Рішення № 98390216, 12.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.07.2021Справа № 910/9147/20(910/24323/16)

За позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в розмірі 422 701,13 грн.

В межах справи № 910/24323/16

За заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача не з`явились

Від відповідача не з`явились

Розпорядник майна не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.

25.06.2020 до Господарського суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати в розмірі 62 772,91 грн., середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки в розмірі 73 570,00 грн., компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 200 687,07 грн., індексації заробітної плати в розмірі 85 671,96 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.07.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.

27.07.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.08.2020 задоволено клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору на строк до ухвалення рішення у справі, прийнято позовну заяву № 910/9147/20 ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в розмірі 422 701,13 грн. до розгляду в межах справи № 910/24323/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" та підготовче засідання призначено на 23.09.2020.

23.09.2020 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву позивача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.09.2020 розгляд справи відкладено на 04.11.2020.

02.11.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь позивача на відзив відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.11.2020 розгляд справи відкладено на 02.12.2020.

01.12.2020 до Господарського суду м. Києва надійшли письмові пояснення відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2020 розгляд справи відкладено на 20.01.2021.

11.01.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло пояснення позивача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2021 розгляд справи відкладено на 01.03.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.03.2021 розгляд справи відкладено на 15.03.2021.

15.03.2021 до Господарського суду м. Києва надійшли письмові пояснення відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в розмірі 422 701,13 грн. до розгляду в межах справи № 910/24323/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" до судового розгляду по суті на 17.05.2021.

02.04.2021 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення позивача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.05.2021 розгляд справи відкладено на 12.07.2021

У судове засідання 12.05.2021 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в розмірі 422 701,13 грн. Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 11.01.2013 по 02.05.2019 працював у відокремленому підрозділі Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" - Мостобудівельний загін № 12 Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на посаді електрогазозварника , що підтверджується записом в трудовій книжці.

Заборгованість відповідача перед позивачем із виплати заробітної плати за період з грудня 2017 по травень 2019 року становить 62 772, 91 грн, що підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про виплату заробітної плати за вих. №48 від 12.08.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. У ч.1 ст. 1Закону України "Про оплату праці", який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття "заробітна плата".

Конституційний Суд України в рішенні 1-18/2013 від 15.10.2013 року зазначив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці.

Відповідно до положень ст. 97 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно з частиною 1 статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З огляду на викладені обставини, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача, які складають заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 62 772, 91 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 200 687, 07 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Розрахунок компенсації частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року "Порядок проведення компенсації громадянам частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати" (надалі по тексту "Порядок").

Згідно п.2 Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Пунктом 3 Порядку визначено, що заробітна плата підлягає компенсації.

Згідно п.4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці за який виплачується дохід по розрахунку не включаються. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Відповідно до викладених вище положень закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Тобто, вказаними нормативними актами передбачено, зокрема нарахування компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати заробітної плати. При цьому і сама компенсація, як зазначено вище фактично відноситься до частини заробітної плати.

Відповідної позиції притримується і Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 910/4518/16 від 30.01.2019 року.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення компенсації підлягають частковому задоволенню, виходячи із нарахувань на заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі за уточненим розрахунком суду.

Розрахунок компенсації відповідно викладених вище положень діючого законодавства відбувається наступним чином. Якщо, нарахований але не виплачений грошовий дохід за грудень 2017 року (647, 03 грн) виплачується в травні 2019 року, то відповідно компенсація розраховується = 647, 03 грн*101,0 (приріст індексу споживчих цін за період невиплати грошового доходу, у відсотках розрахований шляхом множення щомісячних індексів споживчих цін з січня 2018 року (наступний місяць після місяця в якому утворилась заборгованість) до травня 2019 року (місяць, що передує виплаті доходу):100= 653, 50 грн.

Враховуючи той факт, що відповідачем нарахована заробітна плата виплачена не була суд вважає правомірним здійснення нарахування компенсації по дату подання позову.

Слід звернути увагу на те, що позивач вдруге звертається до суду за стягненням компенсації втрати частини доходу та індексації. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі за №910/24323/16, крім заробітної плати позивача, відповідно до розрахунку позивача стягнуто компенсацію втрати частини доходу в сумі 70 473,27 грн та індексацію в сумі 43 750, 89 грн. Отже, стягнуті Північним апеляційним господарським судом, суми індексації та компенсації частини заробітної плати заробітної виключені із розрахунків позивача.

