Рішення № 98390468, 19.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.07.2021Справа № 910/6759/21Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Профі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна архітектура міст"

про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 43 995,55 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НК Профі» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна архітектура міст» про стягнення заборгованості за договором поставки 43 995,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором купівлі-продажу № 28020/1 від 01.01.2020, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення

17.05.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 19.05.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та була отримана відповідачем - 24.05.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень № 0105477679494.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НК Профі» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасна архітектура міст» (далі - покупець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу №28020/1 (далі - Договір), за умовами якого, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити його вартість на умовах цього Договору.

Найменування товару: перелік найменувань товару, його кількість та ціна визначені у рахунках-фактурах, виставлених згідно цього Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, протягом 30 днів з моменту здійснення 100% оплати згідно рахунку-фактури, якщо інше не передбачено сторонами. Безпосереднім одержувачем товару є представник покупця, який приймає товар на підставі довіреності.

Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем (п. 3.2 Договору).

За умовами п. 4.3 та п. 4.4 Договору оплата за даним Договором здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Покупець здійснює попередню оплату товару в розмірі 100% від суми, вказаної в рахунках-фактурах, не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від постачальника.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього Договору та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункти 8.1 та 8.2 Договору)..

Позивач зазначає, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманого товару згідно видаткових накладних № НФ-341 від 02.04.2020 на суму 2 160,00 грн., № НФ-482 від 06.05.2020 на суму 2 016,00 грн., № НФ-483 від 06.05.2020 на суму 775,20 грн., № НФ-553 від 20.05.2020 на суму 4 991,40 грн., № НФ-561 від 22.05.2020 на суму 5 880,00 грн., № НФ-562 від 22.05.2020 на суму 5 280,00 грн., № НФ-7070 від 25.06.2020 на суму 2 195,64 грн., № НФ-843 від 24.07.2020 на суму 2 640,00 грн., № НФ-850 від 27.07.2020 на суму 7 084,80 грн., № НФ-866 від 28.07.2020 на суму 651,60 грн., № НФ-870 від 29.07.2020 на суму 3 984,00 грн., № НФ-1005 від 21.08.2020 на суму 4 854,58 грн., у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим у ТОВ «Сучасна архітектура міст» виникла заборгованість перед позивачем в сумі 39 765,11 грн.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 2 009,34 грн., 3% річних в розмірі 493,02 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 728,08 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу товар за Договором згідно видаткових накладних № НФ-341 від 02.04.2020 на суму 2 160,00 грн., № НФ-482 від 06.05.2020 на суму 2 016,00 грн., № НФ-483 від 06.05.2020 на суму 775,20 грн., № НФ-553 від 20.05.2020 на суму 4 991,40 грн., № НФ-561 від 22.05.2020 на суму 5 880,00 грн., № НФ-562 від 22.05.2020 на суму 5 280,00 грн., № НФ-7070 від 25.06.2020 на суму 2 195,64 грн., № НФ-843 від 24.07.2020 на суму 2 640,00 грн., № НФ-850 від 27.07.2020 на суму 7 084,80 грн., № НФ-866 від 28.07.2020 на суму 651,60 грн., № НФ-870 від 29.07.2020 на суму 3 984,00 грн., № НФ-1005 від 21.08.2020 на суму 4 854,58 грн., які підписані сторонами без заперечень та зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п. 4.3 та п. 4.4 Договору оплата за даним Договором здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Покупець здійснює попередню оплату товару в розмірі 100% від суми, вказаної в рахунках-фактурах, не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від постачальника.

Проте, строків оплати за фактично поставлений товар, за відсутності передоплати за такий товар, сторонами не узгоджувалось.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару та водночас виконання постачальником обов`язку з поставки товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, враховуючи, що позивачем було поставлено товар, а відповідачем не виконано попередню оплату товару у повному обсязі до моменту поставки, беручи до уваги положення ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був розраховуватись за поставлений позивачем товар після його прийняття, тобто у день поставки товару, визначений у вищевказаних товарно-транспортних накладних.

Отже, відповідач, згідно з приписами чинного законодавства України, зобов`язаний оплатити поставлений товар одразу після прийняття товару та підписання видаткових накладних..

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, обов`язку зі сплати вартості отриманого товару відповідачем у повному обсязі виконано не було, в зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 39 765,11 грн.

При цьому, суд враховує, що відповідно до наявного в матеріалах справи Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 01.11.2020, відповідачем визнано заборгованість перед позивачем у розмірі 39 765,11 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати вартості поставленого товару у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 37 765,11 грн.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 2 009,34 грн., 3% річних в розмірі 493,02 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 728,08 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.4 Договору покупець, у разі затримки оплати за поставлений товар, сплачує постачальнику суму пеню за кожний день такого прострочення в розмірі 0,5% від суми несвоєчасно оплаченого товару.

Водночас, згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що позивачем нараховується пеня поза межами шестимісячного строку, від дня коли зобов`язання мало бути виконане, в зв`язку з чим, здійснивши перерахунок пені у межах визначених позивачем періодів, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 736,66 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 493,02 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 728,08 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна архітектура міст» (04053, м. Київ, провулок Бехтеревський, буд. 4; ідентифікаційний код: 42654390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Профі» (49051, м. Дніпро, вулиця Каштанова, буд. 11, оф. 502; ідентифікаційний код: 43340602) заборгованість у розмірі 37 765 (тридцять сім тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. 11 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 728 (одна тисяча сімсот двадцять вісім) грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 493 (чотириста дев`яносто три) грн. 02 коп., пеню у розмірі 736 (сімсот тридцять шість) грн. 66 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 101 (дві тисячі сто одна) грн. 14 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 19.07.2021

Суддя О.А. Грєхова