Рішення № 98383281, 06.07.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/13022/18

Провадження № 2/243/23/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Старовецького В.І.,

за участю секретаря судового засідання Передненко М.Є.,

представника позивача адвоката Капустіної Т.О.,

представника відповідача адвоката Прокопцева С.В.,

представника відповідача

ТОВ «Арагорн» Маркової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Арагорн», за участю третьої особи виконавчого комітету Слов`янської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Арагорн» про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої залиттям приміщення, стягнення судових витрат та витрат на проведення оцінки розміру збитків, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач на підставі договору оренди №18/13 є користувачем нежитлового приміщення квартири розташованої на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 .

06 вересня 2018 року було виявлено факт залиття орендованого нежитлового приміщення фекальними стоками(каналізацією), винуватцем залиття є відповідач ОСОБА_2 , власник квартири АДРЕСА_2 , у якій саме у цей час робився ремонт і в зв`язку з чим були забиті каналізаційний стояк під`їзду будівельним сміттям. Обстеженням встановлено, що каналізаційний стояк був забитий вщерть будівельним сміттям і для усунення засмічення каналізаційних труб необхідно їх розібрати.

Усунення засмічень внутрішньобудинкових водопровідних мереж та каналізаційних випусків, передбачене п.1.1.13.4 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України 10.08.2004 №150 входить до обов`язків балансоутримувача житлового будинку, яким є відповідач ТОВ «Арагорн».

Внаслідок сумісних винних дій відповідачів заподіяна шкода, а саме : залиті поли з керамічної плитки площею 43 кв. м., ушкоджені дерев`яні міжкімнатні двері - 2 шт., ушкоджені шафи з ДСП- 2 шт., ушкоджені міжкімнатні перегородки з гипсокартону - 1 шт., у розмірі 54010 гривень.

Добровільно шкоду відповідачі відшкодовувати не бажають.

На підставі чого просить суд стягнути з ОСОБА_2 , та ТОВ «Арагорн», солідарно матеріальну шкоду у розмірі 54 010 гривень, судовий збір у розмірі 704,8 гривень , витрати по оплаті суб`єкту оціночної діяльності у розмірі 800 гривень та витрати на оплату судової будівельно-технічної експертизи у сумі 9 806 гривень.

Позивач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до судового засідання не з`явися, надав до суду заяву, в якій наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, просив їх задовольнити та розгляд справи провести без його участі.

Представник позивача ОСОБА_3 яка діє на підставі Ордеру від 12 березня 2019 року, підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні та надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у позові.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилась, надала суду заяву в якій просить судове засідання провести без її участи, заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, де зазначила, що позивач у якості підстави для звернення до суду з зазначеним позовом, посилається на Договір оренди №18/13(нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська від 30.08.2013 р., де зазначено, що згідно з п.10.1 Договору , цей договір діє з 30.08.2013 р. по 29.07.2016 р. включно. Відповідно до абз.2 п.10.2 вищевказаного договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовжений на той самий строк і на таких самих умовах, які були передбачені договором. Продовження дії договору оренди оформляється у вигляді додаткової угоди до договору оренди. Вважає що дії зазначеного Договору оренди №18/13 закінчилися 29.07.2016 р., оскілки позивачем не надано нотаріально посвідченого договору оренди нерухомого майна, укладеного на строк більше 3 років, не надано документу, який би підтверджував державну реєстрацію права користування нерухомим майном на строк більше трьох років, тому позивачем не доведено правомірність користування нежитловим приміщенням, розташованим на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 , а тому відсутні правові підстави для застосування ст. 396 ЦК України.

