Ухвала суду № 98381988, 19.07.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа №642/2460/21

Провадження №1-кс/642/2153/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., за участю секретаря Добронос Д.С., прокурора Кожушок Д.М., захисника Яковлєвої Л.І., підозрюваної ОСОБА_1 ,, розглянувши винесене в кримінальному провадженні № 42020220000000267 від 22.05.2020 клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Полтаві Алехіної К.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працює на посаді головного бухгалтера Державного підприємства «Гутянське лісове господарство», яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020220000000267 від 22.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Старший слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Полтаві, Алехіна Катерина Олегівна звернулася до слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_1 .

Як зазначено у клопотанні, в ході досудового розслідування Встановлено, що ОСОБА_1 , наказом директора ДП «Гутянський лісгосп» № 95 від 21.05.2001 призначена на посаду головного бухгалтера Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993082, юридична адреса: 62131, Харківська область, Богодухівський район, с. Гути, вул. Первухінська, 49), далі - ДП «Гутянське лісове господарство», Підприємство).

Згідно з п.1.1 Посадової інструкції головного бухгалтера ДП «Гутянське лісове господарство», затвердженої директором ДП «Гутянське лісове господарство» від 07.12.2015 (далі – Посадова інструкція), посада головного бухгалтера належить до категорії «Керівники». Таким чином, перебуваючи на вказаній посаді ОСОБА_1 була службовою особою в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, п. 1 примітки до ст. 364 КК України.

Крім того, згідно п.2.9 Посадової інструкції головний бухгалтер здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів

Пунктом 1.1 Статуту передбачено, що ДП «Гутянське лісове господарство» засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 13.12.1993 № 157, належить до сфери управління Державного агентства лісового господарства України (надалі – Орган управління майном) і координується Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Пунктом 5.1. Статуту передбачено, що статутний капітал Підприємства утворюється Органом управління майном та становить 61 724 920 грн. 27 коп. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном на праві господарського відання.

Згідно ст.8 Закону України «Про оплату праці» (далі – Закон №108/95) держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників. Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України…».

Постановою Кабінету Міністрів країни «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальні власності, та об єднань державних підприємств» (далі – Постанова №859) керівнику уповноваженого суб`єкта господарювання з управління об`єктами державної власності надано право встановлювати такі виключні умови оплати праці, як розмір посадового окладу керівника підприємства, умови, диференційовані показники та розміри преміювання за підсумками роботи.

На виконання зазначеної Постанови №859 Державним агентством лісових ресурсів України 06.06.2013 розроблено та затверджено Умови, диференційовані показники та розміри преміювання керівників державних лісогосподарських підприємств, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України (далі – Умови преміювання), згідно п.1 Примітки до яких керівники підприємств і організацій, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України преміюються щомісячно за забезпечення виконання основних показників фінансово-господарської діяльності, максимальний розмір премії не повинен перевищувати розміру посадового окладу керівника.

Також, згідно п.4 Примітки Умов преміювання премії керівників підприємств виплачуються за рішенням обласних управлінь лісового та мисливського господарства.

Таким чином, підставою для здійснення нарахувань премії керівнику ДП «Гутянський лісгосп» є рішення Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства та у розмірі, що не може перевищувати розміру посадового окладу керівника.

Проте, в порушення вище зазначених вимог законодавства, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера ДП «Гутянське лісове господарство», зловживаючи своїм службовим становищем, здійснила розтрату майна ДП «Гутянське лісове господарство» в інтересах ОСОБА_2 за попередньою змовою із головним лісничим ДП «Гутянський лісгосп» ОСОБА_3 за наступних обставин.

Відповідно до вимог ч.4 ст.65 Господарського кодексу України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Згідно ч.3 ст.21 Кодексу законів про Працю України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Крім того, згідно ст.20 Закону України «Про оплату праці» оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов`язана з виконанням умов контракту.

Вимогами п.9.6 Статуту ДП «Гутянське лісове господарство» передбачено, що умови оплати праці та матеріального забезпечення керівника Підприємства визначаються контрактом.

Так, 14.06.2018 Державне агентство лісових ресурсів України (Орган управління майном) в особі заступника Голови ОСОБА_4 , з одного боку, та ОСОБА_2 (далі – Керівник), з другого боку, уклали Контракт, згідно якого: ОСОБА_2 наймається на посаду директора Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства на термін з 15.06.2018 по 14.06.2019 року, після чого у головного лісничого ДП «Гутянський лісгосп» ОСОБА_3 , точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, виник злочинний умисел на розтрату майна ДП «Гутянський лісгосп» шляхом незаконного преміювання Керівника ОСОБА_2 , якому ОСОБА_3 був підлеглий по службі в силу займаної посади, та який не був обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_3 .

