Рішення № 98390078, 08.07.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/385/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Дідик М. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Івано-Франківської обласної організації Товариства сприяння обороні України

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестайм"

про розірвання договору міни від 11.02.2019 № 508 та зобов`язання повернути 5/100 ідеальних часток адміністративно - виробничих учбових будівель та гаражів, що знаходяться в м. Івано-Франківську, вул. Гетьмана Мазепи, 144, загальною площею 307, 3 кв. м,

за участю представників:

від позивача Камінський І. П., Плешивенко Д. Г.,

від відповідача Калинюк Р. С.,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. Івано-Франківською обласною організацією Товариства сприяння обороні України заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестайм" про розірвання договору міни від 11.02.2019, укладеного між Івано-Франківською обласною організацією Товариства сприяння обороні України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестайм", посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Павлінським В.Д. і зареєстрованим у реєстрі за №508, та зобов`язання повернути 5/100 ідеальних часток адміністративно - виробничих учбових будівель та гаражів, що знаходяться в м. Івано-Франківську, вул. Гетьмана Мазепи, 144, що становить наступні приміщення першого поверху літери “А”: 24 - кабінет, площею 199, 5 кв. м, 24а - кабінет площею 107, 8 кв. м, загальною площею 307, 3 кв. м.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Відповідно до ч. 1 ст. 119, ч. 8 ст. 165 ГПК України в підготовчому засіданні 03.06.2021 суд визнав поважними причини пропуску відповідачем строку на подання відзиву, поновив цей строк і прийняв відзив до розгляду.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1. Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що позивач та відповідач 11.02.2019 уклали договір міни, за умовами якого позивач передав відповідачу 5/100 ідеальних часток адміністративно - виробничих учбових будівель та гаражів, що знаходяться в місті Івано - Франківську по вул. Гетьмана Мазепи, 144 (приміщення загальною площею 307, 3 кв.м), а відповідач передав позивачу об`єкт незавершеного будівництва готовністю 80%, що знаходиться за адресою: місто Івано - Франківськ, вул. Набережна імені Василя Стефаника, 9. Зазначає, що за умовами договору відповідач зобов`язувався за власний кошт згідно кошторису закінчити вказане будівництво до 01.12.2019.

Вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 715 ЦК України обов`язок відповідача закінчити будівництво охоплюється договором міни, оскільки таким договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги) і сторони дійшли згоди обміняти належне позивачу нерухоме майно на належний відповідачу об`єкт незавершеного будівництва та роботи із завершення його будівництва. Водночас, в розрізі правового регулювання обов`язку відповідача щодо виконання будівельних робіт із завершення будівництва слід керуватись нормами, що регулюють правовідносини підряду у будівництві, зокрема ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 846 ЦК України.

Вказує на те, що відповідач договірних зобов`язань не виконав - об`єкт незавершеного будівництва не добудував, і об`єкт залишився у тому стані, в якому був на момент укладення договору міни.

Вважає, що відповідач допустив істотне порушення договору і позивач вправі вимагати його розірвання на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України. Істотність порушення договору обґрунтовує тим, що він розраховував з 01.12.2019 експлуатувати отримане за договором приміщення за цільовим призначенням як комплекс гаражних боксів станції технічного обслуговування автомобілів, однак був повністю позбавлений можливості користуватись і розпоряджатись цим майном. Як наслідок, зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 330 000 грн. Збитки розраховує як орендну плату за 11 місяців (з 01.12.2019 до 01.11.2020) в розмірі 7 500 грн щомісячно, виходячи із цін на аналогічне майно згідно з оголошеннями у відкритому доступі в мережі Інтернет.

3.2. Відзив на позов від 31.05.2021 №31/05-01 (вх. №8135/21 від 01.06.2021).

Відповідач заявлений позов не визнає. Вказує, що сторони домовились обміняти майно вартістю 560 760, 80 грн і умови договору міни виконали, зокрема зареєстрували право власності на передані об`єкти нерухомого майна. Позивач самостійно більше ніж через півтора роки з моменту укладення договору отримав дублікат договору міни і провів державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво. Відмічає, що договір міни не містить жодних відкладальних (скасувальних) умов та/або застережень.

Вважає, що позивач не обґрунтував підстави та умови розірвання договору відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України з огляду на правові позиції Верховного Суду щодо застосування цієї норми (постанова КГС ВС від 29.04.2021 у справі №916/3904/19, постанова ВСУ від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13, постанови ВС від 19.06.2018 у справі № 910/21148/17, від 15.05.2019 у справі № 913/422/18, від 26.01.2021 у справі №916/1655/18 та інші).

Відмічає, що сторони в договорі міни висловились про відсутність недоліків щодо оглянутого стану майна, сторони не погодили строки, етапи, порядок проведення додаткових робіт, їх режим. А відтак позивач не довів існування істотних порушень відповідачем умов договору при його виконанні. Заперечує наявність істотної шкоди, завданої позивачу, доведеність її розміру.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України та правової позиції, викладеної в постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі №338 180/17, від 07.1 1.2018 у справі №488/5027/14, постановах ВС від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, від 21.01.2020 у справі №910/7815/18, від 11.02.2020 у справі №922 /1159/19, стверджує, що позивач не довів, чим порушене його право і чи обраний ним спосіб захисту спрямований на його поновлення, а також чи призведе вимога позивача до реального захисту і поновлення його порушених прав та інтересів.

