Рішення № 98374106, 09.07.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3108/21

Провадження № 2/219/1779/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 липня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючий суддя Погрібної Н.М.

з участю секретаря Захарчук М.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті справу за позовом ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», треті особи: Слов`янський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Семенова Ганна Володимирівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом, в якому просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 808, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 27.04.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивачу 17.02.2021 року стало відомо, що відносно нього відкрито виконавче провадження державним виконавцем Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Титаренко Анжелою Віталіївною, ВП №56170604.

19.02.2021 року позивач письмо звернувся до Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) і 29.03.2021 року на пошті під розпис був отриманий конверт датований 24.03.2021 року в якому знаходився супровідний лист від 24.03.2021 року за вихідним № 22503 та постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.04.2018 року. Дана постанова відкрита на підставі виконавчого напису №808 від 27.04.2016 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, але в постанові про відкриття не зазначено, яким само приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинений виконавчий напис. Більш того, виконавчий напис це дія і повинна бути внесена до реєстру. Також неповідомлення позивача нотаріусом, при зверненні для виконання такої дії є грубим порушенням чинного законодавства. Ця позиція узгоджується і висловлена у Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року №320/8269/15-ц, №14-83цс18. Позивач акцентує увагу суду на тому, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису, а також повідомлення позивача та реєстрації такої дії в реєстрі. Також на адресу позивача, державним виконавцем раніше не направляв постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.04.2018 року за ВП №56170604 де зазначено, що виконавчий напис зроблений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Зокрема, позивач не погоджується з розміром заборгованості за кредитом, відсотками, штрафами, яка зазначена у виконавчому написі нотаріуса як безспірна заборгованість. До виконавчого напису включена неустойка (штраф, пеня), яка не передбачена чинним законодавством України, оскільки подвійне стягнення заборонено діючим законодавством України, а саме відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Позивач, зазначає, виконавчий напис вчинений з порушенням вимог закону та порядку його вчинення, оскільки заборгованість не є безспірною. Враховуючи викладене просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01.04.2021 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, останній звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України. Приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Треті особи в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Суд, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що 27.04.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис про стягнення із — застодавця ОСОБА_2 , 1974 року народження, на користь заставодержателя - ТОВ «ПОРШЕ МОБІЛІТІ», предмета застави - легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель - BEETLE, тип транспортного засобу - легковий хетчбек, номер шасі – НОМЕР_1 , рік виписку 2013, колір - червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що за договором застави транспортного засобу № 500009011, посвідченого Тюріною В.Б., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу 24 травня 2013 року за № 1154,забезпечується вимоги Заставодержателя за кредитним договором № 5009011 від 23.05.2013 року, за яким заставодержатель видав застоводавцю кредит в сумі 205 783 20 грн. та додатковий кредит у сумі 70 866,60 грн., а застоводавець зобов`язався його використовувати за цільовим призначенням та згідно зі встановленим строком використання своєчасно сплачувати плату за користування кредитом, а також своєчасно повернути кредит. Сума до стягнення 589 645,52 грн., а також відшкодування витрат, заставодержателя пов`язаних вчиненням виконавчого напису - на суму таких витрат.

На підставі зазначеного виконавчого напису, Слов`янським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.04.2018 року ВП №56170604.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому, стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16 та постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 308/11193/16-ц.

Разом з тим, ОСОБА_2 не визнає заборгованість в сумі, визначеній у виконавчому документі.

Крім того, з матеріалів справи та матеріалів наданих приватним нотаріусом, не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від відповідача та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), відтак у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачам, зазначені у написі, є безспірними.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Матеріали справи не містять претензію щодо погашення заборгованості перед відповідачем, а також відомості про її одержання позивачем або повернення конверту за терміном зберігання.

Отже, у нотаріуса при вчиненні спірного виконавчого напису був відсутній документ, який би підтверджував виконання вимог п. 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, тобто був порушений порядок повідомлення боржника досудовою вимогою про усунення порушень умов Кредитного договору.

За викладених обставин розмір заборгованості, який стягнуто за виконавчим написом нотаріуса, не є безспірними.

Також, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевірив строк позовної давності щодо вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором. Отже, нотаріус не дотримався вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що спірний виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року за № 1172, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 12, 13, 141, 247, 259, 264-265, 268, 280-286 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», треті особи: Слов`янський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Семенова Ганна Володимирівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 808 від 27.04.2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Ганною Володимирівною таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" на користь ОСОБА_2 витрати понесені останньою на оплату судового збору в сумі 908 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М.Погрібна