Крім того, вважає, що Акт від 06.09.2018 р. не доводить її вини, оскільки під час складання акту вона не була присутня, зазначений акт пізніше дали їй на підпис, як власнику квартири АДРЕСА_3 , у зв`язку з чим вона звернулась з заявою від 17.09.2018 р. до директора ТОВ «Арагорн», з метою з`ясувати, яке приміщення по АДРЕСА_1 було залите; яка адреса залитого приміщення;, кому належить залите приміщення; хто такий ОСОБА_1 і на якій підставі він вказаний власником приміщення; яка правова підстава володіння нежитловим приміщенням у ОСОБА_4 ; якими доказами доведено, що залиття відбулось внаслідок вини квартир АДРЕСА_4 ; з яких причин не було обстежено її квартиру 06.09.2018 р.; чому її не було повідомлено про створення комісії і огляд квартир. На її заяву було надано відповідь, лист №М-89 від 24.09.2018 р., де їй було повідомлено, що залите нежитлове приміщення, розташоване на І поверсі у під`їзді АДРЕСА_5 . Було зазначено, що був проведений огляд її квартири АДРЕСА_2 у присутності робітників, які виконували ремонт у квартирі, та що вона не залишила телефон, тому виникла необхідність розшукувати її. Зазначає, що в Акті від 06.09.2018 р. та у листі № М-89 від 24.09.2018 р. не збігається місце розташування залитого нежитлового приміщення, а саме під`їзд (4 або 5). Вважає, що огляд її квартири не проводився, оскільки відсутні будь-які докази проведення огляду(акти, фотографії тощо). Також вважає, що за відсутності власника квартири, комісія не мала права проводити будь-як огляди майна, яке належить їй на праві власності. Звертає увагу на той факт, що залиття фекаліями сталось внаслідок засмічення каналізаційної труби між підвалом і першим поверхом. Зазначає, що між нею та ТОВ «Арагорн» укладений Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території №40 від 11.00.2018 р., згідно з яким до переліку послуг з обслуговування житла належить, зокрема технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем водовідведення і заливної каналізації, тому вважає, що саме ТОВ «Арагорн» несе відповідальність за труби, що знаходяться за межами квартири, в тому числі і періодичну їх перевірку та промивку.

Крім того, вважає, що складаючи Акт від 06.09.2018 р., ТОВ «Арагорн» не відображає дійсних обставин справи, оскільки має відповідати за стан майна, у зв`язку з чим, бажає зняти с себе відповідальність.

Крім того, вважає що розмір заявленої заподіяної шкоди не відповідає дійсній шкоді, а саме позивач просить стягнути шкоду у розмірі 54 010 гривень, тоді як вартість об`єкта оренди згідно висновку про незалежну оцінку майна станом на 31.07.2013 р. становить 78 349 гривень.

Крім того, вважає, що якби користувач приміщення належним чином виконував свої обов`язки і стежив за станом приміщення, то шкоди можна було уникнути (а.с.75-81).

Позивачем ОСОБА_1 до суду було надано відповідь на відзив, у якому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з огляду на наступне. Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 у відзиві визнає сам факт проведення ремонту у належній їй квартирі АДРЕСА_6 , не заперечує факту засмічення будівельним сміттям стояку каналізації, не заперечує факту заподіяння шкоди орендованому приміщенню. Вважає, що факт залиття з вини відповідачки як власника, яка робила ремонт у належному їй приміщенні і допустила засмічення каналізаційного стояку будівельним сміттям, що привело до залиття орендованого ним приміщення фекальними стоками, відповідачем визнано, оскільки в той час ніхто інший ремонтні роботи не проводив і не міг допустити засмічення будівельним сміттям каналізаційних стоків.

Крім того зазначає, що квартира, яка належить відповідачу у якій робився ремонт була оглянута у присутності інших мешканців під`їзду власників квартир, та його присутності та присутності робітників, які робили ремонт у квартирі відповідачки. Відповідачка ухилилася від своєчасного огляду та обстеження квартири, у тому числі і приміщення, яким він користується, оскільки не надала номеру свого телефон найманим нею працівникам для зв`язку.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Прокопцев С.В. у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, просив у задоволенні відмовити, посилаючись на доводи викладенні у відзиві відповідача ОСОБА_2 .

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Арагорн» Маркова Н.В., у задоволенні позовних вимог позивача стосовно ТОВ «Арагорн» просила відмовити, посилаючись на те, що ТОВ «Арагорн», не має ніякого відношення до конфлікту між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 . Після залиття приміщення на першому поверсі, яким користується позивач було встановлено причину спричинення шкоди, а саме проведення ремонтних робіт в квартирі, власником якої є ОСОБА_2 про що складено відповідний акт, який наданий до суду. Позовні вимоги стосовно відповідача ОСОБА_2 просила задовольнити.

