Рішення № 9838292, 01.06.2010, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №2-784/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 червня 2010 року

Сихівський районний суду м.Львова в складі:

головуючої судді Грудьвої Н.Б.,

при секретарі Матвіїв І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Житлово-будівельного кооперативу №243 про визнання права власності на частку квартири, визнання договору дарування недійсним -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання недійсною довідки №3 ЖБК-243 від 18.10.1994р., визнання недійсним договору дарування, який укладений 20.09.2002р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, визнання права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1.

В обгрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що перебуває з відповідачем у шлюбі з 29.04.1990р., у спірну квартиру разом з відповідачем вселилися в 1996 році, зробили ремонт, пайові внески за квартиру вносилися за рахунок їх спільної праці, відповідач ОСОБА_3 в даній квартирі ніколи не проживала, вважає, що відповідачем ОСОБА_3 набуто право власності на спірну квартиру всупереч Закону України «Про власність».

В ході судового розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги, просить визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 як на спільну сумісну власність подружжя, визнати недійсним договір дарування вказаної вище квартири. Покликається на те, що разом з відповідачем ОСОБА_2, будучи у шлюбі, спершу проживали за адресою: АДРЕСА_2. Для покращення житлових умов було домовлено між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 про вселення на житлову площу, яку займала мати відповідача відповідач ОСОБА_3 та інші члени їх родини на АДРЕСА_3 з метою отримати велику житлову площу в кооперативному будинку. З необхідністю мати кошти на виплачування пайових внесків в ЖБК, був пов`язаний і продаж квартири АДРЕСА_2 Пайові внески за квартиру на вул.Скрипника складалися в тому числі з коштів позивача та відповідача ОСОБА_2, крім того деякі кошти надавалися матір`ю позивача відповідачу ОСОБА_3

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні до змісту позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, заперечує проти його задоволення, оскільки оспорювана квартира була надана його матері відповідачу ОСОБА_3, як члену ЖБК, саме його батьки сплачували пайові внески, позивач у їх сплаті участі не брала, доля коштів, виручених за продаж квартири на вул.Золотій, йому не відома, разом з позивачем членами ЖБК не були, на черзі не перебували, його батьки дозволили їм як молодій сім`ї проживає у вказаній квартирі на АДРЕСА_1 власних коштів на сплату пайових внесків у них як молодого подружжя не було.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, заперечує проти його задоволення, пояснила, що саме вона перебувала на черзі для отримання житла в ЖБК, саме їй була надана вказана квартира, однак вона з покійним чоловіком дозволила дітям там проживати, а саме сину ОСОБА_2 та його дружині. В них з чоловіком були заощадження, оскільки чоловік був військовим, деякий час служив в Угорщині, а тому була змога сплатити пайовий внесок. Для укладення договору дарування квартири до нотаріуса ходила разом з невісткою позивачем, остання знала, що такий договір був укладений. Від батьків позивача грошей на сплату пайових внесків за оспорювану квартиру не отримувала.

Представник відповідача ЖБК №243 в судове засідання не з`явився, будучи завчасно повідомлений про судове засідання.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, допитавши в якості свідка ОСОБА_4, дослідивши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про власність» від 07.02.1991р. (втратив чинність з 20.06.2007р.) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Згідно ст.17 Закону України «Про власність» майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

П.61 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 18.09.1987р. «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» розтлумачив, що відповідно до п.1 ст.17 Закону України "Про власність" при внесенні паю в ЖБК за рахунок коштів, одержаних внаслідок сумісної праці сім'ї члена кооперативу, паєнагромадження, а після повного внесення паю - квартира є спільною сумісною власністю членів сім'ї, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними. Інші особи права власності на пай та квартиру не набувають і можуть претендувати лише на відшкодування членом кооперативу коштів, наданих йому для внесення паю.

Судом встановлено, що згідно довідки ЖБК №243 від 18.10.1994р. №03 відповідач ОСОБА_3 була членом ЖБК, їй належала квартира АДРЕСА_1 який зданий в експлуатацію в 1993 році . Член кооперативу ОСОБА_3 повністю внесла свій пайовий внесок за вказану квартиру в 1994р. , сума нагромаджень складає 20462872 крб. (а.с.15).

ОСОБА_3 була членом ЖБК №243 згідно рішення міськвиконкому від 03.12.1992р. №676 (копія довідки ЖБК №243 від 20.01.1993р., а.с.37).

Згідно довідки ВАТ «Торгово-виробнича фірма «Меблі» ОСОБА_3 перебувала на обліку для одержання кооперативної квартири під №13 від 15.08.1989р. , протокол №14 (а.с.49).

З копії журналу обліку працівників, які претендують на одержання кооперативної квартири, вбачається, що ОСОБА_3 перебувала на обліку із сім`єю в складі 4 осіб: крім неї, чоловік ОСОБА_5, двоє синів ОСОБА_2, ОСОБА_6 (а.с.47-48).

Відповідно до ордера №7151 на житлове приміщення в будинку ЖБК, виданого виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів від 18.10.1994р., даний ордер виданий члену ЖБК №243 ОСОБА_3 із сім`єю з 5 чоловік: ОСОБА_3 основний член кооперативу, ОСОБА_5 чоловік, ОСОБА_2 син, ОСОБА_1 невістка, ОСОБА_6 внук (а.с.36).

Згідно долучених до матеріалів справи копій квитанцій про сплату пайових внесків, останні датовані 29.01.1993р. 06.09.1994р., кошти внеслися ОСОБА_3, на загальну суму: 20667 500 к (а.с.44-46).

20.09.2002р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1 (а.с.6).

Позивач та відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 29.04.1990р. (копія свідоцтва про одруження, а.с.14).

Аналізуючи зібрані у справі докази, враховуючи, що сторони не оспорили того факту, що фактично позивач з відповідачем ОСОБА_2 та сином поселилися в оспорювану квартиру в 1996 році , членом ЖБК була відповідач ОСОБА_3, всі документи, в тому числі, квитанції про сплату пайових внесків, були оформлені на неї, остання в 1994р. повністю сплатила пайовий внесок за вказану квартиру, стала одноосібним власником даної квартири, ніхто з членів сім`ї дану обставину не оспорив, позивачем не подано доказів, що вона в період 1993-1994рр. брала участь в сумісній праці сім`ї члена кооперативу, тобто у сплаті пайових внесків, хоча і була вказана в ордері на квартиру, а тому суд приходить до переконання, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Щодо показань свідка ОСОБА_4, суд критично їх оцінює, так як остання є матір`ю позивача, в судовому засіданні ствердила, що передавала кошти в період 1993-1996рр. в сумі близько 5 тисяч доларів США в рахунок сплати за квартиру, однак доказів отримання таких коштів саме членом кооперативу ОСОБА_3 і саме на сплату пайових внесків, суду не надала, а посилання на ту обставину, що нею ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу квартири на вул.Золотій, 28, саме частково для сплати пайових внесків за квартиру на АДРЕСА_1, суд не приймає до уваги, оскільки даний договір був укладений в 1995 році, тобто вже після повної сплати пайових внесків відповідачем ОСОБА_3

На підставі ст.15, 17 Закону України «Про власність» від 07.02.1991р., п.61 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 18.09.1987р. «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Житлово-будівельного кооперативу №243 про визнання права власності на частку квартири та визнання договору дарування недійсним відмовити.

Заходи забезпечення позову скасувати.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення і апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуюча Н.Б.Грудьва