Рішення № 98389926, 05.07.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.07.2021 Справа № 905/2019/20

Господарський суду Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання (помічник судді) Нікішиній Ю.О., розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» (Промислова зона, буд.115, м. Курахове, Мар`їнський район, Донецька область, 85612; код ЄДРПОУ 41491822)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Укрінмаш» (вул. Хабаровська,4, смт. Біленьке, м. Краматорськ, Донецька область, 84333; код ЄДРПОУ 41009476)

про стягнення коштів у розмірі 582499,45 грн.

За участю представників:

від позивача - Куренний С.В., довіреність № б/н від 11.01.2019; свідоцтво №4751 від 26.10.2016;

від відповідача - Безкровний М.Г., витяг з договору №01-10/19 від 30.10.2019, свідоцтво №1766 від 29.08.2012;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави спору

На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Укрінмаш» про стягнення коштів у розмірі 582499,45 грн, з яких: аванс у розмірі 571032,00 грн, пеня за неповернення авансу у розмірі 9173,96 грн, 3% річних у розмірі 2293,49 грн.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем укладений договір поставки №ЕК/17/03-02/3 від 13.11.2017. На виконання умов договору, позивач перерахував аванс відповідачу, проте відповідачем поставка товару не здійснена, за таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача аванс, який був сплачений позивачем відповідно до п.2 специфікації №9 від 08.02.2018, пеню на підставі п.4.4 спірного договору та 3% річних на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

Заперечення учасників процесу

12.03.2021, через канцелярію суду, від відповідача надійшов відзив від 10.03.2021 на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідач вважає, що позивачем порушено умови договору №ЕК/17/03-02/3 від 13.11.2017 та специфікації № 9 щодо здійснення повної передоплати за товар.

Отримавши від позивача попередню оплату у розмірі 50% , відповідач направив лист №443/01 Товариству з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» з повідомленням про готовність секції газоходу №6 креслення ТІ-23011.00.000А-СБ до відвантаження та про необхідність останньому здійснити черговий платіж у Розмірі 30% від вартості товару. Разом з тим, позивач в порушення домовленостей між сторонами не перерахував черговий платіж, що стало підставою для притримання відповідачем вже виготовленого товару відповідно до ст. 856 Цивільного кодексу України. За таких обставин, відповідач вважає, що підстав для повернення попередньої оплати не має та відповідно відсутні підстави для нарахування пені та 3% річних. Крім того, відповідач вказує на те, що між сторонами склалась така ділова практика, відповідно до якої відповідач здійснює поставку товару після здійснення 80% вартості товару.

Хід розгляду справи та процесуальні дії

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.12.2020 позовну заяву б/н від 23.11.2020 (вх. №22474/20 від 26.11.2020) прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 05.02.2021 постановлено перейти до розгляду справи №905/2019.20 за правилами загального позовного провадження; розгляд справи розпочати зі стадії відкриття провадження у справі №905/401/21; продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; призначити підготовче засідання на 15.02.2021.

Ухвалою від 15.02.2021 постановлено відкласти підготовче засідання у справі №905/2019/20 на 02.03.2021.

Ухвалою від 02.03.2021 постановлено відкласти підготовче засідання у справі №905/2019/20 на 11.03.2021.

Ухвалою суду від 11.03.2021 постановлено зупинити провадження у справі №905/2019/20 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Донецької області від 28.01.2021 у справі №905/1586/20.

Ухвалою суду від 27.05.2021 поновлено провадження у справі №905/2019/20 на стадії підготовчого провадження; підготовче засідання призначено на 02.06.2021.

Ухвалою суду від 02.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №905/2019/20 до судового розгляду по суті на 24.06.2021.

Протокольною ухвалою суду від 24.06.2021 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 05.07.2021 про що позивача повідомлено ухвалою про повідомлення.

У судове засідання 05.07.2021 з`явились представники сторін.