Представник третьої особи Слов`янської міської ради про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, де зазначив що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить винести рішення на розсуд суду, із урахуванням наявних у справі матеріалів (а.с.168 т.2).

Свідок ОСОБА_5 показав, що працює інженером в ТОВ "Арагорн". 06.09.2018 року в ТОВ "Арагорн" поступила заява від ОСОБА_6 про залиття приміщення розташованого у будинку АДРЕСА_1 , він разом з слюсарями прибув у зазначене приміщення, де побачив що приміщення залито фікальними стоками, яке відбувалось тривалий час, під час з`ясування причин було встановлено, що було залито перший поверх та підвальне приміщення. Прочистити труби можливості не було, тому каналізаційні труби було розібрано та злито воду. Під час зливу води, її колір був білий, та були присутні будівельні матеріали: пісок та шпаклівка та інше будівельне сміття. З`ясовуючи як будівельне сміття потрапило у каналізаційні труби, ним особисто були оглянуті квартири, де на п`ятому поверху у квартирі АДРЕСА_2 було виявлено, що в зазначеній квартирі здійснювався ремонт та в унітаз зливалось будівельне сміття, залишки якого були ще в унітазі. В наслідок чого були забиті каналізаційні труби. За підсумками огляду було складено акт, фотозйомку не здійснювали, вважає що вини ТОВ «Арагорн» у залитті приміщення не має, оскільки один раз на рік здійснювали регламентні роботи з прочистки каналізаційних труб. Відповідач ОСОБА_2 під час складання акту присутня не була.

Свідок ОСОБА_7 показав, що працює в ТОВ "Арагорн" зазначив, що у п`ятому під`їзді будинку АДРЕСА_1 , 23.04.2018 р., 27.04.2018 р. та 30.05.2018 р. були здійсненні роботи про прочистці каналізаційних труб, під час яких в трубах було будівельне сміття. Після чого 06.09.2018 р. поступила заявка, про залиття першого поверху зазначеного будинку. Прочистити труби можливості не булу, тому каналізаційні труби було розібрано, пробито цементову пробку яка утворилася у трубах та злито воду. Під час зливу води, її колір був білий, та були присутні будівельні матеріали: пісок та шпаклівка та інше будівельне сміття. До ремонту у квартирі АДРЕСА_2 засмічення труб не було. Зазначив що розписувався в акті про залиття приміщення.

Свідок ОСОБА_8 показав, що здійснював ремонт з липня 2018 р. по грудень 2018 р. у квартирі АДРЕСА_2 . Виконував роботи по стяжці та шпаклівці зазначеної квартири. У вересні або жовтні 2018 року, точну дату він не пам`ятає, від власниці квартири ОСОБА_2 він дізнався про залиття приміщення на першому поверсі. Крім того ОСОБА_2 розповіла, що якийсь чоловік бачив, як вони викидали сміття в туалет, однак на той період туалету вже не було. Будівельне сміття вони складали у мішки, які потім власниця квартири вивозила. В липні унітаз було знято, у грудні 2018 р. унітаз було встановлено, водопостачання було відновлено у серпні. Туалетом не користувалися, отвір каналізації було закрито мішком. Під час виконання робіт працівники ЖЕК до них не приходили, скарг від сусідів не було. Воду приносили з першого поверху, в який мили руки та інструмент, потім воду виносили на вулицю. Роботи виконували за усною домовленістю з власницею квартири, відповідної ліцензії та будівельної освіти не має.

