Постанова № 98376187, 14.07.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/4749/21

Провадження №1-кс/487/3896/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2021 Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Щербина С.В., за участю секретаря судового засідання Попович В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Неміро В.В. у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021150020000105 від 31.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України , про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

13.07.2021 року слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Неміро В.В. за погодженням з прокурором Ізмаїльскої окружної прокуратури Порущенко Є., в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення за № 62021150020000105 від 31.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку приміщень адміністративної будівлі Миколаївського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, за адресою: Одеська область, Березівський район, смт. Миколаївка, вул. Карпішина, 43-г, а саме: предмет неправомірної вигоди, а саме 10 банкнот зовні схожих на долари США кожна номіналом 100 доларів США із наступними серійними номерами: LF 41242229B, LD 00411763D, PK 54153315B, PK 54163403B, PK 54153312B, PE 26705195B, LB 88934084C, PK 54153311B, LH 15368642B, PB 62883818C на загальну суму 1000 доларів США, які вилучено та поміщено до сейф пакету S2050583; 2 банкноти зовні схожі на національну валюту України – гривню кожна номіналом 500 гривень із наступними серійними номерами: ХЄ 3598406, АВ 8010088 на загальну суму 1000 гривень, які вилучено та поміщено до сейф пакету S2050581; документи, що стосуються оформлення громадянину Таджикистана ОСОБА_1 громадянства України на 33 аркушах та дві фотокартки, які вилучено та поміщено до сейф пакету В1018397; мобільний телефон марки Самсунг моделі SM – A125F/DSN, IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім карткою НОМЕР_3 , який вилучено та поміщено до сейф пакету S2050582службове посвідчення працівника ДМС на ім`я ОСОБА_2 , № НОМЕР_4 , видане 03.05.2019, яке вилучено та поміщено до сейф пакету S1032514.

Прокурор у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, клопотання підтримує у повному обсязі.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021150020000105 від 31.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з наказом Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області за № 442-к від 18.06.2012 ОСОБА_2 призначено на посаду завідувача Миколаївського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, яка відноситься до тринадцятого рангу державного службовця відповідно до пункту 4 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до розділу 2 Посадової інструкції – завідувач Миколаївського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (далі – відділ) забезпечує виконання покладених на сектор завдань щодо участі у реалізації державної політки у сфері протидії нелегальній міграції (незаконній) міграції та громадянства на території Миколаївського району Одеської області та в межах закріплених за сектором повноважень.

У Розділі 3 Посадової інструкції міститься перелік завдань та обов`язків, які покладені на завідувача сектору, серед яких зокрема: виконання завдань і функцій, покладених на підрозділ; виконання, передбачених законодавством про державну службу, функцій безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу; проведення моніторингу та контролю за дотриманням працівниками підрозділу законодавства з питань державної служби, запобігання корупції, іншого законодавства з питань, що належать до повноважень підрозділу, правил внутрішнього службового розпорядку; проведення моніторингу та контролю за збереженням працівниками підрозділу інформації, яка знаходиться в ЄАІС УМП; визначення та розподіл завдань, повноважень і посадових обов`язків між підпорядкованими працівниками, контроль за їх виконанням; координація роботи підпорядкованих працівників під час виконання завдань надання їм методичної допомоги; визначення та розподіл завдань, повноважень і посадових обов`язків між підпорядкованими працівниками, контроль за їх виконанням; координація роботи підпорядкованих працівників під час виконання завдань, надання їм методичної допомоги; надання адміністративних послуг з оформлення паспортів громадянина України та паспортів громадянина України для виїзду за кордон; супроводження та підтримка функціювання Єдиного демографічного реєстру, а також здійснення заходів із захисту інформації в межах повноважень; забезпечення прийому та оформлення справ з питань набуття/припинення громадянства України, підготовки подання про втрату громадянства; організовувати та контролювати розгляд справ про адміністративні правопорушення та прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності порушників міграційного законодавства; контролювати органи реєстрації за дотримання органами реєстрації вимог законодавства з питань місця проживання, а також їх діяльності у сфері реєстрації / зняття з реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб.

