2019 рік (аналітична інформація розділу «Фінанси» системи «YOUCONTROL»), а також оцінка заявником фінансових показників ПрАТ «ЖЛК-Україна», внаслідок впливу на його господарську діяльність запроваджених на території України карантинних обмежень, не є доказом того, що ПрАТ «ЖЛК-Україна» не має чи не буде мати змоги розрахуватись за своїми боргами за рішенням суду або в добровільному порядку або в примусовому за відкритим виконавчим провадженням

Суд також зауважує, що аналітична інформація розділу «Фінанси» системи «YOUCONTROL» (фінансово-майновий стан ПрАТ «ЖЛК Україна») за 2019 рік) не може замінювати наявну офіційну інформацію, не встановлює будь-які факти або обставини, що мають юридичне значення, й не може бути використана як експертні, аудиторські та інші офіційні висновки, про що також зазначено у розділі «Застереження для користувачів!» системи «YOUCONTROL».

Посилання заявника на наявність у відповідача можливої заборгованості по податкам та зборам не є у даному випадку безумовною підставою для забезпечення позову, оскільки така інформація не розкриває реальний майновий стан відповідача та його фактичну можливість виконувати рішення суду. Крім того стан розрахунку платника з бюджетом може змінюватися щоденно.

Суд також враховує, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. При цьому заявником не надано доказів, які б підтвердили, що накладення арешту на грошові кошти та нерухоме майно ПрАТ «ЖЛК-Україна» не вплинуть на виробничу діяльність вказаної юридичної особи.

За висновками суду, подана заява мотивована виключно припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у даній справі, що не зумовлює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, за висновками суду, заявником не наведено належного доказового обґрунтування поданої заяви, що вказує на відсутність дійсних та достатніх підстав для забезпечення позову.

З урахуванням наведеного та встановлених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки заявником належними і допустимими доказами, в розумінні приписів ст. 76, 77 ГПК України, не було доведено обставин, з якими закон пов`язує застосування заходів забезпечення.

Керуючись ст. 136-140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Грін Кул» у задоволенні заяви за вих. № 255 від 13.07.2021 про забезпечення позову.

Дана ухвала складена та підписана 19.07.2021, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України і може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін