Рішення № 98390426, 19.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.07.2021Справа № 910/7599/21Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "Фаріон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква-Логістік"

про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 87 790,85 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Фаріон» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буква-Логістік» про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 87 790,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 05-16 від 15.04.2016, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

09.06.2021 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що договором поставки (п. 3.3) передбачена відкладальна умова оплати поставленого товару, а саме - оплата здійснюється у разі, якщо цей товар реалізований третім особам, однак жодних доказів того, що товар був проданий відповідачем на користь третіх осіб (звітів за проданий товар на момент подання позову) позивачем не надано, а відтак право вимоги оплати товару у позивача ще не виникло.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив на позовну заяву не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2016 року між Приватним підприємством «Фаріон» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буква Логістік» (далі - покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 05-16 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, поставляти покупцю (передавати у власність покупця) визначений цим Договором товар, а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Договору предметом поставки є наступний товар: друкована продукція, аудіо-, відеопродукція, інформаційні носії різних видів, у тому числі диски, канцелярські і супутні товари, рекламні, інформаційні, маркетингові послуги, послуги з організації збуту товару через кожну нову торгівельну точку покупця й інші послуги, перелік й умови надання яких сторони узгоджують шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Покупець складає замовлення постачальнику на підставі специфікацій, затверджених сторонами, в яких вказано асортимент (назва, автор, серія), кількість і ціна товарів, що поставляються за цим Договором і які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.4 Договору).

У відповідності до п. 1.5 Договору право власності на товар переходить до покупця з дати передання товару та підписання сторонами товаросупровідних документів.

У відповідності до п. 2.1 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно до замовлень покупця силами постачальника та за його рахунок. Замовлення товару здійснюється шляхом надсилання постачальнику замовлень.

Пунктом 2.9 Договору узгоджено, що покупець має право повернути, а постачальник зобов`язаний прийняти від покупця товар. Під поверненням товару сторони розуміють зобов`язання покупця здійснити повернення товару постачальнику за тією ж ціною, за якою такий товар був поставлений та на тих самих умовах. В результаті повернення товару постачальнику, зобов`язання покупця перед постачальником за одержаний ним раніше товар зменшуються на вартість повернутого товару. Сторони підтверджують, що досягли згоди щодо усіх істотних умов Договору відносно повернення товару, включаючи предмет, ціну, строк дії, оскільки аналогічні умови містяться по відношенню до такого товару, який постачається покупцю постачальником.

Згідно з п. 2.9.6 Договору повернення товару здійснюється протягом двох місяців з моменту поставки товару якщо товар не користується значним попитом у третіх осіб, при цьому покупець має право повернути такий товар як до закінчення зазначеного в даному пункті терміну так і після. Витрати пов`язані з повернення товару несе постачальник.

Відповідно до п. 2.10 Договору за умови настання обставин, перерахованих у п. 2.9 даного Договору, покупець повідомляє про повернення товару, при цьому належним повідомленням вважається повідомлення відправлене на електронну адресу постачальника ІНФОРМАЦІЯ_2 або ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постачальник в обумовлений термін, але не пізніше 14 днів від дати отримання повідомлення, зобов`язаний прийняти товар, який підлягає поверненню, та вивезти товар за вказаною покупцем адресою за власний рахунок та за власний ризик. Право власності на товар, що повертається, переходить до постачальника з моменту підписання сторонами накладної (видаткової та/або товарно-транспортної накладної), що засвідчує факт отримання товарів постачальником.

Згідно з п. 3.1 Договору постачальник зобов`язується поставляти (передавати у власність покупця) товари за цінами, зазначеними у специфікації, затвердженій сторонами. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником покупцеві для проведення оплати, та складені на підставі кількості поставленого товару, що зазначено у транспортній накладній. Ціна товару включає вартість упаковки та доставки.

За умовами п. 3.3 Договору розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку не пізніше, ніж через 30 (сорок) календарних днів після закінчення календарного місяця, в якому було здійснено продаж на користь третіх осіб (з правом повернення та обміну), за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. Покупець не здійснює оплату постачальнику за такий товар, який ще не є реалізованим покупцем на користь третіх осіб. Звіт за проданий товар, який надсилається покупцем на користь постачальника електронною поштою, є підставою для визначення моменту продажу товару покупцем на користь третіх осіб. У випадку несвоєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається, термін розрахунків подовжується на відповідну кількість днів затримки.

