Рішення № 98376955, 15.07.2021, Іванівський районний суд Херсонської області

Справа № 656/275/21

Номер провадження 2/656/89/21

14.05.2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 року смт.Іванівка

Іванівський районний суд Херсонської області

у складі:

головуючого судді Крисанової В.І.

за участі:

секретаря судового засідання Шиян М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 25 821,14 грн,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 04.10.2011 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

14.06.2018 найменування позивача змінено з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі – ПАТ КБ «Приватбанк») на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»).

Відповідач особистим підписом підтвердила, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, складає між нею та банком кредитний договір.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг (п. 2.1.1.5.5.) позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого станом на 20.04.2021 у неї виникла заборгованість на загальну суму 25 821,14 грн, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту у сумі 7 809,02 грн та відсотками за користування кредитом у сумі 18 012,12 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за простроченим тілом кредиту у сумі 25 821,14 грн та судові витрати у сумі 2 270 грн.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не надала.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с.5,59).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася двічі, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена особисто 02.06.2021 та 07.07.2021 (а.с.66,69).

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Оскільки належно повідомлений відповідач в судове засідання не з`явилася двічі, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання повідомлена, за згодою представника позивача, суд вирішив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та в порядку, передбаченому ст. 280 ЦПК України.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 04.10.2011 між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого з 14.06.2018 є АТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку, де зазначено, що вона згодна з тим, що заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також те, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які були надані їй у письмовому вигляді. Умови і правила надання банківських послуг, які ОСОБА_1 зобов`язалася виконувати та регулярно знайомитись зі змінами, розміщені на офіційному сайті Приватбанку www.privatbank.ua (а.с.13 на звороті).

10.05.2007 банк відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок, видав кредитні картки: 10.05.2007 - № НОМЕР_1 з терміном дії до 05/11, 13.03.2013 - № НОМЕР_2 , 18.12.2013 з терміном дії до 09/16, 18.12.2013 - № НОМЕР_3 з терміном дії до 08/17 (а.с.11); встановив 18.12.2013 кредитний ліміт у сумі 8 000,00 грн, який 14.01.2020 зменшений до 0,00 грн (а.с.12).

Із виписки про рух коштів на розрахунковому рахунку відповідача ОСОБА_1 станом на 22.04.2021, видно, що в період з 04.10.2011 по 13.10.2014 відповідач користувалася кредитними картками № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , а саме: поповнювала мобільний телефон через sms-банкінг, оплачувала придбання товарів, продуктів, ліків, поповнювала готівкою картку в терміналі самообслуговування (а.с.49-53).

У розрахунку заборгованості за кредитним договором від 04.10.2011 станом на 31.10.2020 зазначено, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість: за поточним тілом кредиту - в сумі 7 809,02 грн, за процентами - у сумі 624 563,96 грн., за пенею - у сумі 5 783,38 грн. (а.с.9).

У розрахунку заборгованості за кредитним договором від 04.10.2011 станом на 20.04.2021 зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 7 809,02 грн, за простроченими відсотками – 18 012,12 грн. (а.с.10 на звороті).

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договору приєднання встановлюються особою, яка надає послугу, в даному випадку – банком, то вони повинні бути зрозумілі споживачу і доведені до його відома. У зв`язку з чим банк має довести, що на час укладення договору діяли саме ці умови, а не інші. Споживач послуг до договору приєднання не може внести свої умови. Тому банк має підтвердити, що на час укладення кредитного договору діяли саме ті умови договору приєднання, з якими споживач був ознайомлений.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги розрахунком кредитної заборгованості за договором від 04.10.2011, витягом із Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витягом з Умов та правил надання банківських послуг, які вважає невід`ємними частинами кредитного договору, що містять права та обов`язки, відповідальність сторін, зокрема пільговий період користування коштами, розмір процентної ставки, розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, інші умови.

