Рішення № 983824, 03.09.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.07 р. Справа № 20/152

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Донецькобденерго", м.Горлівка, в особі Кіровських електричних мереж, М.Донецьк

до відповідача Державного підприємства "Управління соціальної сфери", м.Добропілля про стягнення 2489100,07грн.

За участю представників сторін: від позивача Звягінцев М.С.-дов. від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулося Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго", м.Горлівка, в особі Кіровських електричних мереж, м.Донецьк, із позовом до Державного підприємства "Управління соціальної сфери", м.Добропілля, про стягнення 2489100,07 грн., з яких 2057892,25 грн. - основний борг, що утворився у період з січня 2005 р. по жовтень 2006 р., 193611,01 - сума пені, 158108,91 грн. - сума компенсації за інфляцію, 79487,90 грн. - сума 3% річних за договором №2 від 05.01.05 р. про постачання електричної енергії (далі-договір), укладеним позивачем з правопопередником відповідача - Управлінням соціальної сфери Державної холдингової компанії "Добропіллявугілля".

Під час розгляду справи позивач уточнював розмір позовних вимог, в частині пені, сум інфляції та 3% річних.

Так, у заяві від 13.08.07 р. № 23/1329 позивач зазначив, що сума компенсації за інфляцію на активну електричну енергію складає 7472,05 гри., на реактивну електричну енергію - 272,57 грн., сума 3% річних на вартість активної електричної електроенергії складає 9029,54 грн., на вартість реактивної електроенергії - 280,00 грн., сума пені -169518,49грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем, як правонаступником вищезазначеного Управління, обов"язків зі сплати спожитої за Договором електричної енергії, на надані суду документи, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідач позов визнав частково, посилаючись на те, що стосовно нього порушувалися справи про банкрутство, на надані суду документи та на приписи Закону України "Про відновлення сплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судом задоволене клопотання сторін про продовження строку вирішення спору.

У судовому засідання оголошуються перерви з 29.05.07 р. до 21.06.07 р., з 14.08.07 р. до 03.09.07р.

Досліджуючи матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

05 січня 2005 р. позивачем (постачальник електричної енергії) та Управлінням соціальної сфери Державної холдингової компанії "Добропіллявугілля" (споживач) укладено Договір, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати споживачу електричну енергію, а останній - своєчасно та у повному обсязі її сплачувати (п.п.1.1, 2,3 Договору).

За змістом п.1 додатку № 5 "Порядок розрахунків за електричну енергію" до договору, граничним строком розрахунків за електричну енергію є 5 число наступного за розрахунковим місяця. Оплата отриманого споживачем рахунку здійснюється протягом не більше 5 календарних днів.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено відповідальність споживача за прострочку сплати спожитої електричної електроенергії у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до Наказу Міністерства вугільної промисловості України від 02.03.06 р. № 153, ДП "Управління соціальної сфери" ДХК "Добропілля" перейменовано у Державне підприємство "Управління соціальної сфери" та затверджено статут останнього.

Згідно із п.3.3 Статуту Державного підприємства "Управління соціальної сфери", воно є правонаступником прав та обов'язків ДП Управління соціальної сфери ДХК "Добропіллявугілля".

Протягом січня 2005 р. - жовтня 2006 р. позивач належним чином виконував свої обов'язки за Договором, постачав Споживачеві електричну енергію, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі за зазначений період, та проти чого відповідач не заперечив.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем як правонаступником Управління соціальної сфери ДХК "Добропіллявугілля" своїх обов'язків за Договором, позивач звернувся до суду із даним позовом та просить суд , з урахуванням заяви від 13.08.07 р. № 23/1329, стягнути з відповідача основний борг за спожиту протягом січня 2005 р. - жовтня 2006 р. активну електричну енергію в сумі 2032874,88 грн.. за реактивну електричну енергію - 25017,37 грн., пеню в сумі 169518,49 грн. (за період з липня по грудень 2006 р.), суму збитків від інфляції на вартість активної електричної енергії - 7472,05 грн., на вартість реактивної електроенергії -- 272,57 грн., суму 3% річних на вартість активної електричної енергії - 9029,54 грн., на вартість реактивної електроенергії - 280,00 грн. (за період з січня по квітень 2005 р.).

Відповідач позов визнав частково, посилаючись на те, що стосовно нього порушувалися справи про банкрутство, на надані суду документи та на приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно із ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і

заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 зазначеного кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків. передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України боржник не 'звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про

що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до ст.598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із ст. 1 зазначеного закону, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство або що визнані як конкурсні згідно з цим Законом і зобов'язання яких не забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до ст.12 вищезазначеного закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Ухвалою господарського суду від 04.05.05 р. порушено справу № 5/79 б про банкрутство ДП "Управління соціальної сфери" ДХК "Добропіллявугілля" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Як зазначено в ухвалі господарського суду Донецької області від 02.08.05 р. по справі № 5/79 б, 16 червня 2005 р. у газеті "Голос України" № 110 ініціюючим кредитором надане оголошення про порушення справи про банкрутство.

Позивач не надав суду доказів звернення до господарського суду із заявою про вимоги до боржника в порядку та строки, визначені ст.14 Закону України "Про відновлення

сплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, конкурсні вимоги позивача до відповідача стосовно боргу, що утворився за період з січня по березень 2005 р., в сумі 1094365,28 (1055189,28 грн. (активної електричної енергії) + 39176,00 грн. (реактивної електричної енергії) грн. в силу приписів ст.14 вищезазначеного закону та ст.598 Цивільного кодексу України вважаються погашеними, у зв"язку з чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити за необґрунтованістю заявлених вимог. Решта позовних вимог в цій частині 963526,97 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки, починаючи з квітня 2005 р. вимоги позивача є поточними.