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами

13.11.2017, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Укрінмаш» (далі - постачальник) було підписано договір №ЕК/17/03-02/3 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити запасні частини (продукція) у кількості, за цінами та у строки, відповідно до специфікацій до цього договору, які є невід`ємними частинами цього договору.

Якість продукції, що поставляється за цим договором, має відповідати технічним умовам, стандартам, що діють в Україні, а також кресленнями, зазначеним у специфікаціях до даного договору.(п. 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що поставка продукції відбувається на умовах СРТ (склад покупця) відповідно до правил Інкотермс 2010, якщо інші умови поставки не передбачені відповідною специфікацією.

Згідно з п. 2.2 договору, зобов`язання постачальника в частині виконання строків поставки вважаються виконаними з моменту передачі продукції на складі покупця.

Покупець вправі відмовитися від прийняття неякісної/некомплектної продукції та/або, поставка якої прострочена. В такому випадку постачальник зобов`язаний повернути покупцеві суму, отриману за таку продукцію передплати у 10-тиденний строк з моменту відмови (п. 2.7 договору).

У п. 3.1 договору сторонами встановлено, що загальна сума договору визначається як сумарна вартість продукції, згідно доданих до цього договору специфікацій, які є невід`ємною частиною цього договору.

За умовами п. 3.2 договору покупець здійснює 50% передплату вартості продукції, що поставляється партії продукції на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку. Моментом оплати вважається момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що повну оплату покупець здійснює протягом 5 банківських днів після отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунку, якщо інші умови оплати не передбачені відповідною специфікацією. Моментом оплати вважається момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Сторони, в разі не виконання або неналежного виконання зобов`язань за договором, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 4.1 договору).

Умовами п. 4.4 договору визначено, що за порушення строків повернення передплати, встановлених п.п. 2.7, 5.5 Договору, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від належної до повернення суми за кожен день прострочення.

Термін дії договору - з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін, скріплення печатками обох сторін по 31.12.2018. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до передбачуваної дати розірвання договору жодна із сторін не заявить про бажання його розірвати, дія договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік (п. 7.4 договору).

Судом встановлено, що договір №ЕК/17/03-02/3 від 13.11.2017 підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

08.02.2018, сторонами підписано специфікацію №9 до договору №ЕК/17/03-02/3 від 13.11.2017.

Відповідно до п. 1 специфікації постачальник взяв на себе обов`язок із виготовлення та постачання продукції, а саме: секції газоходу №6 креслення ТІ-23011.00.000А СБ у кількості 1 штука за ціною 731720, 00 грн (без ПДВ), сума з ПДВ склала 878064, 00 грн.

Пунктом 2 специфікації встановлено, що покупець здійснює передплату в розмірі 50% у сумі - 439032,00 грн, у тому числі ПДВ 73172,00 грн на поточний рахунок постачальника; 30% - здійснюється по факту отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження; 20% - по факту поставки продукції.

Відповідно до п. 3 специфікації строк виготовлення та постачання - 60 робочих днів з моменту здійснення 50% передплату з правом дострокової поставки.

Згідно з п. 6 специфікації поставлена продукція повинна відповідати кресленню, зазначеному в таблиці.

Специфікація №9 від 08.02.2018 підписана представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб.

На виконання даної специфікації покупець - Товариство з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» на користь постачальника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрінмаш» здійснив передоплату в сумі 439032,00 грн, обумовлену в пункті 2, відповідно до платіжних доручень №5609 від 09.08.2018 на суму 380000,00 грн та №7673 від 10.10.2018 на суму 59032,00 грн.

Листом №443/1 від 06.12.2018 відповідач звернувся до позивача, в якому, зокрема, містилося нагадування про необхідність здійснення 30% доплати за специфікацією №9 від 08.02.2018 у розмірі 263419,20 грн з ПДВ.

Зазначений лист направлений на адресу замовника з описом-вкладення у цінний лист, що підтверджується матеріалами справи.

Аналогічну інформацію щодо виготовлення продукції та необхідності доплати 30% містять листи №07/01 від 14.01.2019, №61/01 від 18.02.2019, №139/01 від 25.04.2019.

