Вирок № 98386933, 19.07.2021, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3350/20

Провадження №: 1-кп/332/71/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2021 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сінєльніка Р.В.;

при секретарі - Васильченко Н.О. Ковтун В.І.;

за участю: прокурорів - Самохвалової Н.В., Білоус А.Г., Слєпченко А.С., захисника - Калниш Л.О., обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Середнє, Вільнянського району, Запорізької області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, вдівець, офіційно не працевлаштованого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, та

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Середнє, Вільнянського району Запорізької області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, одруженого, офіційно не працевлаштованого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20.09.2020р., приблизно о 09:00 годині, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , переконавшись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, знаходячись на неогородженій території цеху шлакопереробки, розташованого в «Балці Середня», що належить ПАТ «Запоріжсталь», юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, шляхом вільного доступу, за допомогою власної фізичної сили рук, зібрали по території вищезазначеного цеху скрап сталевий, загальною вагою 0,380 т, вартість якого, відповідно до висновку експерта №3369 від 08.10.2020 року, складає 798 гривень, який належить ПАТ «Запоріжсталь». Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , завантажили зібраний ними скрап, який належить ПАТ «Запоріжсталь» до салону автомобіля ВАЗ 2103 д.н. НОМЕР_1 , синього кольору, під керуванням ОСОБА_2 , однак ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , були помічені та зупинені співробітниками ТОВ «Охоронний холдинг «Славутич», внаслідок чого були змушенні припинити свої злочині дії.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не виконали всіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від їх волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину в інкримінованому злочині не визнав та пояснив, що в той день, тобто зранку 20.09.20р., вони з ОСОБА_5 їхали на автомобілі «Жигулі» синього кольору з дачі через звалище, та побачили куски металевого скрапу, який вирішили підібрати, оскільки не було ніяких пізнавальних знаків, але їх затримала охорона. По цій території всі ходять на дачі, а повз дороги іноді валяються куски металевого скрапу. Знаків, які б вказували на те, що це територія комбінату «Запоріжсталь», там не було. Зазначений металевий скрап вони завантажували до автомобіля разом з ОСОБА_5 . Був ще третій їх товариш, якого вони підвозили, але він участі у скоєнні злочину не приймав. В подальшому вони хотіли його здати на прийомку металобрухту. При цьому ОСОБА_6 зазначив, що не знав, кому належить цей скрап. Але завантажити скрап до машини вони не встигли, оскільки під`їхали охоронці заводу, які викликали поліцію. Після цього всі разом поїхали зважувати скрап на завод. При огляді місця події співробітниками поліції автомобіль оглядався ззовні, двері були відкриті, тому через дверний отвір поліція побачила скрап в машині. Зважування на заводі відбувалось в два етапи: спочатку зважили завантажений скрапом автомобіль, потім він з ОСОБА_5 згрузив скрап, і зважили пусту машину. Потім він з ОСОБА_5 на цьому ж автомобілі поїхали до відділення поліції, їхали в поліцію самостійно. Також обвинувачений пояснив, що проживає в районі ОСОБА_7 з дитинства. Також обвинувачений доповнив, що всередину автомобіля співробітники поліції не влазили, оглядали її тільки ззовні. На зважуванні вигрузити скрап їх просили охоронці. Просив в судовому засіданні його виправдати.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою провину в інкримінованому злочині визнав повністю та суду пояснив, що в той день вони поїхали на «шабашку» на дачу. Коли повертались, то побачили скрап та вирішили його забрати. Це було 20.09.20р. на звалищі в балці «Середня». Вони були на автомобілі, разом з ОСОБА_6 . Автомобіль належить ОСОБА_5 , він їм і керував. Також був їх товариш ОСОБА_8 , який попросив їх підвезти. Він підійшов, коли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вже загружали скрап в машину. ОСОБА_9 належить ОСОБА_5 , він же і був за кермом. Також ОСОБА_5 пояснив, що це він запропонував забрати скрап, щоб потім здати його на метало прийомку. Цей скрап ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кидали вдвох з ОСОБА_6 , але не вспіли весь завантажити, оскільки під`їхала охорона заводу, охоронці викликали поліцію, яка провела огляд місця події. Також ОСОБА_5 пояснив, що огляд проводився візуально, дверцята в автомобілі були відкритими, тому було видно, що знаходиться в автомобілі. Після огляду всі разом поїхали на зважування, сам ОСОБА_5 був за кермом. Заїхали на ваги, зважили машину зі скрапом, потім ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вигрузили «скрап», після чого зважували машину без скрапу. Також ОСОБА_5 пояснив суду, що було відомо, що місце крадіжки це територія заводу «Запоріжсталь», яка охороняється відповідною охороною. У вчиненому каявся та просив його суворо не карати.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав, та окрім того, що обвинувачений ОСОБА_2 свою провину визнав та дав повні та всебічні покази щодо вчиненого ними злочину, суд прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого злочину за фактичних обставин, які викладені у вироку, повністю підтверджується нижченаведеними показами учасників процесу та наступними письмовими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Показаннями представника потерпілого ПАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_10 , який пояснив суду, що балка «Середня» це територія комбінату «Запоріжсталь», на якій є контрольно-пропускний пункт, охорона та розпізнавальні знаки, які вказують, що це територія заводу. Відкритих доріг та цій території немає, є тільки дороги, по яких проходить переміщення відходів транспортом заводу. Крізь територію проїхати неможливо, вона є замикаючою. На КПП є шлагбаум. Охоронний холдинг «Славутич» здійснює охорону вказаної території заводу цілодобово. «Скрап» - це майно заводу « Запоріжсталь », тому інші особи не мають права його виносити. Прохід на цю територію зводу здійснюється тільки по перепусткам. Якщо охорона виявляє сторонніх осіб, то вона викликає поліцію з метою перевірки по крадіжці. Також представник ПАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_10 пояснив, що навкруги вказаної території є паркан та відповідні написи, які неможливо обійти, але проникнення на територію заводу можливо також зі сторони АДРЕСА_3 , де розташоване покинуте підприємство. Обвинувачених просив покарати на розсуд суду.

Показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив суду, що він працює охоронцем в охоронному холдингу «Славутич» та патрулює балку «Середня», працює з водієм ОСОБА_12 . 20.09.20р. він був на службі. Вони їздили з водієм на автомобілі по території, за їхніми обов`язками при виявленні сторонніх осіб вони повинні скласти акт затримання та вивезти за територію заводу, а якщо сторонні зі скрапом, то викликати поліцію. Щодо акта затримання, який мав місце при оформленні з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , свідок ОСОБА_14 пояснив, що в той день при патрулюванні вони побачили машину «Жигулі» зі скрапом, ОСОБА_13 одразу викликав поліцію. В машині було двоє чи троє чоловіків. Самих обвинувачених зараз він не пам`ятає, оскільки затримання відбуваються кожен день. На в`їзді до цієї території міститься знак «об`єкт під охороною, територія «Запоріжсталь», по цій справі затримання було в п`ятдесяти метрах від вказаного знаку. Ці особи збирали скрап, біля машини, при цьому вказані особи могли вільно піти. Зважування викраденого скрапу здійснював ОСОБА_13 .

Показаннями свідка ОСОБА_15 , який пояснив суду, що він працює начальником зміни у відділі охорони ПАТ «Запоріжсталь». Приблизно 20.09.20р. було затримання сторонніх осіб, пов`язане з крадіжкою металу, а саме: на місці події було виявлено троє осіб, на автомобілі «Жигулі», поряд з автомобілем та всередині його був скрап, вікна автомобіля не були тоновані. Також на місці події була поліція та обвинувачені. На північній прохідній заводу є ваги, тому обвинувачені на вказаному автомобілі самі поїхали на зважування, а охорона їх супроводжувала на своєму автомобілі. Спочатку на вагах зважили автомобіль, потім вивантажили з нього скрап, після чого зважили пустий автомобіль. Також він пояснив, що був понятий при огляді місця події по вказаному факту, другим понятим був його колега ОСОБА_16 . Також свідок пояснив, що наразі не пам`ятає, до якого місця він дочитав протокол, можливо до половини, але слідчому повідомив, що ознайомився з протоколом, при зважуванні він не був присутній.

Показаннями свідка ОСОБА_17 , який пояснив суду, що він працює охоронцем в охоронному холдингу « Славутич », і він був присутнім при огляді місця події на дальніх відвалах за участю обвинувачених. Його викликали туди на підмогу, як охоронця, та залучили понятим, він був присутній поряд, коли складали також акти. В машині був скрап, а дверцята в машині були відкриті. Потім його відправили на пост, а обвинувачені з поліцією виїхали на зважування, обвинувачені поїхали на своїй машині, а поліція за ними. На зважуванні свідок присутній не був. Також свідок пояснив, що при огляді місця події йому роз`яснювали права, при огляді він заглядав до автомобіля, все було добре видно, поліція все фотографувала. На обвинувачених охороною були складені акти затримання. Свідок також пояснив, що будь-яких зауважень до протоколу огляду в нього не було, але протокол він підписав не читаючі.

Показаннями свідка ОСОБА_18 , який пояснив суду, що він працює начальником зміни охоронного холдингу « Славутич ». Він бачив обвинувачених під час їх затримання, а саме восени торік на території цеху шлакопереробки в балці Середня вони робили об`їзд, окрім нього в машині були водій ОСОБА_12 та охоронник ОСОБА_14 . При об`їзді території вони виявили автомобіль з обвинуваченими та скрапом, тому вони викликали поліцію. По приїзду поліція провела огляд, про що був складений протокол, та поїхали зважувати автомобіль. Скрап із автомобіля вивантажував сам власник автомобілю. Також були присутні ОСОБА_16 і ОСОБА_19 . Також свідок пояснив, що охоронець повинен затримати осіб, які проникли незаконно на територію заводу, і потім ці особи повинні бути біля охоронця. Також свідок пояснив, що зважування скрапу відбувалось на КПП-7 на північній прохідній заводу, при зважуванні ОСОБА_16 та ОСОБА_19 не були присутніми. Протокол огляду місця події оформлювали при ньому, але коли закінчили ОСОБА_13 не бачив.

Показаннями свідка ОСОБА_20 , який пояснив суду, що він працює водієм в охоронному холдингу «Славутич». Приблизно шість місяців назад вони разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_13 їхали на об`їзд, а саме робили об`їзд території. На відвалах вони побачили як ці люди, тобто обвинувачені, щось завантажують в салон автомобіля. З ними поспілкувались ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , потім вони доповіли начальнику караулу, після чого приїхала поліція. Після чого «Жигулі» поїхала на зважування, спочатку зі скрапом, а потім без нього. Свідок також пояснив, що міститься табличка при в`їзді на відвали, в метрах п`ятдесяти від затримання обвинувачених був відповідний знак.

Показаннями свідка ОСОБА_21 , який пояснив суду, що він знає обвинувачених приблизно сім або вісім років. В той день він йшов з дачі, а ОСОБА_5 вирішив його підвезти, оскільки через цю балку дорога веде к дачам. Також з ОСОБА_5 був ОСОБА_6 , на відвалах вони побачили скрап і вирішили його зібрати. Сам ОСОБА_8 курив, коли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 збирали скрап. Потім під`їхала охорона і затримала їх, після цього приїхала поліція, а потім поїхали на зважування. При зважуванні були присутні охоронці, в т.ч. ОСОБА_13 був присутній на вагах. Свідок також зазначив, що коли прийшли охоронці, то він з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були вільними та могли піти. На огляді був слідчий, яка фотографувала всіх.

