Рішення № 98390353, 07.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2021Справа № 910/2977/21

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова Мережа 2011" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле"провизнання недійсним договору Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники учасників справи:

від позивачаТрохимчук О.І.;від відповідача -1не з`явились;від відповідача -2не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова Мережа 2011" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 15.02.2020, укладеного між відповідачами.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що за спірним договором відповідачем-1 було передано відповідачу-2 недійсну вимогу до позивача, яка ґрунтується на рішенні Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/16585/18, що не існувало станом на дату укладення оспорюваного правочину, не набрало законної сили та оскаржується позивачем у суді апеляційної інстанції. Посилаючись на те, що чинним законодавством України передбачено можливість відступлення лише дійсної вимоги, позивач просить суд визнати договір про відступлення права вимоги від 15.02.2020, укладений між відповідачами недійсним на підставі положень ч.ч.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України. Вказує, що укладення оспорюваного договору відповідачами порушує права позивача, адже він своєї вини у заподіянні будь-якої шкоди відповідачу-1 не визнає.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/2977/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 25.03.2021, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

У підготовчому засіданні 25.03.2021 було оголошено перерву до 21.04.2021. Відповідачам направлено повідомлення про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі №910/2977/21 до 21.04.2021 в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

Підготовче засідання 21.04.2021 було відкладено на 20.05.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 відповідачів повідомлено про відкладення підготовчого засіданні на 20.05.2021.

20.05.2021 через канцелярію суду від відповідача-2 надійшов відзив на позов разом з клопотанням про продовження строку для подання такого відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 клопотання відповідача-2 про продовження строку для подання відзиву на позов залишено без задоволення, поданий відповідачем-2 відзив на позов залишено без розгляду, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.06.2021.

25.06.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 29.06.2021 оголошено перерву до 07.07.2021. Відповідачу-1 направлено повідомлення про оголошення перерви до 07.07.2021 в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

05.07.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача-2 по справі, в яких останній просив суд залишити зазначені пояснення без розгляду на підставі ст.118 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а отже суд долучає додаткові пояснення відповідача-2 до матеріалів справи та не вбачає підстав для залишення зазначених пояснень без розгляду.

07.07.2021 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість явки його представника у судове засідання 07.07.2021.

В судовому засіданні 07.07.2021 судом відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання відповідача-2 у зв`язку з неподанням останнім доказів існування наведених у клопотанні обставин.

Представник позивача у судовому засіданні 07.07.2021 заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача-1 в судові засідання по справі не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про проведення судових засідань відповідач-1 був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 07.07.2021 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/16585/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова Мережа 2011" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" про стягнення 46887725,20 грн збитків задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова Мережа 2011" грошові кошти: збитки в розмірі 44772624,81 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 585865,00 грн, в іншій частині позову про стягнення 2115100,39 грн збитків відмовлено.

Наразі, вказане рішення законної сили не набрало, і Північним апеляційним господарським судом здійснюється перегляд цього рішення в порядку апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 22.04.2021, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова Мережа 2011" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле" про здійснення процесуального правонаступництва у справі №910/16585/18, замінено позивача у справі №910/16585/18 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптова Мережа 2011" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле" у зв`язку з укладенням договору про відступлення права вимоги.

Легітимність зазначеного договору і є предметом спору у справі №910/2977/21.

Матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптова Мережа 2011" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає повним та єдиним кредитором та власником прав грошової вимоги до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" (код ЄДРПОУ: 35442481), (далі - боржник), яке виникло за фактом спричинення боржником майнової шкоди первісному кредитору внаслідок пожежі, що сталася з 9 на 10 листопада 2017 на території паркінгу, розташованого в будівлі ТРЦ "Sky Mall" (далі - пожежа в паркінгу ТРЦ) за адресою: м.Київ, пр.Ватутіна (Р.Шухевича), 2 (далі - право вимоги). Право вимоги включає в себе всі та будь-які грошові вимоги, які заявлені до боржника або можуть бути заявлені до нього в майбутньому за фактом спричинення шкоди у зв`язку з пожежею в паркінгу ТРЦ. Згідно рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/16585/18 від 22.09.2020 (далі - рішення суду) розмір права вимоги становить 45358489,81 грн.

Згідно з п.1.2 договору права вимоги набуваються новим кредитором з моменту підписання цього договору. За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за правом вимоги в повному обсязі.

