Вирок № 98388587, 19.07.2021, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/695/21

Провадження № 1-кп/622/57/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2021 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю: секретаря Дмитренко А.О.,

прокурора Кришталя С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221010000330 від 16.06.2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт.Золочів Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В період часу з квітня по травень 2021 року в денний час доби, точних дат і часу не встановлено, ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою зайняття земельних ділянок в охоронній зоні, діючи всупереч вимогам статей 112, 116, 118, 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, а також статей 60, 61 Земельного кодексу України, в порушення статті 1 Закону України «Про Державний контроль за використанням та охороною земель» та у порушення статей 87, 88, 89 Водного кодексу України, відповідно до яких у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель у прибережних захисних смугах, а також вказаними статтями передбачений правовий порядок користування землями водного фонду, самовільно зайняв земельні ділянки площею 0,0451 га в водоохоронній зоні та прибережній захисній смузі водного об`єкту, який знаходиться в урочищі поблизу села Писарівка Золочівського району Харківської області на земельній ділянці державної власності з кадастровим номером 6322685000:02:002:0859 із цільовим призначенням №10.07 «Для рибогосподарських потреб», що перебуває у комунальній власності Золочівської селищної ради Об`єднаної територіальної громади Богодухівського району Харківської області.

ОСОБА_1 діючи умисно, вжив заходів щодо розорювання і засівання сільськогосподарськими культурами окремої частини вказаних земельних ділянок площею 0,0451 га шляхом найму сільськогосподарської техніки для проведення робіт, при цьому достовірно знаючи, що земельна ділянка у встановленому порядку не надавалась йому у володіння і користування та не передавалась у власність або оренду, тобто за відсутності правочину щодо такої земельної ділянки.

Вказані земельні ділянки ОСОБА_1 самовільно зайняв за відсутності відповідного рішення про передачу вказаних земельних ділянок у власність або передання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо них та державної реєстрації, чим порушив вимоги статей 60, 61 Земельного кодексу України щодо обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг навколо водойм.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України визнав в повному обсязі. Підтвердив обставини скоєння злочину, як зазначено в обвинувальному акті, дав показання суду, що він з квітня по травень 2021 року, коли тимчасово працював і проживав в с.Писарівка Золочівського району Харківської області, біля ставку побачив земельну ділянку, яка ніким не використовувалася і вирішив її використати для власних потреб. З цією метою він винайняв трактор, за допомогою якого була розорана вказана в обвинувальному акті земельна ділянка та посаджена на ній картопля. Для отримання дозволу на використання даної земельної ділянки він ні в який орган не звертався. У вчиненому щиро розкаявся.

Визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, доведено повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земель в охоронних зонах.

При призначенні покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу винного.

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, раніше не судимий, офіційно не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно висновку Золочівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства є середніми. Виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб), виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, є доцільним покладання на правопорушника обов`язків згідно з ч.3 п.2 ст.76 КК України.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його ставлення до вчиненого, визнання своєї вини, дані про його особу, і вважає за необхідне обрати йому покарання у межах санкції статті КК України, за якою він обвинувачується, у виді позбавлення волі, та вважає за можливе його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, оскільки саме таке покарання, на думку суду, в даному випадку є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а тому на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази, процесуальні витрати відсутні

Керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Чернова