Актом затримання від 20.09.2020р., складеного охоронцями зміни № 2 ТОВ «Охоронний холдинг «Славутич» ОСОБА_11 та ОСОБА_18 про затримання ОСОБА_2 , який був затриманий на території дальніх відвалів ЦШП ЗПМШ в роботі поста 19/3 за порушення п.1.5 ППВР на ПАТ «Запоріжсталь», у затриманого вилучено згідно Акту зважування скрапу 380 кг. При оформленні Акту затримання ОСОБА_2 пояснив, що він був затриманий охороною, коли збирав метал на Запоріжсталевських відвалах, до охорони претензій не має (а.с.62-63);

Актом затримання від 20.09.2020р., складеного охоронцями зміни № 2 ТОВ «Охоронний холдинг «Славутич» ОСОБА_11 та ОСОБА_18 про затримання ОСОБА_1 , який був затриманий на території дальніх відвалів ЦШП ЗПМШ в роботі поста 19/3 за порушення п.1.5 ППВР на ПАТ «Запоріжсталь», у затриманого вилучено згідно Акту зважування скрапу 380 кг. При оформленні Акту затримання ОСОБА_1 пояснив, що він прийшов на дальні відвали зібрати лом чорного металу, був затриманий охороною, до охорони претензій не має (а.с.64-65);

Розпискою начальника зміни ТОВ «Охоронний холдинг «Славутич» ОСОБА_18 , згідно якої він отримав на відповідальне зберігання скрап сталевий згідно Акту зважування загальною вагою 380 кг. (а.с.66);

Постановою про визнання речовим доказом від 20.09.2020 року, виявлені та вилучені під час огляду місця події 20.09.20р. металевий скрап вагою 380 кг., визнано та залучено в якості речових доказів по кримінальному провадженню (а.с.67);

Постановою про визнання речовим доказом від 20.09.2020 року, виявлений та вилучений під час огляду місця події 20.09.20р. автомобіль «ВАЗ-2103» синього кольору д.н.з. НОМЕР_1 визнано та залучено в якості речового доказу по кримінальному провадженню (а.с.68);

Протоколом пред`явлення особи за фотознімками від 12.10.20р., згідно якого свідок ОСОБА_18 на фото № 3 впізнав чоловіка, який разом з двома чоловіками 20.09.20р. на автомобілі ВАЗ-2103 намагались викрасти скрап сталевий з території цеху шлакопереробки на території балки «Середня». Згідно доданої до протоколу довідки на фото № 3 зображений ОСОБА_1 (а.с. 71-73);

Протоколом пред`явлення особи за фотознімками від 12.10.20р., згідно якого свідок ОСОБА_18 на фото № 1 впізнав чоловіка, який разом з двома чоловіками 20.09.20р. на автомобілі ВАЗ-2103 намагались викрасти скрап сталевий з території цеху шлакопереробки на території балки «Середня». Згідно доданої до протоколу довідки на фото № 1 зображений ОСОБА_2 (а.с. 74-75);

Протоколом пред`явлення особи за фотознімками від 14.10.20р., згідно якого свідок ОСОБА_11 на фото № 4 впізнав чоловіка, який разом з двома чоловіками 20.09.20р. на автомобілі ВАЗ-2103 намагались викрасти скрап сталевий з території цеху шлакопереробки на території балки «Середня». Згідно доданої до протоколу довідки на фото № 4 зображений ОСОБА_1 (а.с. 76-78);

Протоколом пред`явлення особи за фотознімками від 14.10.20р., згідно якого свідок ОСОБА_11 на фото № 1 впізнав чоловіка, який разом з двома чоловіками 20.09.20р. на автомобілі ВАЗ-2103 намагались викрасти скрап сталевий з території цеху шлакопереробки на території балки «Середня». Згідно доданої до протоколу довідки на фото № 1 зображений ОСОБА_2 (а.с. 79-80);

Протоколом пред`явлення особи за фотознімками від 15.10.20р., згідно якого свідок ОСОБА_20 на фото № 1 впізнав чоловіка, який разом з двома чоловіками 20.09.20р. на автомобілі ВАЗ-2103 намагались викрасти скрап сталевий з території цеху шлакопереробки на території балки «Середня». Згідно доданої до протоколу довідки на фото № 1 зображений ОСОБА_2 (а.с. 81-83);

Протоколом пред`явлення особи за фотознімками від 15.10.20р., згідно якого свідок ОСОБА_20 на фото № 1 впізнав чоловіка, який разом з двома чоловіками 20.09.20р. на автомобілі ВАЗ-2103 намагались викрасти скрап сталевий з території цеху шлакопереробки на території балки «Середня». Згідно доданої до протоколу довідки на фото № 1 зображений ОСОБА_1 (а.с. 84-85);

Протоколом проведення слідчого експерименту від 31.10.20р., за участю свідка ОСОБА_21 , місцем проведення якого є територія шлакопереработки ПАТ «Запоріжсталь». Згідно протоколу ОСОБА_21 пояснив, що 20.09.20р. він був свідком того, як двоє його знайомих вчинили крадіжку скрапу з території ПАТ «Запоріжсталь». На вказаному місці події при проведенні слідчого експерименту ОСОБА_21 пояснив, що саме тут, 20.09.20р. він проїжджав на автомобілі ВАЗ-2103, який належить ОСОБА_2 . В цей момент, саме на місці, вказаному свідком, ОСОБА_2 зупинив автомобіль, побачивши металевий скрап (відходи металу), та запропонував своєму знайомому ОСОБА_23 , який також був з ними в автомобілі, забрати скрап і продати його, а потім розділити гроші. Потім ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 завантажували метал до салону автомобілю, і в цей момент прибула охорона ПАТ «Запоріжсталь». Потім прибула СОГ Заводського ВП (а.с.86-87);

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , згідно кого власником ВАЗ-2103 д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_24 (а.с.91);

Актом зважування від 20.09.2020р. на авто вагах № 32146, проведеного на Північної прохідної ПАТ «Запоріжсталь», згідно якої на автомобілі д.н.з. НОМЕР_1 20.09.20р. було зважено конфіскат скрапу сталевого вагою 0,380 т. (а.с.100);

Висновком експерта судово-товарознавчої експертизи № 3369 від 08.10.2020 року, згідно якого ринкова вартість з урахуванням зносу (без урахування ПДВ) скрапу сталевого загальною вагою 0,380 т. станом на 20.09.20р. складає 798 грн. (а.с.101-105);