Ухвалою суду від 22.06.06 р. по справі № 5/79 б затверджено мирову угоду у справі про банкрутство Управління соціальної сфери ДХК "Добропіллявугілля" та припинено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.01.07 р. порушено справу № 42/10 б про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 23.04.07 р. по зазначеній справі провадження зупинено.

Заявою від 13.08.07 р. № 23/1329 позивач уточнив розмір сум пені, компенсацію за інфляцію та 3% річних, які визначив за періоди, коли мораторій у справах про банкрутство № 5/79 б та № 42/10 б не було введено.

Однак, при цьому позивач не врахував, що сума основного боргу , на яку нараховувалися суми пені, інфляції та 3% річних, має бути зменшена на суму 1094365,28 грн.. яка у даному випадку вважається погашеною в силу ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 598 Цивільного кодексу України.

За даних обставин, визначені позивачем суми пені, інфляції та 3 % річних підлягають відповідному зменшенню.

Так, розмір пені 169518, 49 грн. позивачем визначено за період в один календарний місяць, виходячи з помісячних сум основного боргу за спожиту активну електричну енергію, що утворилися з січня 2005 р. станом на липень-грудень 2006 р.

З урахуванням зменшення зазначених сум основного боргу, на суму боргу що вважається погашеною, з урахуванням розрахунку позивача, розмір пені за липень 2006 р. має складати 13766,57 грн., за серпень 2006 р. - 12866,26 грн., за вересень 2006 р. - 12358,56 грн., за жовтень 2006 р. - 12382,60 грн., за листопад 2006 р. - 11979,78 грн., за грудень 2006 р. - 12379,1 грн., а всього - 75732,88 грн.

Суми компенсації за інфляцію позивач нараховує помісячне на суми основного боргу за січень-квітень 2005 р. окремо по сумам активної та реактивної електричної енергії.

Оскільки в силу ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 598 Цивільного кодексу України борг за січень-березень 2005 р. (конкурсні вимоги) вважається погашеним, нарахування сум інфляції на даний борг не є обґрунтованим.

Згідно із розрахунком позивача, борг за активну електричну енергію за квітень 2005 р. склав 12246,24 (24863,32 грн. (сума, нарахована до оплати у квітні 2005 р.) - 12617,08 грн. (оплата за звітний період)) грн.

Отже, при індексі інфляції 100,7 % , сума збитків від інфляції за кйітень 2005 р. на суму активної електричної енергії має складати 85,73 грн.

Згідно із розрахунком позивача, борг відповідача за перетоки реактивної електричної енергії за січень-березень 2005 р. склав 39176,00 грн. З урахуванням приписів ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 598 Цивільного кодексу України, даний борг вважається погашеним.

За розрахунком позивача, у квітні 2005 р. відповідачем було переплачено за перетоки реактивної електричної енергії 237,52 грн., отже, борг зі сплати за реактивну електричну енергію у квітні 2005 р. взагалі не утворювався, отже нарахування позивачем сум інфляції на суму реактивної електричної енергії за січень-квітень 2005 р. за даних обставин є необгрунтованим.

З огляду на вищенаведене, сума 3% річних на борг з активної електричної енергії за квітень 2005 р. має складати 31,13 грн. (3% : 365 днів х 31 день х 12246,24 грн.), а нарахування 3% річних на суму боргу з реактивної електричної енергії за січень-квітень 2005 р. є безпідставним.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених

вимог.

На підставі в й ще викладе ного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст.598, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,12,14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго", м.Горлівка, в особі Кіровських електричних мереж, М.Донецьк, до Державного підприємства "Управління соціальної сфери", м.Добропілля, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Управління соціальної сфери" (85000, Донецька область, м.Добропілля, пер.Луганського, 2а, поточний рахунок 26000302572692 у АК ШБ м.Добропілля МФО 334118, ОКПО 24802661) на користь відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84601, м.Горлівка, пр.Леніна,!!, ОКПО 00131268) в особі Кіровських електричних мереж (83042, м.Донецьк, вул.Ломоносова,12, на поточний рахунок 260363011291 в філії Донецьке обласне управління ВАТ "ГОБУ" м.Донецьк, МФО 335106, ОКПО 00130915), 963526,97 грн. основного боргу.

Стягнути з Державного підприємства "Управління соціальної сфери" (85000, Донецька область, м.Добропілля, пер.Луганського, 2а, поточний рахунок 26000302572692 у АК ШБ м.Добропілля МФО 334118, ОКПО 24802661) на користь відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84601, м.Горлівка, пр.Леніна,! 1, ОКПО 00131268) в особі Кіровських електричних мереж (83042, м.Донецьк, вул.Ломоносова.12, на поточний рахунок 26006301751415 в БО "Солнечное" філія ГУ ПІБ Донецької області, МФО 335106, ОКПО 00130935) 75732,88 грн. - суму пені, 85,73 грн. - суму компенсації за інфляцію, 31,13 грн. -суму 3% річних, 10393,76 грн. - суму держмита, 49,27 грн. - суму витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати накази у встановленому порядку.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 03.09.07 р.

Повний текст рішення підписано 10.09.07 р.

Суддя

Надруковано 3 примірн.:

1 - позивачу,

1 - відповідачу,

1 - у справу