Ухвала суду № 98376220, 14.07.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4780/21

Провадження № 2/487/2297/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2021 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі - Горта О.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, Державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради - Іноземцевої Юлії Анатоліївни про визнання незаконним та скасування запису та рішення про скасування реєстрації права власності, поновлення запису про право власності.

Також позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову, в якій просив: накласти арешту на квартиру АДРЕСА_1 , заборонити державним реєстраторам та будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо зняття з реєстрації та/або реєстрації місця проживання осіб за адресою: квартира АДРЕСА_1 та заборони державним реєстраторам та будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Вивчивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, вважаю, суд приходить до наступного.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Згідно вимог ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Види забезпечення визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Як убачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить: Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.09.2020 р., індексний номер - 54162197, про скасування права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 , винесеного державним реєстратором Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради - Іноземцевою Юлією Анатоліївною. Скасувати запис про скасування права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 , внесеного на підставі рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Іноземцевою Юлією Анатолівною № 54162197 від 21.09.2020 р.. Поновити запис про право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 , здійснений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6686534 від 11.10.2013р..

Як вбачається з ухвали Заводського районного суду міста Миколаєва від 30.06.2021 року, ідентичне клопотання позивача ОСОБА_3 вже розглядалося Заводським районним судом по справі №487/4405/20 і заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ), до розгляду справи по суті. У задоволенні інших вимог заяви - відмовлено.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову, задоволенню не підлягає, оскільки ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва вже розглянуто питання про забезпечення позову відносно вказаної квартири АДРЕСА_1 .

Керуючись статтями 150,153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду в 15-ти денний строк.

Суддя Д.Г. Нікітін