Свідок ОСОБА_9 показав, що здійснював ремонт з липня 2018 р. по кінець грудня 2018 року у квартирі АДРЕСА_2 . Виконував роботи по демонтажу стіни, стяжці, шпаклівці зазначеної квартири, а також заміни труб які розташовані у квартирі. Будівельне сміття вони складали у мішки, виносили на вулицю, які потім власниця квартири вивозила. Воду приносили кожний день у п`яти або десяти літрових ємностях, мили руки та інструмент, потім воду виносили на вулицю. У січні 2019 року, точну дату він не пам`ятає, від власниці квартири ОСОБА_2 він дізнався про залиття приміщення на першому поверсі, у зв`язку з тим, що у каналізаційних трубах було знайдено ганчірку. У липні були зняті труби та унітаз. Під час виконання робіт працівники ЖЕК до них не приходили, скарг від сусідів не було. Роботи виконували за усною домовленістю з власницею квартири, відповідної ліцензії та будівельної освіти не має.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору оренди №18/13 від 30.08.2013 року користується нежитловим приміщенням розташованим на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 (а.с.51-57 т.1).

Нежитлове вбудоване приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є майном комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська і знаходиться на балансі ТОВ «Арагорн» (а.с. 173 т.2).

Відповідно Договору купівлі-продажу квартири від 25.06.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Орловою Л.О., власником квартири АДРЕСА_6 , є ОСОБА_2 (а.с.193 т.1).

Згідно Акту обстеження, складеного 06 вересня 2018 року комісією у складі інженера ЖЕК ТОВ «Арагорн» - ОСОБА_5 , слюсаря - сантехніка ЖЕК ТОВ «Арагорн»- ОСОБА_10 , власника нежитлового приміщення - ОСОБА_1 , власника квартири АДРЕСА_7 - ОСОБА_11 , власника квартири АДРЕСА_6 - прізвище не зазначено, які підписали вказаний акт, вбачається, що було проведено обстеження нежитлового приміщення розташованого на 1-му поверсі по АДРЕСА_1 на предмет залиття каналізаційними стоками. Внаслідок обстеження ними було встановлено, що затоплене нежитлове приміщення на 1 -му поверсі в 4-му під`їзді відбулося за вини мешканців вище розташованих квартир АДРЕСА_8 розташованих по стояку каналізації нежитлового приміщення. Стояк каналізації був забитий будівельним сміттям між підвалом та 1 -м поверхом. Видимого засмічення не було. Для усунення засмічення, необхідно було розібрати каналізаційні труби між підвалом та першим поверхом. Труби каналізації були засмічені будівельним сміттям. Зі слів сусідів, в цей час у квартира АДРЕСА_2 виконувала ремонтні роботи і будівельним сміттям засмічено каналізаційний стояк. В результаті затоплення було залите: поли з керамічної плитки площею 43 кв. м., дерев`яні міжкімнатні двері - 2 шт., шафи з ДСП- 2 шт., міжкімнатна перегородка з гипсокартону - 1. Провини ЖЕК «Арагорн» немає. Акт складено в підтвердження факту залиття нежитлового приміщення. (а.с.39 т.1).

Як вбачається зі Звіту про незалежну оцінку розміру збитку, заподіяного внаслідок залиття фекальними стоками з вище розташованих квартир, без № від 26.09.2018 року, ринкова вартість збитків, заподіяних внаслідок залиття фекальними стоками з вище розташованих квартир № НОМЕР_1 , в нежитловому приміщенні за адресою : АДРЕСА_9 , станом на 27.09.2018 р., складає 54010(п`ятдесят чотири тисячі десять) грн. (а.с.10-49 т.1 ).

За висновком проведеної у справі судової будівельно-технічної від 01 грудня 2020 року № 5839-5845, яка виконана Донецьким НДІСЕ Міністерства юстиції України встановлено, що ушкодження нежитлового приміщення 6, розташованому на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , указані в дослідницькій частині. Дефектів, що унеможливлюють експлуатацію нежитлового приміщення 6, розташованому на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 на момент огляду не виявлено. Причиною пошкоджень у нежитловому приміщені 6, розташованому на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , є витока господарсько-побутових стічних вод, згідно акту обстеження від 06.09.2018. На момент візуального огляду встановлено, що витока господарсько-побутових стічних вод усунена, тобто встановити причину залиття не виявилося можливим, але згідно акту обстеження від 06.09.2018 причина витока господарсько-побутових стічних вод нежитлового приміщення розташованого на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , є забиття каналізаційних труб між першим поверхом і підвалом будівельним сміттям. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт, пов`язаних с витоком господарсько-побутових стічних воду нежитловому приміщені 6, розташованому на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , з урахуванням вартості матеріалів на момент проведення експертизи складає : 74947,99 грн. Вартість матеріалів, яку необхідні для усунення пошкоджень внаслідок витока господарсько-побутових стічних вод нежитлового приміщення 6, розташованому на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , складає: 30083,96 грн. Майнова шкода в межах будівельно-технічного дослідження, визначається як вартість відновлюваних робіт, тому розмір завданої матеріальної шкоди складає: 74947,99 грн. (а.с.120-125 т. 2).

