Ухвала суду № 98372192, 05.07.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15762/21

Провадження № 2/752/7692/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кахно І. А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (далі - ТОВ «ФК «Аланд») про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вказана позовна заява не підлягає розгляду Голосіївським районним судом міста Києва.

За правилами загальної підсудності, передбаченими частиною другою статті 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань контрагент 42642578 - ТОВ «ФК «Аланд» - зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Печерського району міста Києва.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

На виконання вимог пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, вважаю за необхідне передати матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Аланд» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, за правилами загальної підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.

Керуючись статями 27, 31, 353-356 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, передати на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, 15).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І. А. Кахно