Протоколом проведення слідчого експерименту від 14.11.20р. за участю ОСОБА_2 , в ході якого на пропозицію слідчого розповісти про обставини скоєного злочину, підозрюваний ОСОБА_2 , пояснив, що 20.09.2020 приблизно о 09:00 годині, ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , переконавшись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, знаходячись на неогородженій території цеху шлакопереробки, розташованого в «Балці Середня», що належить ПАТ «Запоріжсталь», юридична адреса м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, шляхом вільного доступу, за допомогою власної фізичної сили рук, зібрали по території вищезазначеного цеху скрап сталевий, загальною вагою 0, 380 т, вартість якого, відповідно до висновку експерта № 3369 від 08.10.2020 року, складає 798 гривень, який належить ПАТ «Запоріжсталь». Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , завантажили зібраний ними скрап, який належить ПАТ «Запоріжсталь», до салону автомобіля ВАЗ 2103 д.н. НОМЕР_3 , синього кольору, під керуванням ОСОБА_2 , однак ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , були помічені співробітниками ТОВ «Охоронний холдинг «Славутич», внаслідок чого були змушенні припинити свої злочині дії. Далі всі учасники слідчого експерименту та присутні прибули до відкритої ділянки місцевості в «Балці Середня», що належить ПАТ «Запоріжсталь», юридична адреса м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72. На пропозицію слідчого, пояснити, що сталося у вказаному місці, ОСОБА_2 пояснив, що 20.09.2020р. він пересувався за кермом свого автомобілю «ВАЗ - 2103», державний реєстраційний номер - НОМЕР_1 , разом із ОСОБА_21 та ОСОБА_1 . Проїжджаючи повз вищевказану «Балку Середню», він ( ОСОБА_2 ) побачив в стороні від проїжджої частини «металевий скрап» складений навалом, зупинив свій автомобіль та запропонував ОСОБА_1 завантажити даний «скрап» до салону автомобілям потім продати його. В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завантажили «скрап» до салону вищевказаної машини, що належить ОСОБА_2 , проте в даний момент підійшли співробітники охорони «ПАТ Запоріжсталь», які пояснили, що даний скрап належить «ПАТ Запоріжсталь», після чого на місце були викликані співробітники поліції. Також ОСОБА_2 зазначив, що вину визнає повністю, злочин вчинив з корисливих мотивів (а.с.106-110);

Протоколом огляду місця події від 20.09.20р., з доданими фото таблицями, згідно якого безпосереднім оглядом місця події є відкрита ділянка місцевості, розташована на території «Балка Середня» цех шлакопереробки, участок переробки мартенового шлаку (осипки). В ході огляду місця події на вказаній ділянці місцевості виявлено автомобіль ВАЗ 2103, д.нз. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . При огляді салону даного автомобіля, а саме заднього пасажирського сидіння, яке на момент огляду відсунуте, але на його місці насипом знаходиться скрап стальний різних розмірів та різного об`єму. Крім того в даному автомобілі на момент огляду знаходились: гр-н ОСОБА_1 та гр-н ОСОБА_21 . В ході проведення огляду ці громадяни пояснили, що скрап металу вони назбирали на території балки «Середня», який в подальшому поклали до вказаного автомобіля, однак були затримані співробітниками охорони «Запоріжсталь». В ході огляду місця події вилучено автомобіль ВАЗ 2103, д.нз. НОМЕР_1 , та шлаковий скрап металу, який було зважено за допомогою автомобільних ваг № 32146 на Північній прохідній ПАТ «Запоріжсталь» згідно акту зважування - конфіскат скрап (стальний) загальною вагою 380 кг., який переданий на зберігання начальнику зміни ТОВ «Охоронний комплекс «Славутич» (а.с.119-135);

Довідкою ПАТ «Запоріжсталь» від 21.09.20р., згідно якої балансова вартість скрапу сталевого станом на 01.09.20р. у кількості 0,380 т. складає 754,54 грн. (без ПДВ) (а.с.136);

Заявою ПАТ «Запоріжсталь» від 07.10.20р. про вчинене кримінальне правопорушення, в якому зазначено, що 20 вересня 2020 року на території ЦШП (цеху шлакопереробки) (балка «Середня») ПАТ «Запоріжсталь» співробітниками ТОВ «Охоронний холдинг «Славутич» виявлено автомобіль ВАЗ 2103, д.нз. НОМЕР_1 , з трьома особами, котрі здійснювали завантаження скрапу металевого у зазначене авто. Даних осіб затримано та передано до Заводського ВП. Згідно акту зважування вага НЕТТО вкраденого склала 0,380 т. Просять в заяві внести відомості до ЄРДР і почати розслідування (а.с. 138);

Рапортом начальника зміни № 4 ОСОБА_18 на ім`я начальника відділу охорони ТОВ «Охоронний холдинг «Славутич» від 20.09.20р., в якому зазначене, що 20 вересня 2020 року під час патрулювання на території ЦШП (цеху шлакопереробки) (балка «Середня») ПАТ «Запоріжсталь» ним спільно з охоронцем ОСОБА_11 виявлено автомобіль ВАЗ 2103, д.нз. НОМЕР_1 , з трьома особами, котрі здійснювали завантаження скрапу металевого у зазначене авто. Даних осіб передано до Заводського ВП. Згідно акту зважування загальна вага вилученого скрапу склала 0,380 т. (а.с.140);

Суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_1 в тій частині, де він оспорює вчинення ним злочину за викладених у вироку обставинах, оскільки ця позиція обвинуваченого спростовується показаннями обвинуваченого ОСОБА_2 , представника потерпілого Барчунінова К.О., свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , та дослідженими судом вищезазначеними письмовими та речовими доказами.

При цьому судом не встановлені обставини, які дають підстави вважати, що зазначені особи обмовляють обвинувачених. Ці свідчення є логічними і послідовними та узгоджуються між собою та з письмовими доказами, які були зазначені раніше.

Зазначену позицію обвинуваченого ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб уникнути від передбаченої законом відповідальності.

Також суд вважає необґрунтованими доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Калниша Д.О. щодо того, що було порушено право на захист обвинувачених, оскільки, на думку захисника, вказані особи були затримані 20.09.20р., але в порушення ст.208 КПК України співробітники поліції не склали відносно обвинувачених протоколи затримання та не надали право на захисника, захисник був залучений за призначенням тільки 30.09.20р., що, на думку захисника, є підставою для визнання доказів обвинувачення недопустимими.