Згідно Розділу 5 Посадової інструкції завідувач сектору у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з територіальними органами та підрозділами ДМС, ЦНАП, місцевими державними органами, органами місцевого самоврядування, територіальними підрозділами НАПУ, СБУ, ДПСУ.

Відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України, службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням, тобто ОСОБА_2 є особою, яка постійно здійснює функції представників влади.

Крім того, відповідно до положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 20.08.2014 року № 360, основними завдання ДМС є, у тому числі, виконання у межах повноважень, передбачених законом правозастосовних і правоохоронних функції, пункт 38 вказаного положення.

Відповідно до Положення про Миколаївський районний сектор ГУ ДМС України в Одеській області визначено, що у своїй діяльності сектор керується Конституцією та Законами України, актами Президента України, Верховної ради України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства внутрішніх справ України та ГУ Державної міграційної служби України (далі – ДМС України), дорученням Голови ДМС України, Положенням про сектор.

Згідно статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_2 є працівником правоохоронного органу і на неї поширюються положення вказаного закону.

Відповідно примітки до ст. 368 КК України, ОСОБА_2 є особою, яка займає відповідальне становище.

На початку квітня місяця 2021 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 знаходячись в смт. Миколаївка, Березівського району Одеської області, діючи на підставі довіреності НМС № 688600 в інтересах ОСОБА_4 , громадянина республіки Таджикистан, відвідав місцеву міграційну службу – Миколаївський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, з метою з`ясування переліку необхідних документів на прохання останнього, для подальшого отримання ним громадянства України.

У цей же день відбулась зустріч між ОСОБА_3 та завідувачем Миколаївського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області ОСОБА_2 .

Під час розмови ОСОБА_3 довів до відома ОСОБА_5 про намір громадянина Таджикістану ОСОБА_4 щодо отримання громадянства України, після чого запитав про можливість, шляхи та способи вирішення вказаних питань.

В свою чергу, ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_3 про необхідність погодження вказаного питання та шляхів його вирішення із керівництвом Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, а саме з`ясування в них можливості отримання ОСОБА_6 громадянства України та за результатами зателефонує ОСОБА_3 на особистий телефон.

В подальшому, в двадцятих числах травня місяця 2021 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 зателефонувала ОСОБА_3 та призначила зустріч на 26.05.2021 у своєму робочому кабінеті - завідувача Миколаївського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, що розташований розташованого за адресою: Одеська область, Березівський район, смт. Миколаївка, вул. Карпішина, 43-г.

Так, в раніше обумовлений час та дату ОСОБА_3 приблизно в обідній час 26.05.2021 приїхав до службового кабінету ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , де в ході розмови остання повідомила йому, що для громадян Іраку отримати громадянство України з позитивно вирішеним питанням необхідно надати 600 доларів США для керівництва в м. Одеса, а у даному випадку щодо необхідності отримання ОСОБА_6 , громадянином Таджикистану громадянства України, необхідно додатково з`ясувати у керівництва Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області суму для позитивного вирішення питання та його прискорення.

Водночас, ОСОБА_5 , будучи завідувачем Миколаївського районного сектору ГУ ДМС України в Одеській області, розуміла, що в межах наявних повноважень не вирішує питання щодо отримання ОСОБА_6 громадянства України, оскільки відповідно до Положення такі повноваження надані працівникам Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, проте, вона розуміла, що збирає, здійснює перевірку та готує матеріали на отримання громадянства України, має вплив на підпорядкованих працівників, які виконують посадові функції та інші завдання, що надаються їм в межах повноважень, для виконання завдань сектору.

У подальшому, на виконання злочинного корисливого умислу направленого на отримання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди, у ОСОБА_5 відбулась розмова із керівництвом ГУ ДМС в Одеській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у ході якої ОСОБА_5 повідомила їм про необхідність допомогти в отриманні громадянства ОСОБА_1 та запропонувала останньому у сприяти в оформленні громадянства України та паспорту громадянина України, за що ОСОБА_5 наддасть їм неправомірну вигоду у сумі 1000 доларів США. На зазначену пропозицію ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надали свою згоду.

