Ухвала суду № 98372276, 06.07.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12668/21

провадження № 2-а/753/311/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Департаменту патрульної поліції Котлобай Костянтина Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2021 до Дарницького районного суду м. Києва подано адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Департаменту патрульної поліції Котлобай Костянтина Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 122, 161 КАС України.

Так, частиною 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Аналіз норм статті 289 КУпАП і частини другої статті 291 КУпАП свідчить, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржена протягом 10 днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Аналогічна правова норма закріплена також у частині другій статті 286 КАС, відповідно до приписів якої позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі може бути подано протягом 10 днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.

За приписами ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач оскаржує постанову від 01.08.2020 та вказує, що про вказану постанову йому стало відомо 09.06.2021 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження № 65503180.

Водночас позивачем не надано до суду доказів, які б свідчили про отримання ним постанови саме 09.06.2021. До матеріалів справи долучено копію заяви ОСОБА_2 , поданої в інтересах ОСОБА_1 про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження №65503180, датовану 27.05.2021.

Крім того, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч.3 ст. 161 КАС України).

18 березня 2020 Велика Палата Верховного Суду у вказаній вище справі (№ 543/775/17) відступила від висновку Верховного Суду України, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення, за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов`язковою для врахування судами в силу ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як убачається з позовної заяви, позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, тому сплаті підлягає судовий збір за одну вимогу у сумі 454, 00 грн.

Однак матеріали справи не містять підтвердження сплати судового збору.

Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви предметом позову є скасування постанови інспектора поліції про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП.

За приписами ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч. 1 ст.122 покладено на органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ч.1 ст.13 ЗУ "Про Національну поліцію" систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 ЗУ "Про Національну поліцію").

Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.3 ст.122 КУпАП інспектори відповідного органу поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.

Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.

Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Як вбачається із позовної заяви позивачем визначено в якості відповідачів інспектора Департаменту патрульної поліції Котлобай Костянтина Вікторовича . Разом з тим позивачем не визначено в якості відповідача відповідного органу Національної поліції - Департаменту патрульної поліції.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити коло осіб, які беруть участь у справі та їх процесуальні статуси.

Враховуючи зазначене, оскільки, в адміністративному позові не доведено поважних причин пропуску строку на подання позову, не сплачено судовий збір, не визначено належного відповідача, тому суддя вважає даний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду доказів поважності пропуску строку, надати докази сплати судового збору та уточнити позовні вимоги в частині визначення належного відповідача .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 121, 161, 169, 286 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Департаменту патрульної поліції Котлобай Костянтина Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків у термін, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку, якщо недоліки позовної заяви у встановлений судом строк не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.С.Мицик