У відповідь, покупець, Товариство з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове», направив постачальнику листа №69/03 від 16.03.2020 про намір здійснити в квітні 2020 оплату 30% вартості продукції відповідно до специфікації №9 від 08.02.2018, наступними платежами: до 15.04.2020 - 132000,00 грн, до 30.04.2020 - 131419,20 грн.

13.04.2020 на виконання зобов`язань покупцем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове», на користь постачальника була здійснена оплата платіжним дорученням №1628 на 132000,00 грн, з призначенням платежу «Оплата за секцію газохода согл.дог. №ЕК/17/03-02/3 от 13.11.2017г., у т.ч. ПДВ 20% - 22000,00 грн».

Відповідач замовлену продукції за специфікацією №9 від 08.02.2018 не поставив позивачу.

Листом №204/19м від 21.09.2020 позивач повідомив відповідача про відмову від прийняття продукції за специфікацією №9 від 08.02.2018 на підставі ст.612 Цивільного кодексу України та п.2.7 спірного з посиланням на порушення постачальником строків поставки та просив відповідача повернути суму отриманої предоплати у розмірі 571032,00грн.

Даний лист направлено на адресу відповідача з описом-вкладення у цінний лист.

Вказаний лист було отримано відповідачем 25.09.2020, про що свідчить роздруківка відстеження поштового відправлення №8561201260770.

Однак, відповідачем вимоги позивача викладені у листі №204/19м від 21.09.2020 виконані не було.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем умов договору №ЕК/17/03-02/3 від 13.11.2017 та специфікації №9 від 08.02.2018 в частині поставки товару, за яким позивачем здійснено 50% попередньої оплати. Оскільки позивач відмовився від прийняття продукції, а відповідач не повернув у строки передбачені п. 2.7 договору №ЕК/17/03-02/3 від 13.11.2017 суму попередньої оплати, позивач звернувся з даним позовом про стягнення авансу у розмірі 571032,00 грн.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказував на те, що сума у розмірі 132000,00 грн ним була врахована в якості виконання грошових зобов`язань позивачем по специфікації №23 до цього ж договору. Окрім цього, відповідач вважає, що порушень договору з боку відповідача не було, оскільки відповідач скористався правом на притримання продукції, оскільки позивач не виконав у повному обсязі свої грошові зобов`язання.

Позивач заперечуючи проти доводів відповідача зазначав, що грошових коштів у розмірі 132000,00 грн були перераховані саме в рахунок специфікації №9 від 08.02.2018.

Отже, при розгляді справи №905/2019/20 підлягають встановленню, зокрема, обставини пов`язані: з укладанням договору ЕК/17/03-02/3 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Укрінмаш»; з умовами специфікації №9 від 08.02.2018; з наявністю чи відсутністю прострочення виконання зобов`язання як з боку позивача так і з боку відповідача; з умовами та строками здійснення платежів позивачем; з умовами, за якими склались сталі ділові відносини між сторонами; з обставинами пов`язаними з вироблення відповідачем секції газоходу №6 креслення ТІ-23011.00.000А СБ та повідомлення позивача про готовність продукції до відправки; із зарахуванням коштів у розмірі 132000,00 грн здійснених позивачем платіжним дорученням №1628 від 13.04.2020 у рахунок виконання специфікації №9 чи специфікації №23.

Разом з цим, у судовому засіданні 11.03.2021, судом було встановлено, що відповідно до інформації отриманої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» у Господарському суді Донецької області розглядалась справа №905/1586/20 (суддя Аксьонова К.І.) за первісним позовом у справі №905/1586/20 Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Укрінмаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» про стягнення заборгованості за договором №ЕК/17/03-02/3 від 13.11.2017 у сумі 427895,20 грн, пені у сумі 21361,43 грн, 3% річних у сумі 13453,19 грн, інфляційних втрат у сумі 29640,93 грн, всього 492350,75 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Укрінмаш» про стягнення пені у сумі 552302,26грн.

