Ухвала суду № 98378221, 15.07.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/19631/21

Провадження № 1-кп/947/921/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Завальнюк К.В.,

прокурора Занько Я.А.,

захисника Росінського А.В.,

розглянувши в залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12013170110000031 від 05.01.2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоноармійське, Болградського району, Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 358 , ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону №2341 – ІІІ від 05.04.2001), ч.3 ст.209 (в редакції Закону №430-ІV від 16.01.2003) КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , як співорганізатор організованої злочинної групи, маючи досвід роботи у сфері управління майном лікувально-оздоровчих закладів м.Одеси, здобутий на посаді заступника директора філії Одеського відділення Закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця», маючи знайомства в певних колах, перебуваючи в м. Одеса, брав участь в підшукуванні та залученні фізичних осіб, яких можливо використовувати при укладанні фіктивних договорів купівлі-продажу земельної ділянки, використовуючи отриманні рішення суду, які були ухвалені на підставі підроблених документів, та оформлення права власності шляхом укладення фіктивних правочинів, тобто здійснював керівництво та координував дії усіх членів групи на досягнення кінцевого злочинного результату, здійснював організацію заходів щодо прикриття діяльності групи, приховування та прикриття протиправних дій під виглядом зовні законного вчинення правочинів, вчиняв дії щодо оформлення, реєстрації права власності на майно.

Так, у грудні 2005 року, Особа 1, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження реалізуючи умисел направлений на обернення на користь членів організованої групи земельної ділянки із спорудами майнового комплексу дитячого оздоровчого табору, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , довів до відома інших учасників організованої групи тактику спільних дій, що полягали у залученні двох підконтрольних членам організованої групи підприємств, а саме ПП «Модератто», директором якого значився ОСОБА_2 та ПП «Вітер Змін», директором якого значився ОСОБА_3 .

Будучи лідером та організатором злочинної групи, із корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного отримання права власності на чуже майно шляхом шахрайства, доручив невстановленим особам підготувати від імені директора ПП «МОДЕРАТТО» ОСОБА_2 позовну заяву до Господарського суду Одеської області до ПП «Вітер Змін», про визнання права власності на майновий комплекс у виді дитячого оздоровчого табору, загальною площею 345,9 м2 розташований на земельній ділянці площею 5640 кв. метрів, який насправді належав Одеській міській раді, та підробили відповідний пакет документів.

Невстановлена особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, діючи згідно розробленого плану, та відведених ролей, отримавши від Особа 1, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження статутні документи, та печатки ПП «Модерато» та ПП «Вітер Змін» підготували від імені директора ПП «МОДЕРАТТО» ОСОБА_2 позовну заяву до Господарського суду Одеської області до ПП «Вітер Змін», про визнання права власності на майновий комплекс у вигляді дитячого оздоровчого табору, загальною площею 345,9 м2 метрів розташований на земельній ділянці площею 5640 кв. метрів, який насправді належав Одеській міській раді, та підробили наступні документи:

- договір про надання маркетингових послуг від 01.11.2002 який укладений між ПП «Вітер Змін» в особі директора ОСОБА_4 та ПП «Модератто» в особі ОСОБА_2 , до якого внесли завідомо неправдиві відомості про дату його укладення, підписання та сторін договору;

- акт прийому-передачі маркетингових послуг від 01.12.2002 складений між ПП «Вітер Змін» в особі директора ОСОБА_4 та ПП «Модератто» в особі ОСОБА_2 до якого внесли завідомо неправдиві відомості;

- договір фінансового лізингу від 27.12.2002 укладений між ПП «Вітер Змін» в особі директора ОСОБА_4 та ПП «Модератто» в особі ОСОБА_2 , у який внесли завідомо неправдиві відомості в них про дату їх укладення його сторін та об`єкту лізингу - будівлі і споруди по АДРЕСА_2 ;

- додаток № 1 до договору фінансового лізінгу від 27.12.2002 укладений між ПП «Вітер Змін» в особі директора ОСОБА_4 та ПП «Модератто» в особі ОСОБА_2 до якого внесли завідомо неправдиві відомості;

- акт приймання-передачі об`єкту фінансового лізінгу від 28.12.2002 складений між ПП «Вітер Змін» в особі директора ОСОБА_4 та ПП «Модератто» в особі ОСОБА_2 до якого внесли завідомо неправдиві відомості;

- лист від 03.02.2003 від імені директора ПП «Вітер Змін» ОСОБА_4 на ім`я директора ПП «Модератто» до якого внесли завідомо неправдиві відомості;