З цією метою ОСОБА_3 , за невстановлених під час досудового розслідування обставин, у невстановлений час вступив у злочинну змову з головним бухгалтером ДП «Гутянський лісгосп» ОСОБА_1 , яка, в силу займаної посади, відповідальна на правильність нарахування заробітної плати та премій.

Пунктом 17 розділу ІІІ Контракту передбачені умови матеріального забезпечення керівника, а саме: за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, керівнику нараховується заробітна плата, виходячи з установлених Керівнику:

а) посадового окладу в розмірі 12800 грн. і фактично відпрацьованого часу;

б) встановленої йому надбавки;

в) встановленого йому розміру премії 5% до нарахованої заробітної плати за посадовим окладом з урахуванням надбавок і доплат за кожен відсоток зростання прибутку (зменшення збитків) порівняно з попереднім місяцем (кварталом), але не більше 20% заробітної плати;

г) поточної премії за виконання виробничих показників за умовами і в розмірах, передбачених Положенням про преміювання працівників апарату підприємства, але не більше 100 відсотків посадового окладу.

Додатковою угодою до вказаного Контракту щодо внесення змін (без зазначення дати складання 2018 року) внесені зміни до підпункту а) пункту 17 розділу 3 Контракту виклавши його в такій редакції: «посадового окладу в розмірі 14892 грн. і фактично відпрацьованого часу», та до підпункту б) пункту 17 розділу 3 Контракту, виклавши його в такій редакції: «встановлення йому надбавки за складність, напруженість у роботі у розмірі 50% (або у відсотках до посадового окладу) і фактично відпрацьованого часу.

Крім того, Додатковою угодою до вказаного Контракту щодо внесення змін (без зазначення дати складання 2019 року) внесені зміни до підпункту а) пункту 17 розділу 3 Контракту виклавши його в такій редакції: «посадового окладу в розмірі 16692 грн. і фактично відпрацьованого часу».

Зазначені додатки є невід`ємними частинами Контракту.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 16.04.2019 №196-к термін дії Контракту з директором ДП «Гутянський лісгосп» ОСОБА_2 продовжено по 14.06.2023, у зв`язку з закінченням терміну дії Контракту, укладеного 14.06.2018.

Питання щодо преміювання керівників ДП «Гутянський лісгосп» протягом 2018 року визначено в Положенні про умови, порядок та показники преміювання керівників, службовців, ІТП, лісової охорони лісництв та лісопромислового цеху, постійних робітників на 2016-2018 роки (далі – Положення про преміювання за 2016-2018 роки), яке є складовою частиною системи оплати праці на підприємстві та затверджено як додаток №7 до Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом ДП «Гутянський лісгосп» на 2016-2018 роки.

Крім того, у додатку №8 наведено Перелік посад ІТП, службовців, лісової охорони, апарату управління лісгоспу і виробничих підрозділів, які підлягають преміюванню за виконання плану реалізації, випуску товарної продукції, по лісокультурному виробництву, по захисту лісів від шкідників, самовільних порубів і пожеж, яким визначено, що Директор підлягає преміюванню по лісокультурному виробництву до 100%, за охорону лісу від пожеж - до 100%, за виконання плану реалізації – до 100%, за виконання плану випуску товарної продукції – до 100%. Щомісячний розмір преміювання по кожному працівнику (до 100% посадового окладу, тарифної ставки) та показник, за який нараховується премія, погоджується з профспілковим комітетом та затверджується наказом по підприємству.

Аналогічно питання щодо преміювання керівників ДП «Гутянський лісгосп» протягом 2019 року визначено в Положенні про умови, порядок та показники преміювання працівників ДП «Гутянське лісове господарство» за виконання плану реалізації продукції та випуску товарної продукції в 2019 році (далі – Положення про преміювання за 2019 рік), яке є складовою частиною системи оплати праці на підприємстві та затверджено як додаток №6 до Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом ДП «Гутянський лісгосп» на 2019 рік, згідно якого для Директора премія за виконання плану реалізації продукції та за виконання плану випуску товарної продукції визначена в розмірі до 100%, яка нараховується щомісячно за звітний період.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на розтрату майна Підприємства, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливою метою, за відсутності погодження з Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, передбаченого п.4 Приміток Умов преміювання, в порушення встановлених розмірів преміювання, передбачених п.1 Приміток Умов преміювання, видав наступні накази «Про нарахування премії за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботі», які погодив з Головою профспілкового комітету ДП «Гутянський лісгосп» ОСОБА_5 , який не був обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_3 :

- №86 від 27.06.2018 (за червень 2018 року), чим затвердив Керівнику ОСОБА_2 премію в розмірі 300% посадового окладу;