Наявність підстав для відмови у задоволенні позову також обґрунтовує правом на захист власності відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в ч. 2 якої регламентовано заборону позбавлення власності інакше як у загально суспільних інтересах та на умовах, передбачених законом. Наводить практику Верховного Суду щодо правил застосування конвенційних гарантій права власності особи.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Між Івано - Франківською обласною організацією Товариства сприяння обороні України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестайм» 11.02.2019 укладено договір міни, який 11.02.2019 нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Павлінським В.Д. та зареєстрований в реєстрі за №2402.

Умови договору такі.

Івано-Франківська обласна організація Товариства сприяння обороні України передала Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестайм», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестайм» прийняло від Івано-Франківської обласної організації Товариства сприяння обороні України 5/100 ідеальних часток адміністративно - виробничих учбових будівель та гаражів, що знаходяться в місті Івано - Франківську, вулиця Гетьмана Мазепи, будинок 144, що становить наступні приміщення 1-го поверху літери «А»: 24-кабінет, площею 199, 5 кв.м. 24а - кабінет площею 107,8 кв.м, загальною площею 307, 3 кв.м.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестайм» передало Івано - Франківській обласній організації Товариства сприяння обороні України, а Івано - Франківська обласна організація Товариства сприяння обороні України прийняла від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестайм» об`єкт незавершеного будівництва готовністю 80%, що знаходиться за адресою: місто Івано - Франківськ, вул. Набережна імені Василя Стефаника, будинок 9, будівництво якого ТОВ «Інвестайм» зобов`язується закінчити до 01.12.2019 за власний кошт згідно кошторису (п. 1).

Цей договір міни здійснюється без грошової доплати (п. 2).

Вартість 5/100 ідеальних часток адміністративно - виробничих учбових будівель та гаражів, належних Івано - Франківській обласній організації Товариства сприяння обороні України, становить 28 578, 90 грн згідно з довідкою про балансову вартість від 23.01.2019. Вартість об 'єкта незавершеного будівництва, належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестайм», становить 560 760, 80 грн згідно з довідкою про балансову вартість від 23.01.2019 (п. 5).

Відчужувані об`єкти нерухомого майна передаються сторонами в день нотаріального посвідчення цього договору. Відповідно до ст. 334, 640 ЦК України цей договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Право власності на вищевказане майно виникає з моменту державної реєстрації нотаріусом цього права згідно зі ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка є обов`язковою (п. 6).

Відчужуване нерухоме майно візуально оглянуте сторонами до оформлення цього договору. Недоліки чи дефекти, які перешкоджали б їх використанню за цільовим призначенням, а також будь-які перебудови чи перепланування, не застережені в правовстановлюючих документах та в технічних паспортах, на момент огляду сторонами виявлені не були. В зв`язку з цим сторони не наполягають па проведенні поточної інвентаризації відчужуваного нерухомого майна. Претензій у сторін щодо якісних характеристик майна немає, і сторони приймають їх у технічному стані, придатному за цільовим призначенням (п. 9).

4.2. Інших доказів погодження сторонами умов закінчення ТОВ «Інвестайм» будівництва вказаного об`єкта незавершеного будівництва не подано. В тому числі не представлено кошторис робіт.

4.3. Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України сторони визнали той факт, що вартість вказаних робіт по закінченню будівництва в ціні договору міни не врахована (протокол судового засідання від 08.07.2021).

4.4. ТОВ «Інвестайм» до 01.12.2019 не виконало роботи по завершенню будівництва вказаного об`єкта. Не виконані такі роботи і на час подання позову. Це підтверджується поданими позивачем доказами (копія актів огляду від 28.10.2020, від 30.10.2020 із додатками - фотографіями). Відповідач цю обставину не заперечив.

4.5. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №220601082 від 17.08.2020 за позивачем на підставі дубліката договору міни, серія та номер 2402, виданого 17.08.2020, зареєстроване право власності на незавершене будівництво готовністю 80%, що знаходиться за адресою: місто Івано - Франківськ, вул. Набережна імені Василя Стефаника, будинок 9, складова частина об`єкта нерухомого майна - СТО транспортних засобів, загальна площа 208 кв. м, дата державної реєстрації - 11.02.2019.

4.6.Позивач представив в паперових копіях три оголошення в мережі Інтернет (опубліковані з мобільного 20.11.2020) про вартість оренди приміщень, приданих для використання під СТО: площею 300 кв. м з підйомником і покрасочним боксом - 7 500 грн в місяць, площею 300 кв. м - 800 дол. США в місяць, бокси площею 400 кв. м - 6 500 грн.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. За договором міни кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар (ч. 1 ст. 715 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 716 ЦК України до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

В ч. 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).