- доповнення до договору фінансового лізінгу від 04.02.2003, укладений між ПП «Вітер Змін» в особі директора ОСОБА_4 та ПП «Модератто» в особі ОСОБА_2 до якого внесли завідомо неправдиві відомості;

- акт заліку взаємних заборгованостей від 28.02.2003 складний між ПП «Вітер Змін» в особі директора ОСОБА_4 та ПП «Модератто» в особі ОСОБА_2 до якого внесли завідомо неправдиві відомості;

- акт заліку взаємних заборгованостей від 28.06.2003 складний між ПП «Вітер Змін» в особі директора ОСОБА_4 та ПП «Модератто» в особі ОСОБА_2 до якого внесли завідомо неправдиві відомості;

- акт заліку взаємних заборгованостей від 31.12.2003 складний між ПП «Вітер Змін» в особі директора ОСОБА_4 та ПП «Модератто» в особі ОСОБА_2 до якого внесли завідомо неправдиві відомості;

- лист від 15.06.2005 від імені директора ПП «Вітер Змін» ОСОБА_3 на ім`я директора ПП «Модератто» до якого внесли завідомо неправдиві відомості;

- лист від імені директора ПП «Модератто» ОСОБА_2 на ім`я директора ПП «Вітер Змін» від 10.06.2005 до якого внесли завідомо неправдиві відомості;

- лист від 31.12.2003 від імені директора ПП «Вітер Змін» ОСОБА_4 на ім`я директора ПП «Модератто» до якого внесли завідомо неправдиві відомості.

При цьому, ОСОБА_1 , Особі 1, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження та невстановленою особою, було відомо, що вищевказані будівлі і споруди ПП «Вітер Змін» не належать, так як згідно реєстраційного посвідчення від 17.10.1996 на домоволодіння, яке належить державним кооперативним громадським установам, підприємствам та організаціям Одеського міжміського бюро технічної інвентаризації та записів реєстраційної книги, у період з 17.10.1996 по 15.02.2006, останні перебували у власності Одеської міської ради.

Крім того, Особа 1, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження та невстановлена особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, достовірно знаючи про те, що 27.12.2002 ОСОБА_2 не міг бути директором ПП «Модератто» так, як призначений на посаду 01.07.2005, діючи умисно, з метою шахрайського заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах указали в договорі фінансового лізингу ОСОБА_2 , як директора ПП «Модератто», який підписали від останнього.

Підробивши вищевказані документи, неустановлена особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_1 та Особа 1, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження приступили до створення умов для отримання на їх підставі судового рішення про визнання права власності на вищевказані будівлі і споруди за ПП «Модератто» в рахунок погашення неіснуючої заборгованості між суб`єктами господарювання.

Після чого невстановлена особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, діючи згідно розробленого плану, 28.12.2005 подали до Господарського суду Одеської області позовну заяву про визнання за ПП «Модератто» права власності про визнання права власності на майновий комплекс у вигляді дитячого оздоровчого табору, загальною площею 345,9 м2 розташований на земельній ділянці площею 5640 кв. метрів, по АДРЕСА_2 , який насправді належав Одеській міській раді.

На підтвердження позовних вимог, невстановлена особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, долучила завідомо підроблені документи, а саме: договір про надання маркетингових послуг від 01.11.2002; договір лізингу від 27.12.2002 з додатком №1 до нього; акт приймання- передачі об`єкту фінансового лізингу від 28.12.2002; акт приймання - передачі маркетингових послуг від 01.12.2002; лист ПП «Вітер змін» від 03.02.2003; доповнення до Договору фінансового лізингу від 04.02.2003; акти заліку взаємних заборгованостей від 28.02.2003, 28.06.2003, 31.12.2003; листи ПП «Вітер Змін» від 31.12.2003 та 15.06.2005; лист ПП «Модератто» від 10.06.2005.

В подальшому, Особа 1, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження з відома ОСОБА_1 , для участі 17.01.2006 у судовому засіданні за позовом ПП «Модератто» до ПП «Вітер Змін» у Господарському суді Одеської області залучив, не посвідчених у злочинні наміри організованої групи, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діяли на підставі довіреностей виданих від імені директорів ПП «Вітер Змін» ОСОБА_7 та ПП «Модератто» ОСОБА_2 .