Захисник зазначає, що «за змістом ч. 1 ст. 20 КПК України, підозрюваний має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України. За змістом ч. 2 ст. 20, ч. 4 ст. 208 КПК України, слідчий, прокурор зобов`язані роз`яснити підозрюваному його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника. За змістом ч. 1 ст. 49 КПК України, у випадках, якщо слідчий, прокурор вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний не залучив його, слідчий, прокурор зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні. Натомість, після затримання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 співробітниками ТОВ «ОХОРОННИМ ХОЛДІНГ - СЛАВУТИЧ» та передачі їх працівникам поліції останні в порушення ч.ч. 4, 5 ст. 208, ст. 209 КПК України не склали протокол затримання, не повідомили підстави затримання, не роз`яснили право мати захисника; вручили повідомлення про підозру тільки 30.10.2020 року, тобто з порушенням строків, передбачених ст. 278 КПК України; слідчий залучив захисника для здійснення захисту ОСОБА_1 за призначенням тільки 30.10.2020 року, що вказує на те, що обставини кримінального провадження все ж вимагали участі захисника, проте слідчий здійснив цю процесуальну дію з порушенням розумних строків».

Така позиція захисника спростовується нижченаведеним.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не затримувались на місці вчинення злочину співробітниками поліції в порядку ст. 208 КПК України, оскільки на місці вчинення ними злочину останні залишались добровільно. Спеціальні засоби, в т.ч. кайданки, до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 застосовані не були, будь-який тиск з боку співробітників поліції на них не здійснювався. На ваги для зважування викраденого ними скрапу металу при проведенні огляду місця події співробітниками поліції обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проїхали добровільно, на автомобілі ОСОБА_2 та під його керуванням, за їх добровільною згодою, на прохання співробітників поліції. Крім того, після проведення огляду місця події ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на прохання співробітників поліції добровільно проїхали на автомобілі ОСОБА_2 під його керуванням до відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області для дачі пояснень. Вказані факти підтверджуються показами допитаних у судовому засіданні самих обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 . В судовому засіданні не було підтверджено, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 намагались покинути місце події, а співробітники поліції утримували їх поза їх волею.

Що стосується актів затримання, які були оформлені відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 співробітниками ТОВ «Охоронний комплекс «Славутич», суд зазначає наступне. Момент, з якого особа вважається затриманою, чітко визначений ст.209 КПК України, згідно якої особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. Отже, законодавець визначив, що саме процесуальний стан особи, яка вважається затриманою, починається з моменту, коли саме службова особа, тобто особа, яка уповноважена затримувати особу, підозрювану у вчиненні злочину. Порядок затримання уповноваженою службовою особою регламентовано ст.208 КПК України, в ч.ч.4, 5 якої зазначено:

Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов`язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім`я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.

Але, в ході розгляду справи судом було встановлено, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 безпосередньо службовими особами поліції, які уповноважені складати протокол про затримання підозрюваної особи, не затримувались. Отже, правовий режим затримання, який регламентується ст.208 КПК України та надає особі статус затриманої в силу ст.209 КПК України, по цій справі не мав місце, оскільки співробітники ТОВ «Охоронний комплекс «Славутич» є цивільними особами та не являються спеціальними суб`єктами, яким законом надано право складати протокол затримання в порядку ст.208 КПК України.

Слід зазначити, що за змістом КПК України законодавець чітко відрізняє правові поняття та відповідно, правові стани особи: у випадку затримання її уповноваженою службовою особою та у випадку затримання іншими особами, які не входять до складу правоохоронних органів та не справі складати протокол затримання підозрюваного в порядку ст.208 КПК України.

Так, відповідно до ч.ч.2, 3 ст.207 КПК України кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статтях 482 і 482-2 цього Кодексу:

1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;

2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.

Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, зобов`язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

Отже, надаючи правову оцінку актам затримання, які були складені співробітниками ТОВ «Охоронний комплекс «Славутич» відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , суд зазначає, що такі акти затримання були оформлені в процесі реалізації співробітниками охорони своїх прав, які їм надані ч.2 ст.207 КПК України. І таке затримання не породжує у співробітників охорони обов`язку надавати захисника затриманій особі, оскільки такі дії повинен вчиняти тільки співробітник поліції чи інша службова особі, яка уповноважена складати відповідний протокол про затримання в порядку ст.208 КПК України. Єдиний обов`язок, який покладався законом на співробітників охорони, це необхідність передачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 співробітникам поліції, що вони і зробили. І тільки з моменту приїзду співробітників поліції обвинувачені могли бути особами, які перебувають під контролем держави в особі відповідального працівника, якому законом надано право оформити затримання в порядку ст.208 КПК України, якщо співробітник поліції вбачає в цьому необхідність та затримує підозрюваних.

Але, судом встановлено, що після приїзду слідчо-оперативної групи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 співробітниками поліції в пересуванні не обмежувались, спеціальні засоби контролю та іммобілізації рухів до них не застосовувались, безпосередньо поряд з поліцейськими за примусом вони не знаходились, а навпаки, добровільно пересувались по території, добровільно та самостійно проїхали на своєму автомобілі на зважування, без будь-якого примусу на своєму автомобілі проїхали до відділення поліції для надання пояснень.

Отже, вищезазначені ознаки затримання службовою особою, які перелічені в ст.209 КПК України, судом встановлені не були.

Слід також зазначити, що можливість та законність затримання злочинця співробітниками охорони потерпілої сторони без оформлення протоколу в порядку ст.208 КПК України також підтверджена правовим висновком Верховного Суду в постанові від 31.03.2020р. по справі № 753/20985/17, в якій зазначено, що «не можна визнати прийнятними й твердження в касаційній скарзі про те, що 21 вересня 2017 року при огляді місця події від 21 вересня 2017 року не було залучено законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 , а також про порушення вимог ст. 208 вказаного Кодексу. За приписами ч. 3 ст. 207 КПК кожен, хто не є службовою уповноваженою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому ч. 2 цієї статті, зобов`язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити таку особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. У цій справі суд установив, що після зупинення засудженого та виявлення у нього непроплаченого товару, охоронці магазину (котрі за законом не є уповноваженими службовими особами) сповістили матір ОСОБА_1 , а також на виконання приписів ст. 207 КПК негайно повідомили працівникам поліції про наведені обставини та місцезнаходження неповнолітнього. Надалі слідчий, керуючись ст. 223 зазначеного Кодексу, у присутності понятих, за участю бабусі та матері ОСОБА_1 провів огляд місця події, а за його результатами склав відповідний протокол. При цьому матір засудженого ОСОБА_2 не вважала порушеними права її сина та у числі інших учасників слідчої дії підписала згаданий процесуальний документ без жодних зауважень. Потім неповнолітній ОСОБА_1 пішов додому. З урахуванням викладеного він не був затриманою особою в розумінні ст. 209 КПК. Звідси, й відсутні підстави для оформлення протоколу про затримання».