У відповідності до п. 3.4 та п. 3.5 Договору загальна сума договору складається з окремих сум операцій, проведених на виконання даного договору. Постачальник зобов`язаний щоквартально проводити звірку взаєморозрахунків з покупцем.

Відповідно до п. 3.6 Договору сторони, керуючись ч. 3 ст. 6, ч. 2 ст. 692 Цивільного Кодексу України, досягли згоди про те, що визначені пунктом 3.3 даного договору умови оплати за товар є розстрочкою платежу.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016. Якщо жодна зі сторін за місяць до дати припинення дії договору не виявила бажання його розірвати, то договір вважається продовженим на кожний наступний рік на попередніх умовах праці (пункти 9.1, 9.3 Договору).

09 травня 2016 року сторонами укладено Додатковий договір № 164 до Договору, за умовами якого, з метою забезпечення кращої організації продаж покупцем продукції постачальника, постачальник передає покупцю в платне користування (оренду) торгове обладнання (далі - обладнання), для розміщення в/на ньому продукції ПП «Фаріон».

Перелік обладнання, яке передається покупцю, його комплектність і заставна вартість (з врахуванням індексації) вказується в Акті прийому-передачі, який є невід`ємною частиною Договору. Сторонами погоджено, що строк оренди обладнання становить відповідну кількість днів з моменту передачі обладнання покупцю згідно Акту приймання-передачі, до моменту припинення дії Договору, якщо сторонами окремо не був погоджений інший строку (п. 1.2 Додаткового договору).

Відповідно до п. 2.1 Додаткового договору передача конкретного обладнання покупцю і його повернення постачальнику здійснюється за актом прийому-передачі, який є невід`ємною частиною Договору. В акті зазначається стан і комплектність обладнання та інша інформація, яку сторони вважаються необхідним вказати.

Згідно з п. 2.3 Договору доставка (вивіз) обладнання покупцю (від покупця) здійснюється транспортом і за рахунок постачальника.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що покупець зобов`язаний виконувати вимоги постачальника щодо ефективного використання обладнання відповідно до його цільового призначення згідно розділу 1 цієї угоди, включаючи вимоги до зміни місць використання обладнання. Сторонами погоджено, що постачальник на свій розсуд вправі в будь-який час вимагати повернення обладнання, якщо, на думку постачальника, обладнання використовується неефективно (не призводить до збільшення обсягів продаж продукції)

У відповідності до п. 3.7 Договору покупець зобов`язаний повернути обладнання у випадку припинення дії Договору, та/або відсутності продукції у покупця для його використання за цільовим призначенням.

Згідно з п. 3.8 Договору у випадках, передбачених п. 3.5 та п. 3.7, покупець зобов`язаний повернути обладнання у стані, в якому воно передавалось покупцю, з урахуванням нормального зносу, не пізніше трьох календарних днів з дати відповідної вимоги постачальника, або дати припинення дії Договору, відповідно. Постачальник має право визначити інший (більший) строк повернення обладнання.

Відповідно до п. 5.1 Договору покупець несе перед постачальником майнову відповідальність за поломку, псування або пошкодження обладнання внаслідок порушення правил його експлуатації, а також за його втрату, поломку, псування або пошкодження діями сторонніх осіб, у розмірі його заставної вартості, вказаної в Акті прийому-передачі.

Про виявлене порушення покупцем правил експлуатації або нецільового використання їм обладнання, в т.ч. розміщення в/на ньому іншої продукції, окрім тієї, що виробляється та/або реалізується ПП «Фаріон», недотримання правил мерчандайзингу, або простою обладнання з виник покупця, представник постачальника складає акт довільної форми, який підписується представником покупця, відповідальним за використання обладнання. У разі відмови останнього від підпису, або відсутності уповноваженого представника покупця в торговій точці на момент перевірки, про це робиться відмітка в акті, а складений та підписаний представником постачальника одноосібно акт, вважається належним підтвердженням викладених в ньому обставин, якщо покупцем не доведено інше (п. 5.2 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору у разі відсутності торгового обладнання в торговій точці за погодженою адресою, обладнання вважається втраченим покупцем. В такому випадку уповноважений представник постачальника складає Акт про відсутність торгового обладнання в порядку, визначеному в п. 5.2 Угоди.

Пунктом 5.6 Договору узгоджено, що в разі неповернення обладнання у встановлений строк, постачальник вправі вважати обладнання втраченим покупцем та вимагати оплати вартості такого втраченого обладнання.

Пунктом 5.7 Договору узгоджено, що в разі втрати обладнання покупцем, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику вартість втраченого обладнання, визначену згідно Акту прийому-передачі до Договору, протягом семи днів з моменту відповідної вимоги постачальника.

За Актом № 1 від 09.05.2016 позивачем передано відповідачу в оренду стійки для листівок у кількості 11 штук загальною вартістю 6 600,00 грн.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних № F-00000111 від 31.01.2018 на суму 1 671, 04 грн., № F-00000093 від 30.01.2018 на суму 2 001,64 грн., № F-00000077 від 29.01.2018 на суму 682,68 грн., № F-00000062 від 26.01.2018 на суму 2 319,84 грн., № F-00000024 від 12.01.2018 на суму 3 808,20 грн., № F-00000155 від 06.02.2018 на суму 2 340,90 грн., № F-00000151 від 05.02.2018 на суму 702,00 грн., № F-00000140 від 05.02.2018 на суму 1 028,52 грн., № F-00000131 від 02.02.2018 на суму 2 467,20 грн., № F-00000126 від 02.02.2018 на суму 2 383,00 грн., № F-00000398 від 22.03.2018 на суму 2 098,30 грн., № F-00000397 від 22.03.2018 на суму 2 098,30 грн., № F-00000396 від 22.03.2018 на суму 2 098,30 грн., № F-00000395 від 22.03.2018 на суму 2 098,30 грн., № F-00000394 від 22.03.2018 на суму 2 098,30 грн., № F-00000271 від 28.02.2018 на суму 450,00 грн., № F-00000179 від 12.02.2018 на суму 1 670,16 грн., № F-00000160 від 07.02.2018 на суму 2 284,74 грн., № F-00000159 від 07.02.2018 на суму 2 249,58 грн., № F-00000782 від 15.09.2017 на суму 2 031,48 грн., № F-00000781 від 15.09.2017 на суму 1 996,20 грн., № F-00000769 від 13.09.2017 на суму 2 257,50 грн., № F-00000783 від 18.09.2017 на суму 3 326,56 грн., № F-00000785 від 19.09.2017 на суму 462,60 грн., № F-00000919 від 23.10.2017 на суму 700,80 грн., № F-00000962 від 30.10.2017 на суму 547,50 грн., № F-0001125 від 22.11.2017 на суму 5 121,10 грн., № F-0001126 від 22.11.2017 на суму 5 121,10 грн., № F-0001152 від 24.11.2017 на суму 1 642,96 грн., № F-0001153 від 24.11.2017 на суму 1 642,96 грн., № F-0001168 від 27.11.2017 на суму 1 642,96 грн., № F-0001172 від 28.11.2017 на суму 1 642,96 грн., № F-0001175 від 28.11.2017 на суму 1 961,56 грн., № F-0001236 від 05.12.2017 на суму 1 492,96 грн., № F-0001278 від 07.12.2017 на суму 1 492,96 грн., № F-0001283 від 08.12.2017 на суму 1 492,96 грн., № F-0001287 від 08.12.2017 на суму 1 642,96 грн., № F-0001288 від 08.12.2017 на суму 1 268,32 грн., № F-0001305 від 11.12.2017 на суму 1 492,96 грн.

Позивач зазначає, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманого товару у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим у ТОВ «Буква-Логістік» виникла заборгованість перед позивачем в сумі 73 856,85 грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, в частині здійснення розрахунків, позивачем також нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 3 029,00грн. та інфляційні втрати в розмірі 4 305,85 грн.

Також, позивач зазначає, що передані відповідачу за Актом № 1 від 09.05.2016 стійки для листівок не повернуті позивачу та відповідач не реагує на жодні звернення позивача про їх повернення або відшкодування вартості належного позивачу майна, в зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача вартість переданого майна у розмірі 6 600,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу товар за Договором згідно видаткових накладних № № F-00000111 від 31.01.2018 на суму 1 671, 04 грн., № F-00000093 від 30.01.2018 на суму 2 001,64 грн., № F-00000077 від 29.01.2018 на суму 682,68 грн., № F-00000062 від 26.01.2018 на суму 2 319,84 грн., № F-00000024 від 12.01.2018 на суму 3 808,20 грн., № F-00000155 від 06.02.2018 на суму 2 340,90 грн., № F-00000151 від 05.02.2018 на суму 702,00 грн., № F-00000140 від 05.02.2018 на суму 1 028,52 грн., № F-00000131 від 02.02.2018 на суму 2 467,20 грн., № F-00000126 від 02.02.2018 на суму 2 383,00 грн., № F-00000398 від 22.03.2018 на суму 2 098,30 грн., № F-00000397 від 22.03.2018 на суму 2 098,30 грн., № F-00000396 від 22.03.2018 на суму 2 098,30 грн., № F-00000395 від 22.03.2018 на суму 2 098,30 грн., № F-00000394 від 22.03.2018 на суму 2 098,30 грн., № F-00000271 від 28.02.2018 на суму 450,00 грн., № F-00000179 від 12.02.2018 на суму 1 670,16 грн., № F-00000160 від 07.02.2018 на суму 2 284,74 грн., № F-00000159 від 07.02.2018 на суму 2 249,58 грн., № F-00000782 від 15.09.2017 на суму 2 031,48 грн., № F-00000781 від 15.09.2017 на суму 1 996,20 грн., № F-00000769 від 13.09.2017 на суму 2 257,50 грн., № F-00000783 від 18.09.2017 на суму 3 326,56 грн., № F-00000785 від 19.09.2017 на суму 462,60 грн., № F-00000919 від 23.10.2017 на суму 700,80 грн., № F-00000962 від 30.10.2017 на суму 547,50 грн., № F-0001125 від 22.11.2017 на суму 5 121,10 грн., № F-0001126 від 22.11.2017 на суму 5 121,10 грн., № F-0001152 від 24.11.2017 на суму 1 642,96 грн., № F-0001153 від 24.11.2017 на суму 1 642,96 грн., № F-0001168 від 27.11.2017 на суму 1 642,96 грн., № F-0001172 від 28.11.2017 на суму 1 642,96 грн., № F-0001175 від 28.11.2017 на суму 1 961,56 грн., № F-0001236 від 05.12.2017 на суму 1 492,96 грн., № F-0001278 від 07.12.2017 на суму 1 492,96 грн., № F-0001283 від 08.12.2017 на суму 1 492,96 грн., № F-0001287 від 08.12.2017 на суму 1 642,96 грн., № F-0001288 від 08.12.2017 на суму 1 268,32 грн., № F-0001305 від 11.12.2017 на суму 1 492,96 грн., які підписані сторонами без заперечень та зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що договором поставки (п. 3.3) передбачена відкладальна умова оплати поставленого товару, а саме - оплата здійснюється у разі, якщо цей товар реалізований третім особам, однак жодних доказів того, що товар був проданий відповідачем на користь третіх осіб (звітів за проданий товар на момент подання позову) позивачем не надано, а відтак право вимоги оплати товару у позивача ще не виникло.

За умовами п. 3.3 Договору розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку не пізніше, ніж через 30 (сорок) календарних днів після закінчення календарного місяця, в якому було здійснено продаж на користь третіх осіб (з правом повернення та обміну), за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. Покупець не здійснює оплату постачальнику за такий товар, який ще не є реалізованим покупцем на користь третіх осіб. Звіт за проданий товар, який надсилається покупцем на користь постачальника електронною поштою, є підставою для визначення моменту продажу товару покупцем на користь третіх осіб. У випадку несвоєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається, термін розрахунків подовжується на відповідну кількість днів затримки.

Відповідно до п. 3.6 Договору сторони, керуючись ч. 3 ст. 6, ч. 2 ст. 692 Цивільного Кодексу України, досягли згоди про те, що визначені пунктом 3.3 даного договору умови оплати за товар є розстрочкою платежу.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Стаття 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відповідно до положень ч. 1 ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, зокрема укладають господарський договір, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Отже, строк (термін) виконання зобов`язання встановлюється у вигляді календарної дати або періоду, а також може бути визначений подією, що має неминуче настати. В такому випадку зобов`язання підлягає виконанню з настанням цієї події або протягом певного періоду (через певний період) після настання такої події. Подія, яка може бути мірилом визначення строку, має бути такою, що неминуче настане.

У договорі сторони погодили строк оплати товару з вказівкою на подію - "після реалізації товару на користь третіх осіб", тобто обумовили настання у відповідача обов`язку оплатити товар обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (ч. 1 ст. 212 ЦК України - договір з відкладальною обставиною). При цьому відкладальна обставина вважається такою, що настала, якщо її настанню недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно (ч. 3 ст. 212 ЦК України).

Таким чином, дослідивши умови договору поставки, який є предметом у даній справі, судом встановлено, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки з відстроченням платежу (відкладальна умова).

В пункті 14.1.202 Податкового кодексу України визначено, що продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Загальні умови виконання господарського зобов`язання встановлені статтею 692 ЦК України. Так, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Отже, враховуючи предмет спору у цій справі та правило розподілу тягаря доказування між сторонами, відповідач, для звільнення себе від обов`язку оплати вартість продукції, має довести належними та допустимими доказами, що отримана ним продукція ще не реалізована.

За умовами п. 3.3 Договору обов`язок щодо надання постачальнику звіту за проданий товар, який є підставою для визнання моменту продажу товару покупцем на користь третіх осіб, покладається саме на відповідача.

Відповідач доказів, які підтверджували, що отриманий ним за видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень, товар є нереалізованим, суду не надано.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 15.10.2020 позивач звернувся до відповідача із Претензією № 26 від 10.10.2020, у якій вимагав справити борг у сумі 73 856,85 грн., яка отримана відповідачем 20.10.2020, однак залишена без відповіді.

Разом із цим, відповідач на підтвердження обставин нереалізації товару та його дійсної наявності належних доказів суду не надав, а також не пояснив, в чому полягала складність нереалізації товару протягом тривалого часу, оскільки як вбачається з матеріалів справи, з моменту останньої поставки відповідачу товару (вересень 2019) минуло більше, ніж півтора роки, а реалізація товару за іншими видатковими накладними не відбулась протягом ще більшого строку.

У той же час, відповідно до п.п. 2.9.6 Договору повернення товару здійснюється протягом двох місяців з моменту поставки товару якщо товар не користується значним попитом у третіх осіб, при цьому покупець має право повернути такий товар як до закінчення зазначеного в даному пункті терміну так і після. Витрати пов`язані з повернення товару несе постачальник.

За таких обставин, оскільки відповідач у визначений договором термін, товар, що не користувався попитом, постачальнику не повернув, що свідчить про те, що вказаний товар є реалізованим та строк його оплати настав.

Суд враховує, що метою укладення договору поставки є отримання товару покупцем та отримання грошових коштів постачальником, тому укладаючи такий договір, позивач розраховував на отримання оплати за поставлений товар і добросовісну поведінку зі сторони відповідача, яка мала б полягати у повному розрахунку за отриманий товар за період протягом 2017-2019 років, а у випадку дійсної нереалізації товару - на його повернення.

Разом з тим, відповідач, як покупець, до якого з моменту передачі товару перейшло право власності на нього (п. 1.5 Договору), не здійснив його оплати, не надав інформації щодо реалізації/нереалізації товару, а також не звернувся до позивача про повернення нереалізованого товару.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що умова щодо часу реалізації товару за усіма видатковими накладними настала, а тому у ТОВ «Буква Логістік» виник обов`язок розрахуватись за отриманий товар у повному обсязі.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати вартості поставленого товару у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 73 856,85 грн.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 3 029,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 4 305,85 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи умови розрахунків узгоджених сторонами у п. 3.3 Договору, оскільки 15.10.2020 позивач звернувся до відповідача із Претензією № 26 від 10.10.2020, у якій вимагав справити борг у сумі 73 856,85 грн., яка отримана відповідачем 20.10.2020, однак залишена без відповіді, зокрема як звіту щодо реалізованого товару, так і не запропоновано позивачу отримати нереалізований товар, суд дійшов висновку, що з урахуванням приписів ст. 530 ЦК України, відповідача зобов`язаний був оплати товар вартістю 73 856,85 грн. у строк до 27.10.2020, а з 28.10.2020 є таким, що порушив вказане зобов`язання

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 599,89 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 614,87 грн.

Також, позивач зазначає, що передані відповідачу за Актом № 1 від 09.05.2016 стійки для листівок не повернуті позивачу та відповідач не реагує на жодні звернення позивача про їх повернення або відшкодування вартості належного позивачу майна, в зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача вартість переданого майна у розмірі 6 600,00 грн.

Перелік обладнання, яке передається покупцю, його комплектність і заставна вартість (з врахуванням індексації) вказується в Акті прийому-передачі, який є невід`ємною частиною Договору. Сторонами погоджено, що строк оренди обладнання становить відповідну кількість днів з моменту передачі обладнання покупцю згідно Акту приймання-передачі, до моменту припинення дії Договору, якщо сторонами окремо не був погоджений інший строку (п. 1.2 Додаткового договору).

Відповідно до п. 2.1 Додаткового договору передача конкретного обладнання покупцю і його повернення постачальнику здійснюється за актом прийому-передачі, який є невід`ємною частиною Договору. В акті зазначається стан і комплектність обладнання та інша інформація, яку сторони вважаються необхідним вказати.

За Актом № 1 від 09.05.2016 позивачем передано відповідачу в оренду стійки для листівок у кількості 11 штук загальною вартістю 6 600,00 грн.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що покупець зобов`язаний виконувати вимоги постачальника щодо ефективного використання обладнання відповідно до його цільового призначення згідно розділу 1 цієї угоди, включаючи вимоги до зміни місць використання обладнання. Сторонами погоджено, що постачальник на свій розсуд вправі в будь-який час вимагати повернення обладнання, якщо, на думку постачальника, обладнання використовується неефективно (не призводить до збільшення обсягів продаж продукції)

У відповідності до п. 3.7 Договору покупець зобов`язаний повернути обладнання у випадку припинення дії Договору, та/або відсутності продукції у покупця для його використання за цільовим призначенням.

Згідно з п. 3.8 Договору у випадках, передбачених п. 3.5 та п. 3.7, покупець зобов`язаний повернути обладнання у стані, в якому воно передавалось покупцю, з урахуванням нормального зносу, не пізніше трьох календарних днів з дати відповідної вимоги постачальника, або дати припинення дії Договору, відповідно. Постачальник має право визначити інший (більший) строк повернення обладнання.

Стаття 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Однак, матеріали справи не містять, а позивачем не надано вимог адресованих відповідачу про повернення переданого обладнання, в свою чергу надані позивачем претензії № 26 від 10.10.2020 та № 24 від 22.11.2018, жодних вимог про повернення переданого за актом обладнання не містять.

Так, відповідно до п. 5.1 Договору покупець несе перед постачальником майнову відповідальність за поломку, псування або пошкодження обладнання внаслідок порушення правил його експлуатації, а також за його втрату, поломку, псування або пошкодження діями сторонніх осіб, у розмірі його заставної вартості, вказаної в Акті прийому-передачі.

Про виявлене порушення покупцем правил експлуатації або нецільового використання їм обладнання, в т.ч. розміщення в/на ньому іншої продукції, окрім тієї, що виробляється та/або реалізується ПП «Фаріон», недотримання правил мерчандайзингу, або простою обладнання з виник покупця, представник постачальника складає акт довільної форми, який підписується представником покупця, відповідальним за використання обладнання. У разі відмови останнього від підпису, або відсутності уповноваженого представника покупця в торговій точці на момент перевірки, про це робиться відмітка в акті, а складений та підписаний представником постачальника одноосібно акт, вважається належним підтвердженням викладених в ньому обставин, якщо покупцем не доведено інше (п. 5.2 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору у разі відсутності торгового обладнання в торговій точці за погодженою адресою, обладнання вважається втраченим покупцем. В такому випадку уповноважений представник постачальника складає Акт про відсутність торгового обладнання в порядку, визначеному в п. 5.2 Угоди.

Пунктом 5.6 Договору узгоджено, що в разі неповернення обладнання у встановлений строк, постачальник вправі вважати обладнання втраченим покупцем та вимагати оплати вартості такого втраченого обладнання.

Пунктом 5.7 Договору узгоджено, що в разі втрати обладнання покупцем, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику вартість втраченого обладнання, визначену згідно Акту прийому-передачі до Договору, протягом семи днів з моменту відповідної вимоги постачальника.

Однак, матеріали справи не містять ані Акту, складеного у відповідності до п. 5.2 Договору, ані вимоги, у відповідності до п. 5.7 Договору.

Таким чином, враховуючи відсутність у матеріалах справи жодних вимог, як у порядку визначеному п. 3.8, так і п. 5.7 Договору, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості обладнання у розмірі 6 600,00 грн. наразі є передчасною, в зв`язку з чим, не підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буква-Логістік» (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 9; ідентифікаційний код: 39742669) на користь Приватного підприємства «Фаріон» (79053, м. Львів, вул. Бойчука, 26; ідентифікаційний код: 23274013) заборгованість у розмірі 73 856 (сімдесят три тисячі вісімсот п`ятдесят шість) грн. 85 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 614 (дві тисячі шістсот чотирнадцять) грн. 87 коп., 3% річних у розмірі 599 (п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 89 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 992 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 83 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 19.07.2021

Суддя О.А. Грєхова