Умови договору міни від 11.02.2019 (п. 1, 5 договору) та факт реєстрації за позивачем права власності на придбаний об`єкт незавершеного будівництва свідчать про те, що сторони домовились передати у власність товар (майно), який є у продавця на момент укладення договору. Тобто за договором міни від 11.02.2019 позивач набув у власність саме об`єкт незавершеного будівництва готовністю 80%, а не об`єкт, який буде закінчений будівництвом до 01.12.2019.

Тому обов`язок відповідача закінчити будівництво об`єкта за правовим змістом не охоплюється договором міни.

5.2. Твердження позивача про те, що договором міни може бути передбачено обмін майна на роботи (послуги), не відповідає положенням ч. 1 ст. 655 ЦК України, в якій йдеться виключно про передачу у власність товару (майна). Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч. 1 ст. 190 ЦК України). Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ч. 1 ст. 179 ЦК України).

Проте відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

5.3. За приписами ч. 1 ст. 317 ГК України роботи з завершення будівництва здійснюються на умовах підряду.

За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх (ч. 1 ст. 318 ГК України).

Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об`єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов`язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об`єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об`єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору (ч. 5 ст. 318 ГК України). У договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення (ч. 1 ст. 321 ГК України).

В ч. 1 ст. 323 ГК України передбачено, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону. Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві затверджені постановою КМУ від 01.08. 2005 N 668 (зі змінами) - надалі «Загальні умови». Відповідно до п. 5 Загальних умов договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об`єкта); права та обов`язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов`язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об`єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об`єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об`єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.

Відповідно до п. 14 Загальних умов предметом договору підряду є роботи, пов`язані з будівництвом об`єкта, обов`язок щодо виконання яких покладається на підрядника. Договірна ціна у договорі підряду визначається на основі кошторису (п. 21 Загальних умов).

Договір підряду вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення підписів печатками, а також нотаріального посвідчення, якщо це передбачено законом або домовленістю сторін (п. 12 Загальних умов). Договір підряду вважається неукладеним (таким, що не відбувся) у разі, коли сторони не досягли згоди з усіх істотних умов. Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України (п. 13 Загальних умов).

5.4. Встановлені обставини справи свідчать про те, що сторони не погодили істотні умови договору підряду, зокрема предмет договору та договірну ціну. За приписами ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (ч. 2 ст. 180 ГК України).

Оскільки сторони не погодили усіх істотних умов договору підряду, то він вважається неукладеним.

5.5. Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання виникають, зокрема, з господарського договору. Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Внаслідок того, що між сторонами договір підряду не був укладений, у відповідача не виник обов`язок закінчити вказане незавершене будівництво, а у позивача не виникло право вимагати від відповідача виконання цього обов`язку.

5.6. Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України звернення до господарського суду здійснюється на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. Оскільки у позивача відсутні правові підстави вимагати відповідача закінчення будівельних робіт, то його права не були порушені.

5.7. Внаслідок відсутності порушення прав позивача, на захист яких подано позов, доводи відповідача щодо обрання ефективного способу захисту не вимагають оцінки суду. Ефективність обраного позивачем способу захисту порушених прав оцінюється у випадку, коли таке право було порушено.

5.8. Не підлягає застосуванню до спірних правовідносин ч. 2 ст. 651 ЦК України, яка передбачає право сторони вимагати розірвання договору на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Договір міни від 11.02.2019 в частині передачі позивачу у власність товара (майна) в обмін на інший товар (майно) відповідач виконав, а обов`язок щодо завершення будівництва у нього не виник. Отже, відповідач не допустив істотне порушення договору.

5.9. Стосовно доводів відповідача про застосування конвенційних гарантій права власності. Відповідно ч. 2 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод заборонено позбавлення права власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Вимога позивача про зобов`язання повернути майно заявлена як наслідок розірвання договору. Проте відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору (ч. 5 ст. 653 ЦК України).

Тому вимога про зобов`язання повернути майно не може бути задоволена, оскільки відсутні підстави для розірвання договору, а також відсутні відповідні правові підстави для повернення майна у випадку розірвання договору.

6. Висновки суду.

6.1. В задоволенні позову належить відмовити.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 8 411, 42 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 15.12.2020 № 468.

Інших судових витрат сторони не заявили.

7.2. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову в позові, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в позові Івано-Франківської обласної організації Товариства сприяння обороні України (вул. Гетьмана Мазепи, 144, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 02727367) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестайм" (вул. Січових Стрільців, 9, с. Загвіздя, Тисменицький район, м. Івано-Франківськ, 77450, ідентифікаційний код 41527190) про розірвання договору міни від 11.02.2019, укладеного між Івано-Франківською обласною організацією Товариства сприяння обороні України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестайм", посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Павлінським В.Д. і зареєстрованим у реєстрі за №508, та зобов`язання повернути 5/100 ідеальних часток адміністративно - виробничих учбових будівель та гаражів, що знаходяться в м. Івано-Франківську, вул. Гетьмана Мазепи, 144, що становить наступні приміщення першого поверху літери “А”: 24 - кабінет, площею 199, 5 кв. м, 24а - кабінет площею 107, 8 кв. м, загальною площею 307, 3 кв. м.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.07.2021.

Суддя О. В. Малєєва