Рішення № 98390528, 29.06.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3602/20

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Бондаренко О.М., розглянув матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Боярка-Водоканал"

08154, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 19-Б, код ЄДРПОУ 30687118

адреса для листування: 08154, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 13

до Комунального підприємства "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради

08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Незалежності, буд. 9, код ЄДРПОУ 23576122

про стягнення заборгованості

за участі представників сторін:

позивача: Нівінська Т.В., паспорт серія НОМЕР_1 від 26.12.2003; довіреність №07-8/11 від 11.06.2021;

відповідача: Коваль Н.В., паспорт серія НОМЕР_2 від 23.11.2010; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №25390891 від 14.07.2020.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №3654/20 від 15.12.2020) Комунального підприємства "Боярка-Водоканал" до Комунального підприємства "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням належним чином відповідачем грошових зобов`язань відповідно до умов договору № 75 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 15.10.2011, що укладений між ним та позивачем.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2020 судом позовну заяву (вх. № 3654/20 від 15.12.2020) залишено без руху та встановлено позивачу строк усунення недоліків позову.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 1106/21 від 18.01.2021), відповідно до якої позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.01.2021 судом прийнято позовну заяву (вх. № 3654/20 від 15.12.2020) до розгляду, відкрито провадження у справі №911/3602/20 за правилами загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання суду на 25.02.2021.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні (вх. №4554/21 від 25.02.2021).

Через канцелярію Господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №4555/21 від 25.02.2021).

У судове засідання 25.02.2021 ніхто не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений.

Відповідно до інформації з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відправлення позивачу ухвали Господарського суду Київської області від 29.01.2021, судом встановлено, що "відправлення у точці видачі/доставки", у зв`язку з чим позивач про дату судового засідання не повідомлений.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.02.2021 судом відкладено підготовче засідання у справі №911/3602/20 на 23.03.2021.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та встановлення йому строку для подання відповіді на відзив, у зв`язку із перенесеною хворобою представника через яку представник тривалий час знаходився у непрацездатному стані (вх. №6796/21 від 23.03.2021).

У судове засідання 23.03.2021 з`явився представник позивача та надав усні пояснення по справі, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.03.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/3602/20 на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 13.04.2021.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №7999/21 від 06.04.2021).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.04.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 27.04.2021.

У судовому засідання 27.04.2021 оголошено перерву до 25.05.2021, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача (вх. № 13046/21 від 25.05.2021) та від відповідача (вх. № 13047/21 від 25.05.2021) надійшли клопотання про надання додаткового строку для укладення мирової угоди між сторонами.

У судовому засіданні 25.05.2021 оголошено перерву до 29.06.2021 відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, на час, що заявлений сторонами як достатній для мирного врегулювання спору.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли письмові пояснення (вх. № 15638/21 від 29.06.2021).

У судове засідання 29.06.2021 з`явились представники обох сторін і повідомили про відсутність мирних домовленостей між ними та заявили про розгляд справи по суті.

Відповідно до частини 6 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 29.06.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд –

встановив:

1. Правовідносини сторін

15.10.2011 між Комунальним підприємством «Боярка-Водоканал» (далі - позивач, водоканал) та Комунальним підприємством «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради (далі - відповідач, абонент) укладено договір про надання послуг з водопостачання і водовідведення №75 (далі - Договір).

За умовами Договору, предметом договору є послуги централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення. Водоканал зобов`язується надавати абоненту послуги з водопостачання та водовідведення. Абонент зобов`язується приймати ці послуги та своєчасно здійснювати оплату за надані послуги на умовах цього договору (пункт 1 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору сторони погодили найменування об`єктів водопостачання і водовідведення, обсяги водопостачання та водовідведення, ціну та режим (графік).

Згідно з пунктом 4.1 Договору, розрахунок за надані послуги проводиться платіжним дорученням на рахунок водоканалу або за взаємним письмовим погодженням сторін іншими формами розрахунків, які не заборонено чинним законодавством.

