Рішення № 98390022, 05.07.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/60/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2021 Справа № 908/801/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя” (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131-В, код ЄДРПОУ 41279924)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Новгородська-3” (69076, м. Запоріжжя, вул. Новгородська, буд. 3, код ЄДРПОУ 43733959)

про визнання недійсними рішення загальних зборів, оформлене протоколом №2 від 20.09.2020 р. з питань №2, №3

За участю представників сторін:

Від позивача: Соколова Н.І., посвідчення № 1006 від 28.02.2014, свідоцтво ЗП № 001006 від 28.02.2014, ордер № 1026544 від 23.03.2021, адвокат;

Від відповідача: Корогод Ю.О., ордер АР № 1044107 від 15.04.2021, посвідчення № ЗП002492 від 12.02.2020, адвокат;

Від відповідача: Лола Н.О., ордер АР № 1045640 від 28.04.2021, посвідчення № 002421 від 21.11.2019, адвокат;

ВСТАНОВИВ:

25.03.2021 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя” до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Новгородська-3” про визнання недійсними рішення загальних зборів, оформлене протоколом №2 від 20.09.2020 р. з питань №2, №3.

25.03.2021 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/801/21 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 30.03.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/801/21 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження – 5/60/21, підготовче засідання призначено на 28.04.2021 р. об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 28.04.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 29.06.2021 р., закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 03.06.2021 р. о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні 03.06.2021 р. судом оголошено перерву до 05.07.2021 р.

В судовому засіданні 05.07.2021 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 05.07.2021 р. здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Акорд”.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, пояснивши, що 06.09.2017р. між ТОВ “Місто для людей Запоріжжя” та Запорізькою міською радою укладено договір №06/09/17-345 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №3 по вул. Новгородській в м. Запоріжжі. Отже, позивач на підставі вказаного договору виконує функцію управителя зазначеного будинку. Однак, 28.10.2020 р. на адресу позивача від відповідача надійшла вимога, згідно рішення загальних зборів ОСББ “Новгородська-3” про передачу документів на багатоквартирний будинок №3 по вул. Новгородській в м. Запоріжжі. Позивач не погоджується з прийняттям рішення з питань порядку денного № 2 та № 3, оформлені протоколом №2 від 20.09.2020 р. та вважає їх недійсними з наступних підстав. За даними протоколу №2 загальних зборів ОСББ «Новгородська-3» від 20.09.2020 р. загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку складає 171 особу. За даними вказаного протоколу за прийняття рішень про вибір форми управління-безпосередньо самоуправління та про відмову від послуг ТОВ «МДЛ Запоріжжя» та розірвання всіх договірних відносин з ТОВ «МДЛ Запоріжжя» з 01.10.2020 р. проголосував 101 співвласник (63 під час проведення зборів та 38 під час письмового опитування). Оскільки загальна кількість всіх співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 за даними протоколу №2 загальних зборів ОСББ «Новгородська-3» від 20.09.2020 р. становить 171 особу, для прийняття відповідачем рішення про вибір форми управління-безпосередньо самоуправління та про відмову від послуг ТОВ «МДЛ Запоріжжя» та розірвання всіх договірних відносин з ТОВ «МДЛ Запоріжжя» з 01.10.2020 р., згідно законодавства, необхідні голоси не менш як двох третин загальної кількості співвласників, тобто не менш як 114 голосів (171/3x2=114). Таким чином, на загальних зборах ОСББ «Новгородська-3» від 20.09.2020 р. за прийняття оскаржуваних рішень про вибір форми управління-безпосередньо самоуправління та про відмову від послуг ТОВ «МДЛ Запоріжжя» та розірвання всіх договірних відносин з ТОВ «МДЛ Запоріжжя» з 01.10.2020 р. проголосували співвласники, кількість яких менша за кількість голосів, гранично визначену законодавством, яка необхідна для прийняття такого рішення. Оскільки в результаті проведення загальних зборів ОСББ «Новгородська-3» та проведення письмового опитування не набрана необхідна для прийняття рішень кількість голосів «за», рішення про вибір форми управління-безпосередньо самоуправління та про відмову від послуг ТОВ «МДЛ Запоріжжя» та розірвання всіх договірних відносин з ТОВ «МДЛ Запоріжжя» з 01.10.2020 р., оформлені протоколом №2 від 20.09.2020 року вважаються неприйнятим. Отже, вказані рішення з 01.10.2020 р. є недійсними через їх невідповідність вимогам законодавства та порушенням вимог закону під час визначення результатів голосування, а отже вони не створюють правових наслідків з моменту їх прийняття. За таких обставин, позивач вважає, що належним способом захисту порушеного права та відновлення становища, яке існувало до порушення є визнання недійсними вказаних рішень.