Як вбачається з відзиву відповідача, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц вказує на те, що якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо несвоєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача компенсації частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 63 268, 36 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача індексацію заробітної плати в розмірі 85 671, 96 грн.

Вимоги позивача про стягнення компенсації за несвоєчасно сплачені суми індексації, позивач обґрунтовує Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходу у зв`язку із порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 №159. Слід звернути увагу на те, що зміни до ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», які стали передбачати нарахування компенсації на суму індексації грошових доходів громадян були внесені ЗУ №1214-ІХ від 04.02.2021 «Про внесення змін до Закону України «Про компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і набули чинності з 26.02.2021.

Отже, позивач вже отримав кошти , таким чином, до цих правовідносин не може бути застосований ЗУ №1214-ІХ від 04.02.2021 «Про внесення змін до Закону України «Про компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», який набув чинності 26.02.2021.

Відповідно до наказу ПАТ «Мостобуд» від 22.03.2016 за №17 «Про індексацію заробітної плати працівників ПАТ «Мостобуд» нарахування заробітної плати проводиться разом з індексацією. Як вбачається з матеріалів справи, у розрахункових листах, у графі «нарахування», окремим рядком виділена позиція «індексація заробітної плати». Тобто, в довідці про заборгованість по заробітній платі Мостобудівельного загону №12 ПАТ «Мостобуд» сума заробітної плати вже вказана разом з індексацією. Також, індексація заробітної плати вже була включена в загальну заборгованість по заробітній платі.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача індексації заробітної плати.

Зважаючи на те, що відповідачем не здійснено повний розрахунок з позивачем при звільненні, останнім заявлено вимоги, які складають середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.05.2019 по день ухвалення рішення в розмірі 73 570, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 зазначеного кодексу).

Тобто, за вказаними приписами закону визначений певний порядок остаточних розрахунків роботодавця з працівником при його звільненні, зокрема, або в день звільнення, або, якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі невиконання роботодавцем вказаних вимог законодавцем передбачений певний вид відповідальності у вигляді сплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 запроваджено новий порядок розрахунку сум середнього заробітку, зокрема про те, що суд керуючись принципами співмірності, справедливості та пропорційності, може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Так Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27.04.2016 у справі за провадженням № 6-113цс16, і вважає, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.

Інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц вказала, що для оцінки розміру майнових втрат працівника , пов`язаних із затримкою розрахунку про звільненні на підставі даних Національного банку України про середньозважені ставки за кредитами в річному обчисленні за 2009-2015 року можна розрахувати розмір сум, які працівник, недоотримавши належні йому кошти від роботодавця, повинен сплатити як відсотки, взявши кредит з метою збереження свого рівня життя.

Отже, як вбачається з відзиву відповідача якщо позивач, недоотримавши належні йому кошти від роботодавця, взяв кредит з метою збереження рівня свого життя, то виходячи із середьнозваженої ставки за кредитами в річному обчисленні він повинен був сплатити 25 962, 87 грн. В такому випадку, суд погоджується з доводами відповідача, зокрема, що оцінка майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні становить 25 962, 87 грн.

Таким чином, з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 26.06.2019 року у справі №761/9584/15-ц, враховуючи неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку із розміром заборгованості по заробітній платі, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення середнього заробітку підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 25 962,87 грн.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Судовий збір від сплати якого позивач звільнений у встановленому законом порядку стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню 2 280,06 грн. судового збору, а з позивача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню 1 366,30 грн судового збору.

Керуючись ст. 73-74, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану, але невиплачену заробітну плату в розмірі 62 772 (шістдесят дві тисячі сімсот сімдесят дві) грн 91 коп, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 63 268 (шістдесят три тисячі двісті шістдесят вісім) грн 36 коп. та середній заробіток за затримку розрахунків при звільненні в розмірі 25 962 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят дві) грн 87 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України 1 366 (одна тисяча триста шістдесят шість) грн 30 коп. судового збору.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326) в дохід Державного бюджету України 2 280 (дві тисячі двісті вісімдесят) грн. 06 коп. судового збору.

5. В іншій частині позовну заяву залишити без задоволення.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

7. Копію рішення направити сторонам та розпоряднику майна боржника.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.07.2021.

Суддя П.П. Чеберяк