Рішення № 98380073, 16.07.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1018/21

Провадження № 2/367/3630/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Кузнєцовій П.О.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради, про розірвання шлюбута визначення місця проживання дитини, вказуючи, що 03.10.2009 року вони зареєстрували шлюб з відповідачем. Від даного шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося, у зв`язку з різницею у характерах, втратою взаєморозуміння і довіри. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливі. Вказує про те, що проживає разом з сином за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач не турбується про дитину.

Просить розірвати шлюб, визначити місце проживання дитини разом з позивачем та стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

В судове засідання позивачне з`явилась. Згідно позовної заяви, позивач просить розгляд справи проводити за її відсутності, задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання відповідач не з`явився. До суду від відповідача надійшла заява, згідно якої позовну заяву визнає.

В судове засідання представник третьої особи: Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради не з`явилась. До суду направили заяву, згідно якої просять розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги визнають.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що сторони перебувають в юридичному шлюбі, зареєстрованому 03.10.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції Київської області, актовий запис №283.

Від даного шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується актом обстеження умов проживання від 16.03.2021.

Згідно висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначили місце проживання дитини з разом матір`ю.

Судом встановлено, що сім`я сторін розпалася. Подружні стосунки не підтримують, не ведеться спільне господарство. Шлюб носить формальний характер, а тому його необхідно розірвати.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Згідно ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Оскільки, судом встановлено, що сторони остаточно припинили шлюбно-сімейні відносини через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя, приймаючи до уваги, що сім`я в розумінні ч. 2 ст. 3 СК України, фактично припинила своє існування і формальне збереження шлюбу сторін буде суперечить правам та інтересам подружжя, термін на примирення позитивного результату не дасть, то суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1, 2 і ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно ч.2 ст. 161 СК України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства", ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Таким чином, судом встановлено, що визначення місця проживання дитини разом з матір`ю не суперечитиме інтересам дитини, враховуючи ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дитини, а також те, що в даному випадку відповідач визнав позов, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог та визначення місця проживання дитини разом з матір`ю.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі ст.ст. 105, 110-112 СК України, ст.ст. 4, 12, 81, 141, 247, 263-268 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Розірвати шлюб міжОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 03.10.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції Київської області, актовий запис №283.

Малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплачений судовий збір в розмірі 1816 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.В. Мерзлий