Ухвала суду № 98379677, 23.06.2021, Великобілозерський районний суд Запорізької області

2/312/83/2021

316/663/21

23.06.2021

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

справа № 316/663/21

провадження № 2/312/83/2021

23 червня 2021 року с. Велика Білозерка

Суддя Великобілозерського районного суду Запорізької області Яцун О.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , заінтересована особа: Державна Казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Великобілозерського районного суду Запорізької області, в порядку статті 31 ЦПК України, з Енергодарського міського суду Запорізької області надійшли матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , заінтересована особа: Державна Казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди на підставі ч. 1 ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94-ВР від 01.12.1994 року.

Ухвалою Великобілозерського районного суду Запорізької області від 20 травня 2021 року зазначену позовну заяву було залишено без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких, зокрема, належить відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За змістом частини 1 статті 4 ЦПК України, Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами статті 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Статтею 14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94-ВР від 01.12.1994 року визначено, що заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат.

Відповідно до листа Великобілозерської сільської ради Запорізької області № 0719/02-29 від 30.03.2021 року, ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с.71), а отже, на підставі ч. 4 ст. 28 ЦПК України, дана справа підсудна Великобілозерському районному суду Запорізької області.

В той же час, враховуючи, що Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94-ВР від 01.12.1994 року не містить вимог щодо процесуальної форми документа, з яким особа має звернутися до суду за захистом свого порушеного права, то таким способом захисту, в силу положень статей 15, 16 ЦК України може бути, зокрема, звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18) від 20 вересня 2018 року.

Отже, вказану заяву подано до суду без дотримання вимог пунктів 2), 3), 4), 8), 9), 10) частини 3 статті 175 ЦПК України.

За змістом пунктів 2), 3), 4) частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Всупереч положенням пункту 10) частини 3 статті 175 ЦПК України, в позовній заяві відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, позивачем порушено вимоги пункту 8) частини 3 статті 175 ЦПК України щодо зазначення наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до пункту 9) частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява також повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Однак, в позовній заяві вказані відомості відсутні.

Для усунення зазначених вище недоліків позивачу було надано строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Між тим, в визначений термін та на момент постанови цієї ухвали позивачем так і не було виконано вимоги, які зазначені в ухвалі судді від 20 травня 2021 року. Натомість представник позивача Кравцов В.М, який діє на підставі ордера серії АР № 1025032 від 22.03.2021 року, надіслав на адресу суду лист з обґрунтуванням своєї позиції щодо звернення до суду з заявою в порядку, встановленому статтею 13 Закону України № 266/94-ВР.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

За правилами частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

За змістом частини 7 статті 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , заінтересована особа: Державна Казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди визнати неподаною та повернути позивачеві.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Надіслати копію ухвали позивачеві та його представнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя О.О. Яцун