-№ 92 від 30.07.2018 (за липень 2018 року), чим затвердив Керівнику ОСОБА_2 премію в розмірі 300% посадового окладу;

-№122 від 04.09.2018 (за серпень 2018 року), чим затвердив Керівнику ОСОБА_2 премію в розмірі 300% посадового окладу;

-№132 від 28.09.2018 (за вересень 2018 року), чим затвердив Керівнику ОСОБА_2 премію в розмірі 300% посадового окладу;

-№159 від 28.11.2018 (за листопад 2018 року), чим затвердив Керівнику ОСОБА_2 премію в розмірі 300% посадового окладу;

-№182 від 29.12.2018 (за грудень 2018 року), чим затвердив Керівнику ОСОБА_2 премію в розмірі 200% посадового окладу;

-№18 від 31.01.2019 (за січень 2019 року), чим затвердив Керівнику ОСОБА_2 премію в розмірі 300% посадового окладу;

-№33 від 01.03.2019 (за лютий 2019 року), чим затвердив Керівнику ОСОБА_2 премію в розмірі 300% посадового окладу;

-№50 від 29.03.2019 (за березень 2019 року), чим затвердив Керівнику ОСОБА_2 премію в розмірі 300% посадового окладу;

-№63 від 30.04.2019 (за квітень 2019 року), чим затвердив Керівнику ОСОБА_2 премію в розмірі 200% посадового окладу;

-№76 від 31.05.2019 (за травень 2019 року), чим затвердив Керівнику ОСОБА_2 премію в розмірі 150% посадового окладу;

-№90 від 27.06.2019 (за червень 2019 року), чим затвердив Керівнику ОСОБА_2 премію в розмірі 200% посадового окладу;

-№107 від 31.07.2019 (за липень 2019 року), чим затвердив Керівнику ОСОБА_2 премію в розмірі 300% посадового окладу;

-№140 від 31.10.2019 (за жовтень 2019 року), чим затвердив Керівнику ОСОБА_2 премію в розмірі 100% посадового окладу.

В свою чергу, головний бухгалтер ДП «Гутянський лісгосп» ОСОБА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем службової особи, діючи умисно в інтересах ОСОБА_2 , не забезпечила контроль за своєчасним і правильним оформленням первинних документів, за відсутності підпису перевіряючого – директора ОСОБА_2 на листах-розрахунках до наказів про преміювання, забезпечила перерахування на особисту банківську картку Керівника ОСОБА_2 у період з 01.06.2018 по 30.11.2019 премії в загальній сумі 460 464, 33 грн. (в тому числі 219 764, 65 грн. за 2018 рік та 240 699, 68 грн. за 2019 рік), з яких:

за випуск готової продукції - 171 840, 83 грн.;

за реалізацію - 171 840, 83 грн.;

за напруженість – 116 782, 67 грн., внаслідок чого, на вказану суму премій нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 101 004, 32 (460 464, 33 грн. * 22% = 101 302, 15 грн.).

Таким чином, головний лісничий ДП «Гутянський лісгосп» ОСОБА_3 разом із головним бухгалтером ДП «Гутянський лісгосп» ОСОБА_6 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах директора ДП «Гутянський лісгопс» ОСОБА_2 , який не був обізнаний із злочинним умислом останніх, в порушення п.1. 4 Приміток до Умов преміювання, а саме без погодження з Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та у розмірах, що перевищують посадовий оклад керівника за відпрацьований час, умисно нарахували та виплатили ОСОБА_2 у період часу з 01.06.2018 по 30.11.2019 премії у розмірі 460 464, 33 грн., на яку нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 101 302, 15 грн. чим державі в особі ДП «Гутянське лісове господарство» завдано матеріальну шкоду в розмірі 561 766, 48 грн., тобто на суму, яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, що є великими розмірами.

Таким чином, ОСОБА_1 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, – розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена у великих розмірах.

У кримінальному провадженні № 42020220000000267 від 22.05.2020 19 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, 28.04.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 слідчий підтверджує зібраними по кримінальному провадженню доказами: матеріалами перевірки від 23.10.2020, проведеної Північно-східним офісом Держаудитслужби; висновком експертів №1569/3410 від 22.03.2021 за результатами проведення комісійної економічної експертизи, згідно якої висновки довідки спеціаліста від 23.10.2020 підтверджується в частині незаконного нарахування та виплати премій директору ДП «Гутянський лісгосп» ОСОБА_2 ; листом Державного агентства лісових ресурсів України від 17.07.2020 №05-30-/4708-20;умовами, диференційованими показниками та розмірами преміювання керівників лісогосподарських підприємств, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, які затверджені Головою Державного агентства лісових ресурсів України 06.06.2013;статутом ДП «Гутянське лісове господарство», який затверджений наказом Державного агентства лісових ресурсів №386386 від 13.09.2017;наказами за період з червня 2018 по листопад 2019 про нарахування премій за виконання планових завдань;положеннями про умови, порядок та показники преміювання працівників ДП «Гутянське лісове господарство» за виконання плану реалізації продукції та випуску товарної продукції в 2019 та в 2018 роках; Посадовою інструкцією головного бухгалтера ДП «Гутянський лісгосп», яка затверджена директором ДП «Гутянський лісгосп» 07.12.2015; Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 16.06.2020; Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 03.06.2020.