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що каналізаційний стояк знаходиться у технічно несправному стані, а тому відповідач ТОВ «Арагорн», як балансоутримувач несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом, оскільки зобов`язані забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів.

Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 , є Товариство з обмеженою відповідальністю «Арагорн»(а.с.40-45 т.2).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вказана стаття регулює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що її дії були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Однією з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони, як вже зазначалося вище. Для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності потрібен повний склад правопорушення, що складається з чотирьох елементів (протиправність, шкода, причинний зв`язок, вина). За відсутності хоч би одного з цих елементів (крім випадків безвинної відповідальності) цивільна відповідальність не настає.

Згідно ст. 20 Закону України від 24 червня 2004 року N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право: одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 19 Закону України від 24 червня 2004 року N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно дост. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно дост. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 "Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків", затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник квартири зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; проводити за власні кошти ремонт квартири; використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Відповідно дост. 1 Закону України від 24.06.2004 року № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно дост. 13 Закону України від 24.06.2004 року N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - це прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.

Згідно частини 2 ст. 21 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Пунктом 32 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення", затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, обов`язок по утриманню внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення у належному технічному стані, обов`язок здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт покладено саме на виконавця. Він же зобов`язаний проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта; узгодити із споживачем не пізніше ніж за три робочих дні до проведення планових робіт всередині житлового приміщення час доступу до такого приміщення з наданням йому відповідного письмового повідомлення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-ІV внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

Відповідно до п. 5.3 "Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України від 17 травня 2005 року № 76, водопровідно-каналізаційна система жилого будинку повинна забезпечувати можливість безперебійного подання води до всіх санітарних приладів квартир, інших водорозбірних пристроїв, відводити використану воду в міську каналізаційну систему.

Під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно: регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та інше; здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі; вчасно виконувати роботи з ремонту внутрішньобудинкових водопровідно-каналізаційних систем за заявками мешканців; усувати засмічення в системі; утеплювати трубопровід, що проходить у відкритих і охолоджених місцях (п. 5.3.4).

Таким чином, з вищенаведеного випливає, що нежиле приміщення, яке орендує позивач, залито стоками з внутрішньобудинкової каналізаційної системи, яка перебуває на балансі ТОВ "Арагорн", яке повинно проводити роботи по профілактичному обслуговуванню, прочищенню та ремонту дворової та будинкової каналізаційної мережі, усувати засмічення в системі. Тому саме житловий орган повинен вживати всі необхідні заходи, спрямовані на запобігання виникнення будь-яких обставин з негативними наслідками, в даному випадку залиття.

Аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, в тому числі пояснення допитаних в судовому засіданні свідків, керуючись діючим законодавством України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування відповідачем ОСОБА_2 , на користь позивача матеріальної шкоди, завданої позивачу, внаслідок її залиття, - оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено факт залиття орендуємого позивачем приміщення внаслідок забиття каналізаційних труб, стояку, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на спростування висновків, які містяться у вказаному Акті суду не надано, в тому числі щодо тверджень стосовно вивозу будівельного сміття, яке було під час проведення ремонтних робіт в квартирі, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , якою здійснювалися ремонтно-будівельні роботи в квартирі.

Твердження відповідача ОСОБА_2 та її представника стосовно того, що Акт від 06 вересня 2018 року є неналежним доказом наявності вини відповідача у залитті вказаного приміщення, не заслуговують на увагу, оскільки цей акт повністю відповідає формі, встановленій наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", в ньому наведені: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття.

Суд критично ставиться до пояснень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які проводили роботи в квартирі, оскільки вони знаходяться в протиріччі з Актом обстеження від 06 вересня 2018 року, поясненнями інших свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_7 і саме ці працівники за домовленностю та вказівками відповідача ОСОБА_2 проводили ремонтні роботи в квартирі АДРЕСА_6 .

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт. Відповідно до додатку 4 до п. 2.3.6 Правил акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) складається комісією у складі: головного інженера виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика), представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету; в якому описується, що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено; з зазначенням причини залиття, аварії, що трапилась на системі ЦО, ГВС; акт повинен містити висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.); члени комісії повинні підписати акт та з актом повинні бути ознайомлені мешканці квартир, які його також підписують.

Згідно з п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі залиття квартири складається відповідний акт. Типова форма цього акту міститься у додатку № 4 до Правил.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік):прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися із зазначенням причин.).

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975, також зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.

Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок - залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи.

Підлягають відхиленню доводи відповідача ОСОБА_2 про невідповідність акту про залиття вимогам законодавства, так як його було складено працівниками співвідповідача ТОВ «Арагорн» (інженером та сантехніком) і в якому міститися інформація про час аварії та її наслідки для позивача. При цьому особи, які складали ці акт у відсутності відповідачки ОСОБА_2 , яка пізніше ознайомилася з зазначеним актом, підписавши його. Більше того і відсутність належного акту не позбавляє позивача на звернення до суду та надання інших доказів на підтвердження своїх вимог.

Згідно статті 383 Цивільного кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Статтею 10 Житлового кодексу України визначено, що громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

У відповідності до статті 151 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати і порядку придомову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом України.

Третя особа - виконавчій комітет Слов`янської міської ради, відповідно до наданих суду Договору оренди №18/13 від 30.08.2013 року та додатків до нього не спростовувала і не заперечувала стосовно права оренди ОСОБА_1 нежитлового вбудованого приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , просила позовні вимоги задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 користується нежитловим вбудованим приміщенням розташованим на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , на відповідній правовій підставі, а саме на підставі Договору оренди №18/13 від 30.08.2013 року та додатків до нього.

Положеннями цього договору було визначено порядок використання предмету оренди, умови проведення розрахунків, обсяг прав та обов`язків орендаря та орендодавця.

Так, відповідно до пункту 5.1.1, 5.1.4 Договору оренди, сторонами було погоджено, що орендар використовує об`єкт оренди тільки по його прямому призначенню, зазначеному цим договором, запобігати його пошкодженню, псуванню. Проводити поточний ремонт орендованого приміщення за рахунок власних коштів.

Обов`язок орендаря проводити поточний ремонт об`єкта оренди вбачається також і з положень ст. 776 ЦК України, яка встановлює, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, вбачається, що залиття нежитлового вбудованого приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , спричинило шкоду орендуємого приміщення та майна.

При цьому, обов`язок по проведенню відновлювального ремонту, тобто приведення приміщення в попередній стан після залиття, покладається на орендаря ОСОБА_1 .

Враховуючи все викладене, приймаючи до уваги умови Договору оренди нежитлового приміщення №18/13 від 30.08.2013 року, вбачається, що внаслідок залиття шкоди було завдано саме позивачу ОСОБА_1 , безпосередньо він буде нести подальші додаткові витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом, а тому, останній є належною особою для звернення до суду з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження зовнішнього оздоблення орендованого ним приміщення через залиття.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З наведених підстав, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачів ТОВ «Арагорн», та ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 54010 грн., оскільки судом встановлено, що саме з їх вини сталося залиття, внаслідок чого орендоване позивачем майно було пошкоджено, тобто між діями відповідачів та спричиненням шкоди позивачу є безпосередній причинний зв`язок, тому відповідачі мають відшкодувати спричинену нею шкоду.