На підставі представлених матеріалів 17.01.2006 року суддя Господарського суду Одеської області ОСОБА_8 по справі № 7/346-05-11973 виніс рішення про визнання права власності за ПП «МОДЕРАТТО» на вищевказане майно, в результаті чого Одеській міській раді було завдано шкоди в особливо великому розмірі.

Рішенням Господарського суду Одеської області, 17.01.2006 позовні вимоги ПП «Модератто» задоволені та визнано право власності на будівлі та споруди по АДРЕСА_2 в рахунок погашення неіснуючої заборгованості між суб`єктами господарювання.

На підставі вищевказаного судового рішення, 15.02.2006 комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» зареєстровано право власності на будівлі і споруди по АДРЕСА_2 за ПП «Модератто».

Після чого, ОСОБА_9 , Особа 1, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження та невстановлена особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження перейшли до вчинення дій спрямованих на заволодіння земельною ділянкою під будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 , що належить Одеській міській раді.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_10 кваліфіковані органом досудового слідства наступним чином:

-за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками – співучасть у вигляді пособництва у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою;

-ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції Закону №2341 – ІІІ від 05.04.2001) за кваліфікуючими ознаками - підроблення іншого документа, який видається та посвідчується підприємством, який надає права, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою;

-ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону №2341 – ІІІ від 05.04.2001) за кваліфікуючими ознаками використання завідомо підробленого документа.

Крім того, не зупиняючись на досягнутому, з метою приховування злочинного походження набутого майна та надання подальшим запланованим угодам з його розпорядження законного вигляду членами організованої групи реалізовано схему із легалізації майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало їй, яка в свою чергу складалася з двох етапів.

Так, у січні 2006 року залучено до реалізації злочинного плану не посвідченого у злочинні наміри організованої групи, ОСОБА_11 - директора ПП «Грін».

Діючи згідно вказівки Особи 1, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження та ОСОБА_10 . 24.02.2006 ОСОБА_11 у приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_12 по АДРЕСА_3 , уклав із директором ПП «Модератто» ОСОБА_2 договір купівлі-продажу до якого були внесені завідомо неправдиві відомості про власника нерухомості, та щодо проведення розрахунку, відповідно якого ПП «Модерато» продало, а ПП «Грін» придбало будівлі та споруди загальною площею 345,9 м2, по АДРЕСА_2 , розташовані на земельній ділянці площею 5128 м2.

На підставі вищевказаного договору, 09.03.2006 комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» зареєстровано право власності на будівлі і споруди по АДРЕСА_2 за ПП «Грін».

В подальшому, ОСОБА_1 як співорганізатор організованої злочинної групи, маючи досвід роботи у сфері управління майном лікувально-оздоровчих закладів м.Одеси здобутий на посаді заступника директора філії Одеського відділення Закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця», маючи знайомства в певних колах, перебуваючи в м.Одеса, взяв участь в підшукуванні та залученні фізичних осіб, які не були обізнані про всю схему заволодіння майновим комплексом та були залучені ОСОБА_1 з числа своїх знайомих, однокласників, односільчан, ділових партнерів за колишнім місцем роботи, тощо.

Так, перебуваючи у м. Одеса, ОСОБА_1 та неустановлена особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, підібрали фізичних осіб, які не були обізнані із планом діяльності організованої групи, для укладення правочинів з купівлі-продажу нерухомого майна (будівель і споруд) у власника майна ПП «Грін», на що отримали згоду від ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

Діючи умисно, 17 та 21 березня 2006 року Особа 1, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження надав вказівку директору ПП «Грін» - ОСОБА_11 щодо укладення в приватного нотаріуса ОСОБА_12 договорів купівлі-продажу з громадянами ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у які були внесені неправдиві відомості про власника нерухомості та щодо проведення розрахунків з ними.

На підставі зазначених договорів, 23.03.2006 право власності на 1/6 будівель та споруд розташованих по АДРЕСА_2 визнано за громадянами ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_10 кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону №430-ІV від 16.01.2003) за кваліфікуючими ознаками - укладення угоди з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації, вчинене організованою групою в особливо великому розмірі.