Суд також вважає необґрунтованими доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Калниша Д.О. щодо того, що був проведений незаконний обшук автомобіля ОСОБА_2 , оскільки, на думку захисника, обшук проводився з проникненням до автомобіля, а тому, відсутність ухвали слідчого судді на проведений обшук породжує недопустимість отриманих доказів.

Захисник зазначає, що «відповідно до ст. 13 КПК України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених КПК України. За змістом ч. 2 ст. 233 КПК України, під іншим володінням особи розуміється, зокрема, транспортний засіб, який знаходиться у володінні особи. Зі змісту протоколу огляду місця події від 20.09.2020 року вбачається, що в ході проведення огляду було виявлено автомобіль «ВАЗ-2103» (реєстр, номер НОМЕР_5 ), під керуванням ОСОБА_2 , в якому перебував також ОСОБА_1 . За результатами проведеного огляду з салону вказаного автомобіля слідчим було вилучено скрап металу, який в подальшому було визнано речовим доказом. Вказана обставина підтверджується протоколом огляду місця події від 20.09.20р. Таким чином, слідчий здійснив вилучення скрапу металевого з автомобіля з порушенням ст. 13, ч. 2 ст. 237, ч. З ст. 233 КПК України, що є порушенням порядку отримання доказів, передбаченого КПК України, а тому вказані докази (протокол огляду місця події від 20.09.2020 року, скрап металевий) є недопустимими. При цьому слід враховувати те, що в цей час ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були змушені залишатись поряд з працівниками поліції (фактично були затримані), а тому є об`єктивні підстави вважати, що зазначена дія була проведена без їх добровільної згоди на проникнення до автомобіля».

Така позиція захисника спростовується нижченаведеним.

Відповідно до ч.1 ст.234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно ч.ч.1,2 ст.237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Дійсно, відповідно до ст.233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Але, з матеріалів справи вбачається, що 20.09.2020в період часу 10:45 - 11:05 було проведено огляд місця події, а саме була оглянута відкрита ділянка місцевості, розташована на території «Балка Середня» цех шлакопереробки, участок переробки мартенового шлаку (осипки) (а.с.129-136). В ході огляду місця події на вказаній ділянці місцевості виявлено автомобіль ВАЗ 2103, д/н НОМЕР_1 , який належить обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент огляду двері автомобіля відкриті, на задньому сидінні автомобіля, при відкритих дверцятах, знаходився скрап металу, який видно у дверному отворі, що прямо зафіксовано фототаблицями, доданими до протоколу огляду місця події (а.с.133-134). Під час огляду місця події вказаний автомобіль було ззовні оглянуто. В ході огляду місця події автомобіль зі скрапом металу під керуванням ОСОБА_2 було зважено, після чого, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 самостійно, без будь-якої допомоги зі сторони співробітників поліції, служби охорони ПАТ «Запоріжсталь» вивантажили скрап із зазначеного автомобілю для його зважування без скрапу. Скрап металу в ході огляду місця події вилучався безпосередньо з ділянки місцевості біля ваг, на яких попередньо було зважування, таким самим чином було й вилучено автомобіль ОСОБА_2 . В подальшому на зазначені автомобіль та скрап металу відповідними ухвалами слідчого судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 23.09.2020р. було накладено арешт (а.с.69,70). Під час огляду місця події зауважень від учасників не надходило.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2 пояснив, що перед проведення вказаної слідчої дії йому було роз`яснено його права, зокрема, право на недоторканість житла чи іншого володіння особи. Також він пояснив, що під час проведення огляду місця події він, разом з ОСОБА_1 добровільно, на прохання співробітників охорони ПАТ «Запоріжсталь», вивантажили викрадений ними скрап металу з салону автомобіля ОСОБА_2 для зважування а також він вказав на те, що під час огляду місця події ані співробітники служби охорони, ані працівники поліції салон автомобіля ОСОБА_2 не оглядали, а оглядався автомобіль тільки ззовні, скрап металу проглядався в салоні через відкриті двері та прозорі вікна автомобілю. При транспортуванні ОСОБА_2 автомобіля на ваги присуму з боку працівників поліції не було. Аналогічні покази надав обвинувачений ОСОБА_25 , а також допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 .

Таким чином, фактично, при проведенні вказаної слідчій дії, тобто при огляді місця події - а саме ділянки місцевості, на якій розташований автомобіль, який належить ОСОБА_2 - проникнення до салону автомобіля ані співробітниками поліції, ані працівниками охорони ПАТ «Запоріжсталь» не відбувалось.

Тому, на підставі викладеного, слідчий, після проведення вказаної слідчої дії, не звернувся до слідчого судді за дозволом на проведення огляду, оскільки, фактично ним було проведено тільки огляд місця події - місце вчинення злочину, а не власне огляд транспортного засобу.

Аналогічні доводи щодо проведення огляду місця події без дозволу на те слідчого судді викладено у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 1 лютого 2018, у справі якої було оглянуто приміщення квартири, де було безпосередньо вчинено злочин, проте засуджений вказував на недопустимість, як доказу протоколу огляду місця події, оскільки судом не надано відповідного дозволу для проведення вказаної слідчої дії та вони не ґрунтуються на вимогах закону. Колегією суддів визнано, що доводи засудженого про те, що протокол огляду місця події є неналежним та недопустимим доказом, оскільки не було дозволу суду на огляд житла є неспроможними. Ця слідча дія проведена у відповідності до вимог закону, оскільки проводився огляд місця події, тобто огляд місця вчинення злочину, а не огляд житла, як на це вказує засуджений (справа 752/17016/16-к).

Крім цього, відповідно до постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 11.05.2021 (справа №276/95/19 провадження №51-1347км21) по справі зазначено, що в ході досудового розслідування працівниками поліції проведено огляд місця події під час ДТП - а саме транспортного засобу, в результаті якого слідчим не було отримано дозволу слідчого судді на проведення такого огляду. Колегією суддів визнано, що огляд транспортних засобів на місці ДТП є першочерговою слідчою дією, яка здійснюється працівниками правоохоронних органів внаслідок виклику на місце ДТП, а тому для його проведення дозволу слідчого судді не потрібно.