На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 15, 16, 85 Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, ст.ст. 1, 4 10 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”, позивач просить суд позов задовольнити, визнати недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новгородська-3», оформлене протоколом №2 від 20.09.2020 р. з питання №2 порядку денного зборів про вибір форми управління-безпосередньо самоуправління; визнати недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новгородська-3», оформлене протоколом №2 від 20.09.2020 р. з питання №3 порядку денного про відмову від послуг ТОВ «МДЛ Запоріжжя» та розірвання всіх договірних відносин з ТОВ «МДЛ Запоріжжя» з 01.10.2020 р.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 16.04.2020 р. пояснивши, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що його права або охоронювані законом інтереси порушені прийняттям ОСББ «Новгородська-3» рішення на загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новгородська-3», оформлене протоколом №2 від 20.09.2020 р. з питання №2 порядку денного зборів про вибір форми управління-безпосередньо самоуправління та з питання №3 порядку денного про відмову від послуг ТОВ «МДЛ Запоріжжя» та розірвання всіх договірних відносин з ТОВ «МДЛ Запоріжжя» з 01.10.2020 р. Право приймати відповідні рішення належить виключно власникам будинку, однак позивачем не доведено відповідними доказами права власності на житлові або нежитлові приміщення. Також, відповідач посилається на практику Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.06.2020 р. у справі №910/5057/19, від 21.01.2020 р. у справі № 916/2696/18, від 26.08.2020 р. у справі № 925/1158/19, від 11.03.2021 р. у справі № 925/510/20 в аналогічних правовідносинах. На підставі викладеного, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача також підтримав письмові заперечення на відзив, зазначивши, що обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, необхідно врахувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 р. у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет). Велика Палата Верховного суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п.32 постанови від 27.03.2018 р. у справі № 910/17999/16; п.38 постанови від 25.04.2018 р. у справі №925/3/17; п.40 постанови від 16.05.2018 р. у справі №910/24257/16). Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, на які посилається Відповідач винесені при розгляді справ з інших правовідносин, які не є подібними (тотожними, аналогічними) до справи за позовом ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новгородська-3» про визнання рішень загальних зборів недійсними, оскільки мають різні предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і відмінне одне від одного матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Крім того, вказані постанови прийняті у справах про визнання недійсними рішень установчих зборів про створення ОСББ, а справа, яка розглядається має інший предмет спору та підстави позову, оскільки в ній оскаржуються рішення загальних зборів ОСББ з питання змін порядку управління.

При винесенні рішення по даній справі, суд може взяти до уваги правові висновки, викладені у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.05.2018 у справі №904/4268/17, які мають повну тотожність з даною справою.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 06.09.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» та Запорізькою міською радою, яка діє від імені співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 укладено договір № 06/09/17-345 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком

Згідно статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» установлено, що до визначення співвласниками багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, форми управління багатоквартирним будинком, але не більше одного року із дня набрання чинності цим Законом, послуги з утримання такого будинку надає суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону встановлено, що у разі, якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок.

Отже, позивач на підставі договору від 06.09.2017 р. № 06/09/17-345 виконував функцію управителя будинку АДРЕСА_1 .

14.03.2020 р. відбулись установчі збори співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 .

За результатами проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку № 3 по вул. Новгородська у м. Запоріжжя, були прийняті рішення, про:

1. Вибори голови та секретаря зборів.

2. Створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та затвердження його назви.

3. Затвердження статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

4. Вибір форми управління ОСББ «Новгородська-3».

5. Вибори правління ОСББ «Новгородська-3» та встановлення строку повноважень правління.

6. Обрання членів ревізійної комісії ОСББ «Новгородська-3».

7. Призначення уповноваженої особи для здійснення державної реєстрації ОСББ.

8. Затвердження кошторису витрат з управління житловим багатоквартирним будинком ОСББ «Новгородська-3» на 2020.

9. Обговорення та затвердження розміру внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території для співвласників (мешканців) ОСББ.