28.01.2021, Господарським судом Донецької області у справі №905/1586/20 ухвалено рішення яким:

- первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Укрінмаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Укрінмаш» заборгованість у сумі 164476,00 грн, інфляційні втрати у сумі 3288,15 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2516,46 грн; в задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено;

- зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Укрінмаш» задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Укрінмаш» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» пеню у сумі 86050,27 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 1290,75грн.

Повний текст рішення складено та підписано 08.02.2021. Рішення Господарського суду Донецької області станом на 11.03.2021 законної сили не набрало, сторони подали апеляційні скарги.

Зі змісту рішення Господарського суду Донецької області вбачається, що під час розгляду справи №905/1586/20 було досліджено та встановлено обставини, які мають значення для розгляду справи №905/2019/20, а саме: виконання сторонами умов договору №ЕК/17/03-02/3 від 13.11.2017 та специфікації №9 від 08.02.2018; наявність прострочення виконання зобов`язання по специфікації №9 Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Укрінмаш» з поставки секції газоходу №6 креслення ТІ-23011.00.000А СБ; підтвердження сплати коштів у сумі 132000,00 грн платіжним дорученням №1628 від 13.04.2020 в межах специфікації №9 від 08.02.2018, а не в межах специфікації №23.

Оскільки, під час розгляду справи №905/2019/20 встановлені обставини пов`язані з виконанням умов договору №ЕК/17/03-02/3 від 13.11.2017 та специфікації №9 від 08.02.2018 між тими ж особами, що й у даній справі та вказане рішення станом на 11.03.2021 не набрало законної сили, суд ухвалою від 11.03.2021 постановив зупинити провадження у справі №905/2019/20 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Донецької області від 28.01.2021 у справі №905/1586/20.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 у справі №905/1586/20 рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2021 у справі №905/1586/20 залишено без змін.

Отже, в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2021 у справі №905/1586/20 набрало законної сили - 11.05.2021.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору, який за своєю правовою природою є змішаним в розумінні ч.2 ст.628 Цивільного кодексу України, оскільки містить в собі елементи як договору поставки (в частині поставки продукції), так і елементи договору підряду (в частині виготовлення продукції за кресленнями замовника (покупця).

Частини 1 та 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частина друга ст. 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з вимогами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як визначено ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на предмет та підстави позову, встановленню підлягають обставини наявності/відсутності порушення зобов`язань, що стосуються поставки та оплати за договором №ЕК/17/03-02/3 від 13.11.2017 згідно специфікації №9 від 08.02.2018.

В той же час, вказані обставини встановлені у рішенні Господарського суду Донецької області від 28.01.2021 у справі №905/1586/20, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2021.

Так, зокрема, у в ході розгляду справи №905/1586/20 встановлено, що зі змісту специфікації №9 від 08.02.2018 строк виготовлення та поставки продукції пов`язаний лише з моментом здійснення 50% попередньої оплати і не залежить від подальшої сплати решти вартості продукції, у тому числі 30% вартості за фактом повідомлення замовника про готовність до відвантаження.

Судом першої та апеляційної інстанції у справі №905/1586/20 також встановлено, що ТОВ «Електросталь-Курахове» свої зобов`язання в межах специфікації №9 щодо здійснення 50% попередньої оплати за продукцію виконав, перерахувавши 439032,00 грн платіжними дорученнями №5609 від 09.08.2018 та №7673 від 10.10.2018, а тому граничний строк виготовлення та поставки продукції відповідачем в межах специфікації №9 настав - 08.01.2019 включно, однак замовлена продукція поставлена не була.

При цьому, у рішенні Господарського суду Донецької області від 28.01.2021 та у постанові Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 по справі №905/1586/20 встановлено, що невиконання постачальником своїх зобов`язань в частині своєчасної поставки продукції у строк встановлений специфікацією №9 від 08.02.2018 є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 ЦК України, а тому ТОВ «НВП «Укрінмаш» згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України вважається боржником, який прострочив виконання зобов`язання.

