Рішення № 98378451, 16.07.2021, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/481/21

Провадження № 2/507/225/2021

Номер рядка звіту 9

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2021 р. смт. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Вужиловського О.В.,

при секретарі – Вододюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка Одеської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Любашівської селищної ради Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідачів про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, а саме на житловий будинок. В обгрунтування своїх вимог позивач вказує, що вона являється власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Відповідачі являються власниками іншої частини квартири. Рішенням виконкому Любашівської селищної ради № 206 від 19 листопада 2017 року було вирішено змінити статус зазначеної квартири на житловий будинок, а також присвоєно нову адресу: АДРЕСА_2 . Вона звернулась до державного реєстратора з приводу внесення змін до реєстру прав власності на нерухоме майно, однак реєстратор їй відмовив, у зв`язку з тим, що документи не відповідають вимогам закону. Вказаний житловим будинком вона володіє більше десяти років, тому, просить визнати за нею право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за набувальною давністю.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю (а.с. )

Відповідач – Любашівська селищна рада Подільського району Одеської області просила справу розглянути у відсутність представника, заперечень по справі не має (а.с. ).

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обгрунтований та повинен бути задоволеним виходячи з наступного.

Згідно ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Із свідоцтва про право на спадщину за заповітом видно, що позивач успадкувала 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 24).

Згідно витягу про державну реєстрацію прав № 30295309 від 15.06.2011 року за позивачем зареєстрвоано право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 (а.с. 22).

Згідно довідки Любашівського РБТІ № 592 від 30.05.2012 року видно, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться в спільній частковій власності позивача, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Частка кожного складає 1/3 ( а.с. 18).

Згідно рішення виконкому Любашівської селищної ради № 206 від 19 листопада 2017 року за заявою позивача змінено статус квартири АДРЕСА_1 на житловий будинок та присвоєно нову адресу: АДРЕСА_2 (а.с. 10).

Згідно висновку про технічний стан домоволодіння від 13.02.2012 року видно, що воно складається з житлового будинку, який позначено літерою «А» загальною площею 77.8 кв.м, житловою 39ю2 кв.м., Ѕ частини сараю, який позначено літерою «Б», вбиральні, яка позначена літерою «Д», огорожі - №1, колодязю - №І (а.с. 23).

Згідно рішення реєстратора від 05 серпня 2020 року позивачу відмовлено у внесені змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с 11).

Згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Отже йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Згідно довідки Любашівського РБТІ № 592 від 30.05.2012 року видно, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться в спільній частковій власності позивача, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Частка кожного складає 1/3 ( а.с. 18).

Таким чином, встановлено, що позивач фактично є власником 1/3 житлового будинку як співвласник. Власники 2/3 частин житлового будинку їй відомі, а тому підстав для задоволення позову в повному обсязі не має.

За таких обставин, суд вважає, що за позивачем можливо визнати право власності на 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 136 ЦПК України не передбачена можливість звільнення особи від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі 908 грн. належить стягнути з позивача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 392, 344 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 263-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Любашівської селищної ради Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і/н НОМЕР_1 , право власності на нерухоме майно, а саме на 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_2 , яке складається з: житлового будинку, який позначено літерою «А» загальною площею 77.8 кв.м, житловою 39.2 кв.м., Ѕ частини сараю, який позначено літерою «Б», вбиральні, яка позначена літерою «Д», огорожі - №1, колодязю - №І.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і/н НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 908 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В. Вужиловський