У вечірній час 26.05.2021, в ході досудового розслідування точний час встановити не виявилося за можливе, ОСОБА_2 зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_3 та повідомила, що для отримання ОСОБА_6 громадянства України необхідно передати 1000 доларів США, з яких 200 доларів США вона залишає собі за виконану роботу та 800 доларів США для керівництва міграційної служби в Одеській області.

ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_6 30.06.2021 прибули до смт. Миколаївка Одеської області, де через Центр надання адміністративних послуг останнього зареєстровано в селі Антонюки Миколаївського району Одеської області.

При цьому, ОСОБА_3 30.06.2021 отримав на месенджер WhatsApp повідомлення від ОСОБА_2 , про можливість зустрічі.

Так, приблизно о 15 годині 30.06.2021, (більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена) ОСОБА_3 прибув до кабінету № 2 адміністративної будівлі завідувача Миколаївського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області на першому поверсі, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де на прохання ОСОБА_2 передав довіреність щодо надання представницьких повноважень громадянина ОСОБА_4 та інші документи, які вже були в наявності для отримання громадянства України останнім.

В свою чергу, ОСОБА_2 ознайомившись із наданими документами, діючи на підставі злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди, повідомила ОСОБА_3 про те, що з документами які є в наявності неможливо внести в електронну базу даних ДМС України відомості на отримання громадянства України ОСОБА_6 , оскільки відомості в базі перевіряє не лише ГУ ДМС в Одеській області, а ще ГУ ДМС України.

Водночас, ОСОБА_2 почала пропонувати ОСОБА_3 шляхи створення умов для належного оформлення документів з метою отримання громадянства України ОСОБА_6 , а від ОСОБА_3 грошових коштів. З цією метою ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_3 про необхідність укладення шлюбу громадянином Таджикістану ОСОБА_6 , після цього надати їй усі документи, назви яких вона особисто написала олівцем на прошитому перекладі паспорту останнього та озвучила їх вголос, а саме: свідоцтво про шлюб (копію завірену нотаріусом), копія паспорта дружини, копія посвідки, консульський облік – де поставила знак питання, копія довідки про несудимість з України, фотокартка 10х15, на якій має бути видно не менше 80% обличчя, оригінали всіх документів та апостиль.

Ознайомившись з наданими документами, ОСОБА_5 , обіймаючи вищевказану посаду та являючись службовою особою, на думку органу досудового слідства, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди з використанням наданого їй службового становища, повідомила ОСОБА_3 про можливість вирішення вказаних питань, лише за умови надання їй неправомірної вигоди у сумі 1000 доларів США, до якої входить вартість її послуг та частина до ГУ ДМС в Одеській області для прискорення процесу, а також необхідно надати 1000 гривень для інспекторів сектору ДМС з метою прискорення формування справи, на що ОСОБА_3 вимушено погодився та вони домовились, що після отримання громадянином Таджикістану ОСОБА_6 .

Далі, 08.07.2021 приблизно о 09 годині 30 хвилин після отримання всіх необхідних документів для отримання громадянства України громадянином Таджикістану ОСОБА_6 , ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_2 та повідомив про готовність документів, та запитав про можливість подання документів до Миколаївського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, на що ОСОБА_2 повідомила, що чекає ОСОБА_3 разом із громадянином Таджикістану ОСОБА_6 .

Так, прибувши приблизно о 15 годині 00 хвилин до Миколаївського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області за адресою: Одеська область, Березівський район, смт. Миколаївка, вул. Карпішина, 43-г, ОСОБА_3 разом із громадянином Таджикістану ОСОБА_6 увійшли до службового кабінету № 2, який в своєї діяльності використовує завідувач сектору ОСОБА_2 та почали процес подачі документів для оформлення громадянства України.

Продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри на отримання обумовленої неправомірної вигоди від ОСОБА_3 , 08.07.2021 близько 16 години 25 хвилин ОСОБА_2 будучі службовою особою, яка займає відповідальне становище, перебуваючи в службовому кабінеті № 2 Миколаївського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області на першому поверсі, розташованого за адресою: Одеська область, Березівський район, смт. Миколаївка, вул. Карпішина, 43-г, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вимагала та одержала від ОСОБА_3 обумовлену раніше неправомірну вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 1 000 (одна тисяча) доларів США (станом на 08.07.2021 відповідно до офіційного курсу національного банку України складало 27 299 грн.) та 1 000 гривень, на загальну суму 28 299 гривень, за виконану нею і її працівниками роботи, не створення перешкод щодо відмови у прийнятті документів та прискорення оформлення документів щодо отримання громадянства України громадянином Таджикистана ОСОБА_6 .