Окрім того, судом першої та апеляційної інстанції у справі №905/1586/20 було встановлено припинення зобов`язань сторін за специфікацією №9 від 08.02.2018 в розумінні ч.2 ст.598 Цивільного кодексу України внаслідок односторонньої відмови покупця на підставі листа позивача №204/19м від 21.09.2020.

Водночас, Східний апеляційний господарський суд у постанові від 11.05.2021 погодився з висновками суду викладеним у рішенні від 28.01.2021 у справі №905/1586/20 стосовно зарахування коштів в сумі 132000,00 грн згідно платіжного доручення №1628 від 13.04.2020 в межах специфікації №9 від 08.02.2018 та зазначив про те, що правомірність самостійного зарахування сплачених грошових коштів у розмірі 132000,00 грн в рахунок попередньої оплати за специфікацією №23 від 17.09.2018 відповідачем є недоведеною.

При вирішенні цього спору, господарський суд виходить з того, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, ухвалене у справі №905/1586/20 рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2021, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

Разом з тим, твердження відповідача стосовно того, що постачання не відбулось з причин застосування ним права притримання виготовленої продукції на ст. 856 Цивільного кодексу України, судом не приймається до уваги, оскільки, як в межах даної справи, так і у межах справи №905/1586/20 доказі повідомлення позивача про застосування відповідачем такого способу забезпечення грошових зобов`язань як притримання виготовленої продукції, відповідачем не надано.

Враховуючи встановлені в межах справи №905/1586/20 обставини, щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної поставки продукції у строк встановлений специфікацією №9 від 08.02.2018, припинення зобов`язань сторін за специфікацією №9 від 08.02.2018, у зв`язку з односторонньому відмовою позивача, зарахування коштів в сумі 132000,00 грн згідно платіжного доручення №1628 від 13.04.2020 в межах специфікації №9 від 08.02.2018, а також підтвердженням матеріалами справи здійснення позивачем попередньої оплати за договором №ЕК/17/03-02/3 від 13.11.2017 згідно специфікації №9 від 08.02.2018 у загальній сумі 571032,00 грн, відсутність доказів повернення попередньої оплати, суд вважає вимогу позивача в частині стягнення з відповідача авансового платежу розмірі 571032,00 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 9173,96 грн та 3% річних у розмірі 2293,49 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання;

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Умовами п. 4.4. договору визначено, що за порушення строків повернення передплати, встановлених п. п. 2.7, 5.5 Договору, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від належної до повернення суми за кожен день прострочення.

Позивачем здійснений розрахунок пені на суму 9173,96 грн, за період з 06.10.2020 по 23.11.2020, база для нарахування - 571032,00 грн, кількість днів прострочення – 49, сума пені - 9173,96 грн.

Судом перевірено розрахунок пені позивача та визнано його вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 9173,96 грн.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, за вимогою кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Судом перевірений розрахунок 3% річних здійснений позивачем за період з 06.10.2020 по 23.11.2020, база для нарахування - 571032,00 грн, кількість днів прострочення - 49, сума 3% річних - 2293,49 грн та визнано його вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 2293,49 грн.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судові витрати.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Укрінмаш» (вул. Хабаровська, 4, смт. Біленьке, м. Краматорськ, Донецька область, 84333; код ЄДРПОУ 41009476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» (Промислова зона, буд.115, м. Курахове, Мар`їнський район, Донецька область, 85612; код ЄДРПОУ 41491822) суму основної заборгованості у розмірі 571032 (п`ятсот сімдесят одну тисячу тридцять дві) грн 00 коп.; суму пені у розмірі 9173 (дев`ять тисяч сто сімдесят три) грн 96 коп.; суму 3% річних у розмірі 2293 (дві тисячі двісті дев`яносто три) грн 49 коп.; судовий збір у розмірі 8737 (вісім тисяч сімсот тридцять сім) грн 49 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

5. Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи у строки передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ Перехідних положень цього Кодексу.

У судовому засіданні 05.07.2021 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено та підписано 15.07.2021.

Суддя Д.М. Огороднік