10. Про відмову від послуг та розірвання усіх договірних відносин співвласників житлових та нежитлових приміщень по вул. Новгородська, буд. З з управляючою компанією «Місто для людей Запоріжжя».

Прийняті на зборах рішення оформлені протоколом установчих зборів від 14.03.2020р.

29.07.2020 р. здійснено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новгородська-3». За номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 1 103 102 0000 049501, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.07.2020 р.

Листом від 31.07.2020 р. за вих. № 31072020-01 ОСББ «Новгородська-3» повідомило управителя - ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» про рішення установчих зборів ОСББ «Новгородська-3», оформлене протоколом від 14.03.2020 р. та про державну реєстрацію ОСББ. Також повідомлено про прийняте співвласниками рішення щодо відмови від послуг та розірвання усіх договірних відносин співвласників з управляючою компанією «Місто для людей Запоріжжя». Запропоновано направити комісію для спільного обстеження технічного стану будинку. Вказаний лист отримано позивачем - 07.08.2020 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6907607752459 від 05.08.2020 р.

Листом від 07.09.2020 р. за вих. №07092020-01 ОСББ «Новгородська-3» повторно повідомило управителя -ТОВ «Місто для людей Запоріжжя», про прийняте співвласниками рішення щодо відмови від послуг та розірвання усіх договірних відносин співвласників з управляючою компанією «Місто для людей Запоріжжя». Також доведено до відома, що з 01.10.2020 р. ОСББ «Новгородська-3» до якого входить багатоквартирний будинок 3 по вул. Новгородська в м. Запоріжжі розпочинає свою діяльність з самоуправління. Зазначений лист отримано позивачем – 09.09.2020 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6907607776287 від 07.09.2020 р.

ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» направлені на його адреси листи залишено без відповіді.

У вересні 2020 р. ОСББ «Новгородська-3» проведено загальні збори співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Новгородська, буд. З у м. Запоріжжя, які оформлено протоколом № 2 від 20.09.2020 р.

На зборах співвласниками прийняте рішення про перехід на самоуправління (питання № 2 порядку денного); визначено дату відмови від послуг та розірвання усіх договірних відносин співвласників з ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» - з 01.10.2020 р. (питання №3 порядку денного); визначено дату переходу до самостійного утримання будинку шляхом самозабезпечення - з 01.10.2020 р. (питання № 4 порядку денного).

28.10.2020 р. ОСББ «Новгородська-3» направлено на адресу ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» лист-вимогу за вих. №28102020-01, яким повідомлено управителя про те, що з 01.10.2020 р. ОСББ розпочало свою діяльність з самоуправління та просить передати документи на багатоквартирний будинок №3 по вулиці Новгородській в місті Запоріжжі.

Факт отримання вказаної вимоги позивач підтвердив у позові.

Позивач вважає, що рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Новгородська-3», оформлене протоколом № 2 від 20.09.2020 прийнято з порушенням приписів ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", в частині питань №2, №3, а отже є недійсними та не створюють правових наслідків з моменту їх прийняття.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Новгородська-3» від 20.09.2020 порушують його законні права та господарський інтерес, оскільки у зв`язку з прийняттям оскаржуваних рішень договір на управління будинком, укладений з позивачем, втрачає свою силу, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Оцінивши та дослідивши всі матеріали справи, пояснення учасників справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” (далі – Закон) :

- управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку;

- управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 13 Закону у разі, якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок.

За приписами ч. 1 ст. 11 Закону управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Статтею 385 Цивільного кодексу України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Спеціальним Законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку є Закон України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” від 29.11.2001 р. № 2866-III.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації (ч.ч. 1, 14 ст.6 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”).

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Матеріалами справи встановлено, що співвласники багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новгородська, буд. 3, скористалися своїм правом та створили Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Новгородська - 3”.

Як вбачається зі змісту договору від 06.09.2017 р. № 06/09/17-345, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» та Запорізькою міською радою, яка діє від імені співвласників багатоквартирного будинку № 3 по вулиці Новгородська в м. Запоріжжя, про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, він був укладений відповідно до норм Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

За приписами ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

З приписів вищезазначених норм Закону вбачається, що право на участь у зборах ОСББ, право голосувати по питаннях порядку денного та право висловлювати незгоду з прийнятими ОСББ рішеннями належить власникам житлових або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Разом з тим, позивач не є власником житлових або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 3 по вул. Новгородська в м. Запоріжжя, а є лише особою, що надає послуги з управління цим багатоквартирним будинком. Доказів зворотного позивачем суду не надано.

Отже, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими засобами доказування наявність у нього права власності на вказаний будинок, а також не надано доказів наявності у нього права власності на житлові та/або нежитлові приміщення у вказаному будинку, тому суд приходить до висновку, що у позивача відсутнє право оскаржувати рішення загальних зборів ОСББ та ставити під сумнів їх дійсність.

Доводи позивача стосовно того, що рішення загальних зборів ОСББ «Новгородська-3», оформлене протоколом від 20.09.2020 р. безпосередньо стосується його прав та обов`язків, оскільки спрямоване на зміну та припинення цивільних прав та обов`язків, що випливають із договору № 06/09/17-345 від 06.09.2017 р. судом до уваги не приймається, оскільки право прийняти відповідне рішення про форму управління будинком належить виключно власникам такого будинку.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (ч.1 ст.10 Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку”) .

За приписами ч.ч. 2, 7 ст.10 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком тощо, належить до повноважень зборів співвласників. Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах.

Позивач не обгрунтував, які правові підстави для визнання неправомочними зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: м. Запоріжжя, вул. Новгородська, буд. 3, в якому утворено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Новгородська - 3”, які відбулися 20.09.2020 р. та оформлені протоколом №2 від 20.09.2020 р.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.

Статтею 12 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 10 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Отже, чинне законодавство України допускає можливість прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком, про розірвання раніше укладеного договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя навіть після укладання договору (протягом дії договору) про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу. Позбавлення співвласників багатоквартирного будинку права на обрання іншого управителя порушувало б конституційні основи правового господарського порядку в Україні.

Як зазначено вище, при створенні ОСББ співвласниками прийнято рішення про зміну форми управління ОСББ «Новгородська-3»; про відмову від послуг управляючої компанії та розірвання усіх договірних відносин співвласників житлових та нежитлових приміщень по вул. Новгородська, буд. 3 з ТОВ «Місто для людей Запоріжжя».

Листом від 31.07.2020 р. ОСББ повідомлено ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» про розірвання договору, а отже, як вважає відповідач, договір № 06/09/17-345 від 06.09.2017 є розірваним в порядку ч.5 ст. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» з 01.10.2020 р.

Суд зазначає, що зміна форми управління багатоквартирним будинком не залежить від будь-яких інших умов, крім наявності відповідного рішення співвласників будинку.

Крім того, питання щодо обрання та відкликання управителя належить до виключної компетенції загальних зборів ОСББ, що мало місце в даному випадку.

Рішення прийнято більшістю від загальної кількості голосів усіх представників об`єднання співвласників шляхом відкритого особистого поіменного голосування, про що свідчить текст протоколу.

Представник відповідача зазначив, що з жовтня 2020 р. утримання та обслуговування багатоквартирного будинку здійснюється ОСББ самостійно, послуги за утримання будинку співвласники оплачують безпосередньо ОСББ.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відповідно, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення його прав або охоронюваних законом інтересів прийнятим на загальних зборах ОСББ «Новгородська-3» рішень, які оформлені протоколом № 2 від 20.09.2020 р. (з питань порядку денного №№2, 3).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.06.2020 у справі №910/5057/19, від 21.01.2020 у справі № 916/2696/18, від 26.08.2020 у справі № 925/1158/19, від 11.03.2021 у справі №925/510/20.

Доводи позивача про те, що постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, на які посилається відповідач винесені при розгляді справ з інших правовідносин, які не є подібними (тотожними, аналогічними) до цієї справи, оскільки вказані постанови прийняті у справах про визнання недійсними рішень установчих зборів про створення ОСББ, а справа, яка розглядається має інший предмет спору та підстави позову, оскільки в ній оскаржуються рішення загальних зборів ОСББ з питання змін порядку управління, судом до уваги не приймаються, оскільки у вказаних постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду досліджувалися питання обґрунтованості чи існують порушення права та законних інтересів позивача у зв`язку з прийняттям ОСББ відповідних рішень не в залежності від того на яких зборах прийняті ці рішення (на загальних чи установчих), а отже посилання відповідача на перелічені вище постанови ВС є обґрунтованими, та висновку викладені в них можуть застосовуватися в цій справі.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 76 – 79, 86, 129, 233, 236 – 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 15.07.2021 р.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.