Рішення № 98390457, 16.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.07.2021Справа № 910/5596/21За позовом Товариства з обмежено відповідальністю "ЛКЛ Електро"

до Товариства з обмежено відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський"

про стягнення 115 947,84 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмежено відповідальністю "ЛКЛ Електро" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" про стягнення 115 947,84 грн., з яких 39 729,00 грн. 3% річних та 76 218,84 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є стягувачем за рішенням господарського суду міста Києва від 20.07.2020 р. у справі № 910/6113/20, яке набрало законної сили, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКЛ Електро" основний борг у розмірі 488 740 (чотириста вісімдесят вісім тисяч сімсот сорок) грн. та судовий збір у розмірі 7 331 (сім тисяч триста тридцять одну) грн. 10 коп.

Відповідач прострочив сплату належну за рішенням суду суму боргу у розмірі 488 740 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідач належним чином повідомлений про дачу, час та місце розгляду справи.

28.05.2021 відповідач подав суду заяву про застосування строку позовної давності до часу звернення позивача в суду з указаним позовом.

16.06.2021 позивач подав суду заяву із запереченням проти поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.04.2017 року між ТОВ "Будівельний холдинг "Шевченківський" (надалі - покупець, відповідач) та ТОВ "ЛКЛ Електро" (надалі - постачальник, позивач) був укладений договір поставки № 51, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передавати у визначені строки покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

У зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.07.2020 р. у справі № 910/6113/20, яке набрало законної сили, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКЛ Електро" основний борг у розмірі 488 740 (чотириста вісімдесят вісім тисяч сімсот сорок) грн. та судовий збір у розмірі 7 331 (сім тисяч триста тридцять одну) грн. 10 коп.

У силу вимог ст. 75 ГПК України зазначені обставини не потребують повторного доказування.

Цими доказами стверджується факт порушення відповідачем зобов`язання з оплати на користь позивача 488 740 грн. заборгованості за договором договір поставки № 51 від 15.04.2017.

Зобов`язанням, згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

За розрахунком позивача з відповідача підлягає стягненню 39 729 грн. 3 % річних та 76 218,84 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 20.12.2017 по 04.09.2020.

У відзиві на позовну заяву представником відповідача заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 Цивільного кодексу України).

Днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв`язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З даним позовом до суду позивач звернувся 01.04.2021 (згідно поштового конверту), тому проводити нарахування інфляційних втрат та 3% річних позивач має право у межах трьох річного строку для звернення, тобто з 31.03.2018.

Суд дійшов до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо позовних вимог за період нарахування до 31.03.2018.

Обставин які б зупиняли або переривали строк позовної давності, а також поважність причин його пропуску, судом встановлено не було.

Згідно з частиною 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на вищенаведене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних за спірним договором підлягають частковому задоволенню у розмірі 35 684,28 грн. 3% річних та 59 902,82 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 31.03.2018 по 04.09.2020 в межах заявлених позовних вимог.

В іншій частині нарахованих 3% річних та інфляційних втрат за період нарахування з 20.12.2017 по 30.03.2018 суд визнає вимоги такими, що подані з пропуском строку позовної давності, у зв`язку з чим суд в задоволені позову про стягнення 16 316,02 грн. інфляційних втрат та 4 044,72 грн. 3% річних відмовляє.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмежено відповідальністю "ЛКЛ Електро" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" (01024, м. Київ, пров. Виноградний, 1/1, оф. 46, код 39139346) на користь Товариства з обмежено відповідальністю "ЛКЛ Електро" (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Артема, 9, код 37015934) 35 684 (тридцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 28 коп. 3% річних, 59 902 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дві) грн. 82 коп. інфляційних втрат, 1 871 (одну тисячу вісімсот сімдесят одну) грн. 38 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко