Ухвала суду № 98390409, 19.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.07.2021Справа № 910/11331/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши позовну заяву Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків про примусове виселення та стягнення 817 231, 81 грн,

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по місту Києву звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків про примусове виселення та стягнення 817 231, 81 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за приписами пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з позовною заявою заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивовано тим, що позивач фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України та не має вільних коштів і фінансової можливості для оплати судового збору, у зв`язку з чим просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за певних умов. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Однак визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Разом з тим, особа, що порушує питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або про звільнення від його сплати, повинна навести обґрунтування обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які свідчать про неможливість здійснення оплати цього збору як станом на момент звернення до суду, так і до закінчення розгляду справи, ухвалення судового рішення по суті вимог заяви, скарги.

Наведеними правовими нормами статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі № 0940/2276/18 дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», для задоволення клопотання Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву про відстрочення сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм, саме лише скрутне матеріальне становище юридичної особи не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Тому, вивчивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки вказана заявником обставина не є поважною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання ж до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року становить 2 270, 00 грн.

Зі змісту позову вбачається, що він містить одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.

З огляду на ціну позову, розмір судового збору за подання позовної заяви становить 14 528, 48 грн (817 231, 81 грн х 1,5% + 2 270, 00 грн).

Реквізити для сплати судового збору за подачу позовної заяви:

отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101;

код отримувача - 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

МФО банку - 899998;

рахунок отримувача (стандарт IBAN) - UA918999980313191206083026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа).

Отже, вказані недоліки можуть бути усунуті заявником шляхом подання до суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами.

Крім цього, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

З наведеним кореспондується обов`язок позивача, передбачений ч. 2 ст. 164 ГПК України додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відправлених доказів).

Зі змісту позову вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено два договори оренди державного нерухомого майна, а саме договір б/н від 03.06.2002 та договір б/н від 01.08.2002, натомість до позовної заяви долучено лише копію договору б/н від 03.06.2002.

Ненадання цього доказу унеможливлює встановлення обставин справи. З метою усунення недоліків позову в цій частині заявникові слід надати належним чином засвідчену копію договору б/н від 01.08.2002, на який він посилається в обґрунтування позовних вимог.

Виходячи з вищевикладеного зазначені обставини тягнуть за собою залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву - залишити без руху.

Встановити заявникові строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.С. Комарова