Оскільки витяги з Умов і правил надання банківських послуг в Приватбанку, з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» відображають волевиявлення однієї сторони – банку, який має право вносити і вносив зміни в умови та правила споживчого кредитування, то до правовідносин, що виникли між сторонами, правила ч. 1 ст. 634 ЦК України не підлягають застосуванню, у зв`язку з тим, що витяги з Умов і правил надання банківських послуг в Приватбанку, а також Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», які були надані відповідачу для ознайомлення в письмовому виді, – не містять підпису відповідача та не підтверджують те, що саме з цими Умовами і правилами надання банківських послуг в Приватбанку та Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» ознайомилася та погодилася відповідача і вони їй були зрозумілі.

Умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку, розміщені на офіційному сайті банку Приватбанку www.privatbank.ua, які відповідач зобов`язався виконувати та знайомитися зі змінами на сайті Приватбанку www.privatbank.ua не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, встановлена на час укладання кредитного договору, їх не можна вважати складовою кредитного договору, укладеного між сторонами 04.10.2011 шляхом підписання анкети-заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Отже, кредитор (позивач) має право вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником (відповідачем) обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Із наданих позивачем розрахунків заборгованості за договором від 04.10.2011 станом на 31.10.2020 витрати та погашення клієнтом кредитних коштів не здійснювались взагалі, натомість заборгованість кожного місяця збільшувалась та станом на 31.10.2020 становила 638 156,36 грн., із яких: 7 809,02 грн - тіло кредиту, 624 563,96 грн – проценти, 5 783,38 грн пеня (а.с.9).

Згідно розрахунку заборгованості за договором від 04.10.2011 станом на 20.04.2021 витрати клієнтом кредитних коштів не здійснювались, 01.11.2020 ОСОБА_1 внесено кошти у сумі 612 335,22 грн на погашення заборгованості. Залишок заборгованості становить 25 821,14 грн.

Сума витрат клієнтом кредитних коштів зазначена у виписці за договором від 22.04.2021 у графі 5, вид та деталі операції – у строках виписки, згідно якої, відповідачем ОСОБА_1 за період з 04.10.2011 до 31.08.2012 витрачено кредитних коштів у сумі 15 307,45 грн, зокрема з 20.09.2021 до 28.04.2013 – у сумі 4 146,77 грн (а.с.52 на звороті), з 29.04.2013 до 24.07.2013 – у сумі 2 575,50 грн (а.с.52), з 24.07.2013 до 06.09.2013 – у сумі 910,00 грн (а.с.51 на звороті), з 09.09.2013 до 11.12.2013 - у сумі 2 561,50 грн (а.с.54), з 15.12.2013 до 19.03.2014 - у сумі 3 190,27 грн (а.с. 50 на звороті), з 19.03.2014 до 03.08.2014 – у сумі 1 327,36 грн (а.с.50), з 04.08.2014 до 13.10.2014 – у сумі 596,05 грн (а.с.49 на звороті) всього у сумі 15 307,45 грн (4 146,77 грн + 2 575,50 грн + 910,00 грн + 2 561,50 грн + 3 190,27 грн + 1 327,36 грн + 596,05 грн = 15 307,45 грн).

Сума погашення за наданим кредитом зазначена у графі 17 розрахунку станом на 31.10.2020 та графі 30 у розрахунку станом на 20.04.2021, згідно яких, за період з 01.11.2020 до 28.02.2021 ОСОБА_1 повернула банку кредит у сумі 612 335,22 грн., які віднесено банком на погашення заборгованості за пенею (а.с.9).

Розрахунки заборгованості за кредитним договором станом на 31.10.2020 та 20.04.2021, виписки про рух коштів на розрахунковому рахунку відповідача ОСОБА_1 підтверджують те, що відповідачем використано кредитних коштів у сумі 15 307,45 грн, повернуто - в сумі 612 335,22 грн, що на 597 027,77 грн (612 335,22 грн – 15 307,45 грн = 597 027,77 грн) більше, ніж використано.

Таким чином, фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» повернуті в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачу в задоволенні позову відмовлено, то немає підстав для стягнення з відповідача судових витрат у сумі 2 270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, ч. 1 ст. 141, 263, 265, 280, 354-355 ЦПК України, 1, ч. 2 ст. 207, ч. 1 ст. 526, ч. 2 ст. 530, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 639, ч. 1, ч. 2 ст. 633, ч. 1 ст. 634 ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049, ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 04.10.2011 у сумі 25 821,14 гривень відмовити в повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.І. Крисанова