Відповідно до пункту 4.2 Договору, до 05 числа звітного місяця, водоканал виписує абоненту рахунок на оплату, де оформляється фактична вартість наданих послуг за звітний місяць. Цим рахунком підтверджується надання абоненту послуг (акт про надання послуг може складатись на вимогу абонента). Кінцевий розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця.

У разі несвоєчасної або не повної оплати послуг, абонент сплачує Водоканалу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції від суми боргу, за кожен день прострочування (пункт 4.4 Договору).

Пунктом 6.2.1 Договору передбачено, що абонент зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату за послуги на умовах цього договору.

Договір діє з 15.10.2011 по 31.12.2012, а в фінансових питаннях - до повного розрахунку (пункт 9.1 Договору).

Пунктом 9.2 Договору визначено, що договір вважається щороку пролонгованим, якщо за місяць до закінчення його терміну однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору.

2. Аргументи Комунального підприємства «Боярка - Водоканал»

На виконання умов Договору позивачем надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з грудня 2018 року по жовтень 2020 року, всього на суму 4639280,18 грн, що підтверджується актами на прийом та передачу, копії яких містяться у матеріалах справи, за які відповідачем частково сплачено грошові кошти у розмірі 1748799,37 грн., в наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2890480,81 грн.

За порушення строків оплати позивачем, на підставі пункту 4.4 Договору, нарахована пеня у розмірі 72885,75 грн. та на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України - 3 % річних у розмірі 64970,29 грн. та інфляційні втрати у розмірі 59014,34 грн.

Аргументи відповідача про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій на 99 % не підлягають задоволення з огляду на те, що Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020: з 12 березня 2020 року з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу на всій території України запроваджено карантин. Карантин діє протягом всього часу з дати запровадження з 12.03.2020 по 30.04.2021, тобто, з урахуванням строку заявлених позовних вимог - з грудня 2018 року по жовтень 2020 року, карантинні обмеження діяли лише 8 місяців із 23 спірного періоду.

Крім того, в наслідок порушення відповідачем строків оплати, позивач як підприємство, створене на комунальній власності, несе збитки, що негативно впливають на все місто, з огляду на відсутність можливості закупівлі нового обладнання, що необхідне для роботи.

3 Аргументи Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради

Відповідач не має можливості вчасно та в повній мірі розрахуватись з позивачем, у зв`язку з тим, що тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення не відповідають дійсним затратам підприємства на їх виробництво. Різниця в тарифах на послуги з водопостачання і відведення, станом на 01.10.2020, становить 3524 тис. грн. Відповідач постійно звертається до органів місцевого самоврядування із заявами про відшкодування різниці в тарифах, однак, орган місцевого самоврядування тільки один раз - 21.11.2019, частково відшкодував різницю у розмірі 500000,00 грн., яка у повній мірі відразу була перерахована позивачу в рахунок погашення заборгованості.

Згідно з довідкою про кількість споживачів послуг з водопостачання і водовідведення населення становить 96,78% від усієї кількості споживачів послуг. Дебіторська заборгованість зі сплати послуг, станом на 01.10.2020, по населенню становить 1854,7 тис. грн.

Законом України № 530-ІХ від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби» заборонено на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби нараховувати та стягувати неустойку за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Також заборонено припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020: з 12 березня 2020 року з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу на всій території України запроваджено карантин. Карантин діє протягом всього часу з дати запровадження з 12.03.2020 по 30.04.2021.

Отже, враховуючи карантинні обмеження та надання на законодавчому рівні права населенню не сплачувати за комунальні послуги, а також позбавлення права підприємства нараховувати штрафні санкції, наявні підстави для зменшення штрафних санкцій на 99%.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до статті 194 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення штрафної санкції є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе її зменшення.

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

15.10.2011 між Комунальним підприємством «Боярка-Водоканал» та Комунальним підприємством «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради укладено договір про надання послуг з водопостачання і водовідведення №75.

