Ухвала суду № 98379885, 12.07.2021, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2206/19

Провадження № 1-кп/935/87/21

У Х В А Л А

Іменем України

12 липня 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

судді Щербаченко І.В.

за участю: секретаря судового засідання Ганнущенко Г.М.

прокурора Женар Г.М.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників Поліщука М.Г., Поліщука Р.М., Карпішина С.В.

перекладача Гасанова Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишеві у режимі відеоконференції кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.27, п.12,13 ч.2 ст.115 КК України ,

встановив:

У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Ухвалою суду від 20.05.2021 обвинуваченим продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, включно по 18.07.2021.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченим строку обраних щодо них запобіжних заходів через неможливість закінчення розгляду справи до спливу строків тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор вказав на наявність ризиків ухилення обвинувачених від суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, продовження вчинення кримінальних правопорушень, з огляду на особи обвинувачених.

Згідно положень п.20-5 Перехідних положень КПК України тимчасово на період карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Оскільки два члени колегії, а саме головуючий суддя Рибнікова М.М. та суддя Василенко Р.О. перебувають у відпустці, з огляду на положення п.20-5 Перехідних положень КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу проводиться суддею, що входить до складу колегії, одноособово.

До суду представником потерпілого ОСОБА_4 Ткачуком А.О. подано клопотання про проведення судового засідання за їх відсутності, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим підтримали, просили задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_2 , захисник Поліщук М.Г. заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, оскільки прокурором не доведено ризиків, відсутнє посилання на докази, якими прокурор підтверджує наявність ризиків, не доведено доказів на підтвердження обґрунтованості підозри обвинуваченому, захисник вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Поліщук Р.М заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, захисник вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захисник Карпішин С.В. заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, має на утриманні дітей, захисник вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно положень ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається у порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

За положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання таким спробам, як: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити у сукупності усі обставини, у тому числі і зазначені у ст.178 КПК України.

Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

У відповідності до положень ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Конституційним судом України неодноразово вказувалось на те, що право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку,які визначені у законі (Рішення від 11.10.2011 №10-рп/2011, Рішення від 23.11.2017 №1-р/2017). Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканість має здійснюватись з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина.

При вирішенні клопотання враховується позиція Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011. Зокрема в п.79 цього рішення зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні ряду злочинів, зокрема і особливо тяжкого, міра покарання за який передбачає довічне позбавлення волі, судовий розгляд триває.

ОСОБА_1 - громадянин Айзербайджану, не працює, неодружений, утриманців не має, міцні соціальні зв`язки на території України відсутні. У разі обрання іншого альтернативного запобіжного заходу існують ризики переховування останнього від суду, у тому числі залишення території України, враховуючи наявність громадянства іншої країни.

ОСОБА_2 , громадянин Азербайджану, не працює, неодружений, утриманців не має, міцні соціальні зв`язки на території України відсутні, раніше судимий за вчинення на території України умисного тяжкого злочину проти власності, обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я людини - обвинувальний акт перебуває у провадженні Богунського районного суду м.Житомира. У разі обрання обвинуваченому іншого альтернативного запобіжного заходу існують ризики переховування останнього від суду, у тому числі залишення території України, враховуючи наявність іноземного громадянства.

ОСОБА_3 не працюючий, неодружений, має на утриманні малолітню дитину, місцем реєстрації являється АР Крим - територія непідконтрольна державі Україна, порушував порядок утримання в Житомирській УВП №8.

Прокурором доведено, що жоден з альтернативних запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тому обвинуваченим необхідно продовжити обрану міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, та суворість покарання за них, що полягає у довічному позбавленні волі за найтяжчий з них, зважаючи, що судовий розгляд триває, наявна висока ймовірність продовження обвинуваченими протиправної поведінки і надалі, враховуючи безпосередньо особи останніх.

З врахуванням пред`явленого обвинувачення, будь-які стримуючи фактори в разі застосування до обвинувачених менш суворих запобіжних заходів, на переконання суду, відсутні. Будь-які відомості щодо незадовільного стану здоров`я та обґрунтованої неможливості подальшого тримання під вартою обвинувачених суду не надано.

Тому, суд дійшов висновку про відсутність передумов у застосуванні щодо обвинувачених менш суворого виду запобіжного заходу, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує прокурор. Продовження строку тримання під вартою не є значним в розумінні встановлення балансу інтересів судового розгляду й обмежень прав особи на вільне пересування. Такий строк тримання під вартою суд вважає прийнятним і виправданим для втручання в права і свободи обвинувачених.

Керуючись ст.331 КПК України суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто по 04.09.2021 включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто по 04.09.2021 включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто по 04.09.2021 включно.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя І.В.Щербаченко