Після отримання зазначених грошових коштів ОСОБА_2 викрито у вчиненні злочину працівниками правоохоронних органів та затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Так, одразу після одержання ОСОБА_2 вказаної суми неправомірної вигоди, 08.07.2021 у період часу з «16» год. «25» хв. до «18» год. «57» хв., у приміщенні Миколаївського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області за адресою: Одеська область, Березівський район, смт. Миколаївка, вул. Карпішина, 43-г, у невідкладному випадку, пов`язаному із врятуванням майна та безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, проведено обшук.

У ході проведення зазначеного обшуку, ОСОБА_2 видала предмет направомірної вигоди, а саме 10 банкнот зовні схожих на долари США кожна номіналом 100 доларів США із наступними серійними номерами: LF 41242229B, LD 00411763D, PK 54153315B, PK 54163403B, PK 54153312B, PE 26705195B, LB 88934084C, PK 54153311B, LH 15368642B, PB 62883818C на загальну суму 1000 доларів США, які вилучено та поміщено до сейф пакету S2050583; 2 банкноти зовні схожі на національну валюту України – гривню кожна номіналом 500 гривень із наступними серійними номерами: ХЄ 3598406, АВ 8010088 на загальну суму 1000 гривень, які вилучено та поміщено до сейф пакету S2050581;

Також, ОСОБА_2 видала документи, що стосуються оформлення громадянину Таджикистана ОСОБА_1 громадянства України на 33 аркушах та дві фотокартки, які вилучено та поміщено до сейф пакету В1018397;

Водночас, ОСОБА_2 видала свій особистий мобільний телефон марки Самсунг моделі SM – A125F/DSN, IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім карткою НОМЕР_3 , який вилучено та поміщено до сейф пакету S2050582.

Крім того, ОСОБА_2 добровільно надала для огляду речі та документи, що знаходяться в її жіночій сумці, серед яких виявлено службове посвідчення працівника ДМС на ім`я ОСОБА_2 , № НОМЕР_4 , видане 03.05.2019, яке вилучено та поміщено до сейф пакету S1032514.

У відповідності до п. п. 1, 2, 3 ч. 2, ч. 3-5 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій ст. 98 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Вилучені речі та документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюється під час кримінального провадження та підлягають визнанню речовими доказами.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

За змістом ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органівта органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на викладене, у зв`язку з доведеністю існування сукупності підстав та розумних підозр вважати, що зазначене в клопотанні майно є доказом злочину, зберегло на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також у зв`язку із доведеністю слідчим наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, щодо можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для його задоволення. При цьому слідчим суддею враховується розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку приміщень адміністративної будівлі Миколаївського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, за адресою: Одеська область, Березівський район, смт. Миколаївка, вул. Карпішина, 43-г, а саме:

10 банкнот зовні схожих на долари США кожна номіналом 100 доларів США із наступними серійними номерами: LF 41242229B, LD 00411763D, PK 54153315B, PK 54163403B, PK 54153312B, PE 26705195B, LB 88934084C, PK 54153311B, LH 15368642B, PB 62883818C на загальну суму 1000 доларів США,

2 банкноти зовні схожі на національну валюту України – гривню кожна номіналом 500 гривень із наступними серійними номерами: ХЄ 3598406, АВ 8010088 на загальну суму 1000 гривень;

документи, що стосуються оформлення громадянину Таджикистана ОСОБА_1 громадянства України на 33 аркушах та дві фотокартки;

мобільний телефон марки Самсунг моделі SM – A125F/DSN, IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім карткою НОМЕР_3 ,

службове посвідчення працівника ДМС на ім`я ОСОБА_2 , № НОМЕР_4 , видане 03.05.2019.

Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити слідчому .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя С.В.Щербина