В обґрунтування копотання слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України.

Вказує, що відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших свідків в цьому кримінальному провадженні, зокрема на інших працівників ДП «Гутянський лісгосп».

В судовому засіданні прокурор підтримали дане клопотання.

Підозрювана ОСОБА_1 та її захисник адвокат Яковлєва Л.І. заперечували щодо застосування до неї будь-якого запобіжного заходу, посилаючись на необгрунтованість підозри, оскільки в її діях відсутній склад злочину передбачений ст. 191 КК України, а також на те, що ОСОБА_1 не набула статусу підозрюваної у даному кримінальному провадженні.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

З матеріалів провадження вбачається, що другим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Полтаві проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження № 42020220000000267 від 22.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

28 квітня 2021 року було ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 слідчим, з урахуванням того, що 28.04.2021 ОСОБА_1 , будучи викликаною за повісткою до слідчого для повідомлення про підозру не прибула, а її адвокатом ОСОБА_9 в той же день було подано клопотання про відкладення процесуальних та слідчих дій у зв`язку із застудою, вручено відповідно до вимог, передбачених ч. 2 ст. 135 КПК України, для його передачі ОСОБА_1 через виконуючого обов`язки директора ДП «Гутнянське лісове господарство» ОСОБА_10 . Крім того, направлено поштовим зв`язком на адресу проживання ОСОБА_1 . Також підозрювана отримала особисто повідомлення про підозру 28.05.2021, про що поставила свій підпис. Тому, доводи сторони захисту щодо неналежного вручення ОСОБА_1 підозри безпідставні.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозри кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор;

3)недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно висунутої підозри ОСОБА_1 обіймаючи посаду головного бухгалтера допустила розтрату чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинену у великих розмірах.

За змістом положень ст. ст. 193, 194 КПК України, слідчий суддя на даній стадії кримінального судочинства не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

З огляду на вказані положення закону, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , що є виключною прерогативою суду за результатами розгляду справи по суті, приходить до висновку про наявність в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження достатніх фактичних даних ( фактів та інформації), які свідчать про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Отже, слідчий суддя не приймає до уваги посилання сторони захисту на необґрунтованість висунутої ОСОБА_1 підозри, як підставу для відмови в задоволенні клопотання, і приходить до висновку про наявність в кримінальному провадження обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Як передбачено ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи, як заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоровя обвинуваченого, міцність соціальних звязків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

При розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення);та п.2(наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України) переховуватися від органу досудового розслідування та суду, ймовірна можливість незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного та ризик вчинити інші кримінальні правопорушення або перешкоджати провадженню іншим чином, шляхом зловживання своїм службовим становищем .

При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення тяжкого злочину, а саме розтрата державного майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах, ймовірний ризик знищення, підроблення чи псування підозрюваною будь-яких документів чи речей, які мають значення для справи та ризик незаконного впливу на свідків чи інших підозрюваних, враховуючи службове становище підозрюваної та беручи до уваги встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, яка передбачає отримання показань спочатку на стадії досудового розслідування, шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, статті 95, 224 КПК).

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних звязків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Так, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 раніше не судима, має постійне місце роботи, проживання, міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується, відомості про стан здоров`я.

Слідчий суддя приходить до висновку щодо недоведеності слідчим та прокурором неможливість застосування до підозрюваної ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, щодо даних про її особу, в їх сукупності.

Доводи клопотання слідчого в тій частині, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об`єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Калашник проти Росії» тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі. Якщо законом встановлено презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважують правило поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України слідчий суддя враховує наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість інкримінованого злочину, відомості щодо особистості підозрюваної, та зважаючи на необхідність виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування, вважаю за необхідне застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід – домашній арешт, з забороною залишати житло у певний період часу. Такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, та який в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та виконання нею додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 197, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання – задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1

у період з 21-00 до 07-00 години.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не виїжджати за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали – до 10 вересня 2021 року.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що в разі не виконання покладених на неї обов`язків до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвалу для виконання згідно до вимог ст. 181 КПК України направити до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Бородіна