Суд також вважає необґрунтованими доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Калниша Д.О. щодо того, що слідчим було вилучено скрап з порушенням діючого законодавства, оскільки поняті ОСОБА_17 та ОСОБА_15 виявились працівниками ТОВ «Охоронний комплекс «Славутич», які підписали частково заповнений протокол та, нібито, виконували замість слідчого низку процесуальних та слідчих дій.

Така позиція захисника спростовується нижченаведеним.

Порядок проведення огляду та запрошення до нього інших осіб регламентовано ч.3 ст.237 КПК для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. Поняті у вказаній нормі не передбачені.

Обов`язкова участь понятих визначена ч.7 ст.233 КПК України, в якій зазначено, що слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Отже, огляд місця події, а саме ділянки місцевості, який було проведено по цій справі, не входить до переліку слідчих дій, при проведенні якого участь понятих є обов`язковою.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 20.09.2020 слідчим відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області проведено огляд місця події - відкритої ділянки місцевості, розташованої на території «Балка Середня» цеху шлакопереробки, ділянки переробки мартенового шлаку (осипки), на якій знаходився автомобіль ВАЗ 2103, д/н НОМЕР_6 , який належить обвинуваченому ОСОБА_2 . Для проведення вказаної слідчої дії слідчим було залучено в якості понятих ОСОБА_17 , 1987 р.н., ОСОБА_15 , 1990 р.н., яким, відповідно до чинного КПК роз`яснено їх право і обов`язки в якості понятих. Так, відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК України обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюється з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Відповідно до ч. 2 ст. 223 КПК України під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, тощо, які знаходяться у володінні особи.

В даному випадку слідчим було проведено тільки огляд ділянки місцевості та ззовні оглянуто розташований на ній автомобіль без будь-якого проникнення до нього. Ділянка місцевості з розташованим на ній автомобілем, відповідно до норм чинного КПК, не підпадає під ознаки житла чи іншого володіння особи. Безпосередньо огляд транспортного засобу (який відноситься до іншого володіння особи), тобто автомобіля, який належить ОСОБА_2 , під час проведення зазначеної слідчої дії не проводився та з нього безпосередньо співробітниками поліції нічого не вилучалось, скрап вивантажували самі обвинувачені.

Щодо проведення огляду місця події на охоронюваній території, якою є територія ПАТ «Запоріжсталь» в даному випадку, доречними є доводи щодо проведення огляду місця події без обов`язкової участі понятих на території, доступ до якої обмежено, які викладені у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2020, у справі якої було проведено огляд місця події на території виправної колонії, яка є режимним об`єктом, доступ до якого обмежено. В ході огляду місця події вилучено згорток, в якому знаходились пакунки з наркотичним засобом та психотропною речовиною. Колегією суддів визнано, що КПК не передбачає обов`язкової участі понятих при огляді, якщо він проводиться не в житловому приміщенні, участь понятих, та захисника засудженого при огляді місця події, який проводився на території виправної колонії, яка є режимним об`єктом з обмеженим доступом, не була обов`язковою. (справа N 473/2485/17 провадження N 51-4454км20).

Таким чином, враховуючи викладене, в даному випадку участь понятих при огляді місця події не є обов`язковою а тому їх відсутність безпосередньо при зважуванні скрапу металу в ході вказаного огляду місця події не тягне за собою недопустимість протоколу огляду місця події як доказу у справі.

При цьому будь-яких слідчих дій, в т.ч. ніякі слідчі експерименти, про які зазначає захисник, співробітниками «Охоронний комплекс «Славутич» не проводились, і не могли проводитись, оскільки вказані особи не є працівниками поліції та уповноваженими суб`єктами на проведення відповідних слідчо-розшукових дій. Частиною 7 ст.237 КПК України при проведенні огляду передбачена можливість вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складання планів і схем, виготовлення графічних зображень оглянутого місця чи окремих речей, виготовлення відбитків та зліпків, огляд і вилучення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження. Отже, зважування викраденого скрапу відбулось в межах слідчої дії, а саме огляду місця події, в порядку, передбаченому ст.237 КПК України, розмір викраденого підтверджується іншими вищезазначеними доказами по справі, тому підстав для визнання протоколу огляду місця події та вилученого скрапу недопустимими судом не встановлено.

Окрім того, не засновано на законі твердження захисника ОСОБА_1 адвоката Калниша Д.О. про недопустимість доказів через те, що вони були передані на відповідальне зберігання представнику суб`єкта охорони ПАТ «Запоріжсталь».

Позиція захисника спростовується наступним. Порядок зберігання крупно габаритних речових доказів визначена ч.6 ст.100 КПК України, в якій зазначено, що речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

Отже, будь-яких порушень в тому, що 380 кг. металевого скрапу було передано на відповідальне зберігання вищезазначеним особам, суд не вбачає.

Суд також вважає необґрунтованими доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Калниша Д.О. щодо того, що у обвинувачених був відсутній умисел на крадіжку, оскільки, на думку захисту, скрап не був позначений, а місце події не мало чітких позначень меж території.

Така позиція захисника спростовується нижченаведеним.

Допитаний в якості представника ПАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_10 пояснив, що «Балка Середня» в м.Запоріжжя є територією ПАТ «Запоріжсталь», називається «відвали», територія обладнана контрольно-пропускним пунктом, вона охороняється, а також там є знаки, що свідчать про те, ця територія є територією ПАТ «Запоріжсталь». Дороги через цю місцевість не проходять, за винятком доріг для вантажного транспорту ПАТ «Запоріжсталь». Сторонні особи, тобто не співробітники вказаного підприємства, не можуть їздити по цій території. Контрольно-пропускний пункт здійснює перепустку осіб на територію підприємства. Контрольно-пропускний пунктом обладнано засобом типу імпровізованого шлагбауму, по обидві сторони якого є паркан, також є знак «Прохід заборонено». Охорона території ПАТ «Запоріжсталь» здійснюється щодобово охоронним холдингом «Славутіч», патрулюють охоронці територію як на автомобілі, так і пішки. Скрап металу є майном ПАТ «Запоріжсталь», він знаходиться на вказаній території і охороняється охороною вказаного підприємства. Пропуск на територію здійснюється за пропусками через контрольно-пропускні пункти. При виявленні охоронцями на території сторонніх осіб, вони повідомляють про це правоохоронні органи. Випадкових перехожих на території не буває. Проте зі сторони вул. Північне шосе в м.Запоріжжя є проїзд на вказану територію через покинуте підприємство.

