Рішення № 98387810, 13.07.2021, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1064/21

2/180/532/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Янжули О.С.,

при секретарі - Котовій Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Марганець, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Меланчук І.В. звернувся до Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику, внаслідок травми.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, ОСОБА_1 знаходилась у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством "Марганецький рудоремонтний завод", правонаступником якого на сьогоднішній день є Приватне акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод». За час роботи на даному підприємстві, отримала травму на виробництві, а саме: травматичну ампутацію першого пальця правої кисті, що підтверджується Актами форми Н-1 та Н-5, копії яких додаються. В наслідок отриманої виробничої травми, при первинному огляді МСЕК - 25.02.2009 року, їй встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 15%, безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, ОСОБА_1 втратила своє здоров`я, їй завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що остання вимушена була тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 90 000 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 11 травня 2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

24 травня 2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог у повному обсязі, оскільки доводи викладені позивачем у позовній заяві не відповідають дійсності, є надуманими та необґрунтованими. Вважають, що вказаний розмір ціни позову розрахований позивачем з надуманих і невідомих складових, що не відповідає дійсності. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на протокол засідання комісії з охорони праці ВАТ " МРРЗ" від 23.07.2008 року яким, на думку позивача, його вина у даному нещасному випадку в розмірі 50%, а тому вина відповідача становить 50%. Також посилається на Акт № 3 про нещасний випадок Форма Н-1 від 01.07.2008 року та на Акт спеціального розслідування нещасного випадку Форма Н-5 від 01.07.2008 року. Однак відповідно до п.п.7,8 Акту №3 Форма Н-1 від 01 липня 2008 року єдиною основною причиною нещасного випадку визначено - невиконання потерпілою особою вимог Інструкції з охорони праці токаря. Супутньою причиною визначено - особисту необережність прибиральника виробничих місць і приміщень, яким також є потерпіла особа так, як відповідно до посадової Інструкції токаря, Інструкції з охорони праці та інших норм трудового законодавства, робітник є прибиральником свого особистого робочого місця і приміщення, і повинен утримувати робоче місце в чистоті та порядку. Згідно п. 10 даного Акту ( Форма Н-1), єдиною особою, яка допустила порушення вимог законодавства про охорону праці через недотримання правил безпеки, Інструкції з охорони праці та особисту необережність є також позивач по справі ОСОБА_1 . Відповідно до п. 4 Акту ( Форма Н-5) від 01 липня 2008 року, єдиними основними та супутніми причинами нещасного випадку, який стався, визначено - невиконання потерпілим вимог Інструкції з охорони праці та особиста необережність. Важчають, що висновки комісії з охорони праці, що зазначені в протоколі від 23 липня 2008 року, на які посилається позивач, не являються належними доказами по даній справі. Звертає увагу на те, що копії медичних довідок Нікопольської МСЕК щодо ОСОБА_1 , мають сумнівне походження, у зв`язку з чим підлягають обов`язковому витребуванню в оригінальному вигляді. Також підлягають обов`язковому витребуванню і дослідженню всі оригінали матеріалів медичного обстеження ОСОБА_1 за період з 2008-2021 роки, оскільки позивачем не доведено і не надано належних доказів про причини погіршення її стану здоров`я за вказаний довготривалий період часу та наявність послідовного зв`язку, саме між нещасним випадком, який стався з нею 26 червня 2008 року та погіршенням її стану здоров`я до теперішнього часу і чи є в цьому випадку вина ПрАТ "МРРЗ". Позивач звільнилася з ПрАТ "МРРЗ" за власним бажанням у 2008 році і подальше її місце проживання, перебування, працевлаштування, спосіб життя та інше, є ПрАП "МРРЗ" невідомим. Крім зазначеного, звернення позивача з даним позовом не відповідає строкам позовної давності, позивачем не заявлено клопотання про поважні причини та поновлення встановлення цього строку, що є підставою відмови в задоволенні позову.

