Ухвала суду № 98378537, 15.07.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 757/4337/21-ц

Провадження № 2/522/7327/21

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог

15 липня 2021 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Павлик І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до прокурора Київської області та слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Журавльової Н.В., треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – Державна прикордонна служба України та Головний центр Державної прикордонної служби з обробки спеціальної інформації, Перша Київська нотаріальна контора та Печерський районний суд міста Києва про скасування арешту з майна, скасування заборони виїжджати за межі України та повернення застави,

ВСТАНОВИВ:

26.01.2021 позивачі звернулися до Печерського районного суду м. Києва з позовною заявою до прокурора Київської області та слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Журавльової Н.В., треті особи, що не заявляють самостійних вимого щодо предмету спору – Державна прикордонна служба України та Головний центр Державної прикордонної служби з обробки спеціальної інформації, Перша Київська нотаріальна контора та Печерський районний суд міста Києва про скасування арешту майна, скасування заборони виїжджати за межі України та повернення застави.

28.01.2021 ухвалою Печерського районного суду м. Києва матеріали справи № 757/4337/21-ц передано на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.

01.07.2021 за результатами автоматизованого розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Павлик І.А.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про скасування заборони ОСОБА_1 виїжджати за межі України, накладену постановою слідчого ГПУ від 16.06.2012 та про зобов`язання Печерського районного суду м. Києва повернути застоводавцю ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 76 500 грн, внесені нею за квитанцією від 20.06.2012 № 5104 на рахунок № 37311001002807 Печерського районного суду м. Києва, як заставу за ОСОБА_1 згідно постанови Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2012 у справі № 4-2547/2012 та зобов`язання перерахувати 76 500 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Законодавець у ч. 1 ст.16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом, згідно якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Судом встановлено, що 16.06.2012 постановою заступника Генерального прокурора України, державного радника юстиції 2 класу Пришка А.Г. накладено заборону ОСОБА_1 виїжджати за межі України. Дане обмеження регулювалось ст. 98-1 Глави 8 КПК України від 1960 року.

Відповідно до ст. 98-1 КПК України від 1960 року (в редакції, чинній на час винесення заборони) у разі, коли кримінальну справу порушено щодо певної особи, прокурор (суддя) вправі прийняти рішення про заборону такій особі виїжджати за межі України до закінчення досудового розслідування чи судового розгляду, про що виносить мотивовану постанову (ухвалу).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим, вимоги про скасування заборони ОСОБА_1 виїжджати за межі України, накладеної постановою від 16.06.2012, не відносяться до цивільної юрисдикції та можуть бути вирішені в порядку кримінального провадження.

Щодо вимог позивачів про зобов`язання Печерського районного суду м. Києва повернути застоводавцю ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 76 500 грн, внесені нею за квитанцією від 20.06.2012 № 5104 на рахунок № 37311001002807 Печерського районного суду м. Києва, як заставу за ОСОБА_1 згідно постанови Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2012 у справі № 4-2547/2012 та зобов`язання перерахувати 76 500 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2012 у справі № 4- 2547/2012 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді застави в межах 4 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 76 500 грн, зобов`язано ОСОБА_1 внести протягом п`яти робочих днів з дня винесення постанови, а саме до 25.06.2012 включно, або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою визначеної суми коштів в національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва, яка була внесена ОСОБА_2 , що підтверджується квитанцією від 20.06.2021 № 5104.

Відповідно до ст. 154-1 КПК України від 1960 року (в редакції, чинній на час внесення застави) застава полягає у внесенні коштів у національній грошовій одиниці на спеціальний рахунок, визначений у порядку (15-2012-п), затвердженому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення належної поведінки особи, щодо якої застосовано запобіжний захід, її явки за викликом до органу дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також виконання інших покладених на неї обов`язків, передбачених статтею 149-1 цього Кодексу, з умовою звернення внесених коштів в дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Правовідносини щодо застави в межах кримінального провадження регулюються, зокрема главою 13 «Запобіжні заходи» КПК України від 1960 року.

Ураховуючи наведене, питання, які стосуються застави, застосованої як запобіжний захід у рамках кримінального провадження, є кримінально-процесуальними правовідносинами і повинні вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Аналогічна правова позиція щодо визначення судової юрисдикції міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 807/295/18.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги слід розглядати в порядку кримінального судочинства, а тому посилання позивачів на положення ст. 188 ЦПК України, якою врегульовано питання об`єднання і роз`єднання позовів є безпідставними.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 5 ст. 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про скасування заборони ОСОБА_1 виїжджати за межі України, накладену постановою слідчого ГПУ від 16.06.2012 та зобов`язання Печерського районного суду м. Києва повернути застоводавцю ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 76 500 грн, внесені нею за квитанцією від 20.06.2012 № 5104 на рахунок № 37311001002807 Печерського районного суду м. Києва, як заставу за ОСОБА_1 згідно постанови Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2012 у справі № 4-2547/2012 та зобов`язання перерахувати 76 500 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , оскільки ці вимоги підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.

Керуючись ст.ст. 186, 258, 260, 261,353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до прокурора Київської області та слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Журавльової Н.В., треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – Державна прикордонна служба України та Головний центр Державної прикордонної служби з обробки спеціальної інформації, Перша Київська нотаріальна контора та Печерський районний суд м. Києва про скасування заборони ОСОБА_1 виїжджати за межі України, накладену постановою слідчого ГПУ від 16.06.2012 та зобов`язання Печерського районного суду м. Києва повернути застоводавцю ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 76 500 грн, внесені нею за квитанцією від 20.06.2012 № 5104 на рахунок № 37311001002807 Печерського районного суду м. Києва, як заставу за ОСОБА_1 згідно постанови Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2012 у справі № 4-2547/2012 та зобов`язання перерахувати 76 500 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2

Роз`яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що заявлені позивачами вимоги підлягають вирішенню в порядку кримінального провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом п`ятнадцяти днів може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.

Суддя І.А. Павлик