Таким чином, ОСОБА_1 в період з листопада 2005 року по березень 2006 року, перебуваючи у м. Одеса, діючи узгоджено з Особою 1, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження та неустановленою особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, які входили до складу організованої групи, вчинили шахрайство (заволодіння чужим майном шляхом обману), щодо Одеської міської ради та заволоділи земельною ділянкою загальною площею 5642 м з розташованими на ній будівлями та спорудами загальною площею 345,9 м2 по АДРЕСА_2 , чим спричинили збиток в особливо великих розмірах - 13 856 135 (тринадцять мільйонів вісімсот п`ятдесят шість тисяч сто тридцять п`ять) грн., що більше ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Захисник Росінський О.В. діючий в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності передбачені п.5 ч.1 ст. 49 КК України, з підстав викладених в письмовому клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника про звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки дійсно закінчився строк притягнення до кримінальної відповідальності передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 358 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону №2341 – ІІІ від 05.04.2001), ч.3 ст.209 (в редакції Закону №430-ІV від 16.01.2003) КК України, та наявні докази того, що ОСОБА_1 не ухилявся від суду та слідства.

Обвинуваченому ОСОБА_1 судом було роз`яснено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі, на підставі ст. 49 КК України, є нереабілітуючою підставою, між тим, обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання заявлене його захисником та просив його задовольнити.

Представник потерпілого ОМР Юраш В.В. надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання захисника та додатки до нього, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

Згідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з ч.3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Так, злочини передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 358 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону №2341 – ІІІ від 05.04.2001), згідно ст. 12 КК України є не тяжкими злочинами.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Так, злочини передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 209 (в редакції Закону №430-ІV від 16.01.2003) КК України, згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжкими злочинами.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Так, згідно діючого законодавства, під ухиленням від слідства або суду, слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінального провадження) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Давність персоніфікована, у зв`язку із чим про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Із законодавчого положення про відновлення перебігу давності з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання випливає, що особу винного встановлено і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення її місцезнаходження.

При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, яка скоїла злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правоохоронних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку. Разом з тим на особу, яка скоїла злочин, законодавством не покладається обов`язок самовикриття, а тому, якщо вона до моменту виникнення вказаного обов`язку, в порядку реалізації конституційного права на свободу пересування, змінила місце свого проживання (навіть з метою уникнення кримінальної відповідальності), про юридично значуще ухилення від слідства говорити не можна.

Враховуючі зазначене, судом встановлено, що ОСОБА_1 не ухилявся від кримінальної відповідальності, та не вчиняв будь-якого іншого злочину, зазначені твердження не спростовані учасниками судового провадження, належними доказами, що дає суду підстави дійти висновку, що строки давності не переривалися.

Таким чином, виходячи з системного аналізу норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження. Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Так, судом встановлено, що злочини передбаченіч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч.3 ст.209 (в редакції Закону №430-ІV від 16.01.2003) КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , вчинено 17.01.2006 року та 23.03.2006 року, отже, після вчинення зазначених злочинів до дати вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, минуло більш п`ятнадцяти років, у зв`язку з чим ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Разом з цим, судом у повному обсязі перевірено наявність доказів на підтвердження факту вчинення особою інкримінованих злочинів та правильність його правової кваліфікації, данні на підтвердження обставин, які свідчать про те, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності та відповідної правової підстави.

Перевіривши законність заявленого клопотання захисника Росінського О.В. підтриманого обвинуваченим ОСОБА_1 , з огляду на те, що злочини у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , є кримінальними правопорушеннями, та з моменту вчинення яких минуло п`ятнадцять років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання захисника про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності відносно ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а кримінальне провадження № №12013170110000031 від 05.01.2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону №2341 – ІІІ від 05.04.2001), ч.3 ст.209 (в редакції Закону №430-ІV від 16.01.2003) КК України підлягає закриттю.

Враховуючи, що процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого у разі ухвалення обвинувального вироку (ст. 124 КПК України), а тому витрати на залучення експерта в загальній сумі 32 605 грн. 90 коп. віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст.284,286,288,314,369-372,395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Росінського О.В. підтримане ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та закриття кримінального провадження за № 12013170110000031 від 05.01.2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 358 , ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону №2341 – ІІІ від 05.04.2001), ч.3 ст.209 (в редакції Закону №430-ІV від 16.01.2003) КК України - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 358 , ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону №2341 – ІІІ від 05.04.2001), ч.3 ст.209 (в редакції Закону №430-ІV від 16.01.2003) КК України, в зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12013170110000031 від 05.01.2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 358 , ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону №2341 – ІІІ від 05.04.2001), ч.3 ст.209 (в редакції Закону №430-ІV від 16.01.2003) КК України, закрити.

Процесуальні витрати за залучення експертів Одеського НДІ в загальній сумі 32 605 грн. 90 коп. - віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Войтов Г. В.