Разом з тим, доводи представника відповідача ТОВ «Арагорн», викладені в запереченнях, про те що залиття сталося не через їх бездіяльність, як балансоутримувача будинку нічим не підтверджені, а надані ними докази, а саме копії з Журналу, в якому робляться всі записи де проводяться відповідні роботи, де зазначено що у будинку АДРЕСА_1 було здійснено - 19.04.2018 р. промивка та оприсовка, 23.04.2018 року прочистка каналізації, 24.04.2018 року ремонт труб х/в, 27.04.2018 року прочистка каналізації, 30.05.2018 року прочистка каналізації, 06.09.2018 року прочистка каналізації, 25.03.2019 року прочистка каналізації, не підтверджені Актами виконаних робіт, тому не спростовують вини відповідача ТОВ «Арагорн», а тому ці доводи не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами. До того ж вказані роботи не стосуються виду робіт щодо прочистки стояків, а проведення прочистки стояка 06.09.18 р. відбулося внаслідок залиття приміщення, яке орендує позивач господарсько-побутовими стічними водами.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доведення причин пошкодження майна внаслідок залиття квартири та вини осіб, які таке залиття допустили, покладається на позивача. Вказане повністю узгоджується із правовою позицією ВСУ у справі № 6-2125цс16 від 23 липня 2017 року.

Позивач по справі заявив позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди на суму 54 010 грн.

Стосовно Договору добровільного страхування майна №278653 від 25.10.2017 р., нежитлового приміщення розташованого в АДРЕСА_1 , наданого представником відповідача ТОВ «Арагорн», де зазначено, що за інформацією з облікових баз СК «АСКО ДС», виплати страхового відшкодування за даним договором не значаться. С заявою про виплату страхового відшкодування, по страховому випадку від 06.09.2018 р. ОСОБА_1 не звертався(а.с.175-179 т.2), суд встановив, що зазначений договір страхування не має відношення до розгляду справи, оскільки це право сторони договору звертатися з заявою до Страховика при виникненні страховому випадку.

Частиною 1 ст. 1190 цього Кодексу передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Оскільки у судовому засіданні встановлено наявність причинно-наслідкового зв`язку між неналежним використанням та утриманням відповідачем ТОВ «Арагорн» систем водовідведення, дій власника квартири АДРЕСА_2 під час виконання ремонтних робіт у зазначеній квартирі та наслідками, що настали у вигляді засмічення каналізаційних труб, у наслідок чого залиття приміщення яке орендує позивач господарсько-побутовими стічними водами, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідачів матеріальної шкоди.

Розглядаючи все раніше наведене, суд прийшов до такого вирішення спору виходячи із засад змагальності щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, диспозитивності цивільного судочинства, аналізуючи пояснення сторін, свідків, подані ними суду матеріали. Тому суд приходить до переконання, що позовна вимога про стягнення з відповідачів 54010 грн. матеріальної шкоди підлягає задоволенню, оскільки підтверджена наявними у матеріалах справи доказами.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Так, згідно частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тобто, у відповідності до статті 141 ЦПК України, суд присуджує позивачеві понесені ним і документально підтверджені судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів витрати, пов`язані із проведенням судової будівельно-технічної експертизи в сумі 9 806,40грн. та витрати по оплаті об`єкта оціночної діяльності у розмірі 800 грн., які підлягають стягненню з відповідачів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 319, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 128, 211, 223, 263, 265, 273 п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Арагорн», за участю третьої особи виконавчого комітету Слов`янської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 , ТОВ «Арагорн» МФО НОМЕР_3 код ОКПО 25105763 р/ НОМЕР_4 в ПАТ КБ «Приватбанк», на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 54010 (п`ятдесят чотири тисячі десять) грн.

Стягнути в частковому порядку з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ТОВ «Арагорн» МФО НОМЕР_3 код ОКПО 25105763 р/ НОМЕР_4 в ПАТ КБ «Приватбанк», на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., тобто по 352 гривень 40 копійок з кожного; витрат по оплаті об`єкта оціночної діяльності у розмірі 800 (вісімсот) грн., тобто по 400 гривень з кожного; витрат на оплаті судової будівельно-технічної експертизи у сумі 9 806 грн. (дев`ять тисяч вісімсот шість) 40 коп., тобто по 4903 (чотири тисячі дев`ятсот три) гривень 20 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 16 липня 2021 року

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду В.І.Старовецький