В договорі вказано, що його укладення є підставою для правонаступництва позивача у справі №910/16585/18, зокрема, зміни позивача у справі з первісного кредитора на нового кредитора в порядку ст.52 ГПК України. Усі дії, вчинені в судовому процесі по справі №910/16585/18 до вступу у справу правонаступника - нового кредитора, обов`язкові для нового кредитора так само, як вони були обов`язкові для первісного кредитора.

Пунктами 2.2, 2.3, 2.4 договору передбачено, що новий кредитор стає кредитором боржника в розмірі вимог, зазначеному в п.п.1.1 цього договору, тобто набуває всі права, передбачені чинним законодавством щодо боржника, а первісний кредитор ці права втрачає з моменту підписання даного договору. Первісний кредитор зобов`язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором. Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданого за цим договором права вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку.

За змістом п.2.6 договору новий кредитор зобов`язаний сплатити за відступлене йому первісним кредитором право вимоги за цим договором на користь первісного кредитора грошові кошти у розмірі 45358489,81 грн. Сторони погодили, що розрахунок буде проведений шляхом заліку взаємної заборгованості за цим договором (щодо заборгованості нового кредитора перед первісним кредитором) та заборгованості за договором про заміну (новацію) первісного зобов`язання новим позиковим зобов`язанням від 01.06.2019, укладеного між новим кредитором та первісним кредитором (щодо частини заборгованості первісного кредитора перед новим кредитором) на підставі окремої угоди про проведення розрахунків (або акту заліку взаємної заборгованості).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.4.1 договору).

Договір датований 15.02.2020, однак виходячи зі змісту самого договору, а саме п.1.1, в якому міститься посилання на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/16585/18, а також точний розмір стягнутих за вказаним рішенням сум, що жодним чином не могло бути відомо у тому випадку, якби договір було укладено саме 15.02.2020, суд дійшов висновку, що правильною датою укладення договору слід вважати 15.02.2021.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ч.1, ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частиною 1 ст.510 Цивільного кодексу України передбачено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст.512 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (ст.515 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В свою чергу, боржник не позбавлений права висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора, у разі пред`явлення таких вимог (ст. 518 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Положення ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Водночас за змістом ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У ст.215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У цій справі позов про визнання недійсним договору подала особа, яка не була стороною цього договору, - заінтересована особа.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані, насамперед, на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

За спірним договором відповідачем-1 передано відповідачу-2 право вимоги до позивача, яке включає в себе всі та будь-які грошові вимоги, які заявлені до боржника або можуть бути заявлені до нього в майбутньому за фактом спричинення шкоди у зв`язку з пожежею в паркінгу ТРЦ, згідно рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/16585/18 від 22.09.2020 розмір права вимоги становить 45358489,81 грн.

Тобто, із змісту укладеного відповідачами договору вбачається, що його сторонами досягнуто згоди щодо предмета правочину, і такий предмет індивідуалізовано належним чином.

Рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/16585/18 від 22.09.2020, станом на дату вирішення спору у справі №910/2977/21 по суті, переглядається в порядку апеляційного провадження та законної сили не набрало. Проте, чинне законодавство не забороняє відступлення вимог, що можуть виникнути у майбутньому.

Обов`язок з відшкодування шкоди виникає із самого факту заподіяння шкоди, а не з рішення суду. Своєї вини у заподіянні будь-якої шкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Оптова мережа 2011» позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» не визнає. Проте ці правовідносини сторін є предметом окремого судового розгляду у справі 910/16585/18, що не входить до предмета доказування у даній справі про визнання недійсним правочину. Позивач не позбавлений права висувати проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора, що власне і відбувається в межах судової справи №910/16585/18.

У випадку, якщо рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/16585/18 від 22.09.2020 буде залишено судом апеляційної інстанції без змін, у боржника існуватиме обов`язок оплати присуджених до стягнення сум незалежно від того, хто наразі є кредитором, а у випадку якщо рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/16585/18 від 22.09.2020 буде скасовано, обов`язку сплати суми збитків у боржника не виникне.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Правочин, що оспорюється, сам по собі не впливає на характер, обсяг і порядок виконання зобов`язань позивача, не погіршує його становище, навіть якщо дії відповідачів щодо вчинення спірного правочину здаються позивачу неправомірними.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Отже, з урахуванням наведеного вище, судом не встановлено, а позивачем не доведено порушення прав останнього оскаржуваним правочином, так як і не доведено, в чому саме полягає порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет".

Інші доводи позивача судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - відмову у задоволенні позову з підстав відсутності порушеного або оспорюваного права позивача, впливу не мають.

У відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257, п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.07.2021

Суддя Ю.М.Смирнова