На виконання умов Договору позивачем надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з грудня 2018 року по жовтень 2020 року, всього на суму 4639280,18 грн, що підтверджується актами на прийом та передачу та рахунками на оплату, копії яких містяться у матеріалах справи, за які відповідачем частково сплачені грошові кошти у розмірі 1748799,37 грн., в наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2890480,81 грн., що не заперечується сторонами.

Відповідно до пункту 4.2 Договору, до 05 числа звітного місяця, водоканал виписує абоненту рахунок на оплату, де оформляється фактична вартість наданих послуг за звітний місяць. Цим рахунком підтверджується надання абоненту послуг (акт про надання послуг може складатись на вимогу абонента). Кінцевий розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що строк оплати за останнім актом за жовтень 2020 року настав 09.11.2020, отже, наявні підстави для стягнення основного боргу у розмірі 2890480,81 грн., оскільки строк оплати настав.

Крім того, за порушення строків оплати позивачем, на підставі пункту 4.4 Договору, нарахована пеня у розмірі 72885,75 грн. і на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України - 3 % річних у розмірі 64970,29 грн. та інфляційні втрати у розмірі 59014,34 грн.

За результатами перевірки судом розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат, що наданий позивачем, суд встановив, що вони є арифметично невірними.

Здійснивши вірний розрахунок за допомогою системи «Ліга-Закон», суд дійшов висновку, що стягненню підлягає пеня у розмірі 72705,75 грн., 3 % річних у розмірі 64970,29 грн. та інфляційні втрати у розмірі 59014,34 грн.

Відносно аргументів сторін про зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає таке

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення штрафної санкції є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе її зменшення.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

На підтвердження зменшення розміру штрафних санкцій відповідачем долучені: звіт про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг водопостачання та водовідведення за січень – вересень 2020 року, довідку про кількість споживачів послуг з водопостачання і водовідведення по КП «Києво-Святошинська тепломережа», листи: вх. № 116 від 07.04.2021, вх. № 156 від 20.05.2021, № 200 від 01.06.2021, від 26.05.2021 № 02-10/2265-05, від 28.05.2021 вх. № 02-10/2308-05, вх. № 02-10/2348-05 від 01.06.2021 про відшкодування економічно необґрунтованого тарифу.

З огляду на те, що відповідачем доведено факт неможливості належної сплати грошових коштів за надані послуги, оскільки органом місцевого самоврядування не затверджено економічно обґрунтованого тарифу в наслідок чого відповідач був позбавлений можливості сплачувати грошові кошти без порушення строків, визначених пунктом 4.2 Договору і того, що Законом України № 530-ІХ від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби» було заборонено на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби нараховувати та стягувати неустойку за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020: з 12 березня 2020 року з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу на всій території України запроваджено карантин. Карантин діє протягом всього часу з дати запровадження з 12.03.2020 по 30.04.2021, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, а саме: пені, на 50%, тобто, стягненню підлягає пеня у розмірі 36352,88 грн. (72705,75 поділити на 2).

6. Результати розгляду справи

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

7. Розподіл судових витрат

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (з розрахунку до зменшення судом пені).

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 73, 74, 76-86, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов (вх. №3654/20 від 15.12.2020) Комунального підприємства "Боярка-Водоканал" до Комунального підприємства "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Незалежності, буд. 9, код ЄДРПОУ 23576122) на користь Комунального підприємства "Боярка-Водоканал" (08154, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 19-Б, код ЄДРПОУ 30687118, адреса для листування: 08154, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 13) 2890480,81 грн. (два мільйони вісімсот дев`яносто тисяч чотириста вісімдесят гривень вісімдесят одна копійка) основного боргу, 59014,34 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч чотирнадцять гривень тридцять чотири копійки) інфляційних втрат, 64970,29 грн. (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот сімдесят гривень двадцять дев`ять копійок) 3% річних, 36352,88 (тридцять шість тисяч триста п`ятдесят дві гривні вісімдесят вісім копійок) пені, 46307,58 грн. (сорок шість тисяч триста сім гривень п`ятдесят вісім копійок) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.07.2021.

Суддя С.О. Саванчук