Свідок ОСОБА_11 в ході судового засідання пояснив, що працює охоронцем охоронного холдингу «Славутіч». В його обов`язки входить охорона ПАТ «Запоріжсталь», зокрема «Балка Середня» в м. Запоріжжя. Патрулювання він і його напарники здійснюють на автомобілі, при виявленні сторонніх осіб з металом вони зазвичай викликають співробітників поліції. Так, 20.09.2020 він здійснював охорону території ПАТ «Запоріжсталь» разом з ОСОБА_18 , водієм ОСОБА_20 .. Так, на території вони помітили сторонній автомобіль на території «Балка Середня», марки Жигулі, д.н. не пам`ятає, там він побачив двох чи трьох осіб, в автомобілі був скрап металу. Також вони його продовжували завантажувати собі в автомобіль. Після чого ними були запрошені співробітники поліції. Окрім цього, на території ПАТ «Запоріжсталь», «Балка Середня» є знаки, що територія охоронювана.

Свідок ОСОБА_20 в ході судового засідання пояснив, що працює водієм на службовому автомобілі охоронного холдингу «Славутіч», охороняє з напарниками територію «ПАТ «Запоріжсталь`у «Балці Середня» в м. Запоріжжя, він і його напарники ОСОБА_11 і ОСОБА_18 побачили ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які грузили скрап металу. Після цього вони викликали співробітників поліції, по приїзду яких було здійснено зважування скрапу, на ваги вказані особи їхали в своєму автомобілі самостійно, розвантажували автомобіль також самостійно. На території містяться знаки, що ця територія охороняється.

Таким чином, є необґрунтованими твердження захисника про необізнаність обвинувачених про те, що вони скоювали крадіжку майна, належного ПАТ «Запоріжсталь».

Окрім того, в ході розгляду справи сам обвинувачений ОСОБА_2 пояснив суду, що було відомо, що місце крадіжки - це територія заводу «Запоріжсталь», яка охороняється відповідною охороною.

Аналізуючи суб`єктивну сторону обвинувачених суд зазначає, що відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.11.2009р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» крадіжка (таємне викрадення чужого майна) крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Згідно п.4 цієї ж постанови Пленуму ВСУ крадіжку і грабіж потрібно вважати закінченими з моменту,

коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість

розпоряджатися чи користуватися ним. Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення

відповідного злочину. Закінченим замахом на крадіжку є дії особи,

яка викрала майно, але одразу була викрита. Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.

Обвинувачені припинили викрадення скрапу після того, як їх помітили охоронці заводу. Також суд вважає, що обвинувачені не мали реальної можливості розпоряджатися чи користуватися викраденим скрапом.

Тому суд вважає, що стороною обвинувачення були надані суду достовірні та незаперечні доказів того, що обвинувачені знали про протиправність своїх дій, намагались викрасти майно, належне ПАТ «Запоріжсталь», але їх злочинні дії були припинені охороною вказаного підприємства.

Отже, суд вважає пред`явлене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачення доведеним і кваліфікує їх дії за ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України, яке кваліфікується як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання і дані характеризуючи особу обвинувачених.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з зазначеної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Таким чином, суд також при призначенні покарання враховує ступень суспільної небезпеки і спосіб злочинних дій, а також їх наслідки.

Враховуючи характер і ступінь тяжкості злочину, скоєного обвинуваченим ОСОБА_1 , яке згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, разом з тим, враховуючи позицію потерпілого, який просить покарати обвинувачених на розсуд суду, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, офіційно не працює, не має на утриманні неповнолітніх дітей, на обліку в ЗОКНД не перебуває, у скоєному не розкаявся та вину свою не визнав, отже належних висновків для себе не зробив, легальних доходів не має та суспільно-корисною працею не зайнятий, суд вважає, що перевиховання ОСОБА_1 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, тому йому необхідно призначити покарання у вигляді арешту в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.185 КК України. Підстави для застосування ст.75 КК України відсутні.

Враховуючи характер і ступінь тяжкості злочину, скоєного обвинуваченим ОСОБА_2 , яке згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином, визнання вини, щире каяття, активне сприяння встановленню істини по справі, що визнається судом обставинами, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, разом з тим, враховуючи позицію потерпілого, який просить покарати обвинувачених на розсуд суду, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, має постійне місце проживання, офіційно не працює, не має на утриманні неповнолітніх дітей, на обліку в ЗОКНД не перебуває, вину свою повністю визнав, каявся, дав правдиві свідчення по справі, отже зробив для себе належні висновки, що свідчить про його бажання стати на шлях виправлення, суд вважає, що перевиховання ОСОБА_2 можливо без ізоляції від суспільства, тому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.185 КК України, але із застосуванням ст.75 КК України.

По справі цивільні позови не заявлено.

Під час досудового розслідування була проведена судово-товарознавча експертиза витрати на проведення якої відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349,369,373,374,376 КПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді ЧОТИРЬОХ місяців арешту.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання та приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід у обвинуваченого наразі відсутній, клопотання про його обрання прокурором не заявлялось.

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді у вигляді ДВОХ років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити, якщо він протягом ОДНОГО року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у обвинуваченого наразі відсутній, клопотання про його обрання прокурором не заявлялось.

Речові докази:

- скрап металу (стального) вагою 380 кг., переданого на відповідальне зберігання представникові ПАТ «Запоріжсталь» - залишити ПАТ «Запоріжсталь» в користування;

- автомобіль «ВАЗ-2103» д.р.н. НОМЕР_1 , ключі від вказаного автомобіля у кількості двох штук, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу № НОМЕР_7 , які були вилучені у ОСОБА_2 та передані на відповідальне зберігання до Заводського ВП Дніпровського ВПГУНП в Запорізькій області - повернути володільцю ОСОБА_2 для подальшого користування.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд міста Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які перебувають під вартою, протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сінєльнік