Рішення № 98384623, 14.07.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23239/20

Провадження № 2/522/4988/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Шенцевої О.П.

при секретарі - Кісліній В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 и (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Одеський міський центр зайнятості про припинення дії трудового договору та зняття його з реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про припинення дії трудового договору та зняття його з реєстрації.

При цьому позивач посилається на те, що 04.01.2002 року між нею та відповідачем було укладено трудовий договір, як між працівником та фізичною особою № НОМЕР_3 , згідно з яким позивач повинна була виконувати роботу в торгівлі, з повною матеріальною відповідальністю, з оплатою праці у розмірі 140 грн. на місяць. Через деякий час трудові відносини між сторонами були припинені. З 04.11.2015 р. позивач почала працювала продавцем за трудовим договором з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 31.12.2018 р. була звільнена за ст. 40 КЗоТ.

Згодом позивач звернулася до Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного. Листом Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості від 20.03.2019 р. ОСОБА_1 було повідомлено, що укладений між нею та відповідачем трудовий договір від 01.02.2002 р. на теперішній час не знятий з реєстрації, а тому відсутні підстави для надання їй статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю в центрі зайнятості.

Вважає, що оскільки відмітки про припинення вищезазначеного трудового договору у єдиній інформаційно-аналітичній системі немає, це перешкоджає позивачу стати на облік у центрі зайнятості за місцем проживання, оскільки позивач на даний час вважається зайнятою особою.

Представник позивача подав заяву про проведення судового засідання згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надала заяву в якій визнала позовні вимоги, проти задоволення позовної заяви не заперечує та просить слухати справу у її відсутність.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши надані учасниками справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 , 04.01.2002 року було укладено трудовий договір, як між працівником та фізичною особою № НОМЕР_3 . Згодом трудові відносини між сторонами були припинені.

13.03.2019 р. ОСОБА_1 звернулася до Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного. Листом Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості від 20.03.2019р. ОСОБА_1 було повідомлено, що укладений між позивачем та відповідачем трудовий договір від 01.02.2002 р. на теперішній час не знятий з реєстрації, а тому відсутні підстави для надання їй статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю в центрі зайнятості та рекомендовано звернутися до суду.

За заявою представника позивача ухвалою суду від 03 червня 2021 року було замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, Біляївську районну філію Одеського обласного центру зайнятості на Одеський міський центр зайнятості.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором, або угодою сторін.

В силу ст. 24-1 КЗпП України у разі укладання трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

Розірвання трудового договору, укладеного між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, має свої особливості.

Відповідно до п. 8 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року № 260, у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України, про що сторони повідомляють центр зайнятості, який зареєстрував трудовий договір.

Пунктом 9 вказаного Порядку визначено, що відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів. Фізична особа робить запис про підстави припинення трудового договору з посиланням на відповідні статті КЗпП України в третьому примірнику трудового договору, який після реєстрації зберігається в центрі зайнятості, і найманий працівник засвідчує своїм підписом припинення в третьому примірнику. На підставі цього відповідальна особа центру зайнятості знімає трудовий договір з реєстрації, про що робиться запис у книзі реєстрації трудових договорів та запис на трьох примірниках трудового договору про зняття з реєстрації трудового договору.

Таким чином, запис на примірниках трудового договору про його зняття з реєстрації робиться на підставі здійсненого фізичною особою - підприємцем запису про підстави припинення такого договору.

Із змісту ст. 21 КЗпП України випливає, що трудовий договір є двостороннім договором між працівником та роботодавцем, які по відношенню один до одного мають відповідні права та обов`язки. Інші суб`єкти мають право втручання у взаємовідносини цих сторін лише у випадках та в порядку передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

За ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно, до п. 2.21-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.93 р., трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов`язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо), зберігаються безпосередньо у працівників.

Зазначені в абзаці першому цього пункту фізичні особи роблять записи до трудових книжок працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідно до укладених з працівниками письмових трудових договорів, що зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Внесені фізичною особою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, незалежно від місця реєстрації трудового договору і засвідчуються його печаткою.

Відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами-роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин фізичною особою-роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї із сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору.

Статтями 12 і 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ст. ст. 76 - 80 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Встановивши наведені обставини, суд приходить до висновку про необхідність визнання припиненим трудового договіру від 01.02.2002 року № 378_5051991, укладеного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 36, 38 КзпП, п. 2.21-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.93 р., п. 8 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року № 260,ст.ст.12,13,76-81, 141, 247,263-265,268,273,352,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 и (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Одеський міський центр зайнятості про припинення дії трудового договору та зняття його з реєстрації- задовольнити.

Припинити трудовий договір від 01.02.2002 року № 378_5051991, який укладено між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований у Одеському міському центрі зайнятості.

Зобов`язати Одеський міський центрі зайнятості зняти з реєстрації трудовий договір від 01.02.2002 року № 378_5051991, який укладено між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований у Одеському міському центрі зайнятості.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя

14.07.2021