Дослідивши письмові докази по справі, давши їм оцінку в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно положень статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходилася у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством "Марганецький рудоремонтний завод", правонаступником якого на сьогоднішній день є Приватне акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод», що підтверджується копією трудової книжки Серії НОМЕР_1 , заведеної 25 квітня 1976 року на ОСОБА_1 .

За час роботи на даному підприємстві, а саме: 26 червня 2008 року, позивач отримала травму на виробництві, яка обумовлена умовами в яких вона працювала, а саме: травматична ампутація першого пальця правої кисті, що підтверджується Актами форми Н-1, Н-5.

За даним нещасним випадком складені акти за формами Н-1 та Н-5 від 01 липня 2008 року.

Первинним оглядом МСЕК від 25.02.2009 року ОСОБА_1 було встановлено 15% втрати професійної працездатності, у зв`язку з трудовим каліцтвом, безстроково, групу інвалідності не встановлено.

Виходячи з медичних документів, акту № 3 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 01 липня 2008 року, акту розслідування нещасного випадку, який стався 26 червня 2008 року о 07.30 годині на Відкритому Акціонерному Товаристві "Марганецький рудоремонтний завод" від 01 липня 2008 року, суд прийшов до висновку про те, що у зв`язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки, ОСОБА_1 отримала виробничу травму.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, одним із видів якого є відповідно за ч.1 ст.4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування - страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

З наведеного вбачається, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки виробнича травма отримана позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, а отже наявні у зв`язку з цим підстави, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок виробничої травми, спричиненої негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Відповідно до ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Доводи представника відповідача факту відсутності підстав відшкодування позивачу моральної шкоди суд вважає безпідставними, оскільки вказане спростовується матеріалами справи: факт заподіяння такої шкоди, у зв`язку із виробничою травмою, встановлений медичними довідками та виписними епікризами, про тривалість лікування та перенесений фізичний біль. Так, позивач має обмеження рухомості та зниження сили в кісті правої верхньої кінцівки, відчуття оніміння в ній, больові відчуття, зниження уваги в денний час доби, відчуття втоми, роздратованості. Крім того, остання позбавлена можливості реалізації своїх здібностей в професійній сфері, вимушена постійно приймати лікарські препарати, відчуває наслідки травми, вона обмежений у вирішенні своїх побутових потреб, все це вимагає додаткових зусиль для продовження активного громадського життя та підтримання в належному стані здоров`я, що порушує нормальні життєві зв`язки ОСОБА_1 .

Таким чином, встановивши, що виробнича травма позивача, яка завдає їй фізичного болю та душевних страждань, виникла з вини Відкритого акціонерного товариства " Марганецький рудоремонтний завод", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство " Марганецький рудоремонтний завод", яким було допущено порушення трудового процесу, що підтверджено висновком МСЕК щодо втрати позивачем працездатності, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок виробничої травми (постанова Верховного Суду від 20 лютого 2019 року по справі № 211/2524/16-ц).

Тому, вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд враховує значні тяжкі зміни його життєвих зав`язків, ступінь втрати нею професійної працездатності, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, тривалість та характер моральних переживань, що пов`язані з перенесенням позивачем фізичного болю, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя у зв`язку зі ушкодженням здоров`я, інших обставин справи, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 80 000 грн., з утриманням податку та обов`язкових платежів.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір у сумі 908,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України; ст.ст.2,3,4,

6,9,10,12,13,19,76-81,141,247,258,259,263-265,268,273,274-277,279,352,354-355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод", код ЄДРПОУ 05448389, місцезнаходження: 53401, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, 162) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН - НОМЕР_2 ), проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 в відшкодування моральної шкоди 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок, з утриманням податку та обов`язкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод", код ЄДРПОУ 05448389, місцезнаходження: 53401, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, 162) судовий збір на користь держави в розмірі 908,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття

апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.

Суддя: О. С. Янжула